Президенти України та Польщі домовилися підвищити рівень двосторонньої історичної комісії. Відтак найближчим часом відбудеться засідання такої комісії на рівні віце-прем’єрів України та Польщі Павла Розенка та Пьотра Глінського, на якому, зокрема, спробують вирішити питання скасування заборони на ексгумаційні роботи поляків на території України. Про це Петро Порошенко й Анджей Дуда заявили на прес-конференції за підсумками перемовин у Харкові сьогодні, 13 грудня, – дізнався POLUKR.net з відеотрансляції прес-конференції на facebook-сторінці Петра Порошенка.

«Розмовляючи про історичну політику, ми дійшли спільної думки, що історія не повинна впливати на стратегічний характер українсько-польських подальших відносин, – зазначив Порошенко. – Потрібно пам’ятати героїв минулого, вшановувати пам’ять невинних жертв, але твердо рухатися вперед. Бо історію ми вже не змінимо, але маємо і можемо змінити сьогодення і створити кращі умови для майбутнього, щоб ніколи і ніхто не міг вселити ні в серця українців, ні в серця поляків ненависть і ворожнечу».

Найближчим часом відбудеться засідання такої історичної комісії. «Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом. І внаслідок ефективної розмови ми зможемо нарешті дати зелене світло для продовження процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам’ятників, недопущення вандалізму, щоб прибрати будь-які сенситивні моменти з нашої співпраці», – зауважив Порошенко. Він додав, що є герої, які об’єднуть Україну та Польщу, згадавши в цьому контексті про слова маршала Йозефа Пілсудського про те, що «немає незалежної Польщі без незалежної України, як і немає незалежної України без незалежної Польщі».

Згодом, відповідаючи на запитання польського журналіста про те, що перешкоджає відновленню ексгумаційних робіт і яким є особисте ставлення Порошенка до постаті Степана Бандери, український президент зазначив:

«Процес ексгумаційних робіт мають відновити після засідання комісії на рівні віце-прем’єрів. Одним з головних завдань, які ми ставимо перед цією комісією, є саме процедура відновлення таких робіт. Також ми ставимо перед нею низку інших завдань, які дозволять концентруватися на історичних питаннях, в тому числі передати історичні питання, включаючи постать відомого українського діяча Степана Бандери – людини, яка зробила величезний внесок у національно-визвольний рух. Але це питання історії і України», – наголосив він.

Анджей Дуда, своєю чергою, зазначив, що дуже часто історія має вплив на нашу дійсність «через людську чутливість, розбиті серця, біль, який залишився». «Політики мають це розуміти і шанувати цю чутливість. Але насамперед у контексті історії потрібно дбати про те, щоб за всяку ціну прагнути до правди. Щоб неправда не накладала тіні на нинішні відносини», – сказав Дуда.

За словами Дуди, вони з Порошенком домовилися закликати «не робити кроків у напрямку чергових увічнень, які не спираються на науково перевірені докази» щодо історичних подій періоду напередодні, в часи та відразу після ІІ Світової війни. «Щоб говорити про це, потрібні наукові дослідження, проведені експертами», – додав Дуда, наголосивши, що дуже важливим для таких досліджень є відновлення ексгумаційних робіт по обидва боки кордону. Щоб у кожному випадку увічнення могло відбуватися внаслідок проведених досліджень.

Дуда наголосив, що відновлення ексгумаційних робіт вважає першим кроком до подолання напруження, яке виникло останнім часом між Україною та Польщею. І закликав політиків бути поміркованими у своїх виступах та не діяти емоційно в історичних питаннях.

Як зазначив Порошенко, сьогоднішня зустріч також була присвячена питанням безпеки і оборони, координації дій Києва та Варшави щодо захисту від гібридної російської агресії. Порошенко подякував Польщі за підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України. І наголосив, що питання стратегічного партнерства України та Польщі залишається зовнішньополітичним пріоритетом і для Києва, і для Варшави.

Окрім того, президенти обговорили участь Польщі у СММ ОБСЄ, яка дозволяє забезпечувати прозоре й об’єктивне інформування про події на сході України. А також скоординували дії у зв’язку з набуттям Польщею непостійного членства у Раді Безпеки ООН, зокрема було обговорено питання присутності на Донбасі миротворців ООН.

