Як дізнався POLUKR.net з офіційного сайту президента України, Польща є лідером серед країн-членів ЄС за кількістю віз, які видають українським громадянам, і це, за словами Порошенка, найкраще характеризує підтримку Польщею українських євроінтеграційних прагнень.

Анджей Дуда в Києві також висловив підтримку подальшої європейської інтеграції України та запровадження безвізового режиму для її громадян.

«Я дуже хотів би, щоб українсько-польський кордон, який є одночасно і кордоном Європейського Союзу, був надійним, але водночас зручним і сучасним», – сказав Анджей Дуда.

При цьому він наголосив, що кордон не має стати для українців перешкодою чи стіною. «Кордон має стати місцем, де можна вільно пересуватися на терени Євросоюзу», – зазначив Президент Польщі та повідомив про намір окремо зайнятися питанням облаштування польсько-українського кордону.

Читайте також: Польща підтримає реформи в Україні й поділиться досвідом – підсумки зустрічі президентів у Києві

Питання про безвізовий режим України з Євросоюзом стане одним із ключових під час візиту Петра Порошенка до Брюсселя 16-17 грудня. Президент України повідомив, що відбудеться «міні-саміт» Україна-ЄС, в якому візьмуть участь Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, три єврокомісари, які відповідають за найбільш важливі напрямки реформ в Україні.

За словами Петра Порошенка, Україна зробить усе можливе, щоб отримати позитивні висновки в питанні отримання безвізового режиму для українців.

«Ми поки що не бачимо жодних проблем, які можуть цьому перешкоджати. Навпаки, ми впевнені в тому, що усе буде добре. Усі 28 країн ЄС, включаючи Польщу, продемонстрували повну підтримку надання українським громадянам права подорожування без віз. Це ще один і дуже важливий ступінь свободи для українців», – сказав він.

Днями єврокомісар з європейської політики сусідства та переговорів про розширення Йоханнес Хан зазначив, що Єврокомісія дасть позитивні рекомендації щодо скасування віз українцям і грузинам.

Джерело: president.gov.ua

Польща є надійним стратегічним партнером для України, – заявив Президент України Петро Порошенко за підсумками зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою сьогодні в Києві. Президент Польщі, своєю чергою, запевнив у готовності його країни ділитися досвідом реформ на шляху до ЄС. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту глави України.

За підсумками перемовин напрацьовано низку спільних проектів. Зокрема, президенти домовилися посилити торговельно-економічну співпрацю, надто після започаткування з 1 січня 2016 року зони вільної торгівлі України з ЄС. Однією з форм підтримки України буде надання консультацій українському бізнесу й урядовим структурам з боку Польщі, а також створення можливостей використання Польщі як плацдарму для просування продукції українських виробників на європейський ринок.

Окрім того, президенти домовилися про підтримку в реформуванні української податкової системи та митної служби.

Президент Польщі наголосив на важливості боротьби з корупцією, реформи судочинства, подальшого вдосконалення самоврядування та децентралізації влади, щоб, за його словами, «Україна стала сучасною державою, яка відповідає стандартам Європейського Союзу».

«Це надзвичайно важливо для просування України до ЄС. Я глибоко вірю в це, і Польща готова підтримувати українські прагнення до децентралізації влади», – заявив Анджей Дуда й зауважив, що Польща готова ділитися досвідом з Україною.

Стосовно допомоги в імплементації реформи децентралізації, розробленої на основі польського досвіду, то польські радники готові працювати при українському уряді й у суб’єктах місцевого самоврядування. Українських керівників органів місцевого самоврядування натомість запрошуватимуть для обміну досвідом до Польщі.

Досягнуто домовленості про перезапуск Консультативного комітету Президентів України і Польщі як спільного дорадчого органу.

«Ми окреслили перший порядок денний Консультативного комітету, визначили пріоритети в галузі економіки, культурної співпраці, розбудови довіри між нашими народами і дійшли згоди про необхідність наповнення нашого стратегічного партнерства новими проектами, ініціативами», – повідомив Петро Порошенко.

