середа, 20 Березень, 2019
pluken
Головна / redaktor (сторінка 10)

redaktor

«Великий поляк і друг України», – політики й дипломати висловлюють співчуття з приводу смерті мера Ґданська

Share Button

Міський голова Ґданська був другом України, який «співпрацював з мерами українських міст, ділився своїм управлінським досвідом і дбав про розвиток економічних і культурних зв’язків між нашими державами». Про це йдеться у заяві, що її оприлюднили у зв’язку зі смертю Павла Адамовича народні депутати України, співголови депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща Микола Княжицький та Оксана Юринець.

«З почуттям глибокого болю ми сприйняли новину про трагічну смерть мера Гданська Павела Адамовича. Він загинув з рук вбивці під час відомої благодійної акції Великого оркестру святкової допомоги, яка на початку січня кожного року об’єднує мільйони поляків. Сотні тисяч волонтерів, здебільшого молодь, самовіддано працюють вподовж цілого дня, щоб зібрати кошти на медичне устаткування, яке вже врятувало життя та здоров’я тисячам осіб.

Ця обставина ілюструє трагічну безглуздість смерті Павела Адамовича – він загинув від ножа божевільного вбивці під час акції, завданням якої є порятунок життя», – йдеться в заяві.

Парламентарі нагадують, що Павела Адамовича шанували мешканці міста, польські й іноземні політики, адже багаторічний мер Гданська «активно дбав про розвиток міста, яке стало однією з візитних карток успішності Польщі»:

«Павел Адамович був другом України та українців. Співпрацював з мерами українських міст, ділився своїм управлінським досвідом та дбав про розвиток економічних і культурних зв’язків між нашими державами.

Йому близька була традиція Солідарності, великого демократичного руху, яку він часто порівнював з українськими Майданами 2004 і 2013-14 років. Він підтримав нашу країну і під час російсько-української війни.

Сім’ї, всій родині та співробітникам висловлюємо щирі співчуття».

Президент України Петро Порошенко зазначив, що «шокований звісткою про трагічну смерть мера Гданська Павла Адамовича».

«Знаю, як багато зробив він добра для українців у Польщі та українсько-польських відносин. Це важка втрата для всіх нас. Ми солідарні з Польщею і польським народом в скорботі і молитві. Вічна пам’ять…» – йдеться у повідомленні в твіттері глави України.

Співчуття з приводу трагічної смерті мера Ґданська висловив і Посол україни в Польщі Андрій Дещиця.

«Відійшов у вічність мер Гданська Павел Адамовіч – Великий Поляк і Друг України. Єднаюся в смутку з родиною та близькими, мешканцями Гданська та Польським народом. Він назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять!» – зазначив український дипломат.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін також висловив щирі співчуття Ґданську та Польщі й назвав цю трагедію шоком «для всіх тих, хто в політиці та поза нею».

«Мав приємність лише раз зустрітися з Павлом Адамовичем. На жаль, не зможу потиснути йому руку ще раз. Це була справжня та добра людина. Польському суспільству ще доведеться перетравити цю трагедію», – написав Клімкін.

«У зв’язку з цим варварським актом насилля Президент Польщі Анджей Дуда ініціював проведення Маршу проти ненависті. Після цієї трагедії у медійному дискурсі буде багато дискусій. Про ненависть та про насилля у політиці. Ризикну сказати, що Україні ця дискусія теж конче потрібна. А також потрібні дії. Насилля не можна толерувати, забувати чи замовчувати», – додав він.

Нагадаємо, міський голова Ґданська Павел Адамович помер сьогодні в лікарні. Учора, 13 січня, під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба» – його важко поранив ножем 27-річний чоловік. Мера Ґданська реанімували, йому провели операцію, яка тривала 5 годин. Лікарі зазначали, що стан пораненого дуже важкий. На жаль, Павел Адамович не вижив. Нападника затримали, раніше він уже мав проблеми з законом.

Джерела: facebook.com/mykolakn, facebook.com/pavloklimkin.ua, facebook.com/andrii.desh

Share Button

Помер міський голова Ґданська Павел Адамович

Share Button

Міський голова Ґданська Павел Адамович, якого вчора поранили під час благодійної акції, помер у лікарні. Про це йдеться на fаcebook-сторінці міста Ґданськ.