Як додав Дуда, Польща підтримує ініціативу України щодо введення миротворців на Донбас. «Миротворці мають бути на всій території окупованого Донбасу для виконання Мінських домовленостей», – додав Дуда.

Окрім того, Дуда зазначив, що Польща підтримує будівництво газового інтерконектора до України, аби гарантувати енергетичну безпеку.

Нагадаємо, сьогодні, 13 грудня, президент Польщі Анджей Дуда відвідує Харків з одноденним візитом. Разом з українським президентом Петром Порошенком він поклав квіти до меморіалу жертв тоталітаризму, що розташований на колишньому полігоні НКВС, де, серед іншого, було вбито та поховано кілька тисяч польських офіцерів, глави держав провели перемовини у форматі віч-на-віч, згодом Дуда провів зустріч з представниками СММ ОБСЄ та зустрінеться з польською громадою Харкова.

Джерело: facebook.com/petroporoshenko

Сьогодні, 13 грудня, в Харківській області Петро Порошенко й Анджей Дуда проведуть двосторонні переговори. Глави держав уже прибули до Харкова. Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі Харківської обласної державної адміністрації.

Основною темою переговорів президентів стануть стратегічні питання двостороннього політичного співробітництва, а також посилення взаємодії у сфері безпеки та оборони, в тому числі в контексті протидії російській агресії. Також у спільних планах президентів України та Республіки Польща – покладання квітів до Меморіалу жертвам тоталітарного режиму в П’ятихатках.

«Нам дуже приємно, що Харків стає майданчиком для міжнародного співробітництва, – відзначила голова ХОДА Юлія Світлична. – Цього року ми вже вітали Далю Грібаускайтє, Президента Литви. Сьогодні в Харкові зустрічаються Президент України та Президент Польщі. Заплановано перемовини між двома країнами у вузькому та розширеному форматах. Дуже сподіваюсь, що Харків стане гарним майданчиком для порозуміння двох наших країн».

Переговори з президентом Петром Порошенком будуть чесними та важкими, зокрема буде порушено питання заборони полякам на ексгумацію жертв злочинів на Волині – зазначив глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський.

«Якщо ми говоримо про стандарти цивілізації, моральні зобов’язання, то цей факт неприйнятний. Якщо її (заборону ексгумації) не буде найближчим часом скасовано, це значно підірве взаємну довіру між нашими країнами. Про це ми будемо говорити дуже чітко», – розповів Кшиштоф Щерський РАР, передає сайт польського глави держави.

«Якщо ми говоримо про стандарти цивілізації, моральні зобов’язання, то цей факт неприйнятний. Якщо її (заборону ексгумації) не буде найближчим часом скасовано, це значно підірве взаємну довіру між нашими країнами. Про це ми будемо говорити дуже чітко», – розповів Кшиштоф Щерський РАР.

Він додав, що в Харкові президент Дуда також зустрінеться з керівництвом Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та отримає інформацію про ситуацію у східних областях України, де щодня є порушення режиму припинення вогню та помирають люди. Також Дуда зустрінеться з представниками Програм допомоги під егідою ООН, включаючи програми польської допомоги, спрямованої на внутрішньо переміщених осіб, та з полькою громадою в Харкові.

Джерела: kharkivoda.gov.ua, president.pl

Депутати Європарламенту висловили «глибоку стурбованість» з приводу останніх подій у сфері боротьби з корупцією в Україні, зокрема атак на антикорупційні установи (зокрема, Національне антикорупційне бюро – НАБУ) та звільнення голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції. Про це йдеться у спільній заяві євродепутатів, які займаються питаннями України, Ребекки Хармс, Даріуша Розаті та Майкла Галера, розміщеній на сайті Європарламенту.

Депутати зауважили, що задля подальшого плідного розвитку відносин між Україною та ЄС надзвичайно важливим є продовження програми реформ відповідно до європейських стандартів, як це задекларувала українська влада.

«У зв’язку з цим ми хотіли б висловити нашу глибоку стурбованість з приводу останніх подій у сфері боротьби з корупцією, зокрема безпрецедентних нападів на антикорупційні установи (зокрема, Національне антикорупційне бюро – НАБУ) та звільнення голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції. Антикорупційні установи та активісти не мають зазнавати переслідування влади, а навпаки, повинні мати автономію, простір та ресурси, щоб ефективно працювати й, нарешті, позбавити країну від чуми корупції. Аналогічним чином, судова система повинна бути вільною від будь-якого політичного втручання, а всі судові процедури мають проводитися відповідно до міжнародних стандартів», – йдеться в заяві.

