середа, 19 Червень, 2019
pluken
Головна / redaktor (сторінка 10)

redaktor

Біля ЦВК збираються невідомі молодики – нібито охороняти порядок

Share Button

На площі біля Центральної виборчої комісії збираються десятки молодих чоловіків – нібито для охорони порядку. Про це повідомляє «Укрінформ»

Групи чоловіків у спортивних костюмах і спортивному взутті почали збиратися тут ще з самого ранку. Вони кажуть, що допомагатимуть правоохоронцям уникати провокацій, – інформує сайт 5 каналу. Десятки молодих людей перебувають на площі, хоча й не мають доступу до центральної її частини – навпроти входу до ЦВК. Ця частина огороджена металевим парканом і тут стоять правоохоронці.

Ближче до 16-ї години на площі було близько 200 таких самоназваних помічників. Вони розклали тут два намети.

Молоді люди не відповідають, до якої організації вони належать і чиї інтереси представляють. Певної політичної символіки там також немає. Не всі з молодих людей можуть пояснити свою присутність біля ЦВК, хоча збираються стояти тут і вночі.

До центрального входу в ЦВК мають доступ представники ЗМІ та особи з відповідним посвідченням. У зоні, що посилено охороняється поліцейськими, встановлено сцену.

Нагадаємо, сьогодні в Україні відбуваються вибори Президента. Спецслужби та всі підрозділи Міністерства внутрішніх справ працюють у посиленому режимі для забезпечення безпеки на виборах. Ситуаційні центри постійно моніторять ситуацію, відстежують усі порушення та зміни оперативної інформації та щогодини надають відповідну інформацію. Про це заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий повідомив  під час засідання штабу МВС. Службу на виборчих дільницях несуть 39 тисяч поліцейських.

У резерві для реагування на зміну оперативної обстановки – ще 3,6 тис. поліцейських. Також залучено 1,1 тисячі слідчо-оперативних груп та вибухо-технологічних підрозділів.

Джерела: ukrinform.ua, 5.ua, mvs.gov.ua

Share Button

Явка виборців в Україні на 11.00 становить 16,67% – ЦВК (оновлено)

Share Button

Станом на 11.00 явка виборців в Україні (без урахування даних закордонного виборчого округу) в середньому становила 16,08%. Про це йдеться на сайті Центральної виборчої комісії згідно з даними, отриманими на 11.00 за київським часом з 81 виборчої дільниці (загальна кількість виборчих дільниць – 199). За оновленими даними, отриманими зі 198 дільниць, явка на 11.00 була дещо вищою – 16,67%.

Найактивніше зранку голосували у Луганській, Запорізькій та Полтавській областях – там середня явка перевищувала 20%. Найнижчу явку на 11.00 було зафіксовано у Закарпатській області – 8,3%.

“Щодо фальсифікацій на виборах, то станом на 11.00 таких практично не зафіксовано. Є дрібні та поодинокі факти порушень: спроби проголосувати без паспорта, фотографуваня бюлетенів, голосування поза кабінкою, на підвіконниках, відсутність інформаційних плакатів, відсутність деяких виборців у списках”, – розповів Тарас Радь, координатор спостереження за виборами Президента ГМ ОПОРА у Львівській області.

Високу активність фіксують на закордонній виборчій дільниці №900069 у Варшаві. Станом на 12.00 за місцевим часом із 16 971 виборця, внесеного у списки виборців на цій дільниці, проголосувало 1145 осіб. Про це повідомляє Посольство України в Польщі .

Нагадаємо, сьогодні, 31 березня, в Україні відбуваються вибори Президента. Українці обирають главу держави з-поміж 37 кандидатів. Виборчі дільниці відчинилися о 08:00 і працюватимуть до 20:00 (закордонні – за місцевим часом).

Якщо кандидат у Президенти в першому турі не набере понад 50% голосів, 21 квітня відбудеться другий тур виборів Президента України.

