У 2020 році Львівщина продовжить співпрацю з українською громадою Перемишля. Зокрема, учні Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі братимуть участь у проектах львівських молодіжних організацій на території України. Про такі спільні заходи на 2020 рік домовилися під час поїздки 18 грудня до Перемишля делегації Львівщини.
Учасники делегації зустрілася з директором Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі Петром Піпкою та передала навчальному закладу художню літературу і настільну гру «Мандрівка Львівщиною».
Голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» Соломія Риботицька передала голові Об’єднання українців Перемишля Ігору Горківу та дітям з ансамблю народного танцю «Калина» (с. Кальників Республіка Польща) подяки від товариства «Надсяння», подарувала «Кобзарі» та казки.
Опісля члени делегації обговорили з канцлером Перемисько-Варшавської єпархії о. Миколою Костецьким та о. митратом Богданом Степаном стан церкви святого Дмитра в селі Явірник Руський. Нині храм належить римсько-католицькій громаді, проте зараз приміщення церкви не використовують. Натомість влада греко-католицької церкви з 2008 року клопоче про його повернення.
Члени делегації також зустрілися з почесним консулом України в Перемишлі Олександром Бачеком і його дружиною Данутою. А ще помолилися й ушанували пам’ять громадських і церковних діячів на міському комунальному цвинтарі в м. Перемишлі.
У складі делегації Перемишль відвідали керівник апарату обласної державної адміністрації Маріанна Вільшинська, голови Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа, голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» Соломія Риботицька.
Генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвич обговорила перспективи співробітництва між Івано-Франківщиною та польськими воєводствами з головою Івано-Франківської облдержадміністрації Денисом Шмигалем. Про це повідомляє пресслужба ОДА.
Між областю та польськими воєводствами укладено низку угод і меморандумів про співпрацю в різних галузях соціально-економічного життя. Щороку така співпраця поглиблюється.
Тож і під час цієї зустрічі Еліза Дзвонкєвич і Денис Шмигаль обговорили запозичення досвіду польських колег у впровадженні адміністративно-територіальної реформи, а також розвиток туристичної індустрії, реалізацію спільних культурних проектів між регіонами.
«З Республікою Польща у нас налагоджена хороша співпраця, яка має позитивні результати як у торгово-економічних, так і соціально-культурних сферах. Спільно ми працюємо в численних проектах та програмах, що сприяють розвитку багатьох соціально-економічних сфер. Це й участь у транскордонному співробітництві, у рамках якого триває робота щодо розбудови мережі гірських рятувальних пунктів, популяризації самобутньої культури, традицій, ремесел регіону», – зазначив Денис Шмигаль.
Він запевнив, що Прикарпаття, як і Україну загалом, із Польщею спільні європейські духовні цінності. Й додав, що Польща є «одним з найбільших друзів України серед європейської спільноти, яка надала підтримку у виборі вектору розвитку нашої держави та допомогу у протистоянні з агресором на Сході України».
Із головою обласної ради Олександром Сичем Еліза Дзвонкєвіч обговорила перспективи співпраці в економічній, освітній і культурній сферах. Зокрема, йшлося про спільну участь у міжнародних проектах і програмах, обмін досвідом в частині функціонування системи органів місцевого самоврядування.
«Ми часто ставимо в приклад досвід Польщі в частині реформування системи органів місцевого самоврядування. Однак ваші колеги нас застерігають, щоб ми не наткнулися на ті рифи, на які наткнулися вони. Адже можна переймати ідеї, але не можна механічно переносити досвід, копіювати методики і проекти», – зазначив Олександр Сич.
Окрім того, під час відвідин Івано-Франківська Еліза Дзвонкєвич зустрілася з міською владою та мером Франківська Русланом Марцінківим. Сторони обговорили питання подальшої співпраці між містом і Польщею. Зокрема, йшлося про реставрацію Палацу Потоцьких і прихід польських інвесторів до міста. «Маємо спільне бачення – будемо працювати!» – написав після зустрічі Руслан Марцінків на своїй facebook-сторінці.
У Лос-Анджелесі оголосили шорт-лист премії «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм» (раніше – «Найкращий фільм іноземною мовою»). Серед десяти фільмів, які пройшли до наступного туру голосування в цій категорії, потрапила й польська стрічка «Боже тіло» режисера Яна Комаси. Про це повідомив Український Оскарівський комітет.