Окрім того, депутати підтвердили готовність продовжувати співпрацювати з українськими партнерами, особливо з колегами у Верховній Раді, «щоб не руйнувати досягнення останніх кількох років, а навпаки – прискорити швидкість реформ». Також євродепутати привітали висновки Венеційської комісії щодо Закону України «Про освіту» та його мовної статті, і висловили сподівання, «що українська влада повністю виконає ці рекомендації».

Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада України планувала розглянути законопроект №7362 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю». Цей документ, у разі його ухвалення, дав би Раді право простою більшістю та без аудиту ззовні звільняти керівництво антикорупційних органів. Тим самим поставив би антикорупційні органи України в залежність від керівництва держави. Його різко розкритикували у США та ЄС. Зрештою, проект закону зняли з порядку денного та не розглядали в українському парламенті.

Читайте докладніше:

Війна ГПУ і СБУ проти НАБУ «підриває міжнародну підтримку України»

Джерело: europarl.europa.eu

Опубліковані сьогодні, 11 грудня, рекомендації, які містяться в офіційному висновку Венеційської комісії щодо Закону України «Про освіту», дозволять впроваджувати закон в інтересах української мови як державної, а також з урахуванням важливості забезпечення розвитку мов національних меншин. А рішення Венеційської комісії дозволяє перевести питання подальшої імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло. Про це йдеться в заяві, яку оприлюднило Міністерство закордонних справ України за висновками Венеційської комісії щодо Закону України «Про освіту», – дізнався POLUKR.net з сайту МЗС.

«У цьому зв’язку закликаємо утриматися від подальшого вільного тлумачення згаданих рекомендацій, припинити політизацію питання нового освітнього закону, його використання для спекуляцій і конфронтації», – наголосили в українському МЗС.

У міністерстві додали, що розраховують «на конструктивний підхід з боку іноземних партнерів, готові надавати повну та змістовну інформацію про наступні кроки України в цьому напрямку, щоб процес освітньої реформи відбувався прозоро і не ставав предметом подальших непорозумінь».

Свою позицію з докладними поясненнями щодо опублікованого висновку Венеційської комісії також оприлюднило Міністерство освіти і науки України.

«Венеційська комісія врахувала більшість поправок МОН, висновок є збалансованим і конструктивним. Зокрема, комісія підкреслила, що «сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для усіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави». Також зазначено, що державна мова – чинник єдності та взаєморозуміння в суспільстві», – зазначили в МОН.

У Міністерстві освіти і науки окремо згадали про заключний пункт рекомендацій комісії, за яким згодом Рада Європи проводить моніторинг імплементації країною рекомендацій ВК.

Відповідно до цього пункту, Венеційська комісія, зокрема, рекомендувала:

• повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
• продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
• покращити якість викладання державної мови;
• внести зміни до перехідних положень Закону «Про освіту», забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
• звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
• розпочати в межах виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин і всіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті;
• забезпечити, щоб виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах».

У МОН зазначили, що, враховуючи ці рекомендації, планують повною мірою використати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7 Закону «Про освіту». Окрім того, розповіли про три моделі імплементації «мовної статті» освітнього закону, які пропишуть у Законі «Про загальну середню освіту». Моделі навчання у школах з мовами меншин врахують освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на вразливість мови, мовне середовище, в якому проживає меншина, і мовну групу, до якої належить відповідна мова.

Щодо 124 пункту висновку Венеційської комісії, де зазначено, що положення мов, які не належать до мов ЄС, зокрема російської, є певною мірою нерівним, у МОН наголосили: «В Україні нема меншин, окрім російської, мова яких не належить до мов ЄС та які б навчалися рідною мовою у школах. Однак, враховуючи наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить до заключного пункту висновків Венеційської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується із твердженням Комісії, що стаття 7 не пропонує рішень, зокрема, для російської мови».

У МОН додали, що розпочали роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Та погодилися, що питання звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог не врегулювано в Законі «Про освіту», і це можна буде зробити у Законі «Про загальну середню освіту».

«Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази у сфері забезпечення прав національних меншин. Крім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу», – наголосили у МОН.