Військовослужбовці Збройних Сил України також беруть участь у виборах. Утворено 93 виборчі дільниці для голосування військовослужбовців ЗСУ: 79 – у районі проведення Операції об’єднаних сил (14 у Луганській області та 65 у Донецькій області), 1 – на полігоні (навчальному центрі), 1 – в дисциплінарному батальйоні, 2 – в національних контингентах в Республіці Косово та Демократичній Республіці Конго, 10 – у медичних закладах Міністерства оборони України. Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

Військовослужбовці строкової служби голосують на звичайних виборчих дільницях – їм надають звільнення для волевиявлення не менш ніж на чотири години.

Військовослужбовці Збройних Сил України, які виконують свій військовий обов’язок у районі проведення Операції об’єднаних сил, розпочали голосування на виборчих дільницях, які були створені за поданням Міністерства оборони України відповідно до статті 20 Закону України «Про вибори Президента України».

Джерела: cvk.gov.ua, facebook.com/GeneralStaff.ua

 

 

Share Button

У Варшаві утворилася черга з охочих проголосувати на виборах Президента України

Share Button

На виборчій дільниці у Варшаві уже в перші години голосування на виборах Президента України понад сотня людей стояли в черзі біля Посольства України в Польщі, щоб проголосувати, – інформує портал українців у Польщі PROstir.pl. У посольстві працює закордонна виборча дільниця номер 900069. Дільниця відкрита від 08:00 до 20:00, у списку виборців зареєстровано 16 971 громадянина.

Фото: facebook.com/prostirPL, dpsu.gov.ua

Державна прикордонна служба України допомагає забезпечувати виборчий процес у представництвах України за кордоном. Зокрема, співробітники Держприкордонслужби в приміщенні Посольства Україна у Варшаві, де спостерігається висока активність виборців, організували пропускний режим до виборчої дільниці. Процес голосування тут триває спокійно й організовано, – зазначили у Держприкордонслужбі України.

 

Нагадаємо, сьогодні, 31 березня 2019 року відбуваються вибори Президента України. Кожен громадянин України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном і на день голосування досяг 18-річного віку, може взяти участь у голосуванні.

Залежно від місця проживання/перебування в Польщі українці сьогодні голосують на одній із 4 виборчих дільниць:

у Посольстві України в Республіці Польща (до неї належать Мазовецьке, Лодзьке, Великопольське, Любуське воєводства);

у Генеральному консульстві України в Кракові (належать Малопольське, Свєнтокшиське, Сілезьке, Опольське, Нижньосілезьке, воєводства);

у Генеральному консульстві України в Любліні (належать Любельське, Підкарпатське, Підляське воєводства);

у Консульстві України в Гданську (належать Поморське, Західно-Поморське, Куявсько-Поморське, Вармінсько-Мазурське воєводства).

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або

дипломатичний паспорт України; або

службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на відповідній виборчій дільниці.

Голосування триватиме з 08.00 до 20. 00 за місцевим часом країни перебування.

Джерела: facebook.com/prostirPL, poland.mfa.gov.ua

Share Button

Екстремісти готувалися до дестабілізації ситуації в Україні – СБУ

Share Button

Служба безпеки України припинила діяльність екстремістського об’єднання, керованого з території Росії. Як повідомили у прес-центрі СБУ, угруповання планувало скористатися підвищенням політичної активності населення під час виборчого процесу, щоб дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні.

Об’єднанням керував уродженець Росії, а нині громадянин США Рустам Ташбаєв – колишній курсант Калінінградського вищого військово-морському училища, якого 2015 року видворили з України за підривну діяльність.

За завданням російських спецслужб учасники угруповання мали створити власні військові формування: «Українську повстанську армію» («УПА» – з дислокацією за кордоном) та «Українську національну армію» («УНА» – з дислокацією в Україні).

На території України процес створення «УНА» очолив громадянин України Заболотний. Співробітники Національної поліції неодноразово затримували його раніше за незаконне зберігання зброї та пограбування, також чоловіка притягали до кримінальної відповідальності через заклики до повалення конституційного ладу в Україні.

Як з’ясували співробітники СБУ, протягом тривалого часу Заболотний вів переговори щодо отримання грошової допомоги для проведення екстремістської діяльності з відомим агентом російських спецслужб Ніколаєм Дульським.

У період оголошення в Україні військового стану керівники «УНА» налагодили збір інформації про місця дислокації та маршрути пересування підрозділів Збройних сил України, метою якого було вчинення диверсій і зрив мобілізації, – зазначили в СБУ.

