Після перемовин Беата Шидло й Віктор Орбан заявили: Польща й Угорщина виступають за те, щоб країни Вишеградської групи представили спільну позицію в європейських справах, передовсім – щодо міграційної кризи.

І Шидло, й Орбан наголосили, що, на їхню думку, міграційну кризу необхідно вирішувати там, де її витоки, тобто за межами ЄС.

«Із самого початку мій уряд представляє чітку позицію щодо того, що ми маємо зміцнювати Шенгенську зону та надавати гуманітарну допомогу, але передусім мусимо вирішити проблему міграції за межами зовнішніх кордонів Європейського Союзу», – зазначила глава польського уряду.

Віктор Орбан, говорячи про проблему розподілу в ЄС потоку біженців з країн Африки та Близького Сходу, запропонував створити «нову лінію оборони на болгарсько-грецькому та грецько-македонському кордонах». Орбан пояснив свою позицію тим, що Європа є беззахисною з півдня, оскільки Греція не може самостійно захистити свої кордони від напливу біженців. Водночас політик запевнив поляків, що польський уряд у міграційних питаннях може розраховувати на підтримку Угорщини на міжнародній арені.

8 лютого Беата Шидло відвідала Угорщину з одноденним візитом. У Будапешті вона зустрілася з Віктором Орбаном та спікером угорського парламенту Лашло Ковером. Головними темами переговорів стали міграційна криза ЄС, запланований референдум про членство Великої Британії в Євросоюзі, який може відбутися в червні. Глави урядів Польщі й Угорщини також обговорили тему економічної співпраці між країнами, зокрема створення нових шляхів транспортного сполучення.

Нагадаємо, польський уряд виступає проти застосування механізму автоматичного розподілу біженців між країнами-членами ЄС. Однак Беата Шидло заявляла, що прийме 7 тисяч біженців, згоду на приїзд яких дала попередня прем’єр Польщі Ева Копач.

Варшава й Будапешт виступають проти виходу Великої Британії з ЄС, але не погоджуються на обмеження соціальних виплат для трудових мігрантів із країн Євросоюзу, що є однією з вимог Лондона для збереження членства в ЄС.

Джерело: polradio.pl

Генеральний прокурор Віктор Шокін, своєю чергою, зазначив: «Слідство довело повністю та беззаперечно, що з цієї зброї вбивали майданівців». Він пообіцяв найближчим часом поінформувати, в яких конкретно випадках її використовували.

Як розповів Грицак, розслідуючи матеріали кримінальних проваджень, пов’язаних із подіями Революції гідності 2013-2014 років, Служба безпеки виявила фрагменти 23 одиниць вогнепальної нарізної зброї, з якої стріляли на Майдані. Зброю було пошкоджено механічним способом, з неї спиляли ідентифікаційні номери. За підсумками експертизи СБУ ідентифіковано 12 з 23 одиниць зброї. Після отримання висновків експертизи відповідні матеріали надіслано до Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ.

«Із великою долею ймовірності можна сказати, що це фрагменти 22 автоматів Калашникова й одного кулемета Калашникова, крім цього – один ствол дванадцятого калібру мисливської гладкоствольної зброї», – повідомив Василь Грицак.

Президент Петро Порошенко сьогодні прийняв доповідь голови Служби безпеки України та генерального прокурора України про нововиявлені важливі обставини в слідстві щодо розслідування злочинів проти Майдану – про те, що знайдено зброю, з якої вбивали учасників протестів на Майдані.

Ці матеріали «суттєво збільшують доказову базу для притягнення до відповідальності конкретних посадових осіб, причому не лише тих, хто вбивав з цієї зброї українських Героїв, але ми можемо зараз прослідкувати і тих, за чиїм наказом ця зброя була видана, замовників і організаторів вбивств, що суттєво покращує доказову базу», – сказав Петро Порошенко.

Президент зазначив, що всіх винуватих у розстрілі майданівців обов’язково мають притягнути до відповідальності, зокрема й тих, хто віддавав злочинні накази. Він додав, що у зв’язку з цим наполягатиме, щоб Верховна Рада на найближчий сесії внесла зміни до закону про заочне правосуддя.