Зазначимо, сьогодні, 11 грудня, було опубліковано офіційний висновок Венеційської комісії щодо відповідності мовної статті Закону «Про освіту». Його підготували за підсумками роботи Комісії, а також її фінального засідання, що відбулося 8 грудня 2017 року.

Джерела: mfa.gov.ua, mon.gov.ua

За фактом пошкодження польського туристичного автобуса на стоянці готелю біля Львова відкрито кримінальне провадження за статтею «терористичний акт». Про це інформує УНІАН з посиланням на речника Управління Служби безпеки України у Львівській області Олега Александрова.

«За фактом пошкодження автобуса на стоянці біля готельного комплексу у селі Сокільники біля Львова відкрито кримінальне провадження за ст. 258 КК України (терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення – караються позбавленням волі на строк до десяти років)», сказав Александров. За його словами, призначено експертизи, що становлять джерело вибуху, яким було пошкоджено автобус.

Нагадаємо, пізно ввечері 9 грудня, на стоянці готелю «Панська Гора» на Кільцевій дорозі Львова невідомі пошкодили автобус, який здійснював екскурсійне перевезення польських туристів до Львова. Невідомим вибуховим при строєм було пошкоджено зовнішню обшивку багажного відділення та бокове скло автобуса MAN.

На щастя, на момент інциденту автобус був порожнім, тож ніхто з людей не постраждав.

Як повідомляє «Укрінформ» із посиланням на джерело в Національній поліції України, в автобус було здійснено постріл з ручного гранатомета. «Невідомий чоловік, вийшовши з позашляховика марки Toyota, здійснив постріл у багажний відсік автобуса з РПГ-26. Після чого повернувся в автомобіль і поїхав з місця пригоди у невідомому напрямку», – розповів співрозмовник видання.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав цю подію провокацією, метою якої, імовірно, є зірвати запланований на 13 грудня візит польського президента Анджея Дуди в Україну, та рішуче засудив її.

Його підтримав і голова Львівської обласної державної адміністрації Oлег Синютка.

Міністерство закордонних справ Польщі виступило із заявою, в якій висловило занепокоєння через «черговий антипольський інцидент на території України».

«Польські консульські служби встановили, що автобусом подорожувала група з 23 польських туристів, серед яких були представники місцевого самоврядування», – зазначили в польському МЗС. У зовнішньополітичному відомстві додали, що організатор поїздки забезпечив повернення учасників подорожі додому. Вони повернулися до Польщі в компанії консула у Львові.

Джерела: unian.ua, msz.gov.pl, ukrinform.ua

Уночі вчора, 9 грудня, на стоянці одного з готелів у передмісті Львова невідомі пошкодили автобус, який здійснював екскурсійне перевезення польських туристів до Львова. Про це POLUKR.net повідомили у відділі комунікації Головного управління Національної поліції у Львівській області. 

Як розповіли правоохоронці, повідомлення про цю подію надійшло до Пустомитівського відділу поліції сьогодні, 10 грудня. Уночі на стоянці біля готелю, розташованого в одному із сіл Пустомитівського району, невідомі пошкодили припаркований автобус із номерами іноземної реєстрації. Правоохоронці, які прибули на місце події, встановили, що пошкоджено зовнішню обшивку багажного відділення та бокове скло автобуса MAN.

На місці працює слідчо-оперативна група, постраждалих унаслідок події немає, – додали в поліції.

Як зазначили в прес-службі Львівської обласної державної адміністрації, тепер питанням безперешкодного повернення іноземців додому опікується Пустомитівська районна державна адміністрація.

У спільноті «Варта 1» у соцмережі Facebook її координатор, депутат Львівської міської ради Iгор Зінкевич повідомив, що автобус польської реєстрації перебував на стоянці готелю «Панська Гора» на Кільцевій дорозі Львова.

«Невідомим вибуховим пристроєм пошкодили зовнішню обшивку та бокове скло автобуса марки МАN, польської реєстрації», – написав Зінкевич, уточнивши, що інцидент стався вчора близько 23.20.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін уже відреагував на цей інцидент. Він назвав цю подію провокацією, метою якої, імовірно, є зірвати запланований на 13 грудня візит польського президента Анджея Дуди в Україну.

