Військові аташе з понад 20 країн Європи, Америки та Азії відвідали у Львові авіаремонтний та бронетанковий заводи. Про це POLUKR.net дізнався у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації.

На бронетанковому заводі гостям, зокрема, показали бойові машини «Дозор-Б» і цех, у якому їх виготовляють. «Ми демонструємо усьому світу, що Україна здатна не лише зупинити російську агресію, а й може виробляти військову техніку найкращих взірців», – зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка.

Бронеавтомобіль «Дозор» – військовий броньовик вітчизняної розробки, який відмінно показав себе в польових умовах. Його серійно випускають на ДП «Львівський бронетанковий завод». Про це розповів під час зустрічі заступник генерального директора з розвитку ДК «Укроборонпром» (до складу цього концерну входить і Львівський бронетанковий завод) Артур Херувімов.

Олег Синютка запевнив, що львівський «Дозор» може конкурувати за якістю та ціною з будь-якими світовими зразками такої техніки. Адже його створювали як машину, здатну захистити наших бійців і протистояти агресії.

За словами аташе з питань оборони Австрії Еріха Сімбургера, військова техніка, яку їм продемонстрували, має всі шанси вийти на міжнародний рівень.

«Ми вражені потенціалом оборонного комплексу, який вдалось побачити, – сказав він. – Рівень фахівців тут надзвичайно високий. Люди не лише працюють, а й розробляють дуже успішні нові продукти. Для нас було корисно це побачити, адже багато наших колег співпрацюють з Україною».

Артур Херувімов зауважив, що українська військова техніка сьогодні стає світовим брендом, а тризуб – знаком якості: «Доказом цього є значний інтерес іноземних партнерів до техніки та озброєння, яку виготовляють на наших підприємствах».

Він додав, що на сьогодні виробничі можливості підприємств Концерну втричі перевищують можливості бюджету військових, тож частину потенціалу варто спрямувати на зовнішньоекономічну діяльність, що сприятиме значним надходженням до держбюджету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща хоче модернізувати свої танки українськими комплектуючими

– Можливості концерну дозволяють наростити потужності для виробництва 400 «Дозорів» на рік. Наразі завдання №1 «Укроборонпрому» – повністю задовольнити потребу української армії, зокрема в бронеавтомобілях «Дозор». Щойно ця потреба буде виконана, ми готові забезпечити стабільний експорт. Наші «Дозори» здатні принести великі гроші до держбюджету України», – зауважив Артур Херувімов.

Нагадаємо, 2015 року «Укроборонпром» на 100% виконав державне оборонне замовлення та приніс українському бюджету суттєві прибутки. Цього року концерн планує розвиватися в рамках стратегії «Український щит» – програми, яка робить акценти на високотехнологічному виробництві, переході на міжнародні стандарти (НАТО) й оснащенні армії найсучаснішими зразками озброєння.

Джерела: loda.gov.ua, ukroboronprom.com.ua

У місті Кутно в Лодзькому воєводстві семеро осіб напали на будинок, де мешкають українці-заробітчани, й побили їх. Про це POLUKR.net дізнався з сайту польського телебачення TVN24.

Нещодавно на стінах комплексу, де проживає близько 120 українців – працівників місцевих підприємств, з’явилися образливі написи: «Польща для поляків», «Йдіть звідси, українські кур…» та інші.

А 17 січня на територію комплексу вбігло кілька людей у масках. Чоловіки били ногами в двері. Зустрівши одного з жителів, Олега (39 років), вдарили його палицею по голові, після чого той упав. Нападники проникли в будинок, де накинулися на групу з чотирьох чоловіків і двох жінок. Їх били кулаками й ногами. Унаслідок нападу Олег із травмою голови потрапив до місцевої лікарні.

Польські адміністраторки комплексу, де живуть українці, розповіли, що за три дні до цієї події хтось обкидав камінням двох українок.

Поліцейські затримали шістьох учасників нападу, ще одного спіймали самі потерпілі. Винуватці – місцеві мешканці віком від 23 до 39 років, що проживуть неподалік. Слідчим сказали: причиною нападу стало нібито те, що українці вульгарно ставилися до польських жінок.

Тепер затриманим загрожує до п’яти років позбавлення волі, оскільки їх звинувачено в нападі на ґрунті етнічної ненависті, – повідомив речник Окружної прокуратури міста Лудзь Кшиштоф Копаня.

