Міністри закордонних справ країн НАТО сьогодні, 2 грудня, завершили свою дводенну зустріч у Брюсселі, за підсумками якої, зокрема, підтвердили подальшу політичну та практичну підтримку України з боку Альянсу. Про це POLUKR.net дізнався з сайту НАТО.

Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг наголосив, що «Україна не самотня», зазначивши, що НАТО продовжить допомагати в низці сфер, зокрема в модернізації командного управління, кіберобороні, реформуванні системи логістики Збройних сил України та в інших.

Окрім того, Йєнс Столтенберг заявив, що в Альянсі збільшать фінансування трастових фондів задля реформування та зміцнення обороноздатності України.

«Під час засідання ми висловили міцну солідарність з Україною з боку усіх союзників. Також важливо, що ми продовжимо надавати всю політичну і практичну підтримку Україні. Сьогодні деякі союзники під час зустрічі оголосили про посилення підтримки України через фінансування різних трастових фондів, які ми маємо з Україною», – цитує главу Альянсу «Укрінформ».

Він також привітав наміри України проводити реформи та закликав країну продовжувати йти цим шляхом.

НАТО підтримує мирний, дипломатичний шлях вирішення конфлікту на сході Україні, – додав Йєнс Столтенберг. Водночас він зауважив, що, попри досягнення певного прогресу в реалізації Мінських домовленостей, «існує реальна небезпека поновлення насильства». Зокрема, це видно з того, що російські сепаратисти ще не вивели своїх військ і техніки, а Україні не вдалося відновити контроль над своїм кордоном.

«Проблеми, пов’язані з діями Росії в Євро-Атлантичному регіоні, будуть із нами ще протягом довгого часу», – зауважив Йєнс Столтнберг. І додав, що «союзники висловили жаль через скорочення військової транспарентності в Європі впродовж останнього десятиліття»: «Ми домовилися, що пріоритетом зараз стане робота з відновлення передбачуваності в наших відносинах… Важливо активізувати роботу з прозорості та зниження ризиків та докласти зусиль задля досягнення наступного року угоди на основні оновленого Віденського документа ОБСЄ».

Засідання Комісії НАТО-Україна було останнім у дводенній зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу, що тривала 1-2 грудня у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. У засіданні міністри країн Альянсу та міністр закордонних справ України Павло Клімкін розглядали ситуацію з безпеки та прогрес допомоги НАТО для України.

Раніше сьогодні міністри закордонних справ країн НАТО запросили Чорногорію стати 29-м членом Альянсу. Під час засідання міністри також схвалили нову стратегію щодо гібридної війни та підтвердили підтримку партнерів у Північній Африці та на Близькому Сході, зокрема в Йорданії, Іраку й Тунісі.

Джерело: nato.int

Проросійські бойовики катували та жорстоко поводилися з 86% українських військовослужбовців. Такого ж поводження зазнали 50% цивільних, яких утримували представники незаконних збройних формувань так званих «ДНР» і «ЛНР». Свідками смертей унаслідок катування були 33% військовослужбовців та 16% цивільних. Про це POLUKR.net дізнався з доповіді «Ті, що пережили пекло», яку представили правозахисники.

Видання є підсумком моніторингового дослідження, яке проводила Коаліція громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі» у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Експерти представили результати опитування 165 респондентів, яких незаконні збройні формування утримували у 79 місцях несвободи.

«Кожна друга цивільна особа зазнала катування, із них 12% – жінки. З тих людей, які не зазнали катування, 100% військовослужбовців говорять, що вони були свідками катувань інших людей. І 46% цивільних говорять, що полоненим людям, безперечно, завдають сильних моральних страждань», – заявила правозахисниця Олександра Матвійчук.

Серед методів катування та жорстокого поводження – не лише побиття. Опитані свідчили про оголені дроти, через які пропускали електричний струм і прив’язували до статевих органів; людям відрізали пальці, вуха, прострілювали частини тіла; на них одягали протигаз і перекривали повітря, імітували розстріли. Є згадки про зґвалтування.