У підсумку низки обшуків проведених в Одесі в учасників організації «УНА» (двоє з яких – громадяни Росії та невизнаної Придністровської народної республіки, третій – громадянин України, уродженець Придністров’я), правоохоронці вилучили засоби ураження й тисячу примірників газет із закликами приєднуватися до діяльності «УНА».

Під час проведення обшуків також виявлено й вилучено вогнепальну та холодну зброю, саморобні вибухові пристрої та гранати, вибухівку, військове спорядження, засоби зв’язку та внутрішні документи незаконного військового формування, які стосувалися його протиправної діяльності.

У підсумку слідчих дій виявлено та вилучено автоматичну вогнепальну й холодну зброю, вибухівку, військове спорядження, засоби зв’язку та документи, які підтверджують, що члени «УНА» готувалися до повалення конституційного ладу та до організації задля цього терористичних актів.

Зокрема, за адресою проживання та в автомобілі Заболотного виявили й вилучили мисливський карабін на базі АКМС з ознаками перероблення, магазини і 500 набоїв до нього; травматичний пістолет «Форт-12» з набоями; 10 тактичних ножів, що мають ознаки належності до холодної зброї.

За адресою проживання одного з керівників «УНА» та керівника фінансової частини цієї організації також виявили й вилучили вогнепальну та холодну зброю, набої, бронежилет, інше тактичне спорядження, листівки на підтримку «Руху прямого народовладдя» в Україні тощо.

За місцем розташування штабу «УНА» виявили й вилучили символіку «УНА» (прапор, військову форму УНА з емблемами), а також два автомати АК-47, 10 револьверів «Наган» з набоями, тротилову шашку, пластид, балаклави й тактичне спорядження.

Джерело: ssu.gov.ua

Share Button

У Кракові оберуть «посла мультикультуралізму»

Share Button

До 15 квітня 2019 року триває прийом заявок на конкурс на звання «Краківський посол мультикультуралізму». Це звання присвоюють особам, установам, неурядовим організаціям або неформальним групам, які діють на користь міжкультурного діалогу. Мета конкурсу – сприяти культурній, етнічній, релігійній диференціації та інтеграції мешканців Кракова й середовища іноземців.

Звання «Краківський посол мультикультуралізму» присвоює президент міста Краків на заяву журі мультикультуралізму – щорічно за попередній календарний рік.

Лауреати звання отримують відзнаку «Краківський посол мультикультуралізму» та мають право використовувати графічний знак «Краківський посол мультикультуралізму».

Кандидатуру на звання Посла розглядає журі мультикультуралізму, а переможців конкурсу оголосять під час урочистої церемонії.

Право висувати кандидатури на конкурс може кожен, хто вважає це обґрунтованим. Заявник не може бути одночасно кандидатом на звання.

Членів журі мультикультуралізму призначає президент міста Краків. До складу журі входять:

1) голова Ради міста Кракова (голова журі),

2) заступник президента міста Кракова, якому доручено справи соціальної політики,

3) директор організаційної одиниці Адміністрації міста Кракова, відповідальної за реалізацію конкурсу або його заступник,

4) представник комісії Ради міста Кракова з питань сім’ї та соціальної політики,

5) два члени міждисциплінарної команди зі співробітництва для реалізації програми «Відкритий Краків», який вказує зазначена вище команда.

Окрім того, до складу журі мультикультуралізму можуть входити два представники лауреатів звання «Краківський посол мультикультуралізму» минулих років.

Заявки кандидатур на звання «Краківський посол мультикультуралізму» можна подавати:

  • в електронному вигляді – відправивши скан підписаної заяви на адресу: otwarty@um.krakow.pl, lub;
  • традиційно – шляхом подання підписаної заявки на адресу Відділу соціальної політики та охорони здоров’я Адміністрації міста Кракова, Мікрорайон Центрум (Os. Centrum) C10, 31-931 м. Краків.

Докладну інформацію про конкурс можна отримати на сайті Програми «Відкритий Краків».

