Днями президент України Петро Порошенко підписав Закон України № 856-VIII «Про систему іномовлення України», який Верховна Рада ухвалила 8 грудня. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України.

Закон створює правові основи організації, визначає завдання та функції державного іномовлення України, засади діяльності суб’єктів державного іномовлення задля захисту національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного й об’єктивного інформування про події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Основним критерієм роботи іномовлення має бути об’єктивність подачі інформації про ситуацію в Україні – про реформи, оборонну політику держави тощо. «Саме це має бути критерієм ефективності інформаційної політики. Ми не маємо копіювати пропагандистські методи країни-агресора. Навпаки – наші журналісти мають доносити правду про війну в Україні й тим самим завойовувати довіру, на відміну від пропагандистів», – наголосив глава держави під час підписання закону.

«Сьогодні в умовах гібридної війни це питання виживання нашої країни, питання ефективної протидії пропагандистській роботі, яку здійснюють проти нашої країни, витрачаючи десятки і сотні мільйонів, пропагандисти країни-агресора», – сказав Порошенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні запустили Мультимедійну платформу іномовлення

Перший заступник голови Комітету зі свободи слова та інформаційної політики ВР Ольга Червакова зазначила: «Мультимедійна платформа, іномовлення України – це фактично промо-агенція України в світі. І це суттєва допомога українській дипломатії на міжнародній арені, яка зараз з усіх сил намагається донести правду про Україну до світових лідерів. У цьому канал іномовлення… має стати потужним інструментом».

Міністр інформаційної політики Юрій Стець запевнив Порошенка, що за два місяці буде завершено реформу іномовлення в Україні.

«Про Україну мають знати не тільки як про країну, в якій зараз є велика кількість проблем, а й про її історію, культуру, привабливість, хороший інвестиційний клімат, можливості туризму і про те, що тут живуть добрі і хороші люди», – сказав він.

Джерело: president.gov.ua

Як зазначено в доповіді, 2016 рік буде доволі напруженим для Польщі. Уряд країни закликатиме Європейський Союз підтримувати жорстку позицію щодо Росії та критикуватиме позицію Німеччини у важливих питаннях ЄС, зокрема стосовно імміграції та відносин із Москвою. Польща зажадає більшої присутності НАТО у Центральній і Східній Європі, намагаючись розвивати тісні зв’язки з Вишеградською групою (яка також включає Угорщину, Чехію, Словаччину) та Румунією. Віддаляючись від Брюсселя та Берліна, Польща водночас ставатиме ближчою не лише до країн Вишеградської групи, а й до Великобританії.

Щодо позиції Великобританії, то аналітики вважають: навіть якщо Лондон проведе референдум, британці проголосують за те, щоб залишитися у складі ЄС. Попри це, Лондон продовжить переговори з Брюсселем про внесення змін до угоди з Євросоюзом.

Україні Stratfor прогнозує подальше протистояння на сході у 2016 році. Конфлікт переросте у довгостроковий «заморожений» із боями меншої інтенсивності, ніж упродовж 2015 року, але з періодичними сутичками між українськими військовими та проросійськими бойовиками, – стверджують укладачі доповіді.

У документі зазначено, що Мінські угоди залишаться основою дипломатичних переговорів щодо вирішення конфлікту на Донбасі, проте, оскільки Росія та бойовики мають іншу інтерпретацію політичної складової Мінських угод, ніж Україна й Захід, це перешкоджатиме досягненню в 2016 році повних домовленостей щодо політичного та військового врегулювання конфлікту.

Сполучені Штати та Європейський Союз майже гарантовано збережуть санкції проти Росії в наступному році, якщо Москва не доведе, що готова відмовитися від контролю над кордоном між Росією і територіями бойовиків і допустити туди спостерігачів ОБСЄ. А Москва навряд чи піде на поступки з обох цих питань, вважають у Stratfor.

