Співпрацю між Львівщиною та Польщею обговорили сьогоді, 3 грудня, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин та новопризначена Генеральна консулка Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвіч. Про це повідомляє  пресслужба Львівської облради.

Очільник облради висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю з Генконсульством Республіки Польща у Львові, а також розповів про співпрацю Львівщини із сусідніми польськими воєводствами.

«Нас пов’язують не лише приязні взаємини, а й спільні проєкти, зокрема в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна». До речі, Львівська область і Підкарпатське воєводство є лідерами по цій програмі в цілому», – розповів Олександр Ганущин.

Голова облради також розповів про діяльність Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», Асоціації місцевих рад «Ради Львівщини», практику реалізації спільних ініціатив чотирьох областей для розвитку Карпат, Форум місцевого розвитку, який щорічно відбувається у Трускавці.

Сторони також обговорили переформатування традиційного українсько-польського «Фестивалю партнерства» – щоб консолідувати зусилля для розвитку всіх прикордонних регіонів.

Олександр Ганущин також згадав про розвиток інфраструктури, зокрема розбудову митних пунктів пропуску, просування ініціативи залізничного сполучення «Перемишль – Нижанковичі» та «Хирів – Загір’я або Загуж».

Еліза Дзвонкєвіч підтвердила намір тісно співпрацювати і спільно реалізовувати українсько-польські проєкти.

Напередодні Еліза Дзвонкєвіч зустрілася з головою Львівської обласної державної адміністрації Маркіяном Мальським. Зокрема, під час розмови про напрями подальшої співпраці сторони порушили питання реалізації проєкту зі створення електронної черги на кордоні між Україною та Польщею.

«Ініціатива створення електронної черги – дуже цікава, ми хотіли б долучитися до цього проєкту, аби покращити умови перетину кордону. Людина, яка вирушає в подорож, має право розуміти, як планувати свій час та як швидко вдасться пройти митний та прикордонний контроль», – зазначила Еліза Дзвонкєвіч.

Також Маркіян Мальський та Еліза Дзвонкєвіч обмінялися думками щодо процесу реформи децентралізації та можливостей молодіжних обмінів.

Довідково:

Еліза Дзвонкєвіч народилася 1976 року у Варшаві. Закінчила кафедру Української філології на факультеті Прикладної лінгвістики та східнослов’янських філологій у Варшавському університеті. Свою зацікавленість східними державами поглиблювала під час навчання за програмами  післядипломної освіті у Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету.

Закінчила також Вищу банківську школу у Познані за напрямком менеджер в галузі управління персоналом з елементами коучінгу. Протягом 2006-2009 рр. Еліза Дзвонкєвіч була членом правління Фонду «Допомога полякам на сході». Працювала у корпоративних фондах, займаючи посаду голови правління, та в Національному Центрі Культури на посаді заступника директора.

28 жовтня 2019 року Еліза Дзвонкєвіч отримала екзекватуру (дозвіл на виконання консульських функцій) від заступника директора департаменту консульської служби МЗС України Валерія Лобача.

Джерела: lvivoblrada.gov.ua, loda.gov.ua

Сьогодні ексголова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович склав присягу й офіційно став народним депутатом України. Він увійшов до фракції партії «Європейська солідарність». Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.

Як повідомив під час засідання голова Верховної Ради Дмитро Разумков, 14 листопада 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 р. в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, В’ятровича Володимира Михайловича, по виборчому списку політичної партії «Європейська солідарність».

«Виголосив нині з трибуни Верховної Ради: «Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників». Моя присяга стала можливою, бо колись і сьогодні дотрималися своєї ті, хто присягав із зброєю в руках. Слава Україні!» – написав В’ятрович на своїй facebook-сторінці.

Нагадаємо, колишній голова Українського інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович пройшов до Верховної Ради України за списками партії Петра Порошенка «Європейська солідарність» після того, як депутатка цієї партії Ірини Луценко склала свої повноваження.

Перед Володимиром В’ятровичем у списку «ЄС» була Наталія Бойко – колишня заступниця міністра енергетики і вугільної промисловості. Проте вона зняла свою кандидатуру й погодилася працювати радником прем’єр-міністра Гончарука.