«Ми домовилися з паном Президентом реалізувати декілька ініціатив на кордоні, щоб відкрити спільні пункти пропуску, інвестувати кошти, включаючи ті гроші, які польський уряд надав у вигляді кредиту 100 мільйонів євро для поліпшення облаштування міжкордонних переходів, інфраструктури, для створення спільних пунктів пропуску, для обміну інформацією. Думаю, ці рішучі антикорупційні кроки, які роблять з ініціативи і України, і Польщі, приведуть нас до серйозних надбань», – додав Петро Порошенко.

П. Порошенко подякував польській стороні за надання гуманітарної допомоги й умов для оздоровлення українських військових, які отримали поранення, захищаючи суверенітет України. У польських медзакладах отримали лікування та реабілітацію понад 250 українських воїнів.

Президенти також обговорили питання регіональної безпеки. Зокрема, домовилися про відновлення співпраці Ради національної безпеки та оборони України та Бюро національної безпеки Польщі.

Окрім того, Президенти України та Польщі після зустрічі у Києві заявили про необхідність продовження санкцій щодо Росії за невиконання Мінських домовленостей.

Президент Дуда підтвердив позицію Варшави щодо підтримки продовження санкцій за незаконну окупацію Криму та неімплементацію Мінських угод.

«Наша позиція така: політика санкцій у зв’язку з Мінськими домовленостями та у зв’язку з ситуацією на Сході України має тривати. Світ не повинен відмовлятися від цієї політики. Санкції будуть продовжені. Наша позиція тут однозначна», – наголосив Президент Польщі.

Анджей Дуда зауважив: «Ми уважно спостерігаємо за питанням реалізації Мінських домовленостей. І для нас є абсолютно однозначним, що першим кроком до миру в Україні, і для цього треба спрямувати усі сили, є повне виконання Мінських домовленостей». Хоча й додав, що наразі ніщо не вказує на те, що можливість їхньої реалізації в термін, передбачений для цього, – до 31 грудня цього року.

Глава Польської держави додав, що його країна підтримуватиме всі мирні прагнення України: «Україна хоче повернути собі контроль над своїми кордонами. Україна хоче бути суверенною і незалежною на своїй території. Ми будемо однозначно підтримувати позицію України. І для нас це є очевидним та однозначним з точки зору стратегічної безпеки Польщі, і взагалі безпеки нашої частини світу та Європи», – сказав він.

Джерело: president.gov.ua

Метою зустрічі було продовження діалогу та визначення перспектив подальшого розвитку співпраці в оборонній сфері між зазначеними країнами.

Учасники багатосторонньої зустрічі (віце-міністр оборони Польщі Томаш Шатковський, міністри оборони Латвії Раймондс Бергманіс, Литви – Юозас Олекас, Естонії – Ханнес Хансо й України – Степан Полторак) засвідчили про готовність оборонних відомств їхніх країн продовжувати співпрацю згідно з досягнутими домовленостями та підписали спільну заяву з питань розвитку співробітництва в оборонній сфері.

У документі, що окреслює напрями подальшої співпраці, наголошено на твердій позиції щодо забезпечення територіальної цілісності України, а також зауважено, що питання протидії російській агресії в Україні залишається на міжнародному порядку денному. Окрім того, спільна заява декларує готовність до подальшого поглиблення взаємодії в оборонній сфері у дво- та багатосторонньому форматах. Зокрема, йдеться військово-технічну співпрацю, про спільну участь у заходах підготовки військ, у військово-медичній галузі.

«Ця зустріч є важливим свідченням цілеспрямованої та послідовної підтримки нашої країни Естонською, Латвійською, Литовською Республіками та Республікою Польща в боротьбі проти агресії Росії, – сказав міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак. – Ми цінуємо допомогу наших колег у політичній та практичній площині та сподіваємося на подальшу підтримку».

Закордонні партнери висловили свою підтримку та готовність і надалі допомагати українським Збройним силам у навчаннях і в лікуванні поранених. А також схвалили прагнення України до змін, зокрема реформи, які відбуваються в українському війську.