Криза в Україні впливатиме і на інші країни на пострадянському просторі. У 2016 році Білорусь поступово зміцнюватиме свої економічні зв’язки із Заходом, але підтримуватиме також військову та стратегічну співпрацю з Росією. Президент Білорусі Лукашенко намагатиметься уникнути створення російської авіабази в своїй країні, щоб утриматися від створення більшої напруженості між Мінськом і Заходом, але його позиція може змінитися, якщо НАТО наростить присутність у сусідній Польщі та державах Прибалтики.

Конфлікт на сході України – лише одна з багатьох серйозних проблем, які очікують Київ наступного року, – стверджують аналітики Stratfor. «Ультраправі та націоналістичні групи продовжать підривати українську владу та перешкоджати Києву виконати свої політичні поступки бойовикам. Це, своєю чергою, гарантуватиме, що Донецьк і Луганськ залишаться поза політичним контролем Києва, хоча деякі економічні зв’язки можуть бути відновлені, зважаючи на таку необхідність для обох сторін протягом року», – зазначено в доповіді.

Повільні темпи правової та судової реформ в Україні, найімовірніше, призведуть до показового переформатування уряду в 2016 році, з потенційною заміною українського прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, критика щодо якого зростатиме. Президент України Петро Порошенко, вочевидь, продовжить прозахідний курс Києва. Аналітики також відзначають, що доступ до фінансової підтримки Заходу та сприяння у галузі безпеки з боку НАТО і, зокрема, США, є ключовими для виживання української влади.

Щодо української економіки аналітики Stratfor зазначають: після 10-відсоткового падіння в 2015 році наступного року вона почне поступово відновлюватися. Хоча високий рівень інфляції та безробіття стимулюватимуть протести з боку населення.

Економічні зв’язки Києва з Москвою слабшатимуть. Країни обговорюватимуть погашення заборгованості, питання енерго- й електропостачання, виконання Україною торгової угоди з Європейським Союзом, яка набуває чинності 1 січня 2016 року. Знизиться рівень торгівлі ресурсами у сфері енергопостачань і сільськогосподарських товарів між Україною і Росією, проте Київ поступово переорієнтовує свою економіку та широкі стратегічні інтереси з Росії на Захід.

Джерела: stratfor.com

Дмитро Ярош виходить із «Правого сектору» та створює новий громадсько-політичний рух. Про це POLUKR.net дізнався із заяви Яроша, яку він розмістив на сайті «Сектор правди».

«Я разом зі своєю командою виходжу з Національно-визвольного руху «Правий сектор». Ми ініціюємо створення нового громадсько-політичного руху, установчий з’їзд якого планується на лютий. Зараз працюємо зараз над його розбудовою, концепцією діяльності, програмовими засадами», – зазначено в заяві.

5-й і 8-й батальйони Добровольчого Українського корпусу, який захищав Піски, аеропорт, Широкине, Савур-могилу, а також створений ним медичний батальйон «Госпітальєри», бійці якого врятували тисячі життів, реорганізовують у Добровольчу Українську армію. Вона стане однією зі структур нового руху.

Щодо причин такого кроку Дмитро Ярош зауважив, що, на його думку, ПС як революційна структура виконав свою місію. Рух, який виріс і зміцнів, має перейти на новий етап свого розвитку. Тож настав час зосередитися на державотворчих речах. «Ми хочемо постати не як вузько-функціональний, а як загальнонаціональний патріотичний рух, з метою об’єднати усіх патріотів України. Без радикалізму на межі з маргінесом, але й без ліберальної демагогії», – пояснив Ярош.

«Нашою метою, як і раніше, залишається побудова Української самостійної соборної держави. Наше завдання – двоєдине: зберегти існуючу державу як плацдарм для здобуття національної державності та провести в ній революційні зміни, які забезпечать українському народові свободу, справедливість і добробут», – додав він.

Ярош зауважив, що вони зі своїми однодумцями не відмовляються від революційного шляху й є опозиційними до чинної влади, але водночас не вважають доцільними криваві бунти проти неї та категорично заперечують «псевдореволюційну діяльність, яка загрожує існуванню держави Україна і плямує репутацію патріотів».