«Я йду в політику заради того, щоб Україна була рідним домом, в якому живеш в достатку та куди із радістю повертаєшся. Щоб наші діти спілкувались між собою українською, не нехтуючи іноземними мовами, знали б нашу історію, неспотворену з-за кордону та з впевненістю дивилися у своє майбутнє, незатьмарене ані війною, ані здачею країни. Особисто я запевняю: не піду на жодні компроміси щодо національних інтересів. Хай зміни будуть українськими! Йду, щоб будувати український світ і зупиняти «русскій мір»», – так прокоментував тоді цю новину колишній голова УІНП.

Джерела: rada.gov.ua, facebook.com/volodymyr.viatrovych

Лауреатка Нобелівської та Букерівської премій Ольга Токарчук започатковує власний фонд, який провадитиме культурно-мистецьку діяльність, а також займатиметься екологічними проектами та підтримкою розвитку громадянського суспільства. Ольга Токарчук планує передати на діяльність фундації 350 000 злотих (майже 82 тисячі євро). Про це повідомляє сайт міста Вроцлав, де розташується резиденція фонду.

«Мета фонду – підтримка та просування польської та світової культури та мистецтва у Польщі та за кордоном. Підтримка широкого розуміння захисту довкілля, прав людини, громадянських свобод, протидія дискримінації, підтримка прав жінок, а також сприяння та підтримка всебічного розвитку регіону Нижньої Сілезії» – розповіла про майбутню діяльність фонду Ольга Токарчук сьогодні на пресконференції.

Вона уточнила, що в царині культурно-мистецьких заходах фонд, зокрема, займатиметься організацією стипендій і резиденцій художників та перекладачів на віллі Карповичів.

Екологічна діяльність охоплюватиме охорону та збереження природного середовища та природних умов життєдіяльності людини, розширення та поглиблення обізнаності громадськості у сфері охорони довкілля, заходи з гуманного поводження з тваринами та просування сучасних технологій, спрямованих на охорону довкілля.

Діяльність, пов’язана з підтримкою громадянського суспільства включатиме підтримку розвитку неурядових організацій та ідею волонтерства.

Підтримку прав жінок реалізовуватимуть шляхом організації відповідних заходів на підтримку участі жінок у громадському та культурному житті, включаючи підтримку досліджень фемінізму.

Діяльність, що сприятиме захисту прав і свобод людини, буде пов’язана, зокрема, з просуванням свободи слова, вільного вираження думок, ідей та ідей, а також рівного поводження та запобігання різним видам дискримінацій.

До ради фундації увійшли Аґнєшка Голланд та Ірек Грін, директор Вроцлавського будинку літератури, який стане партнером фонду.

Резиденцією Фонду Ольги Токарчук стане вілла Марії та Тимотеуша Карповичів на вул. Кшицькій, 29, яку надасть місто. Як запевнив президент Вроцлава Яцек Сутрик, віллу реконструюють також за кошти міста.

«Ми хотіли б, щоб вона стала домом для фонду й у такий спосіб було виконано останню волю Тимотеуша Карповича, який хотів, щоб це місце обслуговувало літературу та мешканців міста», – зауважив пан Сутрик.

Наразі тривають підготовчі роботи – над статутом новоствореного фонду та його реєстрацією. Їх, імовірно, завершать до середини січня 2020 року. На реставрацію вілли знадобиться трохи більше часу, проте її обіцяють довести до ладу якнайшвидше – також готове наступного року або ж, найпізніше – в першій чверті 2021-го. Наразі там проводять інвентаризацію, а одним із завдань називають максимальне збереження «чарівності цього місця».

Нагадаємо, польська письменниця, яка має українське коріння, Ольга Токарчук стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2018 року. Церемонія вручення премії відбудеться цьогоріч 10 грудня у Стокгольмі. Яцек Сутрик закликав 10 грудня бути о 10:30 на площі Вроцлавського ринку, де транслюватимуть церемонію. Крім того, 10 грудня у школах Вроцлава запровадять день читання літератури в класі, і цей проєкт стане щорічним.

