Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
З Ришардом Чарнецьким, віце-спікером Європарламенту про актуальні проблеми польсько-українських відносин та європейської політики щодо України розмовляв Даріуш Матерняк.
Минулого тижня Ви відвідали Київ. Як склалися розмови з представниками української сторони?
Як голова Європейського парламенту, відповідальний за східну політику та Східне партнерство, а отже, і за відносини ЄС з Україною, я зустрівся як президентом Порошенком, якого супроводжував керівник МЗС Павло Клімкін, так і з прем’єром Арсеніем Яценюком і спікером Верховної Ради, Володимиром Гройсманом. Розмови стосувалися відносин Європейського союзу та України, допомоги для України, внутрішньої ситуації в Україні, а також, оскільки не можна забувати, що окрім того, що я віце-спікер Європарламенту, в першу чергу я залишаюсь польським політиком, ми говорили про польсько-українські відносини. Можу сказати, що ми спільно констатували збільшення активності проросійського лоббі, як на території західних країн так і самої України. Якщо говорити про польсько-українські відносини, президент Порошенко та українська влада з надією дивляться на президента Анджея Дуду – що він буде послідовником політики світлої пам’яті президента Леха Качиньського.
Як Ви оцінюєте перспективу цих відносин після прийняття присяги новим президентом ПР?
Наш національний інтерес полягає в стримуванні Росії , щоб вона перестала просуватися в своїй політиці, щоб Україна захистила свій політичний та економічний суверенітет, а ситуація в України, чесно кажучи, стає є дедалі складнішою. Обраний президент Анджей Дуда сказав в інтерв’ю українському інформаційному агентству, а я повторив це також своїм співрозмовникам, що для нас найважливішим питанням залишається засудження геноциду поляків, який відбувся на Волині в 40 роках минулого століття. І не йдеться про те щоб поставити когось “під стінку” чи висування ультиматуми – проте треба чітко сказати, що ми не можемо жертвувати пам’ять наших співвітчизників на вівтарі істотних і потрібних добрих відносин між Варшавою і Києвом – ці питання мають обговорюватись паралельно.
Чи можна очікувати продовження дотеперішньої політики, в рамках якої Польща є своєрідним “речником” України на європейському форумі?
Краще говорити про те, що слід очікувати активної польської східної політики загалом. Україна є істотним, проте одним з елементів цієї політики – і я вважаю, що формула, відповідно до якої Європейський Союз говорить голосом Польщі в питаннях, які стосуються України, є оптимальною формулою, оскільки ми найбільший європейський та натівський сусід, а також єдина країна, яка межує одночасно з Україною і з Росією.
У ці дії вписується Ваша власна ініціатива – відкриття депутатської приймальні в Києві. Чи є вже перші результати і висновки?
Офіс діє з 1 червня цього року. Працюють там дві особи, в тому числі одна польського походження. Я маю також свій facebook і twitter на українській мові. Це своєрідна демонстрація політичної солідарності з Україною в ці скрутні часи, тим паче, що Росія незважаючи на власний скрутній економічний стан, щораз сміливіше нав’язує свою пропаганду, особливо в Західній Європі. Офіс виконує важливу роль, оскільки ваме сюди можуть звертатися з питаннями наприклад журналісти, які цікавляться Євросоюзом чи Польщею. Цей офіс організував також мій останній візит і організовуватиме наступні – це підтверджує, що це є добра і ефективна ініціатива.
Чи є шанс, щоб залучити політиків з інших країн Європейського союзу в схожу діяльність?
Поки що наші колеги з західної Європи, на жаль, залучаються з іншого боку – візьмімо хоча б останній візит групи 10 депутатів з Франції в Крим, в більшості це були депутати з партії Ніколя Саркозі. Також останнім часом в Європарламенті виникла формальна група “друзів Росії” – формальна, бо фактично вона функціонувала вже давно. До її складу входять політики з різних країн, в основному з держав Західної Європи. Проте я сподіваюся, що сили вирівнюватимуться, оскільки вже діє група друзів України, на чолі з екс-віце-спікером литовського Сейму Пятрасом Ауштрявічюсом. В Європарламенті це ми маємо більшість і недавно вдалося проштовхнути дві резолюції, які становлять вираження підтримки для України і які дуже скептичні щодо Росії.
Отже можна очікувати утримання нинішньої політики підтримки для України?
До кінця цього року – точно. Пізніше, не можна однак гарантувати, що санкції утримуватимуться. Якщо Росія фронтально не нападе на Україну – наприклад Маріуполь, чи не створить підкріплення коридору в Крим, тоді деякі великі західні країни матимуть нагоду, щоб обмежити санкції, призупинити або повністю їх скасувати.
Як можна оцінити політику країн з нашого регіону – наприклад Угорщини, яка веде доволі неоднозначну політику?
Вже понад рік тому, як перший польський політик я відверто критикував проросійську політику Віктора Орбана. Однак, з іншого боку, треба також покаятися, оскільки теперішня влада Польщі, я маю на увазі уряд, особливо Дональда Туска, занедбали Вишеградську групу, поставивши ставку на співпрацю в рамках Веймарського трикутника. Співробітництво з Німеччиною і Францією дуже важливе, слід його розвивати, однак не за рахунок регіонального союзу. В певному сенсі це відвертання уряду Туска від Будапешту, Праги і Братислави трохи спихало Орбана в напряму рішення, яке він прийняв. Шкода, що єдиною спільною справою в останні роки була справа іммігрантів і негативного ставлення до їх прийняття.
Наскільки, на вашу думку, важливу роль відіграє Польща в питаннях реформ в Україні, наскільки ми можемо ділитися нашим досвідом в трансформації?
Ми маємо широке поле діяльності, якщо мова йде про реформу самоврядування і адміністративну реформу. На мою думку експерти з Польщі краще відчувають “український блюз” ніж люди з Франції чи Великобританії. Наш досвід може бути дуже цінним для України, однак найважливіше – це політична воля з українського боку для введення цих реформ. Президент Порошенко повідомив мені про зміни, які вже вдалося ввести, в тому числі в структурах прокуратури, де перелічена та частина прокурорських кадрів, яка працювала ще за радянських часів чи були призначена за часів правління Віктора Януковича. Триває також глибока реформа Поліції, яка реалізовується з допомогою спеціалістів і експертів, які колись провели аналогічні реформи в Грузії. Однак не слід забувати, що Захід спостерігатиме перш за все за економічними змінами і тут Україна мусить дуже вважати, оскільки чітко видно, в якому напрямку спрямована російська пропаганда: представлення України як країни, яка не може реформуватися і яка не хоче змінюватися. Така пропаганда може потрапити на родючий ґрунт в тих західноєвропейських політиків, які не хочуть продовжувати фінансово допомагати Києву.
Дякую за розмову.