Фільм «Боже тіло» базується на реальній історії 20-річного ув’язненого Даніеля, який таємно мріє стати священиком. Після кількох років відсидки хлопця звільняють достроково та скеровують на роботу у столярну майстерню. Натомість він починає ходити до місцевої церкви й заводить дружні стосунки з настоятелем.
Одного разу за відсутності священика хлопець переодягається в нього й починає виконувати обов’язки капелана в містечку. Його вчення і проповіді викликають суперечки серед місцевих прихожан. Ситуація погіршується, коли в містечку з’являється колишній колега Даніеля по в’язниці для неповнолітніх…
У цій категорії було подано 91 фільм. До участі в попередньому турі були запрошені члени академії з усіх галузей. Вони переглянули подані стрічки в кінозалах і виконали мінімальну вимогу до перегляду, щоб мати право голосу в категорії. Сім відібраних фільмів доповнили трьома додатковими, за які проголосував Виконавчий комітет премії за художній фільм.
Отож до наступного раунду номінації на «Оскар» потрапили такі фільми:
Чехія, «Розфарбований птах»
Естонія, «Правда та справедливість»
Іспанія, «Біль і Слава»
Південна Корея, «Паразити»
Північна Македонія, «Країна меду»
Польща, «Боже тіло»
Росія, «Дилда»
Сенегал, «Атлантика»
Угорщина, «Ті, хто залишився»
Франція, «Знедолені».
Україну представляв фільм режисера Нарімана Алієва «Додому» (Homeward). Проте він не пройшов у шорт-лист.
Номінантів на 92-й «Оскар» оголосять 13 січня 2020 року. А вручення премій «Оскар» відбудеться 9 лютого 2020 року.
Єдиним польським фільмом, який раніше здобував премію «Оскар», є «Іда» Павела Павліковського.
Посольство України в Республіці Польща допоможе ініціаторам акції «Święta bez taty / Свята без тата». Відповідний договір про підтримку і співпрацю в проведенні цьогорічної благодійної акції підписав посол України в РП Андрій Дещиця з головою Об’єднання українців у Польщі Петром Тимою.
«Будемо разом допомагати українським дітям та сім’ям в Україні, які втратили своїх опікунів унаслідок російської агресії. Це – наш спільний обов’язок і підтвердження глибокої вдячності Героям, завдяки яким Україна і Український народ живе і розвивається попри війну, яку Росія підступно веде проти нашої держави», – зазначено в повідомленні на fqcebook-сторінці Посольства.
«Посольство вдячне українській громаді Польщі за важливий благодійний проект «Свята без тата», який вже кілька років поспіль реалізовує Об’єднання українців у Польщі та Варшавська ініціатива «Героям Майдану» за підтримки усіх Людей доброї волі», – також додали в повідомленні.
«Свята без тата» – щорічна благодійна акція в Польщі зі збору коштів і подарунків для дітей, батьки яких загинули під час бойових дій на сході України. Благодійники збирають солодощі, іграшки та гроші. Волонтери вручають подарунки дітям під час Різдвяних свят.
Ініціаторами цієї акції ще 2014 року стали українки Галя Андрушкова та Вікторія Батрин – мама й донька з Варшави. Вони також організовують літній відпочинок у Польщі для дітей героїв Небесної сотні та українських військових.
Щороку до акції в різний спосіб долучаються й українські благодійники. Зокрема, нещодавно на благодійному аукціоні продали одну з репродукцій картин колишнього полоненого Кремля Романа Сущенка, які раніше експонували на фасаді Посольства України у Варшаві, – повідомив «Укрінформ». Репродукцію придбала громадська активістка й волонтерка Ірина Юрчак. Отримані 550 польських злотих (понад 140 євро) спрямують на акцію «Свята без тата».
Посольство України в Республіці Польща нагадали благодійникам, волонтерам і громадським організаціям правила ввезення товарів та оформлення гуманітарної допомоги в Україну. Оприлюднити пам’ятку відомства вирішили після нещодавніх подій на польсько-українському кордоні. Нагадаємо, тоді митники не пропустили в Україну подарунки для дітей на Миколая, оскільки гуманітарну допомогу не було оформлено належним чином.