«Рішуче засуджую провокацію щодо польського автобуса, який знаходився на паркінгу неподалік Львова. Обійшлося без жертв! Хтось настирливо намагається розсварити нас з Польщею та зірвати візит Президента А.Дуди. Зробимо все, щоб розслідувати цей інцидент. А провокаторам скажу – не вийде!» – написав Клімкін у своєму твіттері.

Рішуче засуджую провокацію щодо польського автобуса, який знаходився на паркінгу неподалік Львова.Обійшлося без жертв!Хтось настирливо намагається розсварити нас з Польщею та зірвати візит Президента А.Дуди.Зробимо все,щоб розслідувати цей інцидент.А провокаторам скажу – не вийде!

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 10 грудня 2017 р.

Його підтримав голова Львівської обласної державної адміністрації Oлег Синютка.

«В унісон позиції МЗС та Міністра Клімкіна засуджую дії невідомих. Вважаю, це зроблено, аби зірвати візит Президента Польщі до України та внести розлад у стосунки між сусідами», – написав Синютка на своїй facebook-сторінці.

Джерела: lv.npu.gov.ua, loda.gov.ua, facebook.com/igor.zinkevych, twitter.com/PavloKlimkin, facebook.com/oleg.synyutka

Президент Польщі Анджей Дуда у п’ятницю, 8 грудня, прийняв відставку екс-глави уряду Беати Шидло і призначив прем’єр-міністром Матеуша Моравецького. Про це POLUKR.net дізнався у прес-службі польського глави держави. 

Дуда подякував Беаті Шидло за співпрацю впродовж двох років і наголосив, що «всі, хто уважно спостерігав за вашою роботою на благо Польщі, знають, наскільки важко це було та скількох зусиль потребувало».

Президент нагадав про реформи, зокрема у соціальній сфері, які успішно реалізував польський уряд під головуванням Беати Шидло, як-от підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення погодинної ставки, зниження пенсійного віку.

Звертаючись до Moравецького, польський президент висловив надію, що співпраця буде «щонайменше такою ж доброю, як із попередньою прем’єркою», і що вже наступного тижня новий глава уряду представить склад Ради міністрів і її програму в Сеймі.

– Я не тільки тримаю кулаки за вас, але в будь-який момент відкритий для співпраці, – зазначив Анджей Дауда.

Моравецький зазначив, що дороговказом для подальшої роботи на посаді прем’єр-міністра для нього буде програма, яку реалізовував уряд Беати Шидло.

«Ми хочемо продовжувати служити зміцненню безпеки, економіки та міжнародної позиції Польщі. Ми будемо прагнути до цього», – цитує Моравецького сайт партії «Закон і Справедливість».

У перший день свого призначення новий прем’єр-міністр Польщі відвідав католицьку телевізійну станцію Trwam. У розмові Матеуш Моравецький зокрема, згадав і про Україну, – передає Польське радіо.

Моравецький упевнений, що стосунки з Україною необхідно будувати на історичній правді і нагадав, що «не можна забувати про такі події як геноцид на Волині».

Говорячи про погрози з боку ЄС щодо можливого припинення дії структурних фондів через те, що Польща не приймає біженців, гість ТV Trwam зазначив: «Польща – це дуже гордий, важливий, великий народ – а завдяки нашій політиці 500+ та іншим продемографічним заходам він буде ще більшим, – і ми не дозволимо на такого роду шантаж. Ми навіть думки такої не допустимо».

Він зауважив, що Польща прийняла дуже багато біженців з України, де триває війна.

«Польща приймаючи українських біженців, допомагає розвантажити напругу на східному фланзі Євросоюзу. Проте Європейська комісія цього не помічає, тож, ми будемо звертати нашим партнерам на це увагу», – заявив Моравецький, додавши, що рішення – приймати чи не приймати біженців – це власна прерогатива Польщі.

Джерела: prezydent.pl, pis.org.pl, polradio.pl, tv-trwam.pl

Президент Республіки Польща Анджей Дуда 13 грудня відвідає Україну. Основною темою переговорів стане політика безпеки в контексті ситуації на сході України. Про це POLUKR.net дізнався у прес-службі польського глави держави. 

У рамках одноденного візиту Анджей Дуда відвідає Харків. Там він зустрінеться з Президентом України Петром Порошенком, спостерігачами Спеціальної моніторингової Місії ОБСЄ та представниками Програми розвитку ООН в Україні. Також Дуда вшанує пам’ять польських солдатів, які загинули від рук НКВС і поховані на Цвинтарі жертв тоталітаризму у Харкові.