«Міський голова Ґданська Павел Адамович помер. Ми просимо всіх про добрі думки й молитви за його упокій», – зазначено в повідомленні.

Нагадаємо, вчора, 13 січня, під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба» – Павла Адамовича важко поранив ножем 27-річний чоловік. Мера Ґданська реанімували, йому провели операцію, яка тривала 5 годин. Лікарі зазначали, що стан пораненого дуже важкий. Нападника затримали, раніше він уже мав проблеми з законом.

Павел Адамович був багаторічним міським головою Ґданська, член партії «Громадянська платформа». Вивчав право у Ґданському університеті, де також став відомим членом студентського руху. Був одним із організаторів страйку 1988 року і став головою страйкового комітету. У період з 1990 р. по 1993 р. працював проректором Ґданського університету.

1990 року обраний членом міської ради в Ґданську, обіймав цю посаду до 1998 року, коли його обрали мером Ґданська. 10 листопада 2002 року переобраний на цю посаду, отримавши 72% голосів. На місцевих виборах у листопаді 2018 року його вшосте обрали мером.

Отримав нагороди Папи Івана Павла II – Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» та президента Александра Квасневського – Хрест Заслуги.

Джерело: facebook.com/gdansk

Share Button

Організатор підпалу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді назвав ім’я натхненника злочину

Share Button

На суді в Польщі організатор підпалу угорського культурного центру в Ужгороді назвав ім’я натхненника злочину. Міхал Прокопович зізнався, що його надихнув на підпал німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий своїми прокремлівськими поглядами, – повідомляє Радіо «Свобода»

«Усі дії були здійснені згідно з чіткими інструкціями Мануеля Оксенрайтера. Моєї ініціативи в цьому не було. Основною метою було не розпалити міжнаціональну ворожнечу, а скомпрометувати «українських бандерівців», – цитує Радіо «Свобода» Міхала Прокоповича.

Минулого тижня в листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечив свою причетність до підпалу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді, назвавши це «нісенітницею». Хоча, як зазначає видання, серед його друзів у соціальній мережі був один із затриманих, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінку зараз видалено). Проте після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимсь з обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.

Судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді стартувало сьогодні в Кракові. На лаві підозрюваних у підпалі Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді 4 лютого 2018 року – троє поляків, їх затримали невдовзі після підпалу. Нагадаємо, наприкінці лютого того самого року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники.

Згідно з матеріалами справи, замовником підпалу є «німецький журналіст», його імені досі названо не було.

Мануель Оксенрайтер відомий своїми «викриттями злодіянь» «української фашистської хунти» під час виступів в ефірах російських телевізійних «Першого каналу» і RT, є другом російського політолога, лідера так званого «Міжнародного євразійського руху» й ідеолога «євразійської цивілізації» з центром у Росії Олександра Дугіна, «спостерігач від Німеччини» на «виборах», які влаштовували угруповання «ДНР» і «ЛНР» та які підтримує Росія, часто буває в окупованому Криму, куди їздить, порушуючи законодавство України.

Підозрювані в підпалі – троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна».

Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. Завдяки цьому в обвинувальному акті прокуратури докладно описано підготовку до підпалу та його вчинення.

Серед іншого, обвинувачені відповідатимуть і за вчинення терористичного злочину. Докладніше про це читайте тут:

У Польщі завершили розслідування підпалу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді

Джерело: radiosvoboda.org

Share Button

Мера Ґданська поранили ножем під час благодійної акції

Share Button

На міського голову Ґданська Павла Адамовича скоїли напад під час благодійної акції 13 січня – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба». Про це повідомило радіо RMF24.pl.

Адамовича реанімували та терміново госпіталізували. Як повідомив о 02.30 ночі, після 5-годинної операції, лікар Томаш Стефаник, стан мера Ґданська дуже важкий. Він втратив багато крові, отримав серйозні поранення серця, рани діафрагми, живота. Лікарня також закликала всіх охочих здати кров для потерпілого міського голови Ґданська й інших потребуючих.

За даними мас-медіа, нападника на Адамовича затримала поліція. Його особу вже встановили: це 27-річний мешканець Ґданська, якого раніше вже притягували до кримінальної відповідальності, зокрема за пограбування.

Павел Адамович є багаторічним міським головою Ґданська, член партії «Громадянська платформа». Вивчав право у Ґданському університеті, де також став відомим членом студентського руху. Був одним із організаторів страйку 1988 року і став головою страйкового комітету. У період з 1990 р. по 1993 р. працював проректором Ґданського університету.