«Ми продовжуємо воювати на фронті проти зовнішнього агресора і працювати на розбудову нашої Держави в тилу, – наголосив Д. Ярош. – Двері нашого руху відкриті для всіх патріотів України, які поділяють наші цінності, в першу чергу для членства і прихильників «Правого сектора».

Нагадаємо, в листопаді народний депутат Дмитро Ярош склав із себе повноваження Провідника Національно-визвольного руху «Правий сектор», зокрема через те, що його позиція не збігалася «з устремліннями частини Проводу».

Джерело: sectorpravdy.com

Практично всі банки заявили, що це жодним чином не вплине на їхню роботу, проте вже вчора стала неможливою частина операцій за картами цих банків.

Представник MasterCard прокоментував, що через оголошення нових санкцій США обслуговування транзакцій за картами Генбанку та банку «Верхневолжский» може здійснюватися за правилами Національної системи платіжних карт (НСПК).

Представник Visa сказав, що «секторальні санкції, про які повідомив департамент казначейства США, не зачіпають операції за транзакціями з використанням карт Visa» й не прокоментував запитання про обслуговування банків із «чорного списку».

У коментарі, розміщеному на сайті АТ «Генбанк», голова правління банку зазначив: «Я можу сказати абсолютно однозначно: включення Генбанка до списку санкцій США ніяк не позначиться на стратегії розвитку Банку загалом. Обмеження, передбачені санкційними заходами, стосуються насамперед можливості залучення російськими банками фінансових коштів на західних ринках, обслуговування рахунків і переказів громадян США, але АТ «Генбанк» залучає кошти виключно на російському ринку. Усі рахунки клієнтів, активи Банку та його акціонерів розміщені винятково на території Російської Федерації».

Проте у коментарі визнано, що проблеми з операціями за пластиковими картами все ж виникли: «Щодо операцій за пластиковими картами, можу сказати, що на сьогодні спільно з Центральним Банком і НСПК ми вживаємо всіх можливих заходів, щоб у найкоротші терміни відновити їхню роботу. Незабаром усі пластикові карти працюватимуть на території РФ у штатному режимі».

Згодом прес-служба банку додала: «На даний момент на території РФ всі карти Банку працюють без обмежень. Обслуговування операцій у банкоматах Банку, пунктах видачі готівки здійснюється в штатному режимі без обмежень. Клієнти можуть зіткнутися з проблемами обслуговування банківських карток тільки за межами РФ».

У повідомленні, розміщеному на сайті ВАТ «Крайинвестбанк», запевняють, що вкладникам і клієнтам банку нічого не загрожує, всі операції всередині країни за рахунками банку виконують у штатному режимі. «Менеджмент і акціонери ВАТ «Крайінвестбанк», а також Банк Росії вживають всіх необхідних заходів для безперебійної роботи Банку, в тому числі при проведенні операцій в іноземній валюті».

Водночас у банку зауважують, що «можливі ускладнення при використанні карток Банку за межами РФ і в разі оплати покупок в інтернет-магазинах, що здійснюють процесингові операції за межами Росії».

Мособлбанк та Інресбанк запевняють, що включення їх до списку санкцій не відобразиться на діяльності банків, оскільки обмеження щодо них як дочірніх організацій СМП Банку діють уже понад півтора року.

Російські банки протягом року передавали трафік міжнародних платіжних систем на обробку в НСПК, щоб у разі повторення ситуації квітня 2014 року, коли «СМП банк», банк «Росія» і низку інших банків відключили від Visa та MasterCard, російські банки були захищені. Наприкінці березня Центробанк Росії звітував, що трафік повністю передали на обробку в НСПК за картками MasterCard, а в травні – за картками Visa. Це мало б гарантувати безперебійність і безпеку здійснення операцій за картками на території Росії. За кордоном карти банків, що потрапили в чорний список і відключені від міжнародних платіжних систем, працювати не можуть.

Генбанк, Крайинвестбанк, «Верхневолжский» і СМБ поповнили чорний список (SDN, із найсуворішими санкціями), оскільки працюють у Криму, а Інресбанк і Мособлбанк пов’язані з СМП банком, акціонерами якого є брати Аркадій і Борис Ротенберги, що потрапили під санкції раніше.

