Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Віце-прем’єр-міністр – міністр культури та національної спадщини Польщі Пьотр Ґлінський висловив стурбованість у зв’язку з висловлюваннями віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, цитованими у ЗМІ, «в яких пан Розенко ставить у залежність відновлення ексгумаційних робіт в Україні, серед іншого, від «поправок до Закону про ІНП і відновлення пошкоджених українських пам’ятників у Польщі й оскарження заборони на в’їзд представників українських інституцій». Про це йдеться у заяві Міністерства культури і національної спадщини Польщі.
На переконання Ґлінського, згадані питання не мають бути предметом переговорів через ЗМІ, оскільки «для цієї мети є двосторонні зустрічі». Окрім того, польський віце-прем’єр вважає, що «зміни до закону про ІНП Польщі» чи «скасування заборони на в’їзд для представників українських інституцій установ» жодним чином «не належать до теми питання, що регулюється договором від 21 березня 1994 року, між урядом Республіки Польща та урядом України про охорону пам’яток і поховань жертв війни та політичних репресій, яке, відповідно до раніше прийнятого рішення президентів двох країн, було предметом зустрічі у Варшаві».
Ґлінський додав, що Польща пропонує, аби за справу вшанування місць пам’яті в обох країнах взялася відповідна польсько-українська комісія з цих питань.
Читайте також: «Ми передали польській стороні перелік зруйнованих українських пам’ятників, які мають бути відновлені», – Розенко
«Комісія також має зайнятися питаннями пам’ятників, зокрема й тих, правовий статус яких є під питанням. Польська сторона декларувала й декларує готовність провести повну інвентаризацію українських місць пам’яті в Польщі, що сприятиме їх системній охороні. Аналогічно потрібно зробити інвентаризацію польських місць пам’яті в Україні», – йдеться в заяві.
Висловивши ще раз «занепокоєння» бажанням Києва поставити відновлення ексгумаційних робіт в Україні в залежність від відбудови зруйнованих українських пам’ятників у Польщі, Ґлінський додає, що, «попри відсутність зацікавлення нині з боку української сторони проводити ексгумації в Польщі, Варшава запрошує до співпраці в цьому питанні».
У заяві зазначено, що дискусія про місця пам’яті українців у Польщі і поляків в Україні є важливою, проте «немає практичних і формальних підстав пов’язувати це питання з питаннями пошукових робіт та ексгумації». Відтак у заяві закликають спершу відшукати й ушанувати сі жертв війни та політичних репресій, а вже після цього перейти до дискусії щодо статусу символічних місць пам’яті.
«Причиною кризи у двосторонніх стосунках є те, що українська сторона ставить співпрацю в очевидних справах у залежність від порозуміння у значно складніших символічних питаннях», – йдеться в заяві.
Міністр культури додав, що засуджує будь-які акти вандалізму, зокрема й ті, що стосуються українських місць пам’яті.
Віце-прем’єр Павло Розенко зазначив, що Україна активно проводить ексгумаційні роботи з багатьма іноземними партнерами.
«Усі роботи проводяться в тісній співпраці з нашими іноземними партнерами. Умови для всіх однакові – це спільне вшанування пам’яті загиблих, недопущення руйнування пам’ятників та їх негайне відновлення у разі пошкодження, жорстка реакція представників влади на акти вандалізму. Неприпустимою є ситуація, коли на випадки руйнування могил і пам’ятників немає жодної реакції влади», – наголосив Павло Розенко сьогодні під час засідання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.
«Ми не вимагаємо нічого надзвичайного від наших колег і партнерів. Ми просимо такого ж шанобливого ставлення до пам’яті загиблих українців, яке українці і українська влада проявляє до пам’яті інших народів», – додав віце-прем’єр.
За словами Розенка, протягом 2017 року загалом було надано 72 дозволи на проведення ексгумації та перепоховання жертв воєн і політичних репресій. Роботи з ексгумації проводили у 145 населених пунктах 19 областей України. Відповідно до дозволів Державної міжвідомчої комісії, ексгумовано 3313 останків жертв воєн і політичних репресій, з них 1845 німецьких та 688 радянських військовослужбовців, загиблих у часи Другої світової війни, 60 членів ОУН і мирних мешканців – жертв нацизму часів Другої світової війни, 546 жертв політичних репресій, 143 загиблих в часи Першої світової війни, 19 учасників національно-визвольної боротьби часів УНР та 12 загиблих у післявоєнний період.
«2457 останків перепоховано, решта ексгумованих останків загиблих перебувають на депонуванні і будуть перепоховані у 2018 році», – додав Розенко.
Джерела: mkidn.gov.pl, kmu.gov.ua