1990 року обраний членом міської ради в Ґданську, обіймав цю посаду до 1998 року, коли його обрали мером Ґданська. 10 листопада 2002 року переобраний на цю посаду, отримавши 72% голосів. На місцевих виборах у листопаді 2018 року його вшосте обрали мером.

Отримав нагороди Папи Івана Павла II – Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» та президента Александра Квасневського – Хрест Заслуги.

Джерела: rmf24.pl, gdansk.pl

Share Button

Унаслідок ДТП в Польщі загинув журналіст Роман Кісіль

Share Button

Колишній кореспондент УНІАН Роман Кісіль і його матір загинули внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в Польщі. Про це в коментарі УНІАН повідомила перший секретар – керівник консульського відділу Посольства України у Польщі Світлана Криса.

ДТП сталася на в’їзді в місто Ілжа (Мазовецьке воєводство) поблизу Радома о 04.50 ранку 10 січня.

За словами Світлани Криси, дружину Романа у важкому стані госпіталізували до лікарні міста Радом. Їхня дитина в доброму стані, однак наразі теж перебуває в лікарні. Як додала дипломат, вирішують питання про транспортування дружини в іншу лікарню, ближче до Варшави, або, якщо буде можливість, у саму Варшаву.

Як повідомив «Укрінформ», за попередніми даними, ДТП сталася внаслідок лобового зіткнення легкового автомобіля марки Toyota, в якому перебувала сім’я журналіста, з вантажівкою марки Iveco. За інформацією поліції, обидва водії були тверезими. Водій вантажівки в аварії не постраждав.

Колектив Посольства України в Республіці Польща на своїй сторінці у Facebook висловив співчуття родині та близьким трагічно загиблого в ДТП Романа Кісіля.

Романові Кісілю було 37 років, його матері – 60.

Джерела: unian.ua   ukrinform.ua  facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

Share Button

Українсько-польсько-британський фільм «Гарет Джонс» побореться за головний приз Берлінале

Share Button

Історичний трилер «Гарет Джонс» режисерки Аґнєшки Голланд спільного виробництва Польщі (Film Produkcja за підтримки Польського інституту кінематографії), України (Kinorob за підтримки Державного агентства України з питань кіно) та Великої Британії (Boy Jones Films) візьме участь в основній конкурсній програмі 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале), який цього року відбуватиметься з 7 до 17 лютого. У Берліні відбудеться і світова прем’єра стрічки. А вихід фільму в широкий український прокат запланований на осінь 2019 року. Про це повідомляє Держкіно з посиланням на офіційний сайт фестивалю. Інформацію про це опубліковано й на facebook-сторінці фільму.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко вважає важливим те, що з усіх фільмів, які підтримало Держкіно, саме «Гарет Джонс» змагатиметься за головну нагороду Берлінале, одного з найпрестижніших і найвідвідуваніших міжнародних кінофестивалів.

«Ця стрічка значуща не лише для українського кінематографа, але й для всієї України, і тому її світова прем’єра в основному конкурсі фестивалю допоможе донести світові правду про Голод 1932-1933 років як геноцид української нації», – зазначив Іллєнко.

«Гарет Джонс» (MR. JONES) – це реальна історія молодого валлійського журналіста Гарета Джонса, який 1933 року вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити та донести до світової спільноти правду про злочини сталінського режиму й Голодомор в Україні. Він побачив голод на власні очі й розповів про це. Однак політики Заходу не бажали чути незручну їм історію, а поважні медіа не підтримали журналіста в його боротьбі за правду, продовжуючи публікувати альтернативні новини, які продукувала Москва. Журналістське розслідування перетворилося на смертельно небезпечну подорож, відкриття якої згодом стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла.

Режисером стрічки є голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію «Оскар», BAFTA і володарка «Срібного ведмедя» Берлінале 2017 Аґнєшка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон («Війна і мир», «Щаслива долина», «МакМафія»), Ванесса Кірбі («Корона», «Місія неможлива: Фолаут», «Хоббс і Шоу») та Пітер Сарсгаард («Джекі», «Чудова сімка», «Виховання почуттів»). Крім того, до команди приєдналися Джозеф Моул («Гра престолів») і Кеннет Кренем («Малефісента», «Валькірія»), а з українського боку в фільмі взяли участь Яків Ткаченко («Припутні»), Олег Драч («Незламна», «Молитва за гетьмана Мазепу»), Володимир Федорук, Анна Шайдюк, Анастасія Чала й Аліна Ковальська.

