Рік тому, в обідню пору 30 липня, на львівській площі Ринок з’явився Львівський лицар. Повернулась легенда, аби допомогти волонтерам збирати гроші для українських вояків. За рік ініціатива допомогла воякам понад 50 різних підрозділів.
Ідея відродити Лицаря належить двом відомим у Львові громадським діячам Андрію Салюку та Іванові Радковцю. Саме вони і стали координатором ініціативи. Історії ж самого Лицаря вже майже 100 років. У 1916 році Львів стояв перед небезпекою російської агресії і тоді, для залучення благодійних пожертв на потреби війська, у Львові з дерева створили Львівського лицаря. Кожен, хто складав пожертву на зміцнення війська, мав право забити у обладунки лицаря металевий цвяшок, у такий спосіб «зміцнивши» дерев’яного лицаря уже металевими латами. Торік лицар повернувся до Львова в образі святого Юрія Змієборця. Даючи пожертву на військо, меценат має можливість зміцнити щит Святого Юрія символічною металевою пластиною із викарбуваним символом Української Державності – Тризубом. Другу таку пластину жертводавець отримує у подарунок на пам’ять про подію
«Приємно згадувати людей, які підтримали ідею і допомогти її реалізувати, а також тих, хто увесь цей час нас підтримував. Тих, хто приходили, жертвували гроші на потреби вояків і прибивали символічну металеву пластинку на щит святого Юрія. Приємно, коли дізнаєшся, що твоя робота справді допомагає. Пам’ятаю, як у серпні минулого року ми передали в зону АТО перший автомобіль швидкої допомоги. Через два дні нам телефонують: за цей короткий час машина цілком відпрацювала своє завдання — був бій, і 28 поранених хлопців вивезли з поля бою. Боляче, що було стільки поранених, але тішить, що була машина та можливість швидко доставити їх у госпіталь», – розповідає Андрій Салюк.
Волонтери з перших днів вирішили, що займатимуться забезпеченням вояків технікою та спеціальним обладнанням: тепловізорами, біноклями, прицілами тощо. За рік на потреби вояків вони зібрали понад 1,5 млн грн.
«За рік ми допомогли більш як 50 підрозділам, серед яких Збройні сили України, Нацгвардія, прикордонна служба та добровольчі батальйони. За цей час ми відправили на Схід 10 тепловізорів, 34 приладів нічного бачення, 57 прицілів, понад 200 засобів зв’язку, 5 одиниць транспорту, 23 електрогенератори і це ще далеко не весь список», – розповів Іван Радковець.
Водночас, наголошують активісти, усе стало можливе лише завдяки небайдужості тих, хто допомагав. При цьому меценатів багато як в Україні, так і за кордоном.
«Була дуже цікава історія ще в той час, коли лицар стояв на площі Ринок. До нас підбігла одна пані, з неймовірною швидкістю кинула у скриньку 100 грн. і швиденько побігла назад. Ми спробували її зупинити, просили прибити тризуб до щита, бо то дуже важливо. «Не маю часу», — відмахнулася жінка зі словами, що на неї чекає трамвай. Ми не здавалися і казали, що буде інший. На що вона кинула нам: «Не буде. То — мій трамвай!». І тільки потім ми зрозуміли, що то була водій», – згадує з усмішкою Андрій Салюк.
Сьогодні офіс ініціативи розміщено за адресою вул. Коперника, 40а у Львові, куди щоденно можна прийти, щоб підтримати наших вояків.
Мирослава Іваник
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym

