«Ми намагаємося підтримувати Україну, реально підтримуємо її економічно, я думаю, що найбільше – через роботу українських працівників. Однак уряд «Закону і справедливості» справді дуже наполегливо пояснює українським лідерам, що з Бандерою і такими демонстраціями Україна ніколи не увійде до Європи», – так прокоментував марш активістів праворадикальних організацій, що відбувся вчора у Львові, та польсько-українські відносини євродепутат від керівної партії Польщі Збіґнєв Кузьмюк у програмі «Minęła 8». Про пише видання Monitor Info з посиланням на TVP.INFO.

«Марш у Львові я досі сприймаю як ексцес», – додав Кузьмюк.

«Ми хочемо підтримувати добрі відносини з Україною. У Польщі зараз працює багато українців – це цінні працівники. Ми хочемо, щоб у Польщі було якомога більше українців, щоб вони працювали … Така ситуація, як у Львові, жодним чином не допомагає, не будує доброї атмосфери. А ми повинні передовсім намагатися, щоби атмосфера між Польщею та Україною була якнайкращою», – сказав депутат «Громадянської платформи» Збіґнєв Конвінський.

«Це дуже сумні картинки. Дійсно, ці відносини могли би бути кращими. Я вважаю, що польська дипломатія має намагатися встановити якомога тісніший діалог із Україною про складну історію. Тому що ми справді вимагали забагато (маю на увазі те, що «поляки вимагали понад міру» від українських працівників, чим вони пояснюють Волинську різню). У нас дуже складні відносини, вони потребують нашої уваги», – сказав депутат Павел Пудловський із «Новочесної».

У неділю, 4 березня, центральними вулицями Львова пройшла смолоскипна хода учасників праворадикальних організацій, приурочена до дня загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича 5 березня 1950 року в бою з каральним загоном радянських спецслужб. За даними організаторів, які наводить Zaxid.net, участь у ході взяли близько тисячі осіб.

Марш вулицями міста пройшов під провокаційними антипольськими гаслами. Йдучи центральними вулицями Львова, учасники ходи викрикували гасла «Місто Львів не для польських панів», «Пам’ятай, чужинець, тут господар українець», «Хто ми? Українці! Чого ми хочемо? Влади!», «Наша земля – наші герої», «Ідея нації – проти деградації» та інші.

Кілька учасників ходи тримали також банер з гаслом «Місто Львів не для польських панів». Як пояснив керівник партії «Національний корпус», яка була одним з організаторів ходи, Святослав Сірий, таке гасло свідомо обрали для того, аби показати, що «Львів є бандерівський». Він додав, що таке гасло є відповіддю на новелізацію закону про ІНП у Польщі. Святослав Сірий наголосив, що учасники заходу виступають не проти польського народу, а проти «популістичної польської влади, яка ухвалила новий закон». А Львів – це бандерівське місто, і ніхто не вказуватиме українцям, яких героїв ушановувати.

Читайте також: 

Смолоскипна хода з антипольським гаслом

Джерела: monitor-press.info, tvp.info, zaxid.net

Від сьогодні, 5 березня, впроваджено онлайн-продаж квитків на міжнародні поїзди № 36/35 «Одеса – Перемишль» і № 753/754 «Ковель – Холм». Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту «Укрзалізниці». Щоб придбати квитки онлайн, пасажири можуть скористатися офіційним сервісом ПАТ «Укрзалізниця»: booking.uz.gov.ua.

Як свідчить статистика, через інтернет пасажири купують понад 40% квитків на потяги. За словами в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова, впровадження такої опції на міжнародні поїзди триває повільно через «технічні та бюрократичні моменти». Проте Укрзалізниця продовжує працювати над тим, щоб збільшити кількість міжнародних поїздів, на які можна купити квиток через інтернет, а в планах – зробити онлайн-продаж доступним на всі міжнародні потяги.

Нагадаємо, від липня 2017 року доступний онлайн-продаж електронних квитків на міжнародний швидкісний поїзд Інтерсіті+ № 705/706 «Київ – Львів – Перемишль».

Зазначимо, придбані квитки через інтернет не потрібно обмінювати в касі, достатньо показати їх під час посадки в поїзд на своєму смартфоні, також квиток можна роздрукувати заздалегідь. Зручність такого квитка в тому, що його практично неможливо загубити – проїзний документ можна роздруковувати необмежену кількість разів із листа, що приходить на електронну пошту пасажира.

Квитки через інтернет можна придбати на всі поїзди внутрішнього сполучення (в тому числі регіональні), крім додаткових. На міжнародні поїзди, що курсують у сполученні з країнами СНД, пасажири в режимі онлайн можуть оформити й оплатити проїзд, після чого отримають бланк замовлення на електронну пошту, і його необхідно обміняти в залізничній касі на звичайний квиток.

Джерела: uz.gov.ua, facebook.com/Kravtsov.Evg

Національна поліція України розкрила обидва напади на Товариство угорської культури в Ужгороді. Загалом у цих справах затримали 5 осіб, імовірний організатор-іноземець перебуває в розшуку. Про це повідомив на своїй facebook-сторінці Сергій Князєв, голова Національної поліції.

«Оперативники затримали трьох осіб, причетних до нападу на товариство угорської культури 27 лютого. Одного з них затримали у Черкасах, ще двох – у Кропивницькому. Також встановлено можливого керівника таких нападів, його оголошено у розшук», – написав Князєв.

Він додав, що перед тим закарпатські поліцейські встановили особи громадян Польщі, причетних до підпалу цього ж центру 4 лютого. Їх польські правоохоронці затримали у Варшаві, суд обрав їм запобіжний захід у вигляді 90 діб тримання під вартою.

«Зараз за підтримки Генеральної прокуратури вирішуємо питання щодо допиту затриманих», – додає Князєв.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у своєму твіттері подякував правоохоронцям за активну роботу, й додав, що в таких провокаціях всюди «стирчать російські вуха».

Дякую поліції за активу роботу в Закарпатті. Всюди стирчать російські вуха, «привіт» всім, хто спекулював на містичних антиугорських настроях. Не виключаю, що на цьому спроби дестабілізації не закінчаться.

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 5 березня 2018 р.

Нагадаємо, співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі (Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego, ABW), яке розслідує підпал будівлі Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді 4 лютого, затримали трьох підозрюваних у цьому акті, двох з них заарештували.

Наприкінці лютого приміщення Товариства знову горіло. Уночі проти 27 лютого в Ужгороді встановили саморобний вибуховий пристрій на підвіконня цього ж приміщення, і близько третьої години ночі він здетонував. Унаслідок вибуху й пожежі,що виникла після цього, приміщення Товариства угорської культури Закарпаття фактично повністю вигоріло зсередини.

Читайте також: 

Польських фалангістів вважають причетними до підпалу офісу угорської меншини в Ужгороді

Джерела: facebook.com/sergii.knyazev, twitter.com/PavloKlimkin

Сьогодні, 3 березня, в селі Павлокома Підкарпатського воєводства Польщі відбудуться скорботні заходи з ушанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. Участь у заходах із нагоди 73-ї річниці трагедії Павлокоми беруть делегації з 20 районів Львівської, а також представники Тернопільської та Івано-Франківської областей. Очолює делегацію міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Про це повідомляє прес-служба Львівської обласної державної адміністрації. 

У програмі поминальних заходів, приурочених роковинам розстрілів українців підрозділами польського підпілля у с. Павлокома в березні 1945 року, – здійснення чину панахиди на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям, покладання квітів та лампадок до Меморіалу трагічно загиблим 366 українцям і скорботне віче.

Опісля українська делегація планує відвідати село Явірник Руський, де народився видатний український композитор, автор Державного гімну України отець Михайло Вербицький. Там українці візьмуть участь у Божественній літургії в церкві Св. Димитрія з нагоди дня народження композитора.

Завтра, 4 березня, відбудеться відзначення 203-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького й у селі Млини, де він похований.

Село Павлокома розташоване в долині Сяну, за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Уперше Павлокому згадано в документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Перед Другою світовою війною у Павлокомі було 1370 мешканців, з них 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десять євреїв.

2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо – «Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на Павлокому. Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувалися лише 36 українців.

Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка слугувала збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. 1965 року місцеві зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.

За злочин у Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.

Джерела: loda.gov.ua, uk.wikipedia.org

Депутати Європейського парламенту схвалили резолюцію, в якій підтримали рішення Єврокомісії розпочати санкційну процедуру проти Польщі через порушення верховенства права в країні. За відповідну резолюцію проголосували 422 депутати, проти виступили 147, утрималися 48, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Onet.pl.

Позицію Єврокомісії в цьому питанні представив віце-президент ЄК Франс Тіммерманс. Він зазначив: хоча Варшава поклала початок діалогу з Єврокомісією стосовно статті 7 Договору ЄС, яка й запускає процедуру санкцій, Брюссель усе ще чекає на виконання своїх рекомендацій.

Під час дебатів у четвер найбільші фракції Європейського парламенту підтримали позицію Єврокомісії. Заперечення висловили депутати фракції «Європейські консерватори та реформісти», до якої належать депутати партії влади Польщі «Закон і справедливість». Проти висловилися також деякі незалежні депутати, зокрема британець Найджел Фарадж.

Європарламентарії з польської опозиційної партії «Громадянська платформа» не брали участі в голосуванні.

Торік у грудні Європейська комісія вперше в історії вирішила розпочати санкційну процедуру проти Польщі через порушення верховенства права.

У січні цього року Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ затвердив резолюцію Комісії Євросоюзу щодо запуску процедури запровадження санкцій проти Польщі й затвердив рішення Комісії ЄС запропонувати активізувати Статтю 7 (1) (очевидний ризик серйозного порушення цінностей ЄС) і закликати Польщу розв’язати проблему такого ризику.

Європарламентарії закликали Раду Міністрів ЄС «вжити швидких заходів відповідно до положень, викладених у статті 7 (1)», та інформувати парламент про прогрес і вжиті заходи на кожному кроці процедури.

Нагадаємо, санкції Польщі загрожують через судову реформу в країні.

Стаття 7 Договору про Європейський Союз, якої досі не використовували, передбачає механізм запобігання порушенням цінностей ЄС і застосування санкцій проти держави-члена, якщо ці порушення виникають.

Відповідно до статті 7 (1) та за ініціативою однієї третини держав-членів, парламенту або Комісії, Рада міністрів ЄС може визначити, що існує чіткий ризик серйозного порушення цінностей ЄС державою-членом. Рішення Ради вимагає підтримки більшості – чотирьох п’ятих її членів – і згоди Європейського парламенту. Щоб запобігти реальному порушенню, вона може також надавати конкретні рекомендації відповідній країні.

Згідно зі статтею 7 (2), фактичне порушення цінностей ЄС може визначати Європейська Рада (глави держав або урядів ЄС) за пропозицією третини країн-членів ЄС або Комісії ЄС. У такому разі Європейська Рада має ухвалити одностайне рішення, і Європарламент має дати свою згоду.

Стаття 7 (3) передбачає можливі санкції, як-от призупинення права голосу в Раді Міністрів.

Джерела: eurointegration.com.ua, onet.pl, europarl.europa.eu

НАК «Нафтогаз України» та PGNiG (Польща) підписали контракт щодо закупівель газу, після того, як російський «Газпром» відмовився від постачання газу «Нафтогазу». Контракт з PGNiG діятиме до кінця березня 2018 року. Про це POLUKR.net дізнався в департаменті з корпоративних комунікацій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Як зазначено в повідомленні, контракт з PGNiG діятиме до кінця березня 2018 року. Загальний обсяг за ним становить 60 млн кубометрів газу. Поставки газу почали сьогодні о шостій годині ранку через газорозподільну станцію «Германовіце», яка з’єднує польську газотранспортну систему з українською.