22 грудня Управління з контролю над іноземними активами Мінфіну США визначило 34 фізичні та юридичні особи, щодо яких посилено санкції. До переліку, зокрема, потрапили російські бізнесмени Геннадій Тимченко, Аркадій Ротенберг, Борис Ротенберг, а також компанії ВАТ «Концерн «Калашников», Іжевський машинобудівний завод, кримські компанії «Ялтинська кіностудія», «Масандра» і «Юніверсалавіа» та інші.

У повідомленні з цього приводу сказано, що такі дії демонструють стійке зобов’язання Сполучених Штатів не визнавати анексію Криму Росією та намір дотримуватися дії санкцій, поки не припиниться окупація Криму.

Джерела: vedomosti.ru, genbank.ru, kibank.ru, mosoblbank.ru

У законі, зокрема, передбачено достроково припинити повноваження Криворізького міського голови Юрія Вілкула та призначити позачергові вибори Криворізького міського голови на 27 березня 2016 року. Також документ зобов’язує Центральну виборчу комісію з урахуванням пропозицій відповідної територіальної виборчої комісії визначити в установленому порядку обсяг бюджетних видатків, необхідних для проведення позачергових виборів Криворізького міського голови, та вжити заходів щодо матеріально-технічного забезпечення підготовки і проведення цих виборів.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність у день, наступний за днем набуття повноважень Криворізьким міським головою, обраним на позачергових виборах Криворізького міського голови 27 березня 2016 року.

«Ми захистили право людей делегувати і забирати владу. У цивілізований європейський спосіб. Воля громадян зупинила реставрацію «понятій» і часів Януковича», – заявив після ухвалення закону народний депутат, член фракції «Об’єднання «Самопоміч» Єгор Соболєв.

Перевиборів міського голови вимагали мешканці Кривого Рогу, а також представники «Самопомочі». Після другого туру виборів міського голови 15 листопада територіальна виборча комісія оголосила переможцем чинного мера Кривого Рогу Юрія Вілкула з «Опозиційного блоку» . Кандидат від партії «Самопоміч» Юрій Милобог програв йому з різницею у 752 голоси (0,42%), при цьому отримавши більшість голосів у 6 із 7 районів міста. На думку учасників протестів, що тривають від 17 листопада, перемога Вілкула стала наслідком порушень і фальсифікацій на низці дільниць, що призвело до спотворення результату волевиявлення громадян.

Відтоді в місті тривають акції протесту. Після віча 20 грудня було вирішено їхати до Києва на мітинг біля будівлі Верховної Ради. Учасники акції вимагали від народних депутатів законодавчо врегулювати ситуацію з обранням міського голови Кривого Рогу. Фракція «Об’єднання «Самопоміч» відмовилася брати участь у голосуванні в парламенті доти, доки не буде знайдене рішення для Кривого Рогу.

9 грудня тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради затвердила звіт про порушення у другому турі виборів мера Кривого Рогу. Як написав на своій facebook-сторінці член комісії, народний депутат Сергій Висоцький, комісія виявила порушення під час формування виборчих комісій на спецділянках і факти підробки документів Криворізької ТВК.

Джерело: samopomich.ua, rada.gov.ua, facebook.com/sergey.vysotsky, facebook.com/IegorSoboliev

Національний банк України (НБУ) та Narodowy Bank Polski (NBP) підписали угоду про відкриття своп-лінії для валютної пари злотий/гривня. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту Національного банку України.

Про зазначену угоду також написав у своєму twitter посол України в Польщі Андрій Дещиця. «Чудовий подарунок на День дипломатії – Угода SWAP між НБУ та НБ РП про відкриття кредитної лінії на 1 млрд. євро», – написав він.

Угода передбачає здійснення операцій SWAP у розмірі до 4 мільярдів злотих. Вона покликана підтримати дії НБУ, спрямовані на стабілізацію фінансової системи України. Підписавши угоду, NBP приєднався до групи центральних банків, країн і міжнародних фінансових установ, які підтримали програму реформ в Україні.