У листопаді 2015 року ГПУ, МВС та СБУ вже доповідали про результати досудового розслідування у справах придушення акцій протесту 18-20 лютого 2014 року. За їхніми даними, 18 лютого 2014 року в Києві на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 10 осіб, а 509 отримали тілесні ушкодження.

Під час спроби силового розгону мітингувальників загинуло 16 осіб, завдано тілесних ушкоджень 206 особам. Постраждали й правоохоронці, серед яких загинуло 5 осіб, а 14 отримали тілесні ушкодження. У Будинку профспілок унаслідок пожежі загинули 2 особи.

На виконання злочинних наказів вищого керівництва держави, із перевищенням наданих повноважень, 20 лютого 2014 року правоохоронці стріляли з вогнепальної зброї на ураження протестувальників. Загинуло 49 осіб, 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення отримали 68 осіб.

Унаслідок злочинних дій керівництва в період 18-20 лютого 2014 року загинуло 13 правоохоронців, 728 отримали тілесні ушкодження.

Начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк також повідомляв, що 20 лютого 2014 року представники колишньої влади видали «тітушкам» 408 автоматів та 90 тисяч патронів із мобілізаційних складів МВС. Він наголосив, що представники колишньої влади «свідомо перейшли всі межі і були готові для широкомасштабного застосування цієї зброї».

У ГПУ заявляли, що 90% документів щодо Майдану було знищено, що заважає розслідуванню справ стосовно високопоставлених чиновників.

Джерело: president.gov.ua, gp.gov.ua

Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Про це POLUKR.net довідався з офіційного порталу українського парламенту.

Згідно з документом, нові назви замість радянських тоталітарних отримали 175 населених пунктів і районів у 17 областях України. Нові назви отримали 5 міст: Артемівськ перейменували на місто Бахмут, Красний Лиман – на Лиман, Дзержинськ – на Торецьк, Іллічівськ – на Чорноморськ, Червонозаводське – на Заводське. Також замість комуністичних назв отримали нові 6 селищ міського типу, 163 села та селища.

Найбільше населених пунктів перейменували в Харківській області – 44, на другому місці – Донецька область (33 населені пункти), третьою йде Чернігівська область – 25 населених пунктів.

Усі нові назви запропонували місцеві громади, їх підтримав Український інститут національної пам’яті.

У рамках реформи декомунізації нові назви замість радянських тоталітарних топонімів мають отримати 943 населені пункти України. Голова УІНП Володимир В’ятрович висловив упевненість, що парламент завершить перейменування у передбачені законом терміни.

Джерела: rada.gov.ua, memory.gov.ua

Окрім того, в резолюції Європарламент засудив жорсткі обмеження свободи вираження, свободи об’єднань і мирних зібрань у Криму. Євродепутати наголошують: Росія, як держава-окупант, відповідальна за гарантування безпеки всього населення і має, разом із де-факто місцевою владою ефективно, неупереджено та прозоро розслідувати всі випадки зникнення, тортур і зловживань із боку поліції та воєнізованих сил, що діють на Кримському півострові, починаючи з лютого 2014 року.

Також у резолюції вкотре засудили незаконне приєднання Криму до Росії.

Джерело: europarl.europa.eu

Росія, як і раніше, не дотримується Мінських угод, а навпаки – збільшує число своїх військ в Україні. Про це український президент Петро Порошенко сказав у інтерв’ю виданню Bild під час свого візиту до Німеччини.

«Загроза відкритої війни серйозніша, ніж у минулому році. Росія не дотримується жодного пункту Мінських угод. Натомість ми спостерігаємо близько 8 тисяч російських солдатів під керівництвом російських офіцерів на Донбасі, нові військові об’єкти, які виникають безпосередньо на кордоні. Також там проходять постійні військові навчання. Росія інвестує у війну», – сказав Порошенко.

Відповідаючи на запитання про те, чи потрібно Україні озброєння з Німеччини, щоб убезпечити себе, Порошенко зауважив: «Ми відкриті для цієї можливості та відстоюємо цю позицію, оскільки це стосується безпеки в усій Європі».

Петро Порошенко додав, що Росія хоче вбити клин між європейськими країнами, а Європа має зробити все, щоб не допустити цього й не стати жертвою шантажу Путіна через те, що без нього нібито неможливо вирішити питання Сирії.