У Міністерстві закордонних справ Польщі зазначили, що в разі зупинки таких перевезень на прохання зацікавлених осіб польська консульська служба може надати необхідну допомогу у контактах із митниками. І наголосили, що ввезення матеріальної гуманітарної допомоги на територію України має відбуватися з дотриманням українського законодавства.
У Посольстві України в РП, своєю чергою, ще раз докладно нагадали ці правила.
Відповідно до цих правил, чинних уже майже рік, без сплати податків на територію України можна ввозити товари вагою до 50 кг і на суму до 1000 євро повітряним транспортом та до 500 євро автомобільним, залізничним чи морським транспортом.
У разі ввезення в Україну гуманітарної допомоги, незалежно від її призначення та кінцевого отримувача, необхідно здійснити визначені законодавством України кроки. Зокрема, щоб вантаж було визнано гуманітарною допомогою, необхідно подати до Міністерства соціальної політики України або обласних, Київської міської державних адміністрацій такий пакет документів:
заяву про визнання допомоги гуманітарною із зазначенням складу вантажу, його кількості та ваги, а також відомостей про відправника (донора) та країни, звідки відправлятиметься гуманітарна допомога;
письмову пропозицію донора про надання гуманітарної допомоги (дарчий лист);
письмову згоду отримувача гуманітарної допомоги на її одержання (єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги https://docs.google.com/viewer…);
інвойс (рахунок-фактуру);
план розподілу вантажу серед юридичних осіб;
інші документи (у разі необхідності), зокрема письмове підтвердження терміну придатності продуктів харчування, засобів гігієни; проведення епідеміологічної та санітарної обробки (дезінфекції), стану та якості речей, які були у вжитку, із зазначенням відсотку їх зносу тощо.
Також у посольстві нагадали, що в Україну дозволено ввезення лише таких товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які, задовольняючи відповідні потреби набувачів гуманітарної допомоги в Україні, не створюють загрози життю чи здоров’ю фізичних осіб і довкіллю України.
Від суботи, 14 грудня, особи, які повертаються із закордонних поїздок з-за меж Європейського Союзу, а також ті, хто в’їжджає на територію ЄС із країн поза його межами, не можуть провозити овочі, насіння, квіти і фактично всі види фруктів. Про це інформує «Наша Польща».
Як повідомляє tvn24bis.pl, така заборона стала наслідком розпорядження Європейського парламенту. Нові правила поширюються і на приватних осіб. У Головній інспекції охорони рослин пояснили, що ця зміна правил покликана підвищити фітосанітарну безпеку країн-учасниць ЄС. Адже у привезених з-за меж Євросоюзу рослинах можуть бути гриби, бактерії та віруси, на які не мають імунітету «аборигени» фауни, тобто рослини, поширені в певній місцевості. Це може спричинити збитки в розсадниках і навіть знищення рослин. У ЄС не можна також ввозити саджанців листяних дерев, серед яких клен, бук, глід, ясен, тополя, верба та липа.
З нових правил є винятки, але, зокрема, серед фруктів таких – тільки 5 видів. Як пояснили журналістам в Управлінні залізничного транспорту, «всі рослини, які ввозять на територію ЄС – за винятком таких фруктів як: ананаси, кокоси, дуріани, банани та фініки – вимагають наявності спеціального фітосанітарного паспорта, виданого управлінням захисту рослин». Усе це стосується також і рослин привезених для власних потреб.
«На практиці приватній особі після 14 грудня заборонено провозити в ЄС фрукти (крім згаданих вище 5 видів), овочі, насіння, призначене для сіяння, чи квіти для власних потреб. Натомість імпортери, які привозять рослинні товари в промислових масштабах(для продажу чи подальшої переробки) мають виконати певні вимоги», – наголосили в інспекції.
Сьогодні Нацполіція затримала та за згодою Генпрокуратури оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Про це повідомив на своїй facebook-сторінці міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. «Це підсумок дуже складної та наполегливої роботи справжніх фахівців і важливий крок до повного розкриття справи», – додав він.
Спершу Арсен Аваков не називав прізвищ затриманих, проте повідомлення про те, що його звинувачують у вбивстві журналіста, на своїй fb-сторінці розмістив Андрій Антоненко – музикант, лідер гурту Riffmaster, а також сержант Сил спеціальних операцій.
«Мені пред’являють вбивство Шеремета. Прям зараз. У моєму дворі. Буде обшук. Хелп!» – написав Антоненко.