Нагадаємо, підготовку до візиту Дуди в Україні обговорили 17 листопада у Кракові під час зустрічі Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі співголови комітету, заступник глави адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв і державний секретар – керівник канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштоф Щерський.

Перед тим, польський президент Анджей Дуда, підтверджуючи інформацію про візит до Харкова, зауважив: «Цей візит має кілька аспектів. Одним з них є моє особисте бажанням відвідати могили поляків у Харкові. Це дуже важливе питання для мене особисто, а також як президента. Другий пункт пов’язаний з тим, що трохи більш ніж через два місяці, на засіданні 17 січня, ми працюватимемо в Раді Безпеки ООН, де розглядатимемо питання України, і цей візит дасть змогу подивитися на те, якою є ситуація в Донецькій і Луганській областях».

Дещо раніше Анджей Дуда заявив у ексклюзивному інтерв’ю католицьким ЗМІ ТV Trwam i Радіо Maryja, мовляв, хоче почути запевнення від президента України Петра Порошенка та прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в тому, що люди, які проголошують націоналістичні та антипольські погляди, не займали важливих посад в українському політикумі.

У відповідь речниця МЗС України Мар’яна Беца зазначила, що «в проєвропейській політиці української влади немає політиків, які мали б антипольські настрої. Україна – це стратегічний партнер Польщі, і цей принцип лежить в основі нашої політики щодо Польщі та польського народу. Україна налаштована на конструктив і не має наміру застосовувати політичну логіку до історичних подій між двома країнами». Таку ж позицію України щодо польських заяв викладено в заяві МЗС України від 3 листопада.

Джерело: prezydent.pl

У вівторок, 5 грудня, у Львівській політехніці відбулася зустріч студентів і викладачів із главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком. Зустріч була приурочена 30-ій річниці проголошення Декларації польсько-українського прощення і примирення. У Римі 8 і 17 жовтня 1987 року зустрілися глави польського Костелу та УГКЦ. На цій зустрічі вперше після Другої світової війни було проголошено Декларацію про польсько-українське прощення та примирення. Цього року 1-12 жовтня в Римі відбулося відзначення 30-ї річниці цієї події.

Ось ключові тези з промови глави УГКЦ Святослава Шевчука:

– Українсько-польські відносини – болюча точка нашого сьогодення. Зустрічався недавно з українською греко-католицькою громадою Польщі. Вони мені сказали, що так тяжко, як сьогодні, їм не було давно. Люди, яким поза 50 років, які все життя живуть у Польщі, не пам’ятають такого за своє життя.

– Зараз говорять про 1,2 млн українських заробітчан у Польщі, хтось каже 2 млн, хтось навіть більше. Намагаємося зробити все, щоб ці люди не асимілювалися на чужині, у тій не зовсім прихильний до них атмосфері, яка є зараз до українців у Польщі. Можливо, антиукраїнська тенденція в Польщі – елемент страху поляків перед мігрантами? Тому вони все роблять, щоб українець, який їде до Польщі, приїхав з України з «Картою поляка» і перейшов на латинський обряд. Багато українців, зокрема з Західної України, свідомі своєї ідентичності, відмовляються в Польщі від свого коріння і навіть соромляться зізнатися, що вони українці. Навіть коли така людина має можливість піти до української церкви, то радше вибере польський костел. Мені як главі УГКЦ за це соромно і прикро.

– Політики між собою полемізують, дипломати використовують щораз більш агресивну риторику. Слухаючи їх, запитую себе, що можу зробити в цій справі як українець, християнин, глава УГКЦ. Між поглядами політиків і моїми є велика різниця, бо політики страждають короткозорістю, живуть найближчими виборами. Задля рейтингу вони роз’ятрюють рани свого народу, намагаються їх використати, інструменталізувати з політичною метою. Це бачимо по обидва боки українсько-польського кордону.

– Не робитиму політичних заяв, не знаю дипломатичних рецептів, як покращити польсько-українські відносини. Хочу лише пригадати, що зробили українська і польська католицькі церкви під проводом Папи Івана Павла ІІ. Цього року минає 30 років від початку діалогу між українськими і польськими єпископами під проводом Івана Павла ІІ. Тоді сказали слова, які є лікувальним рецептом для порозуміння – «пробачаємо і просимо пробачення». Це був початок українсько-польського примирення. Після цього ще було багато схожих зустрічей і взаємних прощень. У 2005 році польські та українські єпископи пішли ще далі. Слова примирення прозвучали в літургіях, які відбулися у Варшаві та Львові. Хтось може казати, що це приємні спогади, але що сьогодні змінилося?