Джерело: otwarty.krakow.pl

Share Button

Суперечка за храм: у Львові громада відмовилася віддавати церкву РКЦ

Share Button

Храм Стрітення Господнього розташований у центрі Львова – за кілька сотень метрів від площі Ринок. Ще донедавна він був одним з небагатьох місць міжконфесійного порозуміння: тут почергово відправляли літургії громади Римсько-Католицької та Греко-Католицької церков. Сьогодні храм зачинений для римо-католиків, його подальшу долю обговорюють на найвищому церковному рівні, а ситуація між різними конфесіями та громадою залишається дуже напруженою: окрім РКЦ та УГКЦ, у конфліктні події залучена і новостворена ПЦУ.

Задавнений конфлікт

Як і багато інших храмів, церква Стрітення Господнього у часи радянської влади багато десятиліть була зачинена. Побудована ще у другій половині XVII ст., до війни вона була святинею римо-католиків. У 1940 році частину монастиря, що поруч, передали Львівському медичному інституту. Костел та монастир продовжували діяти до моменту передачі військовим – 1946 року. Далі тут, на вулиці Винниченка, 30а, облаштували експозицію Обласного управління якості, метрології та стандартизації.

Лише у 1990-х роках, після проголошення незалежності України, почалась боротьба за передачу храму церковній громаді УГКЦ. Чималу роль у цьому відіграли відомі українські дисиденти, зокрема Ірина Калинець та Стефанія Шабатура.

«Наша громада при церкві створилась ще 1992 року. Але тоді там був музей і ми до 1997 року чекали, поки закінчиться термін оренди і ми зможемо збиратись не під церквою, а в церкві», – розповідає у коментарі Polukr.net багаторічний парафіянин храму пан Ігор.

Приміщення громада отримала у дуже поганому стані – попри те, що наприкінці 1970-х років було проведено реставрацію фресок, усі предмети культу з нього забрали, а музей не сприяв збереженню інтер’єрів.

«Храм був обдертий і в поганому стані. Ми зайшли в приміщення, його відчистили, відремонтували, поміняли дах і вікна, вклали свої гроші. Тоді, окрім нас, ніхто на храм не претендував, жодних проблем не було», – розповів пан Ігор.

Ситуація змінилась після того як у 2001 році під час візиту до Львова Івана Павла ІІ римо-католицькій церкві передали Палац єпископів, що розташований поруч з церквою. Тоді ж розпочались гарячі дискусії щодо передачі храму, однак громада була категорично проти. Попри те, що Апостольський Престол затвердив рішення Львівських митрополитів обох обрядів щодо повернення храму Стрітення Господнього Римо-Католицькій Церкві, парафія цього рішення не прийняла.

Від 2002 року за згодою усіх сторін у храмі почергово правили вірні обох конфесій: римо-католицька громада мала можливість відправляти три богослужіння у неділю та одне кожного дня тижня. За словами пана Ігоря, серйозних конфліктів не було, але і якісної співпраці теж. Усі 17 років духовенство римо-католиків ставило питання про можливу передачу церкви.

Церква Стрітення Господнього одна з двох, разом з храмом Марії Магдалини, передачі яких вже майже два десятиліття вимагає РКЦ. Після чергових вимог, у листопаді 2018 року, вірні УГКЦ у церкві на Винниченка, 30а пішли на радикальний крок – забрали ключі від храму і відмовились надалі пускати римо-католиків на богослужіння.

Без парафії, але з храмом

У розмові з Polukr.net пан Ігор досі називає УГКЦ «нашою церквою», хоча конфлікт вніс свої суттєві корективи. Спершу греко-католицька церква відкликала своїх священиків, а згодом – 5 лютого 2019 року – на підставі рішення Пресвітерської Ради Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор скасував парафію Стрітення Господнього.

Залишившись без священика, третього березня парафія на своїх зборах ухвалила рішення приєднатись до новоствореної Православної Церкви України. На них був присутній архієпископ Яків (Макарчук) – архієрей Дрогобицько-Самбірської єпархії ПЦУ. За словами пана Ігоря, тепер у їхній громаді чекають на рішення від керівників церкви.

Цікаво, що на Вікіпедії вже змінено приналежність храму: зазначено що це парафіяльний храм Православної Церкви України. Водночас керівництво ПЦУ спростувало у ЗМІ можливість прийняти громаду.