Щодо російської пропаганди, з якою зараз зіштовхнулася й Німеччина, Порошенко зауважив: «Для Німеччини ця шокуюча пропаганда стала чимось новим. Але в Україні про це відомо вже півтора року: російські ЗМІ поширюють брехню доти, поки люди не починають у неї вірити. Тепер Путін розв’язав інформаційну війну проти Німеччини. Це гібридна війна Росії. І ми маємо всі разом боротися проти неї, тому що правда на нашому боці».

Як один із методів боротьби на інформаційному фронті український президент запропонував створити європейський російськомовний телеканал, який надавав би альтернативну інформацію, а не транслював повідомлення російських державних ЗМІ.

Відповідаючи на запитання про боротьбу з корупцією, Петро Порошенко зазначив: «Ми провели безліч реформ – у поліції, у сфері боротьби з корупцією, в армії, в галузі децентралізації влади, в економіці загалом. Звісно, хочемо, щоб справа йшла ще швидше! Але, будь ласка, не забудьте, що в нас упродовж півтора року йде війна. Без цієї війни, без російських збройних сил на сході України процес реформування просунувся б набагато далі».

Нагадаємо, днями Петро Порошенко перебував із робочим візитом у Німеччині, де мав зустріч із федеральним канцлером цієї країни Ангелою Меркель та спеціальним посланцем президента Франції Жаком Одібером.

Джерело: antikor.com.ua

Відповідно до угоди, підписаної 9 вересня 2015 року, уряд Республіки Польща надає уряду України кредит у сумі до 100 млн. євро для фінансування проектів із розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури, облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та для інших проектів, які погодили сторони.

Основні умови угоди такі: розмір кредиту – до 100 млн. євро; термін кредитування – 30 років; відстрочка платежу за кредитом і процентами за користування – 5 років; відсоток за користування кредитом – 0,15; обсяг товарів польського виробництва, використаних під час реалізації проектів має бути не меншим, ніж 60 відсотків вартості контракту.

Договір набуває чинності з дати отримання останньої ноти про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

Нагадаємо, як зазначав під час підписання угоди прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, польський кредит мають намір використати для розбудови 8 пунктів пропуску на найбільшому східному кордоні Європейського Союзу.

«Загалом це буде стосуватися 8 мільйонів громадян з обох боків. Через ці пункти щодня проходить 50 тисяч людей, 15 тисяч автомобілів і 2 тисячі великих вантажівок, – зауважив А. Яценюк. – 60% коштів ми відправляємо на будівництво доріг на цих пунктах пропуску, 40% коштів – на будівництво інфраструктури».

Джерело: iportal.rada.gov.ua

Причиною такого кроку міністр назвав «різку активізацію блокування будь-яких системних та важливих реформ».

«Це вже не просто відсутність підтримки чи політичної волі. Це активні дії, спрямовані на те, щоб паралізувати нашу реформаторську роботу: від несподіваного зняття охорони міністра та його сім’ї – до нав’язування, під усе більшим тиском, сумнівних осіб у мою команду і на ключові посади на держпідприємствах», – заявив Абромавичус.

Він додав, що розглядає такі дії як наполегливу спробу встановити контроль за грошовими потоками – за держпідприємствами, особливо НАК «Нафтогаз», та оборонною промисловістю.

«Я відмовляюся працювати в такій системі. Ні я, ні моя команда не готові слугувати прикриттям для поновлення старих і створення нових схем в інтересах окремих політичних та бізнес-гравців, – йдеться в заяві Абромавичуса. – У мене та моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції чи підконтрольними маріонетками для тих, хто хоче у стилі старої влади встановити контроль за державними грішми».

Серед тих, хто причетний до здійснення тиску, Абромавичус назвав ім’я Ігоря Кононенка, який, за словами міністра, зробив дуже багато, щоб заблокувати роботу його команди. Як зазначив міністр, протягом року Ігор Кононенко лобіював своїх людей на посаду гендиректора Укртрансаміаку, тиснув через підконтрольних йому депутатів на призначення в Держзовнішінформі, підприємствах порошкової металургії, Національного агентства з акредитації України.