– Те, до чого закликав Іван Павло ІІ, – глибоко європейське примирення. Це логічний крок у тривалому і плідному процесі примирення у Європі після Другої світової війни. Започаткували його французи та німці. Після Другої світової війни Європа була зоною, яка пережила страшне лихо: мільйони жертв, десятки мільйонів поранених. Здавалося, після такого європейські народи ніхто не зможе примирити. Але бажання залікувати рани лягло в основу об’єднаної Європи. Тут ключову роль відіграли глава МЗС Франції Роберт Шуман і канцлер ФРН Конрад Аденауер, які 18 квітня 1951 року підписали Паризький договір про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі – попередника ЄС. Євросоюз був фактично проектом примирення європейських народів. Шумана і Аденауера вважають батьками ЄС. Але європейські політики вже про це, мабуть, забули.

Другим кроком стало польсько-німецьке примирення. Це були інші обставини – Польща і Німеччина були по різні боки цивілізаційного кордону. Берлінський мур роздирав тіло Європи навпіл. Проте ЄС як проект миру, один із запобіжників, щоб ніколи більше в Європі не було війни, змусив тогочасних католицьких єпископів рухати проект миру на Схід. У 1960-ті польські єпископи були ще дисидентами у своїй комуністичній країні. У 1965 році на заключній сесії Другого Ватиканського Собору польські єпископи, жертви німецького нацизму, першими пишуть листа примирення до німецьких єпископів, вживаючи формулу «прощаємо і просимо прощення». Важко уявити, як на них накинулась тоді комуністична польська пропаганда – як це прощати вбивцям, які збудували цілу мережу концтаборів у Польщі? Тодішній глава єпископату Польщі з вікна свого палацу у Гнєзно заявив: якщо завтра він буде змушений сказати щось інше, ніж «прощаємо і просимо прощення», то не вірити йому, бо це буде означати, що комуністи заставили його це сказати.

Одним із єпископів, який готував цього листа з польського боку був Кароль Войтила – майбутній Папа Іван Павло ІІ. Німецькі єпископи відповіли тоді взаємністю. Одним із єпископів, який готував листа з німецького боку був Йозеф Ратцінґер – пізніший Папа Бенедикт XVI. Ці люди змогли стати понад жорстоким сьогоденням, в якому їм довелося жити. Їхня християнська ідентичність дала їм можливість подивитися дальше, ніж тогочасним політикам.

Папа Іван Павло ІІ – великий гуманіст ХХ століття, батько християнського сенсу об’єднаної Європи. Іван Павло ІІ розумів, що поляки і українці у ХХ столітті пережили дві українсько-польські війни, взаємні образи та рани, були жертви з обох сторін. Щоб польський і український народи жили в єдиному культурному і християнському просторі Європи, він як спадкоємець апостола Петра провадив нас до примирення. Ось слова Івана Павла ІІ, сказані, зокрема, до греко-католиків у 1991 році: «Багато гіркоти і страждань зазнали український і польський народи за останні десятиліття. Але хай між нами станеться очищення, яке загладить давні суперечки, претензії та взаємне недовір’я. Хай воно призведе до взаємного пробачення давніх кривд. Сьогодні спільна віра в Ісуса Христа закликає нас до пошуку того, що єднає. Розпалювання радикального націоналізму та упереджень було б діями, спрямованими проти християнської ідентичності, вражаючим анахронізмом, не гідним обох великих народів». Це пророчі слова, які не маємо права забувати. Навіть якщо наші політики не хочуть їх пам’ятати.

– Пригадаю 2013 рік, коли польське суспільство згадувало 70-річчя Волинської трагедії. Тоді в Польщі почалася антиукраїнська істерія. На початку 2016 року ми відчули, що з приходом нової політичної сили у Варшаві ситуація стала різко погіршуватися. На початку 2016 року я був на одній важливій події в польському місті Гнєзно – центрі архієпископської кафедри Польщі. Там були святкування з нагоди 1150-річчя хрещення країни. Спробував тоді пригадати польським інтелектуалам всі ті моменти примирення, які сталися за останні 30 років, закликав польську владу не робити нічого, що б одним розчерком пера руйнувало десятиліття зусиль з польсько-українського примирення. Але тодішні очільники різних польських владних груп сказали мені – все розуміємо, але в нас є свої зобов’язання перед власною політичною силою. Мені стало дуже гидко.