Зазначимо, російський концерн «Газпром» сьогодні заявив, що розпочинає розірвання всіх раніше укладених з Україною контрактів. Про це йдеться у Twitter «Газпрому».

pic.twitter.com/Eed9RH0s59

— ПАО «Газпром» (@Gazprom) 2 березня 2018 р.

За словами голови правління компанії Олексія Міллера, йдеться і про контакт на поставку газу українським споживачам, і про договір на транзиту газу в Європу.

За словами Міллера, це спричинено тим, що рішення Стокгольмського арбітражу порушило інтереси «Газпрому».

«Арбітри аргументували своє рішення різким погіршенням стану української економіки. Ми категорично проти того, щоб за наш рахунок вирішували економічні проблеми України», – заявив Міллер.

«Нинішня ситуація з поставкою газу доводить, що диверсифікація була правильним рішенням. Завдяки нашим польським партнерам чергова спроба Москви використати газ як політичну зброю проти України провалилася. Сподіваюся, що ЄС та уряди відповідних країн-членів врахують цей факт, коли ухвалюватимуть остаточне рішення щодо «Північного потоку – 2», – прокоментував підписання контракту з польською компанією голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

«Енергетична солідарність та плідна співпраця з сусідніми країнами – наш обов’язок. Особливо тепер, коли в України виникли труднощі з поставками з Росії, а потреба в природному газі для забезпечення населення теплом збільшилася через значне похолодання», – сказав Пьотр Возняк, президент правління PGNiG.

Він додав, що PGNiG готова збільшити обсяг поставок чи продовжити термін дії контракту залежно від попиту на українському ринку.

Зазначимо, Україна офіційно попередила Євросоюз про те, що Росія не дотримується своїх договірних зобов’язань щодо транзиту газу, а також відмовляється виконувати рішення Стокгольмського арбітражу.

Європейська комісія закликала Київ і Москву підтвердити статус надійних країн постачальника та транзитера газу. Про це йдеться в заяві віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича, опублікованій на сайті ЄК, яку цитує «Європейська правда».

Єврокомісія зазначила, влада України поінформувала про можливу надзвичайну ситуацію в українській системі газопостачання через дії російського «Газпрому».

Відтак комісія закликала всі зацікавлені сторони знайти негайні рішення відповідно до ухвали Стокгольмського арбітражного трибуналу й заявила, що готова очолити тристоронній переговірний процес між Україною та Росією, який у минулому вже довів свою ефективність.

Читайте також:

Український «Нафтогаз» виграв у Стокгольмі суд проти російського «Газпрому»

Джерела: naftogaz.com, twitter.com/Gazprom, eurointegration.com.ua, ec.europa.eu/commission

Агентство Міністерства оборони США з питань співробітництва в галузі безпеки офіційно повідомило про рішення Державного департаменту США підтримати передачу Україні протитанкових ракетних комплексів «Джавелін» на суму 47 млн. дол. Про це повідомило Посольство України в США, розмістивши скан відповідного документа. 

Йдеться про 37 пускових установок і 210 протитанкових ракет, а також тренувальні комплекси, – зазначено в повідомленні.

Це вперше на офіційному рівні публічно підтверджено готовність Вашингтона передати Україні обладнання оборонного призначення летальної дії в рамках військово-технічної допомоги. Системи «Джавелін» посилять оборонні спроможності України для захисту її суверенітету та територіальної цілісності.

«Україна отримає те, про що давно говорили, але не підтверджували – «Джавеліни»! Згідно з моїми домовленостями з американським керівництвом та завдяки двопартійній підтримці Конгресу це стає реальністю. Фронт міжнародної оборонної підтримки України відкрито», – прокоментував цю новину Президент України Петро Порошенко, зауваживши, що «ця зброя в руках українських військових стане додатковим стримуючим аргументом проти російської агресії на Донбасі».