«Кошти, отримані в рамах угоди про відкриття своп-лінії, використовуватимуть на поповнення міжнародних резервів України, вартість яких від початку 2015 року зросла вже вдвічі, головним чином завдяки допомозі наших міжнародних партнерів», – зазначила голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

«Підписуючи угоду, Польща приєдналась до групи країн і міжнародних установ, які активно підтримують амбітну програму економічних реформ в Україні. Угода про відкриття своп-лінії, підписана NBP і НБУ, має підвищити довіру до української економіки, а також обмежити ризик потрясінь на фінансових ринках, які можуть мати негативний вплив на економічну ситуацію всього регіону, зокрема й Польщі» – прокоментував голова NBP Марек Белька.

Своп-лінія – угода між двома центральними банками різних країн про взаємний обмін валют за фіксованими курсами. Валютний своп (currency swap) – це валютна операція за договором, умови якого передбачають купівлю, продаж чи обмін іноземної валюти зі зворотним її продажем, купівлею чи обміном на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій – курсів, обсягів, дат валютування тощо – під час укладення договору.

Про домовленість щодо відкриття своп-лінії з Польщею президент України Петро Порошенко заявив під час зустрічі з польським колегою Анджеєм Дудою 15 грудня. Він зазначив, що за підсумками переговорів між главами Нацбанку України та Польщі пані Гонтарєвою і паном Белькою було досягнуто домовленості про відкриття кредитної лінії – свопу – на 4 млрд. злотих, або 1 млрд. євро.

Джерела: bank.gov.ua, twitter.com/ADeshchytsia

Тривалість санкції проти Російської Федерації продовжили, оскільки очевидно, що до 31 грудня 2015 року не буде повністю реалізовано Мінських угод. Водночас, як наголошено в повідомленні, Рада ЄС продовжить оцінювати прогрес у реалізації цих домовленостей.

Санкції проти Росії спершу було запроваджено на рік – до липня 2014 року, у відповідь на дії Росії в Східній Україні. Потім їх посилили у вересні 2014 року.

22 червня 2015 р. Рада ЄС продовжила термін санкцій на шість місяців, до 31 січня 2016 року. За домовленістю, якої було досягнуто на рівні лідерів країн ЄС, тривалість санкцій прив’язали до повної реалізації Мінських угод, що, як прогнозували, мало б статися до 31 грудня 2015 року.

Економічні санкції стосуються співпраці з Росією у фінансовій, енергетичній і оборонній галузях і в галузі торгівлі товарами подвійного призначення. Зокрема, громадянам і компаніям ЄС заборонено організацію боргового фінансування для трьох російських паливно-енергетичних компаній – «Роснафти», «Транснафти» «Газпром нафти» – й торги облігаціями цих компаній з терміном обігу понад 30 днів, участь в організації випусків таких паперів. ЄС також обмежив позики для таких банків: «Сбербанк», «ВТБ», «Газпромбанк», «ВЕБ» і «Россельхозбанк». Запроваджено заборону на організацію боргового фінансування для трьох найбільших російських оборонних концернів – «Уралвагонзавод», «Оборонпром» та Об’єднаної авіабудівної корпорації – і 9 оборонних концернів, яким заборонено поставки технологій подвійного призначення.

Джерело: europa.eu

«Єврокомісія підтвердила виконання Україною всіх критеріїв Плану дій візової лібералізації. Безвізовому режиму – бути!» – написав він.

Учора Петро Порошенко на своїй facebook-сторінці спростував чутки про відтермінування рішення про безвізовий режим із ЄС для України. І додав: «Завтра, 18 грудня, буде оприлюднено рішення про те, що Україна виконала критерії плану дій щодо лібералізації безвізового режиму. Саме для того, щоб у ході відвертого діалогу ми зняли всі перешкоди, я приїхав у Брюссель».

Сьогодні Європейська комісія на засіданні колегії остаточно ухвалила шостий звіт з виконання Україною вимог Плану дії візової лібералізації. (VLAP).