У березні 2018 року зйомки фільму відбулися в Україні, а далі міжнародна команда працювала в Польщі та Шотландії.

Джерела: dergkino.gov.uafacebook.com/GarethJonesMovie  

Share Button

У Польщі завершили розслідування підпалу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді

Share Button

Поляки, які в лютому 2018 року підпалили будинок Товариства угорської культури Закарпаття, отримали за це по тисячі злотих. Про це йдеться в завершеному розслідуванні варшавського Центрального слідчого бюро. Обвинувальний акт у цій справі передали до суду, – повідомляє портал TVP.info. Чоловіки, пов’язані з радикальними правими угрупованнями, серед іншого, відповідатимуть і за вчинення терористичного злочину. Неофіційні слідчі припускають, що дії виконавців курували з Росії.

Прокуратура визнала, що дії трьох поляків (нагадаємо, їх було затримано 21 і 22 лютого 2018 року) мають терористичний характер, – пише портал TVP.info, який отримав результати розслідування, що його провели Департамент з боротьби з організованою злочинністю та корупцією Мазовецького відділу Національної прокуратури й Агентство внутрішньої безпеки(Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego, ABW).

«Ця провокація мала призвести до погіршення українсько-угорських відносин. І це зіграло б на руку Росії, яка зацікавлена в дестабілізації свого західного сусіда, де вже триває гібридна війна на Донбасі, – пояснив порталу офіцер ABW. – А ідея найняти для цього польських виконавців була вигідна для Росії, тому що в разі невдачі «підрядників» вдалося б загострити й без того не надто добрі відносини між поляками й українцями».

Головний обвинувачений – 28-річний Міхал П., фахівець із питань безпеки з вищою освітою. За словами слідчих, він мав зв’язки з неофашистською організацією «Фаланга» («Falanga») та проросійською партією «Зміна» («Zmiana»), лідера якої – Матеуша Піскорського – судять за співпрацю з китайською та російською розвідками.

Як зазначено у звинуваченні, Міхал П. «в січні та лютому 2018 року, щоб отримати фінансову вигоду, розпорядився вчинити незаконні дії на території України, пов’язані з публічним підбурюванням до ненависті на підставі національної приналежності між громадянами України та Угорщини, поглибленням національних розколів між українцями та угорцями». Міхала звинувачують і в намірі фінансувати терористичний злочин – розпис фашистськими символами й підпал будівлі громадської організації – Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді. Як з’ясували слідчі, він видав Адріану М. і Томашу Ш. 1 000 злотих на придбання займистої суміші для підпалу будівлі, мобільних телефонів і сім-карт до них, курток та техніки для відеозапису події.

Охочих узяти участь в антиукраїнській акції Міхал П. шукав у Кракові серед прибічників парамілітарної організації та «Фаланги», – зазначає «Польське радіо». У середині січня він домовився про зустріч з 22-річним Адріаном М., за професією електриком. Тоді Міхал П. сказав, що хоче, аби Адріан М. намалював на будинку в Ужгороді свастику та цифри «88» (у неонацистських організаціях так приховують привітання «Heil Hitler», – ред.). Міхал П. переконував, що мета акції – це компрометація «українських бандерівців».

Чоловіки зустрілися ще раз через декілька днів. Міхал П. сказав, що отримав посилку. В ній була книжка, між сторінками якої було приховано 500 євро. «Це гроші від угорців», – пояснив Міхал П. Він додав, що «замовник – з Європейського Союзу».

Міхал П. завербував і 26-річного Томаша Ш., перекладача з вищою освітою, який мав зробити відеоролик операції, щоб світлини та фільм можна було опублікувати в Інтернеті.

Адріан М. і Томаш Ш. поїхали в Україну 3 лютого 2018 року через місто Кошиці в Словаччині. Вони залишили свої мобільні телефони, взявши пристрої, отримані від Міхала П. Проте в Ужгороді забули про правила конспірації, бо кімнату в місцевому хостелі винайняли на прізвище М.