Повернувшись до Києва, я намагався розрухати громадськість, щоб зберегти, якщо не на державному, то на громадському рівні, українсько-польський діалог примирення. Тоді від імені моральних авторитетів, громадських і церковних діячів України написали відкритий лист до польської громадськості. Його підписали я, Патріарх Філарет, глава Української Православної Церкви Київського патріархату, інші громадські та політичні діячі України. Ми отримали відповідь від польської громадськості, в якій йшлося, що поляки теж не хочуть конфронтації і розуміють, що вона згубна для обох народів. Але все це не зупинило перед згубними наслідками – у 2016 році польський Сейм прийняв декларацію, в якій називав Волинську трагедію геноцидом. Це був політичний крок, який вчергове роз’ятрив рани минулого.

– Нині в Європі бачимо згубні тенденції – роз’ятрювати рани, підкреслювати те, що ділить, а не те, що єднає. Не тільки проти України, а проти всієї Європи йде гібридна війна. На наших очах у країнах, що прожили процес примирення, стають популярними, а іноді приходять до влади, крайні радикали, які проти об’єднаної та примиреної Європи. Наприкінці жовтня Папа Франциск скликав у Римі конференцію на тему «Переосмислюючи Європу». Він хотів показати, що нам слід повернутись до християнських основ європейської цивілізації, пригадати, як починалося будівництво об’єднаної Європи. Християнський клич «прощаємо і просимо прощення», який збудував об’єднану Європу, може її й врятувати. Це також єдиний рецепт для українсько-польського примирення.

– Щоб врятувати єдину Європу, ми повинні бути вірними духовному заповіту Папи Івана Павла ІІ – взаємне примирення і прощення. Іван Павло ІІ – покровитель українсько-польського примирення.

Венеційська комісія на фінальному засіданні сформулювала позицію щодо мовної статті Закону України «Про освіту» сьогодні, 8 грудня. Міністерство освіти і науки України вважає висновок Венеційської комісії збалансованим і конструктивним. Про це йдеться у коментарі МОН, – дізнався POLUKR.net із сайту міністерства.

Як зазначили в МОН, головна теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема в Законі «Про загальну середню освіту».

«Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами», – зазначили у прес-службі МОН, додавши, що готові сприяти деталізації ст7 у Законі «Про загальну середню освіту», а також погоджуються з рекомендацією про збільшення перехідного терміну для імплементації.

«Ми також вдячні, що Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону «Про освіту» звужує права представників національних меншин. Зокрема, ВК підкреслила, що питання змісту і обсягу прав відносяться виключно до компетенції Конституційного Суду України. Низка питань застосування мов має вирішуватись спеціальними законами. А отже, звинувачення з боку Угорщини не підтримані», – наголосили в МОН.

Читайте також: Польський погляд на новий український Закон про освіту

Одна з важливих рекомендацій Комісії – продовжити перехідний період для імплементації статті, – додали в міністерстві. Наразі в Законі України «Про освіту» вказано, що повноцінно мовна стаття має набути чинності 2020 року. Міністерство освіти і науки України погодилося з висновком Венеціанської комісії щодо того, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим, і підтримало цю рекомендацію

Докладний відгук на рішення Венеційської комісії на сайті МОН оприлюднять після офіційної публікації висновку на інформаційному ресурсі Венеційської комісії, орієнтовно в понеділок, 11 грудня. Наразі рішення можна прочитати за цим посиланням: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?opinion=902&year=all

Нагадаємо, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи провела термінові дебати й ухвалила рішення щодо освіти мовами національних меншин із рекомендаціями Україні. Рішення ПАРЄ доволі жорстко засудило те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії та внести відповідні зміни до закону про освіту.

Закон «Про освіту» український парламент ухвалив 5 вересня 2017 року. Його неоднозначно сприйняли у низці країн, а Угорщина заявила, що блокуватиме будь-яке зближення України з ЄС та НАТО через цей закон.

Джерело: mon.gov.ua