Згодом Президент України Петро Порошенко також провів зустріч із керівниками оборонних відомств 5 країн. У зустрічі також узяли участь секретар РНБОУ Олександр Турчинов, міністр закордонних справ України Павло Клімкін та заступник глави АПУ Андрій Таранов.

Петро Порошенко подякував міністрам за підтримку в реформуванні сектору оборони й безпеки України, зокрема обмін досвідом, допомогу в лікуванні поранених, а також наголосив на важливості подальшого розвитку українсько-польсько-литовської військової бригади.

Під час зустрічі П. Порошенко також приділив увагу темі Мінських домовленостей, наголосивши, що Москва наразі не демонструє готовності їх виконувати.

Уже сьогодні керівники оборонних відомств 5 країн відвідають Львівщину, де тривають міжнародні навчання.

Джерело: mil.gov.ua

Свій візит Анджей Дуда розпочне з покладання квітів, запалення свічок і вечірньої молитви у Биківні, біля могил поляків, знищених радянськими службовцями НКВС. Наступного дня польський глава держави покладе вінки до Могили невідомому солдату та до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років. Лише після цього, об 11.00 15 грудня, розпочнеться офіційна церемонія зустрічі польського лідера з українським Президентом Петром Порошенком на площі перед будівлею адміністрації президента в Києві на вулиці Банковій.

Політики обговорять напрями співпраці Варшави й Києва в найближчі роки. Під час зустрічі президентів Анджея Дуди і Петра Порошенка заплановано також обговорення саміту НАТО у Варшаві, що має відбутися наступного року. Польща може погодитися на те, аби під час цієї зустрічі було порушено тему співпраці України з Північноатлантичним Альянсом.

О 12.30 Президенти України та Польщі зустрінуться з представниками засобів масової інформації.

У Києві Анджей Дуда також має зустрітися з іншими представниками найвищої влади, студентами та інтелігенцією, а також із поляками, які мешкають в Україні.

Це перший візит Анджея Дуди на посаді Президента Польщі до України.

Джерела: polradio.pl president.gov.ua

Міністерство закордонних справ Республіки Польща вважає безвідповідальною поведінкою громадянина Польщі, члена Європейського парламенту Януша Корвіна-Мікке, який відвідав Автономну Республіку Крим. Про це POLUKR.net довідався у прес-службі польського МЗС.

«Міністерство закордонних справ Республіки Польща вважає вельми безвідповідальною поведінку громадянина Польщі – члена Європейського парламенту Януша Корвіна-Miккe, який відвідав Автономну Республіку Крим без отримання відповідного дозволу від влади України», – зазначено в заяві.

У МЗС Польщі додають, що однозначно виступають проти спроб представити зазначену поїздку як дію, щоб надати громадськості картину «реальної ситуації» мешканців півострова.

«Республіка Польща разом з усім Європейським Союзом і значною частиною міжнародного співтовариства не визнають російського приєднання Криму і відмежовуються від будь-яких дій і заяв, що мають на меті легітимізувати порушення міжнародного права і територіальної цілісності України з боку Російської Федерації», – наголошено в заяві.

У польському зовнішньополітичному відомстві повідомляють, що польські громадяни зобов’язані дотримуватися правила, що регулюють перебування іноземців на всій території української держави. І зауважують, що Європейський парламент рішуче засуджує анексію Росією Автономної Республіки Крим, яка, відповідно до чинного міжнародного права, залишається частиною України.

10 грудня євродепутат від Польщі Януш Корвін-Мікке прилетів до окупованого Криму через Москву.

В.о. представника України при ЄС Любов Непоп у своєму зверненні до керівництва Європарламенту закликала надати належну оцінку незаконному візиту зазначеного депутата до окупованого Криму. Президент Європарламенту Мартін Шульц засудив візит Корвіна-Мікке до Криму.

Януш Корвін-Мікке – польський політик консервативно-ліберального напрямку, публіцист. Лідер польської консервативно-ліберальної партії «Конгрес нових правих». Учасник усіх президентських виборів в новітній історії Польщі. Депутат до Європарламенту восьмого скликання.

Джерело: msz.gov.pl

Усі фракції польського Сейму підтримали резолюцію до 82-х роковин Голодомору, в якій ідеться про необхідність пам’ятати про померлих унаслідок штучного голоду 1932-1933 років. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Радіо «Свобода».

На початку засідання польські парламентарії хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні.

У спеціальній ухвалі, яку прийняв Сейм, наголошено: «Двадцяте століття – це століття великих злочинів радянського тоталітаризму. У 1932-1933 роках в результаті планового голоду на території Української РСР і на Кубані померло кілька мільйонів людей. Масштаби і жорстокість цього злочину – унікальні. Постраждали усі, без винятків, на території всієї країни».

«Депутатки та депутати схиляють голови на знак шани мільйонів жертв Великого Голоду і єднаються в болі з українським народом. Польський Сейм також вшановує кількадесят тисяч поляків, які загинули внаслідок цієї злочинної акції. {…} Їх жертва закликає до увіковічення пам’яті», – також сказано в резолюції, яку цитує Польське радіо.

У документі зазначають, що поляки, які померли під час Голодомору, «не знайшли гідного місця» в пам’яті польського народу. Відтак Сейм закликав польські наукові та культурні установи «розпочати термінові заходи з документування цього злочину».

16 березня 2006 року Сенат Польщі ухвалив постанову про річницю Великого Голоду в Україні, висловивши солідарність з позицією України щодо визнання Голодомору актом геноциду.

Україна в 1932-1933 роках пережила Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Комуністичний режим намагався приховати правду про Голодомор і знищити пам’ять про цей злочин. За даними дослідження НАН України, втрати України протягом 1932-1934 років становили близько 4,5 млн. осіб. Найбільше постраждали Київська та Харківська області.

У четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодомору. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему цього Дня. Цього року такою темою є «Люди правди» – українці вшановували пам’ять тих, хто, ризикуючи кар’єрою, свободою і навіть життям, зробили все, щоб зберегти й поширити правдиві відомості про Голодомор.

Згідно з радянськими даними, польські жертви Голодомору налічують 21 тисячу осіб. Деякі дослідники стверджують, що їх було 60-80 тисяч.

Джерела: memory.gov.ua, radiosvoboda.org, polradio.pl

Група українських експертів здійснила навчальний візит до Варшави та Ґданська для вивчення досвіду Польщі в творенні сучасних музейних наративів. Напрацювання учасників ініціативи «Музей Майдану/Музей Свободи» мають стати основою концепції музею, присвяченого подіям Революції гідності. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Під час візиту українці провели низку професійних зустрічей. Зокрема, ознайомилися з досвідом створення Музею Варшавського повстання, Музею історії Польщі, Музею історії польських євреїв, Катинського музею, Музею Шопена, Центру науки «Копернік» у Варшаві та Європейського центру Солідарності у Ґданську. Експерти обговорили з польськими колегами особливості творення концепції сучасного музею, нюанси організації конкурсів архітектурного проекту й експозиції, освітні, фандрайзингові програми, управління комунікацією з адресними аудиторіями й інші актуальні питання.

«Для нас було важливо вивчити досвід польських колег – як знахідки, так і помилки. Ми дуже вдячні їм за відкритість і дружню підтримку та поради щодо створення музею, який буде присвячений подіям Революції гідності. Поїздка стала першим офіційним кроком УІНП в напрямку створення в Києві такого музею», – розповів Олександр Зінченко, радник голови Українського інституту національної пам’яті й один із учасників ініціативи «Музей Майдану/Музей Свободи».

У поїздці взяли участь представники ініціативи «Музей Майдану/Музей Свободи»: Олександра Бакланова та Євген Глібовицький з Аналітичного Центру «ПРО.МОВА»; Анастасія Гайдукевич та Олександр Зінченко з УІНП; Ігор Пошивайло, заступник генерального директора Музею Івана Гончара, голова правління ГО «Музей Майдану»; Василь Рожко, начальник музейного управління Міністерства культури України; Микола Скиба, директор ГО «Агенція культурних стратегій»; Катерина Чуєва, заступник генерального директора Музею мистецтв імені Ханенків, співзасновник ГО «Музей Майдану», а також представники ГО «Український центр розвитку музейної справи» Софія Рябчук та Анастасія Чередниченко, яка також є головним редактором журналу «Музейний простір».

Поїздку організували спільними зусиллями програми Study Tours to Poland Колегіуму Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського та Українського інституту національної пам’яті. Усі витрати на поїздку взяла на себе програма Study Tours to Poland.

Ініціатива «Музей Майдану/Музей Свободи» з’явилася ще під час подій Революції гідності – декілька представників київських музеїв тоді почали збір артефактів. Навесні 2014 року до них долучилися представники УІНП, який розпочав проект «Майдан: усна історія», та Аналітичний Центр «ПРО.МОВА». Ініціатива працює над виробленням концепції музею, а також плану дій із його реалізації. На сьогодні ініціатива зібрала понад 2000 оригінальних артефактів Майдану.

11 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко своїм Указом заснував новий музей, присвячений подіям Революції гідності. 18 листопада 2015 року уряд України підпорядкував процес творення музею Українському інституту національної пам’яті.

Джерело: memory.gov.ua

Допоміжне судно Військово-Морських сил Збройних сил України «Балта» провело в західній частині Чорного моря спільні тренування типу PASSEX з надводними кораблями флотів Румунії, США й Туреччини. Про це POLUKR.net дізнався зі сторінки ВМС ЗСУ у Facebook.

Як повідомив командир бригади надводних кораблів, капітан 2 рангу Дмитро Глухов, мета тренувань – відпрацювати взаємодію у складі багатонаціональних тактичних з’єднань відповідно до стандартів НАТО, а також підвищити рівень взаємосумісності. «Балта» у складі з’єднання здійснила плавання в ордерах, провела навчання з тактичного маневрування, зі зв’язку, з висвітлення торгівельного судноплавства, з протиповітряної оборони, перехоплення та догляду судна-порушника та передачі вантажів на ходу. Сьогодні, 8 грудня, корабель повернувся до місця постійного базування.

Цього року українські кораблі вже кілька разів залучали до тренувань типу PASSEX. Постійна участь сил флоту у спільних тренуваннях типу PASSEX сприяє не лише досягненню взаємної сумісності та опануванню стандартів НАТО, а й загалом поглибленню співпраці та посиленню чорноморської безпеки.

Джерело: facebook.com/navy.ua

Віце-президент США повідомив, що США продовжить фінансово допомагати Україні. Нова допомога – 190 млн. доларів – призначена для підтримки прогресу в Україні, – уточнив Дж. Байден. І зазначив, що США надали й надають 760 млн. доларів у формі прямої підтримки, що включає 260 млн. доларів допомоги в галузі безпеки, відтоді, як 2014 року в Україні змінився уряд.

«Ці фінанси, 190 млн. доларів, допоможуть у подальшому боротися з корупцією в правоохоронному секторі, впроваджувати реформи судової системи, залучати інвестиції завдяки спрощенню регулювання та приватизації держпідприємств у прозорий спосіб, збільшення потенціалу України в галузі торгівлі, поліпшення доступу до капіталу малих і середніх підприємств, покращити енергетичну безпеку, зробити поступ у конституційній реформі, а також для підтримки громадянського суспільства та незалежних ЗМІ», – сказав віце-президент США.

Джозеф Байден також наголосив на важливості продовження реформ в Україні з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду та підтвердив позицію США щодо підтримки України в цих програмах МВФ.

Віце-президент США згадав про важливість набуття чинності Угоди про Асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, закликав продовжувати реформи та викорінювати корупцію. А ще – дбати про розвиток демократичного суспільства, яке США готові підтримувати.

«Допоки ви продовжуватимете поступ у боротьбі з корупцією, доти США будуть із вами», – запевнив він.

Окрім того, Джозеф Байден торкнувся питання Мінських домовленостей як шляху врегулювання конфлікту на Донбасі. Він запевнив, що США стоять пліч-о-пліч з Україною у боротьбі проти сепаратистів та Росії, яка їх підтримує. І додав, що Мінські угоди не будуть успішними, якщо РФ і зокрема Путін не виконають узятих на себе зобов’язань.