«Наша Церква перебуває у взаємодії із УГКЦ і РКЦ. Мені відомо, що митрополит Епіфаній особисто запевнив, що у цю ситуацію наша Церква втручатися не буде. Тобто незважаючи на виявлене бажання членів громади, яке для нас стало несподіванкою, враховуючи всі супутні обставини, до Православної Церкви України ця громада не може бути прийнята», – зазначив архиєпископ Євстратій (Зоря) у коментарі виданню zaxid.net. Присутність свого архієпископа на зборах громади в ПЦУ пояснити не можуть і обіцяють з’ясувати ситуацію.

Нині парафіяни РПЦ, перед якими закрили двері храму, моляться у холі Курії. Вони не полишають надії отримати церкву у свою власність. Нещодавно львівський митрополит РКЦ архиєпископ Мечислав Мокшицький зробив заяву, у якій наголосив, що, на його думку, справу можна вирішити доволі швидко.

«Цю справу можна залагодити швидко і просто – достатньо, щоби греко-католицька сторона нотаріально перевела храм на баланс своєї митрополії, а тоді наступним декретом повернула його у власність римо-католицької дієцезії», – переконаний Львівський митрополит РКЦ, про що він сказав у коментарі виданню Credo https://credo.pro/2019/03/231657

Однак проблему навряд чи вдасться вирішити на церковному рівні, адже йдеться не про церковний конфлікт, а про небажання конкретної громади віддавати свій храм. Річ у тім, що разом з облаштуванням храму громада ще на початку 2000-х років домоглась, аби держава передала їм приміщення. 20 грудня 2002 року храм віддали громаді на правах колективної власності. За словами пана Ігоря, вони одна з небагатьох релігійних громад, хто має задокументовані юридичні права на церкву.

«Ми вклали багато коштів і праці в храм. Маємо на нього право власності за законом і не хочемо віддавати. А забрати у нас його не можуть», – говорить пан Ігор.

Цю ж інформацію підтверджують і в греко-католицькій церкві, наголошуючи в офіційній заяві, що «храм Стрітення не належить до Львівської Архиєпархії УГКЦ», і релігієзнавці.

«Майно є майном громади і єпархія, до якої належить громада, не має юридичних важелів впливу, аби змусити його віддати. Згідно з українським законодавством, просто позбавити громаду майна не можливо. Цього факту не хочуть визнавати римо-католики, хоча вони мали б добре знати такі законодавчі тонкощі. Прийнятний варіант у цьому разі був би обмін приміщеннями, якби РКЦ запропонувала громаді інший храм в обмін у власність. Але для цього спершу треба було б, щоб влада міста передала римо-католикам якесь з церковних приміщень. Однак представники РКЦ нічого не зробили для такого розв’язання питання. Натомість було дуже багато листів та скарг керівництва римо-католицької архидієцезії, які псували загальну атмосферу стосунків з громадою храму», – сказав у коментарі Polukr.net керівник Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.

Нині богослужіння у храмі відбуваються і далі – у неділю та свята. На них приходить кілька десятків колишніх вірних парафії УГКЦ. Хто зі священиків молиться з громадою, люди не хочуть говорити, уникаючи відповіді за поняттям «надконфесійний священик».

Мирослава Іваник

Share Button

У Вроцлаві відтепер є уповноважена міського голови з питань українців

Share Button

Міський голова Вроцлава Яцек Сутрик призначив Уповноважену президента міста з питань мешканців українського походження. Як повідомляє сайт міста, цю посаду обійматиме Ольга Хребор – голова фонду «Калейдоскоп культур».

Про нове призначення президент Вроцлава оголосив 27 березня в Центрі Української культури та розвитку у Вроцлаві, під час форуму ForUM for Unity of Migrants. Тоді ж Яцек Сутрик представив присутнім Ольгу Хребор.

«Ми розвиваємо Вроцлав відкритий і толерантний. Ми хочемо міста, в якому всі почуватимуться добре. Хочу, аби іноземці, які сюди приїжджають, не тільки працювали тут і зачинялися у своїх громадах, але активно використовували місто й почувалися його повноправними громадянами», – цитує Яцека Сутрика Польське радіо.

Як зауважив Яцек Сурик, завданням новопризначеної уповноваженої буде продовження й розвиток міжкультурного діалогу у Вроцлаві з урахуванням інтересів і потреб української громади, яка мешкає у столиці Нижньосілезького воєводства, чисельність якої нині становить кількадесят тисяч осіб.