Джерело: wroclaw.pl

Двоє чоловіків – громадяни України постраждали внаслідок зіткнення автомобіля з потягом на залізничному переїзді в Клобуцькому повіті, що в Сілезькому воєводстві на півдні Польщі. У поліції зазначили, що їхнім життям нічого не загрожує. Водночас поліцейські з’ясували, що чоловіки були під впливом алкоголю. Як повідомляє   Польське радіо, поліція передала таку інформацію журналістам Радіо Катовіце.

ДТП сталася в неділю після 16-ї години на маршруті між залізничними станціями Герби Нове та Панки, в селі Кулєє. У фургон, яким їхали два чоловіки, вдарив поїзд PKP Інтерсіті, що їхав із Перемишля до Щеціна. Автомобіль уже з’їжджав з переїзду, тому найбільших ушкоджень було завдано поза кабіною фургона. На місце прибули пожежники, медична служба, поліція та представники залізничної компанії.

Поранених чоловіків доправили до лікарні в Ченстохові. Загрози їхньому життю немає. Згідно з повідомленням, пасажири потяга також не постраждали. Залізничний рух на цій ділянці довелося тимчасово припинити, а пасажирам натомість запропонували скористатися автобусами.

Чоловіки, які постраждали в аварії, є працівниками одного з підприємств Клобуцького повіту. Як повідомила поліція, і водій, і пасажир були під впливом алкоголю.

Джерело: polskieradio.pl

В інтернет-магазині Amazon продавали різдвяні сувеніри із зображенням концтабору Аушвіц-Біркенау. Amazon відкликав товари (зокрема відкривачку для пляшок, ялинкові прикраси та килимок під комп’ютерну мишку), на яких було зображено табір смерті, після протесту музею. Про це повідомляє BBC.

Із закликом вилучити з продажу різдвяні аксесуари з фотографіями, на яких зображено табір смерті, звернувся у Twitter Музей Аушвіц-Біркенау в Польщі.

«Продаж різдвяних прикрас з фотографіями Аушвіца не здається прийнятним. Розміщення Аушвіца на відкривачці для пляшок є досить тривожним і нешанобливим», – написав музей у Twitter, закликавши вилучити продукцію.

Sadly, it is not over yet @amazon. The “Massacre Auschwitcz (!) Birkenau Jewish Death” mousepad is another disturbing online product. We are not sure if @yadvashem would like the “Christmas ornament” with a freight car used for deporting Jews for extermination either. https://t.co/qDEEzqzwSU pic.twitter.com/wXExhFZPmV

— Auschwitz Memorial (@AuschwitzMuseum) 1 грудня 2019 р.

Це повідомлення поширили тисячі користувачів Twitter, після чого торговий гігант вирішив таки вилучити скандальну продукцію.

«Усе вказує на те, що після нашого втручання магазин вилучив ці продукти», – цитує «Польське радіо»  Павела Савіцького з Державного музею Аушвіц-Біркенау.

«Приємно, що сервіс відреагував дуже швидко й вилучив з асортименту ці предмети. Ця інтернет-крамниця також пообіцяла, що введе штраф для таких продавців. Ми, однак, маємо надію, що інтернет-крамниця звертатиме більшу увагу на перевірку продавців та їхніх продуктів, які з’являються в сервісі. Йдеться про те, щоб не з’являлися речі, які є, м’яко кажучи, невідповідними. Адже відкривач для пляшок із фотографією колишнього табору смерті Аушвіц – це просто обурює», – додав Савіцький.

Уже після того, як Amazon відкликав товари із зображенням концтабору, у музеї зазначили, що явиявили ялинкові прикраси зі світлинами цього ж табору смерті ще в одній Інтернет-крамниці – WishShopping.

“Christmas ornaments” with images from Auschwitz are also available on @WishShopping. We hope that their reaction will be similar to #Amazon and such project will be quickly removed too. https://t.co/a8dynuU6ji pic.twitter.com/mcWCbA5B4g

— Auschwitz Memorial (@AuschwitzMuseum) 2 грудня 2019 р.

«Ми сподіваємося, що їхня реакція буде схожою на реакцію Amazon і ці продукти також швидко відкличуть», – наголосили в музеї.

Аушвіц-Біркенау – це один з найбільших концтаборів, який 1940 року нацисти побудували неподалік міста Освєнцім на території Польщі. До моменту визволення 1945 року тут було вбито понад мільйон осіб, найбільше – євреїв, а також поляків, ромів і радянських полонених.