Кульмінацією «кадрового свавілля» міністр назвав бажання мати «власного» заступника міністра в Мінекономіки, який відповідав би за «Нафтогаз» та інші державні підприємства. За словами Абромавичуса, йому телефонували з Адміністрації президента й наполегливо рекомендували взяти на цю посаду конкретну особу, а ще одну – на посаду заступника з оборони.

«Ми з командою готові піти якомога швидше, і в жодному разі не хотіли б затягувати цей процес на тижні чи місяці. Прошу Верховну Раду проголосувати за мою відставку вже завтра», – додав міністр.

Ігор Кононенко – український бізнесмен і політичний діяч, народний депутат 8-го скликання, перший заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка». У 2006-2014 рр. – депутат Київради від Блоку Леоніда Черновецького (член постійної комісії з питань транспорту та зв’язку). Кононенко є одним із ключових бізнес-партнерів Петра Порошенка. Разом із Порошенком (60%) є власником (14,94%) Міжнародного інвестиційного банку.

Посольство Королівства Швеція в Україні опублікувало спільну заяву послів Сполучених Штатів Америки, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Литви, Швеції та Швейцарії щодо відставки міністра. У ній посли висловили розчарування відставкою міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса, який «досяг справжніх результатів у проведенні реформ в Україні».

«Стабільне, безпечне та процвітаюче майбутнє України вимагатиме постійних зусиль від чисельної команди відданих професіоналів, до якої входять представники різних сил, які інтереси українського народу ставлять вище своїх. Важливо, аби українські лідери відкинули свої дріб’язкові розбіжності, назавжди залишили у минулому корисливі інтереси, що гальмували розвиток країни протягом десятиліть та активізували проведення необхідних реформ», – зазначено в заяві.

Джерело: facebook.com/mineconomdev

Президент України Петро Порошенко, федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель і спеціальний посланець президента Франції Жак Одібер домовилися, що наступна зустріч у «Нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ відбудеться в Парижі наступного тижня. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України.

Петро Порошенко в Берліні провів переговори з Ангелою Меркель, скоординувавши позиції щодо перебігу виконання Мінських домовленостей. У перемовинах також узяв участь Жак Одібер.

Перед початком зустрічі глава України зазначив: «Очевидно, що необхідні рішучі та послідовні кроки для забезпечення повної імплементації Мінських угод. Більше того, неможливо забезпечити імплементацію цих домовленостей лише односторонніми діями України. Отже, відданість виконанню угод Росією та бойовиками є необхідністю».

Порошенко наголосив на необхідності повного припинення вогню, відновлення українського контролю за кордоном, виведення російських військ та звільнення усіх заручників.

Президент вважає, що тільки суворе дотримання Мінських угод створить сприятливі умови для прийняття складних, але необхідних політичних рішень в українському парламенті.

Федеральний канцлер зауважила, що Німеччина та Франція продовжують докладати зусиль для допомоги виконанню Мінських угод.

«Ми продовжуємо рухатися в тому напрямку, який ми обговорили з нашими партнерами раніше, – сказала вона. – Маємо домовитися про гарантії миру. Нам потрібен тривалий період припинення вогню. Ми також сподіваємося, що спостерігачі ОБСЄ матимуть доступ до всіх місць на Донбасі, за якими вони хочуть спостерігати».

Ангела Меркель додала, що через невиконання Мінських домовленостей було продовжено санкції проти Росії. «Якби Мінські домовленості були повністю виконані, тоді ми могли б скасовувати санкції. Але зараз цього немає», – пояснила вона.

Федеральний канцлер наголосила, що Німеччина завжди підтримувала й підтримуватиме Україну в питанні виконання Мінських домовленостей.

Петро Порошенко й Ангела Меркель також скоординували дії щодо надання українцям безвізового режиму. Федеральний канцлер підтримала президента України щодо необхідності невідкладного ухвалення українським парламентом решти безвізових законів.

Джерело: president.gov.ua

Польська газова компанія PGNiG подала позов до Стокгольмського арбітражу проти ВАТ «Газпром» і ТОВ «Газпром Експорт». Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби компанії.

Як повідомляють у PGNiG, предметом арбітражного розгляду став перегляд умов ціноутворення на закупівлю природного газу за довгостроковим контрактом від 1996 року. У травні 2015 року PGNiG направила російській стороні повідомлення про арбітражний розгляд.