Українська громада у Вроцлаві – це не лише мігранти з України, а й представники української меншини, яка існує в місті з 1950-х років. Обов’язки повноважного представника включають опіку й допомогу для обох груп.

За словами Ольги Хребор, одним з питань, на яких вона планує зосередитися насамперед, є освіта, адже часто українці приїздять до Вроцлава цілими родинами, і їхнім дітям складно адаптуватися у школах. Іншим важливим питанням є налагодження взаємодії мігрантів із місцевою громадою.

«Не тільки діти-мігранти мають проблеми з адаптацією у школах, часто через слабке знання польської мови. Це також проблема виховання нашого суспільства, яке – попри не дуже значні культурні відмінності – не завжди готове функціонувати пліч-о-пліч», – уточнила Ольга Хребор.

Ольга Хребор є президентом Фонду «Калейдоскоп культури»; промоутерка міжкультурного діалогу та польсько-українського співробітництва; активістка, яка протягом 20 років бере участь у діяльності національних та етнічних меншин та іноземців; протягом 15 років співпрацює з неурядовим сектором та інституціями культури (Фонд міжнародної освіти, Союз українців у Польщі, Фонд Транскультура, бібліотека та культурний центр FAMA та інші), у 2008-2012 рр. – викладач Інституту слов’янської філології Вроцлавського університету на кафедрі українознавства.

Спеціалізується на міжнародних польсько-українських проектах і місцевих партнерських ініціативах соціального та культурного характеру.

Випускниця Вроцлавського університету за спеціальностями: міжнародні відносини та українська філологія.

Про себе Ольга Хребор каже: «Я українка з Вроцлава. Мене безпосередньо стосуються справи української громади, яка проживає у Вроцлаві. Рада, що моє місто бачить культурний та економічний потенціал, властивий українській меншині й українській імміграції.

Уповноважена президента міста з питань мешканців українського походження виконуватиме соціальну функцію. Зв’язатися з Ольгою Хребор можна через електронну адресу: pelnomocnikua@um.wroc.pl. Також можна прийти до неї на особистий прийом по середах у Вроцлавському центрі соціального розвитку:  пл. Домініканська, 6.

Джерела: wroclaw.pl, polradio.pl

Share Button

У Криму російські спецслужби затримали 20 кримськотатарських активістів

Share Button

Унаслідок масових обшуків у будинках кримськотатарських активістів у середу, 27 березня, російські спецслужби затримали 20 осіб, серед яких, зокрема, представники громадського об’єднання «Кримська солідарність». Дев’ятьом із них так званий «суд» в анексованому Сімферополі обрав запобіжним заходом тримання під вартою, щодо решти 11 запобіжний захід обиратимуть сьогодні, 28 березня. Їм інкримінують причетність до діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнано терористичною та заборонено. Про це інформує «Крим. Реалії». Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з масовими незаконними обшуками помешкань і затриманнями представників кримськотатарського народу.

Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії вранці 27 березня провели в Криму одночасні обшуки щонайменше в 25 будинках кримських татар, – повідомив на своїй facebook-сторінці громадський активіст, співзасновник ініціативи «Крим SOS» Алім Алієв. Він назвав учорашні події наймасовішим прецедентом порушення прав людини в Криму за п’ять років окупації. Внаслідок обшуків у Сімферопольському та Білогірському районах тимчасово окупованого Росією Криму було затримано 20 осіб.

Як стало відомо сьогодні, 28 березня, у російському Ростові-на-Дону російські силовики затримали ще трьох активістів «Кримської солідарності» – Ремзі Бекирова, Османа Аріфмеметова і Владлена Абдулкадирова, в будинках яких напередодні відбулися обшуки. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії (раніше суд в Сімферополі заочно заарештував Абдулкадирова до 15 травня).

Місце перебування кримськотатарського активіста Едему Яячикова, якого шукають після обшуків у Криму, досі невідомо.

Після обшуків у Сімферополі так званий «Російський Київський районний суд» обрав запобіжні заходи щодо 11 осіб. Усіх їх триматимуть у СІЗО до 15 травня. Чотирьом із них інкримінують організацію діяльності терористичної групи, решті – участь у діяльності терористичної організації.