Нагадаємо, 30 грудня 2017 року видання The Washington Post оприлюднило на своєму сайті статтю, в якій писало як про доконаний факт про рішення Трампа надати Збройним силам України протитанкові ракети «Джавелін» і погодити продаж снайперських гвинтівок. У статті було зазначено, що таке озброєння «не зупинить російський наступ, якщо він матиме місце, але може примусити Путіна взяти паузу».

Джерела: facebook.com/ukr.embassy.usa, facebook.com/petroporoshenko

Віце-прем’єр-міністр – міністр культури та національної спадщини Польщі Пьотр Ґлінський висловив стурбованість у зв’язку з висловлюваннями віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, цитованими у ЗМІ, «в яких пан Розенко ставить у залежність відновлення ексгумаційних робіт в Україні, серед іншого, від «поправок до Закону про ІНП і відновлення пошкоджених українських пам’ятників у Польщі й оскарження заборони на в’їзд представників українських інституцій». Про це йдеться у заяві Міністерства культури і національної спадщини Польщі.

На переконання Ґлінського, згадані питання не мають бути предметом переговорів через ЗМІ, оскільки «для цієї мети є двосторонні зустрічі». Окрім того, польський віце-прем’єр вважає, що «зміни до закону про ІНП Польщі» чи «скасування заборони на в’їзд для представників українських інституцій установ» жодним чином «не належать до теми питання, що регулюється договором від 21 березня 1994 року, між урядом Республіки Польща та урядом України про охорону пам’яток і поховань жертв війни та політичних репресій, яке, відповідно до раніше прийнятого рішення президентів двох країн, було предметом зустрічі у Варшаві».

Ґлінський додав, що Польща пропонує, аби за справу вшанування місць пам’яті в обох країнах взялася відповідна польсько-українська комісія з цих питань.

Читайте також: «Ми передали польській стороні перелік зруйнованих українських пам’ятників, які мають бути відновлені», – Розенко

«Комісія також має зайнятися питаннями пам’ятників, зокрема й тих, правовий статус яких є під питанням. Польська сторона декларувала й декларує готовність провести повну інвентаризацію українських місць пам’яті в Польщі, що сприятиме їх системній охороні. Аналогічно потрібно зробити інвентаризацію польських місць пам’яті в Україні», – йдеться в заяві.

Висловивши ще раз «занепокоєння» бажанням Києва поставити відновлення ексгумаційних робіт в Україні в залежність від відбудови зруйнованих українських пам’ятників у Польщі, Ґлінський додає, що, «попри відсутність зацікавлення нині з боку української сторони проводити ексгумації в Польщі, Варшава запрошує до співпраці в цьому питанні».

У заяві зазначено, що дискусія про місця пам’яті українців у Польщі і поляків в Україні є важливою, проте «немає практичних і формальних підстав пов’язувати це питання з питаннями пошукових робіт та ексгумації». Відтак у заяві закликають спершу відшукати й ушанувати сі жертв війни та політичних репресій, а вже після цього перейти до дискусії щодо статусу символічних місць пам’яті.

«Причиною кризи у двосторонніх стосунках є те, що українська сторона ставить співпрацю в очевидних справах у залежність від порозуміння у значно складніших символічних питаннях», – йдеться в заяві.

Міністр культури додав, що засуджує будь-які акти вандалізму, зокрема й ті, що стосуються українських місць пам’яті.

Віце-прем’єр Павло Розенко зазначив, що Україна активно проводить ексгумаційні роботи з багатьма іноземними партнерами.

«Усі роботи проводяться в тісній співпраці з нашими іноземними партнерами. Умови для всіх однакові – це спільне вшанування пам’яті загиблих, недопущення руйнування пам’ятників та їх негайне відновлення у разі пошкодження, жорстка реакція представників влади на акти вандалізму. Неприпустимою є ситуація, коли на випадки руйнування могил і пам’ятників немає жодної реакції влади», – наголосив Павло Розенко сьогодні під час засідання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

«Ми не вимагаємо нічого надзвичайного від наших колег і партнерів. Ми просимо такого ж шанобливого ставлення до пам’яті загиблих українців, яке українці і українська влада проявляє до пам’яті інших народів», – додав віце-прем’єр.