4 лютого чоловіки пішли до будівлі спілки угорців. Адріан М. намалював на будівлі свастику та цифри «88» і кинув у будинок «коктейль Молотова». Проте пляшка відбилася від стіни й погасла. Томаш Ш., який фіксував це на відео, надіслав ролик і світлини Міхалу П. Той сказав, що «угорці не задоволені, добре було б, якби стіна більше обгоріла».

Через декілька годин поляки придбали на заправці каністру з бензином, облили ним одну зі своїх курток, поклали її за ґрати на вікні й підпалили. Чоловіки записали це на відео й отримали схвальний відгук. Далі виконавці злочину стерли все записане з пам’яті телефонів. Проте вони не звернули увагу на відеокамери на будівлі Товариства угорців і на автозаправці, з допомогою яких зловмисників і вдалося розшукати.

Адріан М. і Томаш Ш. перетнули кордон України зі Словаччиною 4 лютого вранці. У Кракові вони зустрілися з Міхалом П., взяли у нього свої телефони та отримали по 1000 злотих. Однак уже 22 лютого працівники Агентства внутрішньої безпеки затримали Адріана М. Той, наляканий наслідками, розповів про операцію, зізнався у скоєнні нападу в Україні й у тому, що діяв за вказівками Міхала П.

Того самого дня спецслужби затримали Міхала П. і Томаша Ш. Триває слідство у справі особи, яка давала Міхалу П. вказівки щодо дій в Україні. За словами слідчих, це німецький журналіст, який працює на російські спецслужби.

Нагадаємо, приміщення Товариства угорців в Ужгороді підпалювали потім ще раз – уночі проти 27 лютого 2018 року. На підвіконня приміщення встановили саморобний вибуховий пристрій, який здетонував близько третьої години ночі. Унаслідок вибуху й пожежі, що виникла після цього, приміщення Товариства угорської культури Закарпаття фактично повністю вигоріло зсередини. Оперативники Національної поліції України затримали трьох причетних до нападу на Товариство угорської культури 27 лютого. Одного з них затримали в Черкасах, ще двох – у Кропивницькому.

Джерела: tvp.info, polradio.pl

Share Button

Суд виніс вирок останньому організаторові перекриття траси «Львів – Рава-Руська»

Share Button

На Львівщині до 3 років і 6 місяців позбавлення волі засудили останнього з організаторів перекриття траси «Львів – Рава-Руська», що відбувалося 29 березня 2017 року. Про це повідомила прес-служба прокуратури Львівської області. 

Мешканця Хмельницької області, який був організатором та активним учасником перекриття міжнародної траси, звинувачували у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, поєднане з розпалюванням національної ворожнечі), ч.2 ст.345 (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків), ст.293 (групове порушення громадського порядку) Кримінального кодексу України.

Згідно з вироком Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області, обвинуваченого визнано винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та засуджено до 3 років і 6 місяців позбавлення волі.

Водночас 27 грудня 2018 року було затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області старшим радником юстиції та обвинуваченим.

Окрім того, в строк відбуття покарання обвинуваченому зарахували термін перебування під вартою з часу фактичного затримання, тобто з 30 березня 2017 року по 2 січня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції Кримінального кодексу України зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання”. Відтак його звільнили з-під варти в залі суду, – зазначено у вироку суду.

Нагадаємо, йдеться про незаконне перекриття траси державного значення «Львів-Рава-Руська» у с. Гряда Жовківського району, яке відбулося 29 березня 2017 року. Дорогу перекрила група молодиків (близько 200 осіб). У руках вони тримали плакати українською та польською мовами та нібито виступали проти утисків польської спільноти на Львівщині.

Протиправний масовий захід призвів до утворення автомобільного затору, пошкодження елементів благоустрою автодороги, побоїв правоохоронців, які намагалися припинити дії учасників акції, та суспільного занепокоєння.

Користувачі соцмереж тоді повідомляли, що за участь у цій акції обіцяли плату. Як зазначили правоохоронці, кожен учасник акції отримав фінансову винагороду, водночас не всі вони знали про мету поїздки.

Згодом у Службі безпеки України зазначили, що замовником цієї, як і низки інших провокацій, є лідер радикальної громадської організації «Наждак» Микола Дульський.

У прокуратурі Львівщини нагадали, що раніше вироками суду було засуджено інших п’ятьох організаторів та активних учасників цієї незаконної акції.

Джерела: lviv.gp.gov.uareyestr.court.gov.ua

Share Button

Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос для Православної церкви України

Share Button

Сьогодні, 5 січня, в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної церкви України. З цієї нагоди відбулася божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій і митрополит Православної церкви України Епіфаній. Пряму трансляцію церемонії на своєму Youtube-каналі вело Радіо Свобода.

Участь в урочистостях у Стамбулі з нагоди підписання Томосу взяла численна українська делегація на чолі з Президентом Петром Порошенком.

Перед підписанням документа в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату відбулася спільна молитва за участю митрополита Київського та всієї України Епіфанія.

Фото: facebook.com/petroporoshenko

Томос про автокефалію Православної церкви України доставили до резиденції Вселенського патріархату в Константинополі (Стамбулі) вчора, 4 січня. Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на прес-службу Бігорського монастиря в Македонії.

«4 січня 2019 року Його Всесвятість, Вселенський патріарх Варфоломій прийняв у своїй резиденції іконописця та каліграфа, ієромонаха Луку з монастиря Ксенофонт, що на Афоні, котрий передав Його Святості пергамент з виготовленим Томосом, написаним його рукою для автокефальної церкви в Україні», – йдеться в повідомленні.

У неділю, 6 січня, в Патріаршому храмі Святого Георгія відбудеться вручення Томосу та божественна літургія, яку спільно відправлятимуть Вселенський патріарх Варфоломій і митрополит ПЦУ Епіфаній.

У понеділок, 7 січня, у Софії Київській відбудеться святкове богослужіння за участю глави держави, де продемонструють Томос. Після літургії Томос перенесуть для загального огляду в трапезний храм Софії Київської (Мала Софія), де кожен охочий зможе побачити його в будь-який день, з 8-ї години ранку до 18-ї години вечора.

Читайте також:

Об’єднавчий собор обрав предстоятеля Української церкви

Джерела: ukrinform.ua, youtube.com/Радіо Свобода

Share Button

Мер Львова Андрій Садовий іде у президенти

Share Button

Партійці «Об’єднання «Самопоміч» підтримали висунення на посаду Президента України кандидатури лідера партії, міського голови Львова Андрія Садового. Відповідне рішення ухвалили на XVII з’їзді політичної сили в Києві 3 січня, – інформує сайт партії. На вечір 3 січня документи до Центральної виборчої комісії подали вже шість кандидатів у президенти.

Нагадаємо, Андрій Садовий оголосив, що планує балотуватися на посаду Президента України, на зустрічі з молоддю 3 жовтня.

Учора в Києві відбувся й позачерговий 54-й з’їзд Комуністичної партії України. Його делегати від 25 регіональних партійних організацій одностайно ухвалили рішення висунути кандидатом на пост Президента України від Комуністичної партії України першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка. Також на з’їзді було схвалено його передвиборну програму.

Зазначимо, виборча кампанія в Україні стартувала 31 грудня. Станом на вечір 3 січня шість кандидатів у президенти подали свої документи до Центральної виборчої комісії: Ігор Шевченко, Володимир Ратуш, Сергій Каплін, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Валентин Наливайченко. Про це повідомляє   на своїй facebook-сторінці Громадянська мережа ОПОРА.

Першим подав документи до ЦВК ще 31 грудня 2018 року Ігор Шевченко – юрист, екс-міністр екології та природних ресурсів.

Володимир Ратуш, правозахисник із Броварів, також подав документи до ЦВК 31 грудня.

Лідер Соціал-демократичної партії Сергій Каплін, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик, голова Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий та лідер партії «Громадсько-політичний Рух Валентина Наливайченка «Справедливість», екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, подали документи в ЦВК вчора, 3 січня.

Нагадаємо, відповідно до закону, партії можуть висувати кандидатів у президенти до 3 лютого, останній день реєстрації кандидатів – 8 лютого 2019 року.

Виборча кампанія триватиме 90 днів. Перший тур виборів Президента України відбудеться 31 березня 2019 року, а його результати має бути встановлено до 10 квітня 2019 року. Якщо жоден із кандидатів не набере більш ніж понад 50% голосів, то 21 квітня 2019 року відбудеться другий тур виборів. Відтак ЦВК має офіційно оголосити результати виборів до 1 травня 2019 року, а інавгурація новообраного президента має відбутися до 31 травня 2019 року.

Джерела: samopomich.ua, kpu.life, facebook.com/cn.opora, cvk.gov.ua

Share Button