Правозахисники оприлюднили імена затриманих:

  1. Шабан Умеров
  2. Рустем Сейтхалілов
  3. Різа Ізетов
  4. Фарід Базаров
  5. Джеміль Гафаров
  6. Сейран Муртаза
  7. Алім Карімов
  8. Тофік Абдулгазієв
  9. Білял Аділов
  10. Меджит Абдурахманов
  11. Рустем Шейхалієв
  12. Сейтвелі Сейтабдієв
  13. Яшар Муедінов
  14. Іззет Абдуллаєв
  15. Асан Яніков
  16. Енвер Аметов
  17. Руслан Сулейманов
  18. Аким Бекіров
  19. Ерфан Османов
  20. Сервер Газієв.

Також у процесі обшуків у мікрорайоні Кам’янка Сімферополя затримали двох людей, які прийшли підтримати співвітчизників, – Ескендера Мамутова й Еміля Зіядінова. «Суд» у Сімферополі оштрафував Зіядінова на 500 рублів за «непокору поліції», а Мамутова заарештував на 5 діб.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з масовими незаконними обшуками помешкань і затриманнями в Криму та закликало міжнародну спільноту до негайної реакції на такі дії російської окупаційної влади на півострові.

«Масштабний характер переслідувань яскраво свідчить про налаштованість Росії на подальше посилення практики репресій та залякувань громадян України, що мешкають на тимчасово окупованих територіях. Ми стурбовані повідомленнями про те, що під час обшуків у мікрорайоні Кам’янка м. Сімферополь російські окупанти вдалися до побиття місцевих мешканців, які перебували поруч.

Нашу особливу стурбованість викликає те, що російська окупаційна влада знову обрала як привід для своїх каральних акцій т.зв. «справу Хізб-ут-Тахрір», яка вже використовувалася для фабрикування справ проти кримськотатарських активістів та їх подальших засуджень.

Саме тому ми не виключаємо, що сьогоднішні події можуть стати початком нової хвилі судових переслідувань кримських татар, і закликаємо міжнародне співтовариство негайно відреагувати на дії російської окупаційної влади. Політичний, економічний та санкційний тиск на державу-агресора має бути посилений з метою припинення Росією порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму, звільнення незаконно утримуваних громадян України та прискорення деокупації АР Крим та м.Севастополь», – йдеться у заяві українського МЗС.

У міністерстві також наголосили, що Росія має виконати в повному обсязі резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року, «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим і м. Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року, 19 грудня 2017 року та 22 грудня 2018 року, а також наказ Міжнародного суду ООН щодо запобіжних заходів у рамках позову України проти Російської Федерації стосовно застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, назвавши їх «спеціальною операцією», внаслідок якої було «викрито структури міжнародної терористичної організації (МТО) «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі » (заборонена в Росії рішенням Верховного Суду РФ в 2003 році), затримано 20 осіб з числа її ватажків і рядових учасників».

«При затриманні за місцями проживання учасників МТО виявлено та вилучено значну кількість заборонених в Росії пропагандистських матеріалів «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», засобів зв’язку, електронних носіїв інформації, які вони використовували при веденні терористичної діяльності», – додали у російській ФСБ.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».

Джерела: ru.krymr.com, facebook.com/alim.aliev, mfa.gov.ua, fsb.ru

Share Button

Делегація депутатів Верховної Ради побувала з візитом у Польщі

Share Button

Народні депутати України з групи міжпарламентських зв’язків із Польщею на чолі зі співголовами групи Оксаною Юринець та Миколою Княжицьким побували з дводенним візитом у Польщі та провели два дні інтенсивних зустрічей і переговорів з польськими партнерами. Про це повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

«Найближчі два дні працюємо із колегами з Групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею у Варшаві. Маємо насичений графік. Зустрічі у МЗС, Міносвіти, Міністерстві національної оборони, Канцелярії Ради міністрів, а також кілька зустрічей в Сеймі. Окремий пункт програми – зустріч із нашими польськими партнерами по Групі дружби для обговорення з-поміж іншого і першочергових планів у рамках співпраці», – так окреслила напередодні програму візиту Оксана Юринець.

