Проросійські бойовики катували та жорстоко поводилися з 86% українських військовослужбовців. Такого ж поводження зазнали 50% цивільних, яких утримували представники незаконних збройних формувань так званих «ДНР» і «ЛНР». Свідками смертей унаслідок катування були 33% військовослужбовців та 16% цивільних. Про це POLUKR.net дізнався з доповіді «Ті, що пережили пекло», яку представили правозахисники.
Видання є підсумком моніторингового дослідження, яке проводила Коаліція громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі» у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Експерти представили результати опитування 165 респондентів, яких незаконні збройні формування утримували у 79 місцях несвободи.
«Кожна друга цивільна особа зазнала катування, із них 12% – жінки. З тих людей, які не зазнали катування, 100% військовослужбовців говорять, що вони були свідками катувань інших людей. І 46% цивільних говорять, що полоненим людям, безперечно, завдають сильних моральних страждань», – заявила правозахисниця Олександра Матвійчук.
Серед методів катування та жорстокого поводження – не лише побиття. Опитані свідчили про оголені дроти, через які пропускали електричний струм і прив’язували до статевих органів; людям відрізали пальці, вуха, прострілювали частини тіла; на них одягали протигаз і перекривали повітря, імітували розстріли. Є згадки про зґвалтування.
Унаслідок таких дій кількість опитаних, які отримали каліцтва й тілесні ушкодження різної тяжкості через тортури, здійснені лише поза процедурою «допитів», становить 65% серед військовополонених і 74% – серед цивільних осіб.
Про регулярність практики катування та жорстокого поводження свідчили 68% опитаних військовослужбовців та 71% цивільних осіб. 100% військовослужбовців і цивільних осіб відзначили відсутність можливості отримати будь-яку правову допомогу.
Дослідники зауважують: на непідконтрольній Україні території жертвою викрадення і катування може стати практично будь-хто. Людей затримували через проукраїнську позицію, наявність української символіки, спілкування українською мовою, участь у Євромайдані, фотографування стратегічних об’єктів («Донбас-Арени», якоїсь кав’ярні тощо), інтерв’ю українському телеканалу, критичні пости в соцмережах, волонтерство. Затримують журналістів, членів українських партій, людей із київською реєстрацією або з «неправильними» контактами у телефонах тощо.
Окрема категорія в неофіційних місцях тримання – військовослужбовці ЗСУ та бійці добровольчих батальйонів, більшість яких захопили в полон за безпосередньої участі військовослужбовців збройних сил Російської Федерації. При цьому вони зазнали жорстокого поводження під час конвоювання.
Свідчення очевидців, яких у різний спосіб позбавили свободи, вказують на нехтування основними умовами поводження з особами, позбавленими волі. Про відсутність медичної допомоги, елементарних санітарних умов, харчування, контакту з рідними чи близькими свідчать майже всі очевидці, які пройшли полон. Зібраний у доповіді матеріал вказує на масштабність та серйозність порушень прав осіб, які незаконно були поміщені до місць несвободи.
За підсумками дослідження можна стверджувати, що на території т.зв. «ДНР» та «ЛНР» практика катування та жорстокого поводження із незаконно утримуваними цивільними особами та військовополоненими дуже поширена. Ці дії ретельно організовані, пов’язані між собою та відбуваються в усіх неофіційних місцях несвободи. Явище має системний і масштабний характер. Тож ці випадки є нічим іншим, як воєнними злочинами незаконних збройних формувань, що потребують ретельного розслідування.
«Ми маємо справу з великою кількістю воєнних злочинів, тому що ця практика настільки системна й масштабна, що свідчить про свідому політику – катувати утримуваних», – наголосила О. Матвійчук.
Дослідження ґрунтується на свідченнях тих, кого незаконно помістили в місця несвободи в Донецькій і Луганській областях представники проросійських збройних утворень, наданих і зібраних у ході моніторингових візитів до місць несвободи на звільнених територіях, а також на інформації, отриманій від органів державної влади та з відкритих джерел.
Команда проекту в подальшому ставить за мету дослідження фактів незаконного позбавлення волі осіб на підконтрольній Україні території.
Джерело: humanrights.org.ua