У Кутно мешкає близько 50 тисяч осіб. Ставлення до українців тут не є однозначним. Одні зауважують, що їм прикро через інцидент. Інші ж пояснюють: українців у містечку дуже багато, до того ж вони погоджуються працювати за половину ставки, тому не дивно, що багато хто не надто їх любить.

Польська асоціація підприємців і роботодавців пропонує надати право на постійне проживання в Польщі мільйону іммігрантів. Ідеться насамперед про українців, а також білорусів і в’єтнамців. Про це POLUKR.net дізнався із сайту асоціації.

Зважаючи на демографічні тенденції в країні, щоб зберегти темпи економічного зростання, Польща має до 2050 року прийняти 5 мільйонів іммігрантів. Голова Асоціації підприємців і роботодавців Цезари Казьмєрчак зазначив, що найкраще в цій ситуації звернутися до українців.

«На відміну від інших країн, у нас є унікальні ресурси в цій сфері – наші сусіди українці. Ми не повинні вчити їх польської мови, надавати їм житло чи пільги – вони самі можуть дуже добре впоратися. Пропонуємо легалізувати для постійного проживання всіх українців, білорусів і в’єтнамців у Польщі. Це приблизно мільйон осіб», – зазначають в асоціації підприємців і роботодавців.

Цезари Казьмєрчак наголошує: «Якщо ви подивитеся, що відбувається в Західній Європі, де понад 60% іммігрантів живуть на державні допомоги, то українці – це просто мрія. Більшість поляків навіть не знають, що їх поряд із нами працює близько мільйона. З ними немає проблем».

За прогнозами Центрального статистичного бюро, до 2050 року польське населення скоротиться з нинішніх більш ніж 38 млн. осіб до менш ніж 34 мільйонів осіб. До того ж 10,5% цього населення – віком 80 років і вище, а отже, вони є далеко за межами працездатного віку. Враховуючи особливості пенсійної системи в країні, стабільність якої залежить від демографічних чинників, ці прогнози є катастрофічними.

Для вирішення проблеми недостатньо підвищити народжуваність завдяки розумній політиці родини, оскільки цифра надто велика. Різні прогнози, в тому числі Національної ради з народонаселення, показують: для того, щоб підтримувати поточний рівень економіки до 2050 року, необхідно прийняти близько 5 000 000 іммігрантів.

Тож Польща терміново потребує людей, готових працювати, які можуть легко асимілюватися. Найкращі кандидати в цій сфері – українці. Урядові дані свідчать, що легально в Польщі працює близько 650 тисяч українців, іще до 270 000 осіб є нелегалами. Тобто загалом близько мільйона українців нині живуть у Польщі на різних адміністративних підставах. Легалізація українців, які нині проживають у Польщі, може принести до державного бюджету кілька мільярдів доларів на рік із практично нульовими затратами.

Як зауважує Томаш Баран із дослідного осередку Maison/Панель Ariadna, який провів дослідження на тему права постійного перебування для українців, таку можливість підтримують 52% опитаних. «На позитивне ставлення до українців впливає й нинішня ситуація, коли Польща, так би мовити, має вибір: прийняти мігрантів із зовсім іншого культурного простору – Африки або Сирії, про яких у ЗМІ йде інформація, що вони приїжджають жити на соціальну допомогу і треба фінансувати їх утримання, – або ж українців, які вже є в Польщі і які працюють», – пояснив Томаш Баран.

Джерело: zpp.net.pl

Українська делегація відмовилася від участі у 47-й Генеральній Асамблеї ПАЧЕС, проведення якої заплановано на 28-30 червня у Москві. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Народного фронту».

На засіданні Комітету в закордонних справах Верховної Ради України народні депутати – члени комітету одноголосно підтримали пропозицію керівника Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Чорноморського Економічного Співробітництва Людмили Денісової відмовитися від участі у 47-й Генеральній Асамблеї ПАЧЕС у Москві.

Народні депутати також вирішили звернутися до комітетів у закордонних справах парламентів держав-членів ПАЧЕС із проханням бойкотувати участь їхніх національних делегацій у 47-й Генеральній Асамблеї ПАЧЕС в Москві.

«Вкрай важливим вбачається проведення роботи українською дипломатією з метою роз’яснення позиції України щодо неприпустимості участі представників інших держав у московському заході ПАЧЕС. Адже така участь може інтерпретуватись як підтримка національними парламентами агресивної зовнішньої політики РФ, зокрема анексії Криму та окупації частини Донбасу», – пояснила Людмила Денісова.