Унаслідок таких дій кількість опитаних, які отримали каліцтва й тілесні ушкодження різної тяжкості через тортури, здійснені лише поза процедурою «допитів», становить 65% серед військовополонених і 74% – серед цивільних осіб.

Про регулярність практики катування та жорстокого поводження свідчили 68% опитаних військовослужбовців та 71% цивільних осіб. 100% військовослужбовців і цивільних осіб відзначили відсутність можливості отримати будь-яку правову допомогу.

Дослідники зауважують: на непідконтрольній Україні території жертвою викрадення і катування може стати практично будь-хто. Людей затримували через проукраїнську позицію, наявність української символіки, спілкування українською мовою, участь у Євромайдані, фотографування стратегічних об’єктів («Донбас-Арени», якоїсь кав’ярні тощо), інтерв’ю українському телеканалу, критичні пости в соцмережах, волонтерство. Затримують журналістів, членів українських партій, людей із київською реєстрацією або з «неправильними» контактами у телефонах тощо.

Окрема категорія в неофіційних місцях тримання – військовослужбовці ЗСУ та бійці добровольчих батальйонів, більшість яких захопили в полон за безпосередньої участі військовослужбовців збройних сил Російської Федерації. При цьому вони зазнали жорстокого поводження під час конвоювання.

Свідчення очевидців, яких у різний спосіб позбавили свободи, вказують на нехтування основними умовами поводження з особами, позбавленими волі. Про відсутність медичної допомоги, елементарних санітарних умов, харчування, контакту з рідними чи близькими свідчать майже всі очевидці, які пройшли полон. Зібраний у доповіді матеріал вказує на масштабність та серйозність порушень прав осіб, які незаконно були поміщені до місць несвободи.

За підсумками дослідження можна стверджувати, що на території т.зв. «ДНР» та «ЛНР» практика катування та жорстокого поводження із незаконно утримуваними цивільними особами та військовополоненими дуже поширена. Ці дії ретельно організовані, пов’язані між собою та відбуваються в усіх неофіційних місцях несвободи. Явище має системний і масштабний характер. Тож ці випадки є нічим іншим, як воєнними злочинами незаконних збройних формувань, що потребують ретельного розслідування.

«Ми маємо справу з великою кількістю воєнних злочинів, тому що ця практика настільки системна й масштабна, що свідчить про свідому політику – катувати утримуваних», – наголосила О. Матвійчук.

Дослідження ґрунтується на свідченнях тих, кого незаконно помістили в місця несвободи в Донецькій і Луганській областях представники проросійських збройних утворень, наданих і зібраних у ході моніторингових візитів до місць несвободи на звільнених територіях, а також на інформації, отриманій від органів державної влади та з відкритих джерел.

Команда проекту в подальшому ставить за мету дослідження фактів незаконного позбавлення волі осіб на підконтрольній Україні території.

Джерело: humanrights.org.ua

Президент України Петро Порошенко сьогодні виступив на 21-й сесії Конференції сторін Рамкової конвенції ООН із питань зміни клімату COP21. Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі глави держави.

Україна бере активну участь у розробці ключового документа, для підписання якого зібралися в Парижі лідери майже 200 країн, – Глобальної кліматичної угоди. Петро Порошенко озвучив ті принципи, на яких, на думку українських фахівців, мав би бути заснований цей документ:

По-перше, нова угода має бути застосована для всіх країн.

По-друге, диференціація в цій угоді має бути заснована на обґрунтованих економічних і соціальних показниках, а також бути гнучкою і юридично обов’язковою.

По-третє, вона має надати ринкові та неринкові інструменти для виконання зобов’язань, і кожна країна мусить мати рівний і недискримінаційний доступ до цих інструментів.

По-четверте, угода має передбачати зміцнення міжнародної співпраці в галузі адаптації до зміни клімату, зокрема обмін інформацією про найкращі доступні інструменти і технології.

І нарешті, нова глобальна кліматична угода має бути динамічною, щоб оперативно адаптуватися до еволюції в соціально-економічному розвитку Сторін, амбіцій щодо їхнього очікуваного національно визначеного внеску (ОНВВ), а також зміни клімату.