За словами Розенка, протягом 2017 року загалом було надано 72 дозволи на проведення ексгумації та перепоховання жертв воєн і політичних репресій. Роботи з ексгумації проводили у 145 населених пунктах 19 областей України. Відповідно до дозволів Державної міжвідомчої комісії, ексгумовано 3313 останків жертв воєн і політичних репресій, з них 1845 німецьких та 688 радянських військовослужбовців, загиблих у часи Другої світової війни, 60 членів ОУН і мирних мешканців – жертв нацизму часів Другої світової війни, 546 жертв політичних репресій, 143 загиблих в часи Першої світової війни, 19 учасників національно-визвольної боротьби часів УНР та 12 загиблих у післявоєнний період.

«2457 останків перепоховано, решта ексгумованих останків загиблих перебувають на депонуванні і будуть перепоховані у 2018 році», – додав Розенко.

Джерела: mkidn.gov.pl, kmu.gov.ua

1 березня 2018 року в Польщі набуває чинності закон, що поступово обмежуватиме в країні торгівлю по неділях. Польський Сейм ухвалив цей закон торік у листопаді. Цього року, 11 січня, закон ухвалила верхня палата польського парламенту – Сенат. А 30 січня його підписав Президент Польщі Анджей Дуда.

Нагадаємо, цей закон передбачає, що з березня 2018 року щомісяця буде дві неділі, в які торгівлю дозволено, – перша й остання неділя місяця. З 2019 року – лише в останню неділю місяця, а з 2020 року буде заборонено торгівлю в усі неділі.

Водночас у законі передбачено й винятки: торгівлю дозволять у сім неділь на рік: у три передріздвяні та в останні неділі січня, квітня, червня та серпня – під час сезонних розпродажів.

Заборона не стосуватиметься пекарень, кондитерських, магазинів з продажу морозива, сільськогосподарських гуртових ринків, продажу овочів, фруктів, молока. Також можна буде здійснювати покупки на автозаправних станціях, залізничних вокзалах та в аеропортах. Заборона торгівлі в неділю також не стосуватиметься інтернет-магазинів.

Закон передбачає штрафи за порушення заборони торгівлі в неділю від 1 000 до 100 тисяч злотих (приблизно від 7 до 700 тисяч гривень).

Джерело: tvn24bis.pl

Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо компенсації за недопоставлені російською компанією «Газпромом» обсяги газу для транзиту. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки НАК «Нафтогаз України».

Як зазначено в повідомленні, Стокгольмський арбітраж постановив виплатити «Нафтогазу» 4,63 млрд доларів США компенсації за недопоставку Газпромом погоджених обсягів газу для транзиту. Відтак, за підсумками двох арбітражних проваджень у Стокгольмі, «Газпром» має сплатити на користь «Нафтогазу» 2,56 млрд дол. США, з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений в 2014 та 2015 рр., – зазначили в «Нафтогазі».

Окрім того, арбітражний суд відхилив вимоги «Газпрому» щодо штрафів за начебто незаконно відібрані «Нафтогазом» обсяги транзитного газу.

«Це рішення відповідає нашим очікуванням. Воно означає, що «Нафтогаз» може успішно розвиватися далі на благо народу України», – прокоментував Юрій Вітренко – український економіст і фінансист, директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України».

Це рішення означає,що Газпром має сплатити Нафтогазу $2,56млрд, з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений в 2014 та 2015рр.«Це рішення відповідає нашим очікуванням.Воно означає, що Нафтогаз може успішно розвиватися далі на благо народу України»,- пояснив Ю.Вітренко pic.twitter.com/M1IHCVAsB7

— Нафтогаз України (@NaftogazUK) 28 лютого 2018 р.

Розгляд справи ПАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» розпочався в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма ще 2014 року. Предмет позовів цієї справи – контракти на постачання газу з Росії до України і транзит газу через територію України від 2009 року.