Керівник Постійної делегації українського парламенту в ПАЧЕС повідомила, що вже підготовлено листа від голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана до міністра закордонних справ Павла Клімкіна з проханням доручити дипломатичним представництвам України за кордоном провести належну роботу задля вироблення спільного підходу серед держав-членів Організації ЧЕС щодо відмови від участі у 47-й Генеральній Асамблеї ПАЧЕС.

На попередній, 46-й Генасамблеї, яка відбулася у Бухаресті, українська делегація попередила, що не братиме участі у заходах, які проходитимуть на території Росії. Українська делегація тоді виступила з вимогою повернути Крим Україні та припинити вторгнення російських військових на Донбас і провела акцію протесту під час виступу голови Держдуми Наришкіна на знак початку головування Росії в ПАЧЕС.

Парламентську Асамблею Чорноморського Економічного Співробітництва (ПАЧЕС) створено наприкінці 1980-х років, коли держави Чорноморського регіону знову з’явилися на світовій арені. Вони вирішили об’єднати зусилля, спрямовані на перетворення Чорноморського регіону на зону стабільності, процвітання і миру.

Генеральну Асамблею ПАЧЕС скликають двічі на рік на чергове пленарне засідання (весняна і осіння сесії). Сесія складається із засідань Бюро та Постійного Комітету в перший день і пленарного засідання Генеральної Асамблеї в наступні два дні. Місцем проведення Генеральної Асамблеї є країна Голови Асамблеї, що є представником парламенту країни-члена і призначуваного за принципом ротації терміном на шість місяців. Зазвичай сесії Генеральної Асамблеї відкриті для публіки. Під час засідань пропозиції Постійного Комітету, рекомендації, декларації, думки, рішення та доповіді Комітетів представляють на схвалення Генеральної Асамблеї.

Джерела: nfront.org.ua, pabsec.org

Польща має намір стабілізувати товарообіг з Узбекистаном, який упав більш ніж на 20%, з-поміж іншого, з причин складнощів доставки через санкції РФ. Тепер Варшава шукає альтернативні шляхи, один з яких – через Україну. Про це POLUKR.net дізнався із сайту Sputnik Узбекистана
«Польські підприємці зацікавлені в будь-якому можливому маршруті доставки вантажів у/з Азії, який буде вигідний і зручний. Чи маршрут проходитиме через Росію, чи в обхід, не має значення, і Україна може стати важливим елементом нових коридорів», – зауважив з цього приводу польський транспортний експерт, заступник головного редактора журналу Rynek kolejowy Міхал Гробельний (Michał Grobelny) у коментарі порталу ЦТС.

Як додав експерт, польські бізнесмени аполітичні, вони зацікавлені лише в своїх прибутках і нових можливостях на зовнішніх ринках, зокрема й на Сході. Попри це, якщо російські партнери виявляються менш незалежними, виникають проблеми.

Гробельний зауважив, що можливими є кілька нових транзитних маршрутів для вантажоперевезень із Польщі в Азію (Грузію, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Китай). Один із них передбачає участь України та польської залізничної компанії PKP LHS, яка обслуговує ширококолійну дорогу від польського Славкува до українського кордону. Вже зараз PKP LHS має тісні зв’язки з українськими та російськими залізничними експедиторами й операторами. Маршрут із Славкува через Україну є найпростішим і доволі зручним, хоча й має недоліки. «Звичайно, це конфлікт в східній частині України і те, що політична ситуація [в Україні] все ще залишається невизначеною», – пояснив Гробельний.

Як альтернативний у Польщі також розглядають маршрут для транзиту польських вантажів через Румунію, далі – морем на Кавказ і в країни Центральної Азії. Хоча тут бракує інфраструктури та досвіду.

Наразі складно сказати, який маршрут оберуть, однак зрозуміло, що він має бути вигідним для всіх учасників.

«Необхідно пам’ятати, що кожен сервіс на такому довгому шляху слід розглядати як двосторонню взаємодію. Кожна країна, залучена в цей проект, має отримувати та відправляти вантажі. Якщо на якійсь частині маршруту будуть порожні контейнери, то його життєздатність буде нижчою», – прокоментував Міхал Гробельний.