Український президент запевнив учасників конференції, що Україна залишається відданою зобов’язанням за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом і послідовно робить внесок у зусилля, спрямовані на скорочення антропогенних викидів парникових газів, аби обмежити небезпечну глобальну температуру.

«Україна поставила перед собою мету в 2030 році не перевищувати 60% рівня викидів парникових газів 1990 року. Ми визначили цей рівень, пам’ятаючи про масштабні завдання, які Україна мусить вирішити, щоб відновити Донбас», – сказав П. Порошенко.

Він додав: незважаючи на реконструкцію зруйнованих промислових підприємств, інфраструктури, залізниць, нафто- і газопроводів, водопостачання, а також об’єктів соціальної сфери, які чекають на країну по завершенню конфлікту на Донбасі, Україна не перевищуватиме ліміту рівня викидів парникових газів.

«Я також певен, що після відновлення Донбасу Україна зможе досягти рівня, що є значно нижчим за той, що ми задекларували в нашому очікуваному національно-визначеному внеску», – додав Порошенко.

Він наголосив, що попри багато інших проблем – тероризм, війни, міграцію – рівними за уразливістю нас робить проблема зміни клімату. А її вирішення є іспитом для всіх народів.

«Земля – це наш дім. І принаймні цього разу він не може бути «розділений зсередини», – резюмував П. Порошенко.

На початку свого виступу Петро Порошекно висловив солідарність із Францією, її народом та президентом Олландом, а також згадав про конфлікт на Донбасі, одним із наслідків якого є ризик екологічної катастрофи у східній частині України.

На Конференції Рамкової Конвенції ООН із питань зміни клімату, яка розпочалася сьогодні в Парижі, представники 198 країн планують підписати Глобальну кліматичну угоду – своєрідний план дій із порятунку нашої планети від наслідків глобального потепління. Конференцію в Парижі називають «останнім шансом» для досягнення такої угоди.

Джерело: president.gov.ua

У першій половині 2016 року відбудеться засідання Українсько-Польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Як розповіла Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України – торговий представник України, засідання Українсько-Польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва стане ефективною платформою для обговорення та вирішення широкого кола питань співпраці в економічній сфері. Перед проведенням засідання триватиме активна експертна робота в рамках робочих груп. Співголовою Української частини комісії стане міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.

«З 1 січня 2016 року між Україною та країнами Європейського Союзу буде запроваджено режим вільної торгівлі у повному обсязі, що сприятиме подальшій інтеграції економіки України в європейський економічний простір. Ми високо цінуємо те, що польський парламент підтримав Україну й одним із перших ратифікував Угоду», – зазначила Наталія Микольська під час панельної дискусії «Польсько-українське економічне співробітництво – перспективи розвитку» в рамках третього міжнародного форуму «Польський Бізнес День».

ІІІ Міжнародний форум «Польський Бізнес День» відбувся минулого тижня в Києві. Форум проходив під патронатом Посольства Республіки Польща в Україні, за підтримки Міністерства економіки Республіки Польща та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Під час форуму його учасники обговорили останні тенденції та специфіку налагодження експорту через Польщу до ЄС, відкриття та ведення бізнесу в Польщі, отримали змогу налагодити корисні контакти з представниками влади та бізнесу.

Окрім того, польська делегація на чолі з уповноваженим Ради міністрів з європейських питань, першим заступником міністра розвитку Республіки Польща Єжи Квєцінські відвідала Мінекономрозвитку України. Під час перемовин наголосили, що важливим для підвищення конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках є продовження модернізації української економіки за допомогою залучення інвестицій та запровадження нових технологій.

Джерело: me.gov.ua

Сьогодні вночі у в Каширському районі Воронезької області (РФ) сталася ДТП за участі рейсового автобуса «Москва-Донецьк». Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту Головного управління МНС Росії у Воронезькій області.

Повідомлення про ДТП рятувальники отримали о першій ночі за місцевим часом. ДТП сталася в Каширському районі на трасі М-4 «Дон». Водій не впорався з керуванням через несприятливі погодні умови, внаслідок чого рейсовий автобус сполученням «Москва-Донецьк» перекинувся в кювет.