У звіті, опублікованому на сайті Єврокомісії, оцінено прогрес України у виконанні таких критеріїв щодо безвізового режиму між Україною та ЄС, як безпека документів, у тому числі біометричних; інтегроване управління кордонами, управління міграцією та надання притулку; громадський порядок і безпека тощо.

У звіті зазначено, що Україна поки що не завершила виконання деяких вимог ПДВЛ у частині боротьби з корупцією. Попри це, Єврокомісія погодилася запустити процес скасування віз, зважаючи на зобов’язання української влади завершити роботу, розпочату в цьому напрямку.

Зокрема, українське керівництво зобов’язалося забезпечити функціонування Національного бюро з боротьби з корупцією та спеціалізованої антикорупційної прокуратури в першому кварталі 2016 року. Окрім того, українська влада пообіцяла забезпечити незалежність і цілісність спеціалізованої боротьби з корупцією, у тому числі шляхом внесення змін до Закону «Про прокуратуру». Серед інших зобов’язань – створити Національне агентство з питань запобігання корупції та забезпечити його роботу в першому кварталі 2016 року; внести зміни до закону про Агенцію з повернення активів, а також законів про спецконфіскацію та арешт майна; внести зміни до держбюджету задля забезпечення фінансування антикорупційної інституційної бази.

У загальних висновках до звіту зазначено: Комісія вважає, що Україна досягла потрібного прогресу, проведено необхідні реформи та взято зобов’язання, щоб забезпечити ефективний і стійкий прогрес у досягненні інших завдань.

«Беручи до уваги загальні відносини України та ЄС, Єврокомісія на початку 2016 року подасть пропозицію (до Ради ЄС) про зміну регуляції 539/2001», – йдеться у висновках.

У цій регуляції ЄС встановлено перелік країн, громадянам яких не потрібні візи для в’їзду до всіх країн Євросоюзу, крім Великої Британії та Ірландії.

Єврокомісія продовжуватиме стежити за виконанням українською владою завдань у рамках чотирьох блоків VLAP через наявні асоціації структури і діалоги, та, якщо необхідно, через спеціальні механізми контролю, – додають автори звіту.

Джерела: ec.europa.eu, facebook.com/EUDelegationUkraine, facebook.com/petroporoshenko twitter.com/poroshenko

«Це є та дорожня карта, яка закладена мною у Військовій доктрині, яка була схвалена Радою національної безпеки і оборони України. Впевнений, що ми будемо рішуче імплементувати ці реформи», – наголосив він.

Порошенко додав, що Україна також має прагнути виконати комплекс внутрішніх політичних та оборонних реформ, щоб досягти критеріїв Північноатлантичного альянсу.

Окрім того, український глава держави підтвердив готовність України взяти участь у заходах НАТО у 2016 році, зокрема в саміті Альянсу у Варшаві.

Як зазначив український президент, Північноатлантичний Альянс готовий продовжувати надавати всебічну практичну, консультативну та матеріально-технічну допомогу Україні. Під час перемовин також було обговорено можливість посилення взаємодії між Україною та НАТО для адекватної відповіді військовій присутності російського агресора в регіоні, зокрема на Донбасі. А ще Порошенко і Столтенберг обговорили ситуацію в окупованому Криму та зростання мілітаризації півострова.

«Переконаний, що із сьогоднішнім підписанням Дорожньої карти оборонно-технічного співробітництва між Україною та НАТО ми будемо мати суттєве зростання цього формату підтримки», – сказав П. Порошенко і зауважив, що найближчим часом заплановано підписання ще кількох документів, спрямованих на підсилення обороноздатності України.

Єнс Столтенберг зазначив, що НАТО продовжує підтримувати Україну в політичному та практичному вимірах.

«Україна довела відданість реалізації реформ. Прогрес в цьому напрямку і політична стабільність необхідні для побудови сильної, демократичної, та стабільної України. Я закликаю Вас продовжувати йти цим шляхом. Це буде добре для України та безпеки Європи. У Вашій важкій праці в цей визначальний час для України Ви маєте надійного партнера та друга в обличчі НАТО», – заявив Єнс Столтенберг.