У польському експорті в Узбекистан переважають поставки великої рогатої худоби – понад 30% загального обсягу експорту, на частку продукції хімічної промисловості припадає 24%, машин та устаткування – близько 17%. Польський експорт в Узбекистан включає товари 20 розділів товарної номенклатури.

В імпорті в Польщу з Узбекистану переважають бавовна, продукти її первинної переробки, текстильні матеріали, на частку яких припадає понад 50% загального обсягу, далі – продукція хімічний промисловості: понад 22%, мінеральні продукти (близько 19%). Узбекистан поставляє до Польщі продукцію 12 розділів товарної номенклатури.

Під час робочого візиту до Польщі міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак узяв участь у церемонії відкриття штабу багатонаціональної бригади «ЛитПолУкрБриг» у Любліні. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міноборони України.

У заході також узяли участь міністр національної оборони Республіки Польща пан Антоні Мацеревич і міністр охорони краю Литовської Республіки пан Юозас Олєкас.

Як зауважив міністр національної оборони Польщі Антоні Мацеревич, взаємодію країн у рамках бригади він сприймає як «одну з основних форм військової співпраці на східному фланзі НАТО». За його словами, Литовсько-польсько-українська бригада (ЛитПолУкрбриг, LITPOLUKRBRIG) використовуватиметься, зокрема у миротворчих місіях ООН. Але водночас вона є чітким сигналом для всіх, хто хоче підірвати мир в Європі.

«Тому ми надаємо великого значення якомога швидшому досягненню операційної готовності, а також діям, які здійснюються у рамках нашої співпраці», – сказав міністр оборони Польщі.

– «ЛитПолУкрбриг» стане вагомим чинником забезпечення регіональної безпеки на військовому рівні, – зазначив, своєю чергою, міністр оборони України Степан Полторак.

Він додав, що участь у діяльності «ЛитПолУкрбриг» Україна розглядає як локомотив впровадження передового досвіду в підрозділи Збройних сил. Водночас спільні навчання стануть корисними не лише для українських військових: «Чимало українських хлопців, які зараз перебувають тут, уже мають досвід бойових дій і діляться ним із європейськими колегами».

У конференц-залі штабу бригади глави оборонних відомств трьох країн узяли участь у спільній нараді, під час якої командування підрозділу ознайомило членів делегацій з етапами формування та планами щодо подальшого навчання і тренінгів військовослужбовців.

2015 рік у бригаді присвятили організаційним заходам, у 2016 році відбудеться злагодження підрозділів і розпочнуться командно-штабні навчання. «У 2017 році ми вже маємо вийти на масштабні командні навчання у складі бригади. Впевнений, що 2017 року бригада набере бойових спроможностей», – переконаний глава Міноборони України. А очільник оборонного відомства Польщі вважає: є висока ймовірність того, що бригада досягне операційної готовності вже наступного року.

Багатонаціональну бригаду створено на підставі міжнародного закону, підписаного у вересні 2014 року. Її завданнями є, в основному, участь у миротворчих операціях. Крім того, створення військового формування має поглибити регіональну військову співпрацю та допомогти у реформуванні Збройних сил України. Командування бригади розташовується в Любліні.

Джерела: mil.gov.ua, polradio.pl

Депутати Верховної Ради України Єгор Соболєв і Тетяна Чорновол бойкотували в неділю участь в одній із дискусійних панелей IX Форуму «Україна-Європа» в Лодзі. Вони залишили цей захід через участь у дискусії персони нон-ґрата в Україні, депутата Європарламенту Януша Корвіна-Мікке. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укрінформ».

Як розповіла заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, українські парламентарії залишила цей захід, «оскільки там були відомі провокатори, зокрема персона нон-ґрата в Україні Корвін-Мікке».

О. Сироїд додала, що на їхньому місці вчинила б так само: «Якби я не їхала сьогодні, оскільки це завершення мого візиту, то також залишила б форум на знак протесту».

«На форум запрошені провокатори: їх тут є ціла низка, фактично в кожній панелі є хтось із них. Мені видається безсенсовою зустріч, тому що ми всі знаємо позицію Росії, але як вона може допомогти в цьому діалозі (Європа-Україна)? Якщо вона не може допомогти в цьому діалозі, то навіщо їх сюди кликати: щоб усе перетворювалося на деструктив і балаган?» – зауважила Сироїд.

