Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
На рівні символізму і пам’яті Україна вибирає Європу
Багато років поспіль Україна святкувала 9 травня як День перемоги над фашистською Німеччиною з гучними парадами та обов’язковим атрибутом – червоними гвоздиками у руках ветеранів. Та цього року Україна нарешті і на рівні символізму та пам’яті відійде від радянського, а отже і російського способу святкування, – гвоздики замінять маками.
В Україні про відхід від міфу спільної перемоги радянських народів над фашизмом говорять вже більше десятиліття. Останні роки гарячі суперечки навіть переходили у відверті протистояння і неодноразово ставали причиною гучних провокацій. Традиційно найгарячіше було у Львові.
Апогею протистояння досягли 9 травня 2011 року на Пагорбі слави – меморіалі на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни і на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів у 1944 році. Там відбулась сутичка між тими, хто розгортав червоні прапори, та тими, хто намагався цьому протистояти. Цей випадок називають класичною провокацією, метою якої мало бути підігрівання теми розколу України, яку активно пропагували тоді Партія регіонів та тодішній президент Віктор Янукович. Показово було, що червоні прапори розтягували не ветерани, а спеціально звезені до Львова молодики з Одеси та Криму, які лише прикривалися бабусями та дідусями, що воювали. На червоний прапор як на червону шмату прогнозовано тоді зреагували місцеві представники ВО «Свобода». Тож не дивно, що чотири роки тому усі російські телеканали облетіли кадри зі Львова, де молодики розхитують автобус з ветеранами. Неспокійно у Львові було і в наступні роки. Щоправда сутичок вдавалось уникнути – в основному завдяки великій кількості міліції.
Цього ж року 8-9 травня в Україні вперше офіційно пройдуть як День пам’яті та примирення і відзначення 70-річчя перемоги над нацизмом під гаслом “Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Символом тих, хто загинув під час Другої світової стануть червоні маки, які українців закликають вдягти у ці дні. Водночас цей символ не буде позбавлений і політичного підтексту: ці квіти повинні нести в собі і символ пам’яті про тих, хто гине на Сході України у боротьбі за незалежність.
Новий статус 9 травня, а також відзначення пам’яті 8 травня гарантує новий закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні 1939 – 1945 років». Верховна рада України прийняла його у квітні цього року разом зі ще трьома законами, які вже охрестили «декомунізаційними».
“Впродовж 24 років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни», – пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Окрім подвійного трактування маків в Україні, цьогорічне святкування закінчення війни матиме політичний підтекст і на міжнародній арені. Через українське питання чимало світових лідерів відмовились приїхати до Москви на святкування 70-річчя перемоги Другої світової війни. Про свою відмову заявили президенти Болгарії, США, канцлер Німеччини, прем’єр-міністр Великої Британії, голова Європейської Ради, а також лідери Грузії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії та Естонії. Натомість до Путіна поїде лідер Сербії, Китаю та КНДР. Предметно, що до Москви не приїде також президент Білорусі Олександр Лукашенко. Останній посилається на те, що як головнокомандувач прийматиме парад у себе. Однак це не завадило йому вперше відмовитись від традиційного радянського символу перемоги – георгіївської стрічки на користь нового символу – білої квітки з зелено-червоними стрічками.
Довідка:
За інформацією Українського Інституту національної пам’яті, у 1939 – 1945 роках Україні, яка з перших днів війни опинилась у центрі бойових дій, завдано величезних утрат. Понад 2,5 млн. мешканців України загинуло на фронтах, і близько 5,5-6 млн. цивільних жителів стали жертвами воєнного протистояння нацистського і сталінського режимів. До цього слід додати сотні тисяч постраждалих у воєнних і післявоєнних сталінських репресіях. Загальні демографічні втрати України, включно з убитими, в’язнями концтаборів, депортованими, евакуйованими й тими, що рушили у вигнання, досягають понад 14 млн. осіб. Фактично, втрати українського народу становлять від 40 до 44% від загальних людських втрат СРСР. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйона мешканців.
Генеральна Асамблея ООН у Резолюції № A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року проголосила 8 – 9 травня днями пам’яті та примирення і запропонувала державам – членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів перемоги чи визволення, щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.
Мирослава Іваник