Так, у перший день візиту члени делегації зустрілися із заступником керівника польського МЗС Марчіном Пшидачем і заступником міністра оборони Польщі Томашем Шатковським та обговорили співпрацю з протидії викликам і загрозам безпеці, які спричиняє російська агресія проти України. Депутати подякували полякам за підтримку. Польські колеги запевнили в готовності далі розвивати відносини між Україною і Польщею в цих галузях.

Із заступником міністра національної освіти Польщі Маженою Махалек обговорили актуальні питання, пов’язані з освітою для української національної меншини і громадян України в Польщі.

За словами Оксани Юринець, особливу увагу було приділено навчанню українців у Польщі. Серед іншого – проблемам забезпечення учнів україномовними підручниками, збільшення годин викладання історії України, а також взаємного визнання професійних категорій учителів і відсутності єдиного методичного центру з вивчення української мови та культури на кшталт польського аналогу в Дрогобичі.

«Не оминули також питання запровадження української мови як іноземної у системі польської освіти з подальшою можливістю складати випускні іспити з цієї дисципліни в навчальних закладах сусідів», – додала Юринець.

Другий день візиту був присвячений парламентському виміру співпраці між Україною та Польщею. Зокрема, відбулося спільне засідання парламентських груп дружби Україна – Польща в Сеймі.

«До вчорашніх відвідин Міноборони, Міносвіти, МЗС та уряду сьогодні додався Сейм. Провели зустрічі з колегами по Групі з польського боку, з представниками комітетів з питань оборони, із закордонних справ та з заступником Маршалка Сейму Ричардом Терлецьким», – написала Оксана Юринець.

Під час засідання обговорили співпрацю з питань безпеки, енергетики, інфраструктурних проектів, допомоги Україні, молодіжних обмінів, – повідомили в Посольстві України в Польщі.

«Польські колеги вкотре озвучили повну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також нашим євроатлантичним прагненням, адже лише сильна Україна є запорукою сильної Польщі», – зазначив учасник делегації, народний депутат Андрій Лопушанський.

Підсумовуючи візит, співголова групи Микола Княжицький зауважив, що розмови в рамках міжпарламентської зустрічі були позитивними й обнадійливими для українсько-польської співпраці і партнерства.

Джерела: twitter.com/UKRinPL, facebook.com/oksana.yurynets, twitter.com/ADeshchytsia, twitter.com/Mykolakn, facebook.com/m.khmil, facebook.com/AndrewLopushansky

Share Button

Ryanair полетить з Одеси й Харкова у три польські міста

Share Button

У червні цього року Ryanair почне літати в Краків (Польща) із Харкова. Про це оголосили сьогодні на прес-конференції Ryanair у харківському аеропорту. Окрім того, в червні Ryanair почне літати у Краків і з Одеси, а з жовтня – до Вроцлава та Катовіце. Про це свідчить оновлена інформація в системі бронювання авіаперевізника, – повідомляє Avianews.com.

Отже, з 16 червня Ryanair відкриє пряме сполучення з Одеси в Краків із частотою двічі на тиждень. Виліт з Одеси щосереди о 13:05, щонеділі – о 12:45.

Із 17 червня стартують рейси з Харкова у Краків з вильотом о 13:25 по понеділках і п’ятницях.

Із 29 жовтня Ryanair почне літати з Одеси до Вроцлава з вильотом о 19:40 по вівторках і суботах, а також до Катовіце з вильотом по вівторках, четвергах і суботах о 10:25.

Окрім цього, з 27 жовтня Ryanair почне літати з Харкова у Вільнюс, виліт по середах о 9:25 і по неділях о 09:10.

Квитки з Харкова вже можна придбати на сайті авіакомпанії. Вартість квитків від 19,99 євро. На честь початку співпраці авіакомпанія пропонує знижки на квитки до Кракова в квітні і травні – 23:59 28 березня їх можна купити за ціною від 14,99 євро.

Джерело: lowcost.ua
Джерело: lowcost.ua

Досі авіакомпанія Ryanair виконувала рейси тільки з аеропортів Києва та Львова.

Джерела: facebook.com/hrk.aeroavianews.comlowcostavia.com.ua

Share Button