Джерела: twitter.com/AuschwitzMuseum, polskieradio.pl, eurointegration.com.ua

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач висловив розчарування компанії Apple, яка потрактувала Крим як частину Росії. Про це він написав у Twitter.

«Дозвольте мені приєднатися до України, висловлюючи розчарування діями Apple. А саме нещодавнього підходу до Криму, по трактованого як частина Росії. Нагадаю один очевидний факт: це не так. Сором вам, Apple», – написав Пшидач, ретвітнувши допис глави МЗС України Вадима Пристайка.

Let me join Ukraine in expressing disappointment with @Apple’s recent approach to #Crimea by treating it as part of Russia. Let me remind you one obvious fact: it is not. Shame on you Apple! https://t.co/YviLJeBSm1

— Marcin Przydacz (@marcin_przydacz) 28 листопада 2019 р.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розмістив у твіттері такий допис: «Apple, уявіть, як ви кричите, що ваш дизайн та ідеї, роки роботи й частину вашого серця вкрадено вашим найлютішим ворогом, а когось байдужого геть не обходить ваш біль. Ось які відчуття виникають, коли ви називаєте Крим російською землею».

Let me explain in your terms, @Apple. Imagine you’re crying out that your design & ideas, years of work & piece of your heart are stolen by your worst enemy but then smb ignorant doesn’t give a damn about your pain. That’s how it feels when you call #Crimea a land.

— Vadym Prystaiko (@VPrystaiko) 27 листопада 2019 р.

Перед він зазначив, що продукція Apple дійсно крута й порадив компанії й надалі зосередитися на високих технологіях, оскільки «глобальна політика не є їхньою сильною стороною».

До таких реакцій призвело те, що компанія Apple відреагувала на російські вимоги і полсала позначати у своїх додатках Крим як частину Росії. на Apple Maps і Weather, якщо їх переглядають із Росії. Якщо ж переглядати їх за межами Російської Федерації, на картах не відображено приналежність Криму до жодної країни.

Посольство України в США також звернулося до керівництва компанії Apple із закликом виправити некоректне позначення Криму як частини Росії у додатках компанії. Крім того, українські дипломати звернули увагу Державного департаменту й інших компетентних відомств США на ситуацію, що склалася.

Джерела: twitter.com/marcin_przydacz, twitter.com/VPrystaiko, facebook.com/ukr.embassy.usa

Депутат Львівської міської ради Мирослав Данилків (Українська галицька партія) закликав міського голову та колег-депутатів повернути історичну назву – Марійська – нинішній площі Міцкевича у Львові. Своє звернення він зачитав сьогодні, 29 листопада, на сесії Львівської міськради.

«Як це не дивно, у Львові до сих пір існують радянські назви вулиць і площ. Прикладом цього є давня Марійська площа, одна з перлин Львова, перейменованою в 1941 році в рамках антирелігійної боротьби атеїстичного комуністичного режиму в площу Міцкевича, геніального польського поета литовсько-білоруського походження. Який, однак, попри свою геніальність, вшануванням якої є також геніальний пам’ятник сину визначному сину литовського, білоруського і польського народів, нічого спільного зі Львовом не має», – зазначив депутат.

Він додав, що львівська влада раніше ніколи не порушувала питання повернення цій площі історичної назви, зокрема, шануючи «спільний із поляками період львівської історії та сподіваючись на взаємне пошанування нашої історії на колишніх українських етнічних територіях».

«Однак вчорашні події в Перемишлі показали, що наші сподівання були зайві, всупереч волі їхнього земляка святого Івана Павла II депутати міської ради Перемишля ліквідували вулицю блаженного кир Йосафата Коциловського.

Тому ініціюю процедуру повернення історичної назви Марійської площі замість радянської назви площа Міцкевича і закликаю львівських колег-депутатів підтримати цю пропозицію, а наших івано-франківських колег – розглянути доцільність існування площі Міцкевича в місті», – наголосив депутат.

Перед цим зверненням мер Львова Андрій Садовий зачитав відкритий лист, адресований меру Перемишля. У ньому Садовий закликав Войцеха Бакуна повернути вулиці в Перемишля назву Йосафата Коциловського.

Нагадаємо, вчора в Перемишлі депутати міської ради проголосували за ліквідацію вулиці Йосафата Коциловського, яку було створено 2013 року. Вулицю ліквідували без публічних обговорень і попри аргументи, що це може призвести до загострення й без того непростих українсько-польських стосунків.

Джерело: lvivrada.gov.ua

Мер Львова Андрій Садовий закликав президента Перемишля Войцеха Бакуна повернути назву вулиці Блаженного Йосафата Коциловського, яку ліквідувала вчора рада міста Перемишль. Відкритий лист Садовий зачитав сьогодні під час позачергової сесії Львівської міської ради.

Андрій Садовий зазначив, що з сумом і занепокоєнням дізнався про обурливе для української громади рішенням ліквідувати вулицю імені Єпископа Коциловського – новомученика за католицьку віру, Єпископа Перемишльської єпархії Української греко-католицької церкви.

Мер Львова нагадав, що блаженний Йосафат Коциловський «був не лише хорошим наставником для сотень тисяч українських католиків, але й символом спротиву людиноненависницькій ідеології більшовизму. Його заслуги та жертва були високо оцінені святим Папою Іваном Павлом ІІ, який визнав його блаженним новомучеником».

Відтак Садовий наголосив, що для громади Львова наявність у партнерському місті Перемишлі вулиці імені Єпископа Коциловського є важливою запорукою дружніх відносин між Львовом та Перемишлем. Натомість учорашнє рішення Ради Перемишля, своєю чергою, ставить їх під загрозу.

«Наполегливо звертаюся до вас, пане Президенте, повернути назву вулиці єпископа Йосафата Коциловського, та сподіваюся, що замах на пам’ять блаженного Йосафата Коциловського – це лише прикре непорозуміння, виправлення якого сприятиме подальшим хорошим стосункам Львова та Перемишля», – зазначив у листі Андрій Садовий.

Нагадаємо, вчора Рада міста Перемишль ухвалила рішення ліквідувати вулицю Йосафата Коциловського.

Вулиці Блаженного греко-католицького єпископа Йосафата Коциловського у Перемишлі більше немає. Сьогодні міська рада проголосувала за її ліквідацію, – повідомляє видання «Наше слово». На таке рішення вже відреагувало Посольство України в Польщі.

Сьогодні, 28 листопада, під час засідання Ради міста Перемишля депутати ухвалили рішення про скасування вулиці Йосафата Коциловського і приєднання її до прилеглої вулиці Івана Снігурського. За відповідну постанову проголосували 6 депутатів, утрималося 9, проти не висловився ніхто, 4 не голосували, ще 4 були відсутні.

«Поспішне та необачне рішення Міської ради у Перемишлі про скасування назви вулиці Блаженного греко-католицького єпископа Йосафата Коциловського. Маніпулювання авторів резолюції аргументами, вирваними з контексту, небажання почути польських громадян української національності – рівноправних жителів Перемишля, цього разу, на жаль, перемогли. Зазіхання на добре ім’я Блаженного, а відтак на рішення Католицької Церкви та св. Івана Павла ІІ, який у 2001 році проголосив єпископа Йосафата Блаженним, є безпрецедентним явищем у Польщі і не може бути виправдане!» – так відреагували на це рішення в Посольстві України в Польщі.

Проєкт постанови про зміну назви вулиці блаженного єпископа Йосафата Коциловського на блаженного єпископа Григорія Хомишина, подали 15 листопада четверо депутатів міської ради Перемишля з партії «Разом для Перемишля» (колишня «Kukiz’15») та депутат із «Громадянської коаліції».

Попереднє обговорення проєкту рішення №257/2019 про можливе перейменування вулиці Йосафата Коциловського на вулицю Григорія Хомишина відбулося у понеділок, 25 листопада. На facebook-сторінці Українського народного дому в Перемишлі, а також у виданні «Наше слово» викладено його докладний опис.

Як зазначають учасники обговорення, присутніми на засіданні Комісії міської економіки, під час якого й обговорювали проєкт ухвали, були члени комісії, автори проєкту та гості – представники Об’єднання українці у Польщі та Української греко-католицької церкви (Ігор Горків, Михайло Пульківський, Ярослав Вуйцік). Провела зустріч голова Комісії міської економіки Ґражина Стояк («Громадянська платформа»), а найбільше наполягав на перейменуванні вулиці один з авторів проєкту, депутат від партії «Разом для Перемишля», відомий своїми антиукраїнськими поглядами, Анджей Запаловський.

Зокрема, саме Запаловський зазначив, що зміна назви вулиці не є акцією проти української громади та греко-католиків. Річ у тім, мовляв, «є дуже великі сумніви щодо вірності блаженного єпископа Коциловського Польській державі, а назви вулиць «даруються людям, які мають особливі заслуги також перед Польською державою». Обґрунтовуючи пропозицію надати вулиці ім’я Григорія Хомишина, автори проєкту зазначили, що «популяризація діяльності Бл. Григорія у Польщі, який був громадянином відродженої Польської держави, може стати гарним початком відродження польсько-українського історичного діалогу». Хоча, як зауважили натомість представники української громади, єпископ Хомишин не був пов’язаний з Перемишлем, на відміну від єпископа Коциловського.

Пропозиції голови комісії Ґражини Стояк, української сторони та ще двох депутатів провести глибшу дискусію щодо цієї чутливої теми, і навіть зауваження, що таке перейменування може загострити українсько-польські стосунки, не знайшли підтримки.

Натомість один з авторів проекту змін, Павел Застровський із «Громадянської коаліції» запропонував у формі офіційного формального внеску відмовитися від найменування вулиці на честь владики Хомишина. Однак натомість запропонував ліквідувати вулицю Коциловського, приєднавши її до вулиці Снігурського. Без подальшого обговорення за цю пропозицію проголосували.

Вулицю Коциловського було створено в червні 2013 року – її виділили з двох крайніх точок вулиць Кафедральної та Снігурського. Тоді під зверненням про створення такої вулиці підписалися кілька сотень мешканців Перемишля, їх підтримала греко-католицька курія. Вулиця простягається лише на 70 метрів, проте на ній розташовані греко-католицький кафедральний собор Івана Хрестителя та греко-католицька єпископська палата з консисторією.

Від самого початку свого існування вулицю використовували для антиукраїнської пропаганди, викривлюючи історичні факти та маніпулюючи інформацією. Скасування назви вулиці Йосафата Коциловського було однією з передвиборчих обіцянок партії «Kukiz’15», з якою її кандидати йшли на місцеві вибори 2018 року. А ще 2013-го, лише через два місяці після її створення польська організація «Самоврядна спільнота долини Сяну» оголосила по намір розпочати збір підписів для зміни назви вулиці Блаженного Йосафата Коциловського.  Кресові середовища закидали єпископові співпрацю з німцями, підтримку ОУН і УПА та польову відправу Служби Божої для підрозділу дивізії «Галичина». Натомість ігнорували ті факти, що в період гітлерівської окупації єпископа Коциловського двічі викликали на допит у гестапо, де погрожували ув’язненням у концтаборі за виявлені випадки переховування євреїв греко-католицьким духовенством єпархії. Як і те, що Коциловського змусили відправляти Службу Божу під дулами карабінів.

Довідка:

Йосафат Коциловський був останнім греко-католицьким єпископом у Польщі до ліквідації УГКЦ.

Народився 1876 року в с. Пакошівка поблизу м. Сянік. Навчався в Сяніцькій, Самбірській і Ясельській гімназіях, на правничому відділі Львівського університету, які перервав. Закінчив школу артилеристів у Відні. Невдовзі покинув військову службу й розпочав філософсько-теологічні студії в Римі, які закінчив 1907 року. Здобув докторат філософії, теології.

29 січня 1917 р. призначений єпископом Перемишльської єпархії УГКЦ. Його архієрейські свячення провів митрополит Андрей Шептицький 23 вересня 1917 р. в Перемишлі.

Під час Другої світової війни до 22 червня 1941 року мешкав на території, підконтрольній Червоній армії. Потрапив у немилість радянських спецслужб, які запідозрили його в нелояльності та встановили таємний нагляд за єпископом.

Допоміг урятувати кілька десятків єврейських дітей у Перемишлі, за що гітлерівці викликали його на допит і погрожували ув’язненням у концтаборі.

Владика Коциловський разом з іншими греко-католицькими ієрархами 1943 року підписав пастирське послання під назвою «Не вбивай», яке було реакцією на реальну загрозу вибуху польсько-українського конфлікту.

Після завершення війни намагався протистояти комуністичному тиску проти Церкви, і 10 вересня 1945 року навіть передав двома посланцями в американське і британське посольства інформацію про характер польсько-українського трансферу, утиски й порушення прав громадян, а також прохання про допомогу.

Тоді, передбачаючи близьку небезпеку свого арешту та подальшої депортації, владика Йосафат залишив написану власноруч заяву своєї вірності Апостольській Столиці й бажання вмерти за святу Унію.

21 вересня 1945 року його вперше заарештувала та ув’язнила польська влада, пізніше його передали радянській владі. У січні 1946 р. перемиських владик звільнили з-під арешту, і вони повернулися до Перемишля. Від єпископа Коциловського вимагали, щоб він очолив керівництво «Собору» у Львові для «возз’єднання» Львівської католицької митрополії з Московським Патріархатом. Коли ж відмовився, його знову заарештували 25 червня 1946 р. разом з єпископом Лакотою і перевезли до Львова.

Після другого арешту єпископа перевезли з Перемишля до Києва. Після тортур і допитів засудили до 10 років концтабору. Єпископ Коциловський помер 17 листопада 1947 р. у Лук’янівській в’язниці в Києві.

2001 року папа Іван Павло ІІ у Львові проголосив єпископа Йосафата Коциловського блаженним Католицької Церкви.

Був посмертно реабілітований лише в жовтні 2015 року.

Джерела: facebook.com/narodnyj.dim, nasze-slowo.pl, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, news.ugcc.ua

За рік Укрзалізниця планує забезпечити пряме швидкісне сполучення сполучення зі Львова до Кракова, Праги та Відня. Зокрема, дорога до Кракова займатиме лише три з половиною години. Для цього хочуть побудувати євроколію від львівської станції Скнилів до українсько-польського кордону. Про це заявив сьогодні голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов під час поїздки на Львівщину.

За його словами, такий проєкт може стати реальним уже за рік.

«За рік ми можемо збудувати від державного кордону до станції Скнилів євроколію. Скнилів розташована у Львові. Від вокзалу – відстань 5,5 км, від Міжнародного аеропорту «Львів» – 3 км та автостанції – 1 км. Розташування чудове. Тобто через рік українці зможуть отримати пряме швидкісне сполучення зі Львова до Кракова, Праги, Відня», – написав Кравцов на своїй facebook-сторінці.

За його словами, також у планах – запустити експрес для комфорту пасажирів між Скниловом, аеропортом і львівським залізничним вокзалом. А тим часом, залучивши станцію Скнилів, не лише можна буде реалізувати проєкт швидкісного сполучення з містами Європи, а й уникнути перевантаження станції Львів, через яку прямують фактично всі внутрішньодержавні поїзди.

«Певен, що це буде найбільший інфраструктурний проект на заході України. Для Укрзалізниці це абсолютно реально і буде мати надзвичайний соціальний ефект», – додав Євген Кравцов. Щодо коштів, за які його хочуть реалізовувати, то очільник Укрзалізниці сказав, що розглядають «бюджетне або інші форми фінансування». Бодай приблизної суми наразі не озвучував.

У пресслужбі Укрзалізниці деталізували обсяг робіт, необхідних для втілення цього задуму. Відповідно до наданої інформації, загалом необхідно укласти 69,8 км суміщеної колії 1435/1520 мм, збудувати 3,1 км колії 1435 мм, виконати на 58,2 км розширення майданчика землеполотна, провести комплексно-оздоровчий ремонт 9,5 км наявної суміщеної колії та реконструкцію восьми станцій, виконати реконструкцію та модернізацію інфраструктури електропостачання, збудувати інфраструктуру вокзалу станції Скнилів колії 1435 мм.

Дільниця Мостиська II – Львів входить до «крітського» міжнародного транспортного коридору № 3 (Берлін-Вроцлав-Львів-Київ). Наразі колія 1520 мм пролягає з України до станції Перемишль (Польща), євроколія – від Перемишля до станції Мостиська I (Україна).

Джерела: uz.gov.ua, facebook.com/Kravtsov.Evg