«Кроки, які робить PGNiG, спрямовані на приведення довгострокового контракту від 1996 року у відповідність із ситуацією на європейському ринку природного газу. Враховуючи конфіденційний характер арбітражу, PGNiG не надає докладну інформацію про позов і вимоги компанії», – зазначено в повідомленні прес-служби PGNiG.

У прес-службі додають, що PGNiG не виключає проведення двосторонніх «комерційних» переговорів для досягнення угоди.

Раніше про позов на 759 мільйонів євро до дочірньої компанії «Газпрому» – South Stream Transport B.V – заявила італійська компанія Saipem S.p.A. У жовтні 2015 року Туреччина через суд зажадала від «Газпрому» знижку на газ, а в листопаді того ж року український «Нафтогаз» збільшив суму позову до російському монополісту до 25 700 000 000 доларів.

Джерело: pgnig.pl

За словами Савченко, саме Карпов був водієм автомобіля «Нива», яким її 23 червня вивезли на територію Росії. З цим водієм спілкувався один із лідерів так званої «ЛНР» Плотницький. Надія зазначила, що Плотницький розмовляв із водієм як з головним.

Інший адвокат українки, Ілля Новіков, уточнив, що Павло Карпов називав себе «куратором ЛНР від Кремля». Раніше Карпов обіймав посаду помічника впливового співробітника Адміністрації президента РФ Іванова, курирував праві рухи та «засвітився» у справі неонацистського угруповання БОРН (Бойова організація російських націоналістів), на рахунку якого – не один тяжкий злочин.

Сьогодні в суді Надія Савченко також оприлюднила заяву-скаргу на дії суду на ім’я уповноваженого з прав людини в Російській Федерації Елли Памфілової.

«Уже вдруге я змушена звертатися до вас ту саму тему – утиск української мови в Росії. Минулого разу конвойний назвав її «чурбанською». За моєю скаргою проводили перевірку, але про її результати мені нічого не відомо. Цього разу ситуація ще більш кричуща – підполковник Кузнєцов і капітан Юношев заперечували проти долучення матеріалів, які привезли з собою свідки, громадяни України, на тій підставі, що вони написані українською мовою. При тому, що перекладач у суді усно переклав усі документи. Але колегія суддів із ними погодилася», – йдеться в заяві Савченко.

Надія висловила подив, припустивши, що в бюджеті РФ бракує грошей на перекладачів. І додала: «Якщо бюджет РФ такий мізерний, нагадаю, скільки грошей я заощадила російському бюджету, коли чотири місяці відмовлялася від їжі. Зараз ще один місяць я приймаю тільки лікувальне харчування для збереження життя, купуючи його за власні гроші», – пояснила в заяві Савченко.

Савченко попросила Памфілову вжити заходів за її заявою та хоч раз особисто приїхати до суду.

Сьогодні, 1 лютого, в Донецькому міському суді Ростовської області відбувся другий допит народного депутата України, члена ПАРЄ Надії Савченко, яку незаконно утримують у російському СІЗО. Українська льотчиця під час допиту докладно описала події 17 червня 2014 року.

Адвокати українки також надали записи телефонних переговорів щодо Савченко між Павлом Карповим і Валерієм Болотовим (одним із лідерів «ЛНР»). Проте суд відмовився викликати Карпова та Болотова як свідків у справі. Окрім того, захист надав записи розмов старшого слідчого з особливих справ Слідчого комітету Росії Дмитра Маньшина й помічника Плотницького – Коломійця. Розмови Коломійця-Маньшина та Болотова-Карпова записувала Служба безпеки України, їх надано на прохання захисту Савченко.

Ілля Новіков подав клопотання про виклик на допит Маньшина. Допит необхідний, зазначив адвокат, оскільки Савченко заявляє, що Маньшин фальсифікував матеріали справи, протоколи допитів і супутні матеріал.

Суд наразі не погодився, але й не відмовив захисту у виклику Маньшина, залишив у себе відповідне клопотання та флешку із записами переговорів та оголосив перерву до середи, 3 лютого.

Джерела: ba.org.ua, facebook.com/Ilya.S.Novikov, twitter.com/Moscow_advokat