Унаслідок ДТП загинули четверо осіб: двоє чоловіків і дві жінки. За даними МНС Росії, один із чоловіків – з Донецька, інший – росіянин. Осіб жінок наразі не встановлено, за попередніми даними, вони є росіянками. Загалом в автобусі була 21 людина, більшість із них – мешканці Донецької області, переважно з територій, непідконтрольних Україні.

У МЗС України заявили, що готові допомогти в оформленні документів і транспортуванні в Україну постраждалих і загиблих унаслідок ДТП українців. Натомість у самопроголошеній «ДНР» заявили, що заберуть з місця ДТП постраждалих «громадян республіки». У повідомленні так званого «МНС» самопроголошеної ДНР сказано, що на місце події вирушили «співробітники медичної служби та психологи міністерства» на чолі із «заступником міністра».

Джерело: 36.mchs.gov.ru

Середня явка виборців на місцевих виборах у Красноармійську та Маріуполі Донецької області вчора, 29 листопада, становила майже 37 відсотків. Про це POLUKR.net повідомили у Відділі взаємодії із засобами масової інформації Секретаріату Центральної виборчої комісії.

За інформацією ЦВК, у виборах депутатів Красноармійської міської ради та Красноармійського міського голови взяли участь 37,58% виборців, а у виборах депутатів Маріупольської міської ради та Маріупольського міського голови – 36,49% виборців.

Такі цифри є дещо меншими, ніж середні по Україні під час місцевих виборів 25 жовтня, але більшими, ніж голосування в другому турі місцевих виборів 15 листопада.

За даними екзит-полів, у Маріуполі на виборах до міськради перемагає «Опозиційний блок», а на виборах мера – самовисуванець Вадим Бойченко. У міськраду Маріуполя, за попередніми даними, крім «Опозиційного блоку», пройде партія «Сила Людей». За інформацією громадської організації «Електронна демократія», на межі 5-відсоткового бар’єра – партії «Наш край» та Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Як повідомляє на своєму сайті громадянська мережа «Опора», процес голосування в Маріуполі та Красноармійську супроводжувався незначними процедурними порушеннями. Зафіксовані інциденти не містили ознак грубого порушення виборчого законодавства.

За даними, які надають спостерігачі від громадянської мережі «Опора» та Комітету виборців України, в Маріуполі вже порахували бюлетені у більшості дільничних виборчих комісій і здали протоколи до територіальних виборчих комісій. У Красноармійську ТВК отримала протоколи від третини комісій.

У Красноармійську визнано недійсним голосування на одній дільниці, де були розбіжності в кількості виборців і бюлетенів. Члени комісії не змогли достовірно встановити результати волевиявлення виборців через зникнення бюлетенів для голосування за кандидатів на посаду міського голови (329) і бюлетенів для голосування за кандидатів у депутати міськради (343).

Як повідомили у Відділі комунікації Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у Маріуполі та Красноармійську було зареєстровано 64 повідомлення про можливі порушення, пов’язані з виборами. Один із цих фактів унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За рештою тривають перевірки.

Співробітники поліції кажуть, що більшість із порушень – незначні: громадяни зверталися до поліції про вкидання, пошкодження бюлетенів, проведення опитувань на виборчих дільницях, спробу продажу голосу виборця за окремого кандидата, відмову голосування вдома тощо.

Маріуполь і Красноармійськ цілодобово патрулюють 38 груп швидкого реагування. До охорони правопорядку залучено близько півтори тисячі правоохоронців. Поліція працюватиме в посиленому режимі несення служби до 20.00 сьогодні, 30 листопада.

Нагадаємо, 25 жовтня в Маріуполі та Красноармійську не відбулися чергові місцеві вибори. У Маріуполі міськвиборчком відмовився забирати виборчі бюлетені, надруковані у приватній друкарні. У них виявили помилки, Територіальна виборча комісія їх не зареєструвала. Красноармійська територіальна виборча комісія 25 жовтня не видала бюлетенів дільничним виборчим комісіям, посилаючись на відповідне рішення суду. Згодом ЦВК розформувала обидві комісії і створила нові. 10 листопада Верховна Рада проголосувала за призначення виборів у Маріуполі та Красноармійську на неділю, 29 листопада.