Корвін-Мікке в неділю узяв участь в одній із дискусійних панелей форуму «Європа-Україна». Натомість у панелі, в якій брала участь Оксана Сироїд, з нею дискутував завідувач кафедри зі зв’язків із громадськістю Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМО) Валерій Соловей. За словами пані Сироїд, вона про це не знала, оскільки до останнього моменту в дискусії мав брати участь зовсім інший учасник. Під час свого виступу Соловей наполягав, що Україна не має концепції, що робити з Донбасом, а блокадою Криму Київ «карає» місцеве населення півострова за те, що воно проголосувало за приєднання до РФ. Оксана Сироїд висловила протест проти виступу представника Росії і покинули залу до офіційного завершення дискусії.

Нагадаємо, 10 грудня євродепутат від Польщі Януш Корвін-Мікке прилетів до окупованого Криму через Москву. Президент Європарламенту Мартін Шульц засудив візит Корвіна-Мікке до Криму. Міністерство закордонних справ Республіки Польща назвало безвідповідальною таку поведінку громадянина Польщі, члена Європейського парламенту Януша Корвіна-Мікке.

Януш Корвін-Мікке – польський політик консервативно-ліберального напрямку, публіцист. Лідер польської консервативно-ліберальної партії «Конгрес нових правих». Учасник усіх президентських виборів в новітній історії Польщі. Депутат до Європарламенту восьмого скликання.

20 січня зареєстровано державний заклад «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності» у сфері управління Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та під опікою громадської ініціативи Музей Майдану/Музей Свободи. Тож тепер у музею починається новий етап розвитку. Про це POLUKR/net дізнався з facebook-сторінки директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

«Попереду – велика дорога зростання та поступу. Плекаймо новонародженого разом, адже це наш спільний громадянський обов’язок бути його «хрещеними», аби увічнити пам’ять Героїв – борців за свободу і гідність, переосмислити наше минуле, віднайти ідентичність і гуртом творити майбутнє України», – зазначено з цього приводу на facebook-сторінці Музею Революції гідності.

Директором Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності – став представник громадської ініціативи, голова ГО «Музей Майдану» Ігор Пошивайло.

Робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою Музей Майдану тривала впродовж двох років, що минули від початку Революції гідності. Ініціатива «Музей Майдану/Музей Свободи» з’явилася ще під час революційних подій – декілька представників київських музеїв тоді почали збір артефактів. Навесні 2014 року до них долучилися представники УІНП, який розпочав проект «Майдан: усна історія», та Аналітичний Центр «ПРО.МОВА». Ініціатива працює над виробленням концепції музею, а також плану дій із його реалізації. Від січня 2014 року ініціатива «Музей Майдану/Музей Свободи» зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що становитимуть основу новоствореного Меморіального комплексу. Також було проведено низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, активісти консультувалися зі світовими експертами-музейниками, взяли участь у начальних поїздках із вивчення міжнародного досвіду, зокрема польського, проаналізували тенденції розвитку «музеїв пам’яті».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці вивчали польський досвід творення сучасних музеїв

В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності – концепт багатофункціонального музейного комплексу, мета якого – збереження пам’яті про події, учасників та наслідки українських Революції гідності, Помаранчевої революції та Революції на граніті. Він має поширювати ідеї гідності, свободи та незалежності, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.

11 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко своїм Указом заснував новий музей, присвячений подіям Революції гідності. 18 листопада 2015 року уряд України підпорядкував процес творення музею Українському інституту національної пам’яті.

Джерело: facebook.com/Музей Революції гідності/Revolution of Dignity Museum, facebook.com/Музей-Майдану-Maidan-Museum

Сьогодні, 22 січня, в Україні відзначають День Соборності – свято об’єднання українців у єдиній Українській державі. Цього дня українці згадують іще одну знаменну подію, яка відбулася рівно на рік раніше – 22 січня 1918 р. IV Універсалом Української Центральної Ради було проголошено повну незалежність Української Народної Республіки. Це було перше проголошення незалежності України в ХХ столітті.

У вітанні з нагоди сьогоднішнього свята президент України Петро Порошенко зазначив: «Соборність — це неподільне ціле з усіх українських земель, які колись належали до різних імперій, а тепер об’єднані в незалежну європейську Українську державу… Це велика міцна родина для всіх громадян України.

У нас – спільне минуле, і проблеми – однакові. І ми гуртом радіємо, і гуртом сумуємо. У нас спільний ворог, і мета – спільна. Любимо свою Вітчизну і своє майбутнє бачимо лише разом».

«Ми поважали і будемо поважати різноманітність України, специфіку місцевих громад. І ця різноманітність насправді не є нашим недоліком. Вона, навпаки, робить нас багатшими, а спільне почуття соборності – ще сильнішим», – наголосив Порошенко.

Він закликав українців до єдності й зауважив, що «відновлення територіальної цілісності України є нашим головним пріоритетом. Такі надскладні завдання, як повернення України на Донбас та деокупація Криму, планую вирішувати насамперед політико-дипломатичним та міжнародно-правовим шляхом, зміцнюючи водночас обороноздатність держави та наші Збройні Сили».

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк з нагоди свята зазначив: «Сьогодні для українського суспільства, української громади і політикуму найважливіше – бути єдиними в прагненні досягнути великої мети для нашої держави, для кожного українця – це успішна, щаслива, незалежна, суверенна і єдина країна. Єдина країна з Донецьком, Луганськом і Кримом».

День Соборності в Україні офіційно відзначають із 1999 року. Свято встановлено згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року. Від 30 грудня 2011 року указом тодішнього президента України Віктора Януковича День Соборності на офіційному рівні скасували й натомість встановили «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято відновлено.

Українську Народну Республіку проголошено ІІІ Універсалом Української Центральної Ради 7 листопада 1917 р. У жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду й того ж року проголосили утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР тривали переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові підписали «Передвступний договір» про об’єднання УНР і ЗУНР.

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулися урочисті збори, на яких було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання в єдину Велику Україну Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Єдина соборна Українська держава відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.

21 січня 1990 р. патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, участь в акції взяли від півмільйона до 3 мільйонів українців. Наприкінці 2000-х рр. відродили традицію створення «живих ланцюгів». У Києві щороку такі «ланцюги» утворюють вранці 22 січня на мосту Патона, символічно об’єднуючи правий і лівий береги Дніпра.

Джерела: president.gov.ua, kmu.gov.ua, litopys.com.ua

Росія має припинити пряму або непряму участь у конфліктах у Грузії, Молдові й Україні та не перешкоджати їхнім європейським прагненням. Про це йдеться в резолюції, яку депутати Європейського парламенту ухвалили сьогодні, 21 січня.

У резолюції європейські депутати привітали прогрес Грузії, Молдови й України на шляху реформ та «тіснішої політичної та економічної інтеграції з Європейським Союзом» і закликали Росію припинити пряме або опосередковане втручання у конфлікти, що відбуваються на територіях цих країн, включаючи окупацію Криму.

Окрім того, в Європарламенті засудили призупинення Росією угоди про зону вільної торгівлі з Україною після набуття чинності угоди про ЗВТ між Україною та ЄС, «тяжкі торговельні обмеження», накладені на український експорт до Росії. Депутати наголосили на необхідності подальшої фінансової допомоги Україні з боку Євросоюзу.

Водночас депутати наголосили, що фінансова підтримка ЄС має бути поєднаною з конкретним прогресом у здійсненні реформ. Вони висловили сподівання, що українська влада виконає свої зобов’язання з боротьби проти «системної» корупції, яка залишається найбільшої проблемою для зусиль із проведення реформ.

Окрім того, депутати Європейського парламенту закликали держави-члени ЄС відмовитися від будівництва газопроводів в обхід України, зокрема російського газогону «Північний потік-2». Євродепутати закликали держави-члени повною мірою використовувати транзитний потенціал України й активізувати співпрацю задля забезпечення енергопостачання ЄС та України. І наголосили, що будівництво «Північного потоку-2» може виявитися згубним для стратегії ЄС щодо диверсифікації джерел енергії.

Європарламент схвально оцінив позитивні звіти Єврокомісії щодо виконання Грузією та Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму. «Європарламент очікує, що Рада і держави-члени без зволікання приступлять до надання двом країнам безвізового режиму», – зазначено в резолюції.

У Європарламенті «взяли до відома» й майбутній референдум у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. «Європарламент висловлює глибоку стурбованість з приводу контексту, пов’язаного з майбутнім голландським консультативним референдумом щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі ЄС-Україна; вважає, що голландський народ прийматиме рішення на основі переваг угоди, визнаючи за собою відчутні наслідки для ЄС і Нідерландів зокрема», – йдеться у резолюції.

Джерела: prostir.ua, eurointegration.com.ua