Щодо Криму Джозеф Байден наголосив: «Той факт, що ми не говоримо щодня про Крим, не означає, що ми забули про незаконне вторгнення. Це вторгнення Росії в Крим буде неприйнятним для нас чи міжнародної громади. Спроба Росії анексувати Крим є неприйнятною для нас. Москва повинна припинити окупацію суверенної території України. Крим є суверенною територією України».

Петро Порошенко за підсумками переговорів у Києві подякував Джозефу Байдену та США за послідовну підтримку позиції України щодо того, що Росія має обов’язково імплементувати Мінські угоди, і це єдиний і безальтернативний шлях до миру в Україні, до повернення українського суверенітету над окупованими територіями.

П. Порошенко додав, що під час перемовин було обговорено військово-технічну співпрацю, потенційні можливості розвитку співпраці в сфері космосу, практичну й політичну підтримка з боку США у зміцненні енергетичної безпеки України.

Порошенко повідомив про пропозицію відновити діяльність спільних двосторонніх структур, зокрема україно-американської Комісії стратегічного партнерства на рівні глав зовнішньополітичних відомств України, що має ще більше зміцнити стратегічний характер партнерства між Україною та США.

Джерело: president.gov.ua

Сьогодні, 3 грудня, Польський Інститут у Києві вручив Літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Лауреатом премії стала Софія Андрухович. Про це

Софія Андрухович отримає диплом лауреата й нагороду розміром 3000 євро від Польського Інституту в Києві, піврічне стажування у Польщі 2016 року в рамках стипендіальної програми міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia» від партнера Премії – Національного центру культури (Варшава).

У фіналі Літературної премії імені Джозефа Конрада Софія Андрухович обійшла Остапа Сливинського й Олексія Чупу.

Письменників висунула широка читацька аудиторія, переможця обрало серед 63 кандидатів міжнародне журі у складі: Зураб Аласанія (UA) – журналіст, генеральний директор Національної телерадіокомпанії України; Боґуміла Бердиховська (PL) – публіцистка, керівник департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві; Андрій Курков (UA) – письменник, кіносценарист; Таня Малярчук (UA) – письменниця, лауреат Літературної премії імені Джозефа Конрада (2013); Адам Поморський (PL) – літературознавець, перекладач, президент польського ПЕН-клубу; Ростислав Семків (UA) – літературознавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Ева Фігель (PL – голова журі) – директор Польського Інституту у Києві.

Софія Андрухович – письменниця, перекладачка та публіцистка. Народилася 1982 року в Івано-Франківську. Авторка книг «Літо Мілени» (2002), «Старі люди» (2003), «Жінки їхніх чоловіків» (2005), «Сьомга» (2007) і численних публікацій у пресі. За виданий 2014 року роман «Фелікс Австрія» (Видавництво Старого Лева) отримала дві відзнаки – премію «Книга року BBC» та премію Фонду Лесі та Петра Ковалевих (США) 2015 року. Дві книги Софії Андрухович – «Жінки їхніх чоловіків» та «Сьомга» – видано польською мовою. «Фелікс Австрія» готують до друку 2016 року в Польщі й Австрії. Перекладає з польської та англійської мов. Серед її перекладів – твори Джоан Ролінґ, Мануели Ґретковської, Ніка Дейвіса, Ґреґора Далласа, Пітера Тейлора, Дженіфер Еґан і Айн Ренд. Співредактор часопису «Четвер». Стипендіатка програми Вілли Деціуша у Кракові (2004) і програми міністра культури Республіки Польща «Gaude Polonia» (2013).

Премію Джозефа Конрада засновано 2007 року, її вручають раз на два роки. Присуджують українському письменникові віком до 40 років, незалежно від місця його проживання, прижиттєво, за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, ламання стереотипів, універсальність послання.

2015-го премію вручили вп’яте. Лауреатами Премії раніше ставали: Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009), Тарас Прохасько (2007).

Джерело: polinst.kiev.ua