Джерела: cvk.gov.ua, e-vybory.org, oporaua.org, mvs.gov.ua

Пірати проникли на транспортне морське судно Szafir, що ходить під кіпрським прапором, де захопили п’ятьох польських моряків і вивезли їх у невідомому напрямку. Про це POLUKR.net довідався з сайту «Укрінформ».

Як розповів глава Міністерства закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, судно атакували сьогодні вночі. На його борт проникна група невідомих людей. У підсумку було захоплено п’ятьох польських моряків: чотирьох офіцерів та одного моряка з екіпажу.

Загальна кількість екіпажу судна – 16 осіб. За словами Вітольда Ващиковського, інші 11 членів екіпажу забарикадувалися в машинному відділенні, щоб не потрапити в руки викрадачів. Вони не постраждали й нині перебувають у безпеці, – уточнив міністр.

Він додав, що польській стороні наразі не відомо, де перебувають викрадені громадяни Польщі та в якому вони стані, а зловмисники поки що не висунули жодних вимог. Уряд Польщі чекає, коли викрадачі вийдуть на контакт із владою.

За попередньою версією, йдеться про піратське захоплення судна. Судно йшло в Нігерію з Бельгії і перевозило металеві крани та іншу техніку.

За даними ЗМІ, захоплені польські моряки, яким від 20 до 50 років, родом зі Щеціна, Свіноуйсця і Гданська.

Джерела: ukrinform.ua, bbc.com/ukrainian

На конференції «Місцева демократія в польсько-українській співпраці 2015» у Черкасах зустрілися польські й українські партнери, які реалізували спільні проекти впродовж цього року. Про це POLUKR.net дізнався з інформаційного порталу «Інфоміст»

Участь у підсумковій конференції Польсько-канадської програми підтримки демократії, яку реалізували у 2015 році, беруть близько сотні представників неурядового сектору з Польщі й України, а також працівники посольств Польщі та Канади в Києві. Допомога за цією програмою була спрямована передусім на розвиток місцевого самоврядування.

Експерти обговорюють реформу місцевого самоврядування в Україні як виклик для міжнародної співпраці, також темою дискусії є особливості функціонування місцевих мас-медіа.

Сьогодні учасники конференції у робочих групах також опрацьовують питання реформування місцевого самоврядування, актуальність активізації місцевих спільнот, громадську діяльність у прифронтовій зоні та інші теми.

Захід організовують спільно Фонд міжнародної солідарності, Комітет виборців України та Фонд «Вікно на Схід» за підтримки Міністерство закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади, а також МЗС Республіки Польща.

Розпочалася ж підсумкова конференція Польсько-канадської програми підтримки демократії з відкриття виставки, присвяченої лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. Він є цьогорічним лауреатом нагороди Солідарності, яку призначає міністр закордонних справ Польщі за захист демократії і громадянських свобод.

Виставку в Польщі опрацював Недім Усеінов з Фонду міжнародної солідарності, тепер її представляють в Україні.

«Сьогодні щодо кримських татар в Україні є симпатія, але немає знань», – переконаний автор виставки.

Виставка перебуватиме в Україні в київському офісі Фонду міжнародної солідарності.

Мустафа Джемілєв – політичний та громадський діяч СРСР і України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв’язень, народний депутат України від фракції партії Блок Петра Порошенка. З 20 серпня 2014 року – уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу. За свої політичні погляди Джемілєва виключили з ВНЗ та сім разів судили. Загалом він провів п’ятнадцять років у місцях позбавлення волі: був ув’язненим у 1966–1967, 1969–1972, 1974–1975, 1975–1976, 1983–1986 роках та у 1979–1982 роках був у засланні в Якутії. Всесвітньовідомий правозахисник, один із засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР. Після проголошення незалежності України Джемілєв став активним діячем політичного життя країни. Під час кримської кризи зайняв позицію недоторканності кордонів України й не визнав «референдуму» в АР Крим.