Щодо очікувань від саміту НАТО у Варшаві, проведення якого заплановано на літо наступного року, Генсек Альянсу зазначив: «Ми продовжимо посилювати наше партнерство. Переконаний, що саміт підтвердить суттєвий прогрес України в реформуванні Збройних сил та сектору безпеки та продемонструє потужну солідарність з Україною, і ми продовжимо нашу практичну допомогу Україні».

Єнс Столтенберг повідомив, що під час перемовин багато уваги було приділено співпраці в оборонній сфері, а саме військово-технічній кооперації та військовій індустрії. «Існує велика кількість проектів, і заплановано ще більше», – сказав він. І додав, що НАТО бачить перспективи посилення співробітництва сил спеціальних операцій.

Є. Столтенберг також повідомив, що буде збільшено кількість співробітників офісу зв’язку НАТО в Києві, що полегшить співпрацю.

Сьогодні Петро Порошенко, який перебуває з робочим візитом у Бельгії, відвідав штаб-квартиру НАТО та зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Уранці він також відвідав Командування Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі та Штаб Сил спеціальних операцій НАТО, де мав розмову з Командувачем Силами НАТО в Європі, генералом Філіпом Брідлавом.

Президент України також візьме участь у міні-саміті «Україна-ЄС».

Джерело: president.gov.ua

Як дізнався POLUKR.net з урядового порталу, під час учорашньої зустрічі глава українського Кабміну також обговорив із польським Президентом спільний проект двох країн щодо будівництва інтерконектора між Україною і Польщею. А. Яценюк зауважив, що після будівництва цього інтерконектора Україна зможе купувати в Польщі до 8 мільярдів кубометрів газу.

Іще один енергетичний проект між країнами, про який учора спілкувалися Яценюк і Дуда, – це постачання електричної енергії до Польщі з Хмельницької атомної електростанції. Арсеній Яценюк запевнив польського Президента, що українські державні компанії могли б продовжити переговори щодо будівництва такої схеми постачання.

Щодо рішення уряду Польщі надати Україні допомогу в розмірі 100 мільйонів євро А. Яценюк наголосив: «Це ті кошти, які польські й українські компанії освоюватимуть для розбудови українсько-польського кордону, будівництва доріг і для того, щоб Україна таки насправді стала європейською державою. Бо європейська держава починається з нашого спільного кордону».

Питання енергетичної співпраці між Польщею й Україною вчора обговорили й Президенти України Петро Порошенко та Польщі Анджей Дуда. Зокрема, засудили проект «Північний потік – 2» як виключно політичний і такий, що створює можливість політичного тиску на інші країни.
«Це є тверда позиція України та Польщі. Ми координуємося з партнерами зі Словаччини, з Балтійських та Скандинавських країн, з Італією, із величезною кількістю країн ЄС. Запевняємо, що цей проект немає аж ніякого економічного сенсу і є виключно політичним. Ми вважаємо неприпустимим надавати можливість політичного тиску на як країни–члени ЄС, так і Україну внаслідок реалізації цього проекту», – наголосив Президент України.

Президент Польщі назвав проект «Північний потік – 2» «шкідливою для Європейського Союзу інвестицією» та зазначив, що його країна на всіх можливих форумах протидіятиме реалізації цього проекту.

«У цьому питанні ми займаємо абсолютно спільну позицію, так само як й Словаччина. Це не є бізнес- чи економічний проект. Це проект політичного характеру, проект, який істотно втручається в питання енергетичної безпеки наших країн. Саме тому його неможливо прийняти», – наголосив Анджей Дуда.

Президенти домовилися продовжити докладати спільних зусиль для прийняття Європейською Комісією відповідального рішення, яке не допустило б збільшення залежності України, Польщі від російського газопостачальника.

Президент України подякував польській стороні за створення умов для завершення розробки техніко-економічного обґрунтування побудови інтерконектора, за розуміння необхідності подальшого використання газотранспортних потужностей України для транспортування газу в Європу та неприпустимості реалізації проекту «Північний потік – 2».

Джерела: kmu.gov.ua, president.gov.ua