Основні вимоги «Нафтогазу» за контрактом на транзит, нагадує delo.ua, стосувалися чотирьох пунктів:

• передати обов’язки та права з транспортування російського газу «Укртрансгазу» (фактичному виконавцеві контракту);
• змінити умови контракту відповідно до положень Третього енергопакету й українського законодавства;
• зобов’язати «Газпром» виплатити компенсацію за непостачання газу і відсотки на цю суму;
• змінити тариф на транзит відповідно до чинної розрахункової в Україні.

Сумарно НАК вимагав близько $ 16 млрд.

Російська компанія хотіла стягти з Києва суму, яку вважала недоплаченою згідно із умовами контракту 2009 року. «Нафтогаз» називав такі умови неринковими і політичними.

Сторони сперечалися і щодо умов контракту на транзит російського газу українською територією, який також містить умову «транспортуй або плати».

Слухання за позовом «Газпрому» завершилися у грудні 2016 року. Вимоги «Газпрому» до «Нафтогазу» становили понад $37 млрд. До цієї суми входила оплата заборгованості за газ, поставлений у травні-червні 2014 року, оплата за зобов’язанням «бери або плати» за 2012-2016 роки, а також пеня за прострочення оплати.

Принцип «бери або плати» з’явився в контракті між українською та російською компаніями 2009 року. Україна була зобов’язана щороку купувати певний обсяг російського газу (52 млрд кубометрів) і платити за цей обсяг, навіть якщо недобирала газ.

31 травня 2017 року арбітраж ухвалив окреме рішення на користь української компанії. Він повністю скасував принцип «бери або плати», а також скасував заборону на реекспорт купленого у РФ газу й дозволив переглянути ціну на газ для України, починаючи з 2014 року.

22 грудня 2017 року «Нафтогаз» заявив про перемогу над «Газпромом» у всіх спірних питаннях контракту на поставку газу. Як нагадує «Німецька хвиля», арбітраж знизив ціну газу для «Нафтогазу», придбаного в «Газпрому» в другому кварталі 2014 року, на 27,4% – з 485 до 352 доларів за тисячу кубометрів. Тобто з «Нафтогазу» зняли більшу частину зобов’язань за контрактом, за винятком оплати поставок газу в IV кварталі 2013 року – II кварталі 2014 року (близько $ 2 млрд). Саме з цієї причини тепер «Нафтогаз» отримає не всю компенсацію, а різницю – $ 2,56 млрд.

Стокгольмський арбітраж також ухвалив, що «Нафтогаз» не повинен платити за газ, що його «Газпром» нібито поставив на непідконтрольну Україні територію Донбасу.

Між «Нафтогазом» і «Газпромом» діє два контракти: на постачання газу та на його транзит територією України. У 2014 році у Стокгольмі були ініційовані провадження щодо кожного з них.

У транзитному спорі йшлося про недопостачання та недоплату за послуги транзиту в 2009-2016 роках. Як повідомляли у «Нафтогазі», транзитний контракт передбачає, що в разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу. Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій енергопакет, і умови формування транзитних тарифів в Європі суттєво змінилися.

Тому «Нафтогаз» вимагав привести транзитний тариф у відповідність до європейських умов. «Газпром» відмовлявся переглядати тариф вже понад 5 років. Саме через це Нафтогаз звернувся до Стокгольмського арбітражу.

НАК також вимагав привести транзитний контракт у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала у зв’язку з приєднанням до Енергетичного співтовариства.

У цій справі «Нафтогаз» вимагає стягнути з Газпрому 12,3 млрд дол., зустрічна вимога російської компанії – 0,007 млрд дол.

У листопаді 2017 року Стокгольмський арбітраж переніс граничні терміни ухвалення рішень у справах між НАК «Нафтогаз України» та російським Газпромом на кінець грудня 2017 року та кінець лютого 2018 року через те, що російська компанія подала апеляцію на окреме рішення арбітражу щодо контракту на поставку газу.

Джерела: facebook.com/NaftogazUA, naftogaz.com, delo.ua, dw.com