Джерела: infomist.ck.ua, polradio.pl

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 25 листопада схвалив проект розпорядження «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року». Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Згідно з Планом, у 2020 році передбачають досягти енергозбереження в розмірі 9% середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період протягом 2005-2009 рр., що становить 6,5 млн. тонн нафтового еквіваленту. Як проміжна мета – у 2017 році планують скоротити енергоспоживання в розмірі 5%.

Досягатимуть цих показників шляхом реалізації заходів у чотирьох основних секторах кінцевого споживання енергії: побутовий сектор, сектор послуг, промисловість і транспорт.

Основні заходи, які впроваджуватимуть, відповідно до плану, – залучення інвестицій у термомодернізацію житла й у будівництво споруд із близьким до нульового споживанням енергії, пільгове кредитування таких заходів.

Окрім того, заплановано встановити мінімальні вимоги до енергоефективності будівель та енергоспоживчого обладнання, забезпечити функціонування системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення. А також – забезпечити 100-відсотковий комерційний облік споживання газу, теплової енергії та води і впровадження рахунків про оплату спожитої енергії з інформаційно-аналітичними даними щодо динаміки обсягів споживання енергії та комунальних послуг тощо. Буде запроваджено сертифікацію енергетичної ефективності будівель, системи енергоаудиту та енергоменеджменту.

У транспортній галузі також передбачено оновлення рухомого складу громадського та приватного транспорту, оптимізація структури пасажиро- та вантажопотоків. Серед інших заходів – популяризація використання велосипедного транспорту, проведення днів без автомобілів.

Національний план розробляли у співпраці з європейськими та вітчизняними експертами й науковцями. Відтак Україна отримала можливість запровадити європейську практику планування та прогнозування розвитку енергетики, реалізації політики підвищення енергоефективності.

Ухвалення Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року є одним з основних зобов’язань в рамках імплементації Директиви 2006/32/ЄC щодо енергетичної ефективності кінцевого використання енергії та енергетичних послуг. Імплементацію цього документа передбачено Угодою про Асоціацію в рамках реалізації Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Джерело: saee.gov.ua

Спільна розбудова морської промисловості для посилення безпеки та захисту в акваторії Чорного моря буде одним із ключових аспектів співпраці між Україною і Туреччиною. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укроборонпрому».

Як заявив заступник генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності Державного концерну «Укроборонпром» Денис Гурак, концерн узяв курс на залучення іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс держави.

«Політика прозорості та відкритості Державного концерну «Укроборонпром» спрямована на залучення іноземних інвестицій і розбудову вітчизняного оборонно-промислового комплексу за міжнародними стандартами. Передусім це забезпечить українське військо сучасним озброєнням та військовою технікою», – заявив він на міжнародній виставці «Турецький тиждень безпеки 2015» (Turkey Defence Week 2015).

На Турецькому тиждень безпеки зібралися фахівці оборонно-промислового комплексу з Туреччини, Великобританії, Чехії, Словенії, Естонії та НАТО. Під час виставки їм продемонстрували можливості українського ОПК, проведено також низку стратегічних переговорів у рамках співпраці України із західними партнерами.

Нагадаємо, цього року Україна й Туреччина вже уклали домовленості про спільні проекти у багатьох галузях оборонної промисловості, зокрема в космічній, авіаційній та бронетанковій. Згідно з домовленостями, досягнутими в квітні, підприємства ракетно-космічної й оборонної галузей України зможуть узяти участь у створенні Турецького національного ракетного комплексу. Країни також домовилися про спільну розробку та виробництво турбореактивних та інших авіаційних двигунів. Українські підприємства бронетанкової галузі зможуть долучитися до реалізації програми створення національного турецького танка «Алтай», а ще їм запропоновано приєднатися до розробки і виробництва радіолокаційних станцій, систем зв’язку та навігації.

Джерело: ukroboronprom.com.ua