Згодом у Міністерстві внутрішніх справ відбувся терміновий брифінг за присутності міністра Аракова, генпрокурора Руслана Рябошапки та Президента України Володимира Зеленського, на якому поліцейські розповіли подробиці цієї справи й озвучили імена підозрюваних.
Арсен Аваков заявив, що підозрюваними в убивстві журналіста Павла Шеремета є медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко, добровольці АТО Владислав та Інна Грищенки та ветеран АТО Андрій Антоненко. Їм інкримінують злочин, вчинений за статтею 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).
«Головне слідче управління НПУ затримало підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета. Та за санкцією Генпрокуратури, оголосили їм про підозру. Наразі тривають активні слідчі дії. Але ми вважаємо, що справа має велике суспільне значення, тому проводимо брифінг про хід розслідування. Ви дізнаєтеся про мотиви вбивства, його ймовірні версії та схожі злочини, які вивели слідство на можливих замовників. На розголошення цих даних є дозвіл слідства, як це передбачено статтею 222 КПК», – сказав Аваков.
Заступник голови НПУ – начальник кримінальної поліції Євген Коваль розповів деталі розслідування Він заявив, що слідство Нацполіції провело колосальну роботу: «проведено понад 800 виїмок інформації та документів, допитано понад 3700 осіб, призначено 47 експертиз, відпрацьовано 577 будинків, проаналізовано 80 мільйонів телефонних розмов, досліджено відеозаписи з 221 камери спостереження».
За його словами, слідство розглядало кілька версій злочину:
Перша – помилка в об’єкті злочину, з огляду на те, що цей автомобіль належав Олені Притулі, керівниці сайту «Українська правда».
Друга – побутові ситуації.
Третя – професійна діяльність журналіста.
Четверта версія – дестабілізація ситуації в державі.
«Після відпрацювання три версії не знайшли підтвердження. Тому слідство виділило основну причину вбивства – дестабілізація ситуації в державі», – повідомив Євген Коваль.
Він розповів, що, відпрацьовуючи цю версію, слідчі дослідили всі вибухи, які сталися в Україні до та після вбивства Павла Шеремета. Особливу увагу звернули на два з них: підрив електроопори в Херсонській області 2015 року та невдалий замах на бізнесмена в місті Косів на Івано-Франківщині 2018-го.
Під час дослідження фотографій із місця вибуху в Херсонській області слідчі побачили «невідому особу в одязі зі специфічним малюнком на спині» і встановили, що це громадянин Антоненко, який живе в центрі Києва, недалеко від місця, де вбили Шеремета. Також слідчі визначили двох друзів Андрія Антоненка – Юлію Кузьменко та чоловіка К. на псевдо «Електрик». Вони неодноразово зустрічалися, зокрема на тлі допомоги військовим.
Щодо замаху на бізнесмена в Косові, то там було використали майже такий самий вибуховий пристрій, на якому підірвався Павло Шеремет. Слідство встановило, яким автомобілем приїздили злочинці, а в підсумку молекулярних експертиз визначили, що на вибухівці лишилися сліди ДНК сімейного подружжя – Владислава та Інни Грищенків, – розповів начальник кримінальної поліції.
Євген Коваль додав, що в поле зору слідчих також потрапив громадянин В. на псевдо «Пістолет», який возив Грищенка в Косів. А під час затримання Грищенка в його автомобілі приїхав згаданий раніше К. на псевдо «Електрик».
«Нас зацікавила громадянка Кузьменко, яка є співмешканкою громадянина К, громадянка Дугарь та Андрій Антоненко. На допит викликали громадянина В. як свідка в убивстві Шеремета. Відтак слідчі дослідили телефонні дзвінки цієї групи й дійшли висновку, що ця тема їх хвилює. На наступний день після виклику на допит громадянин В. вчинив самогубство. У телефонній розмові з чоловіком Інна Грищенко стверджує, що це навіть на краще», – розповів далі Євген Коваль.
За його словами, дослідивши ці два злочини, а також телефонні розмови, відео з камер спостереження й інші докази, слідчі нібито і змогли відокремити осіб, яких підозрюють у вбивстві Павла Шеремета, – Яну Дугарь, Юлію Кузьменко, Андрія Антоненка та подружжя Грищенків.
Джерело: mvs.gov.ua
За словами правоохоронців, окремо слідство передало відео на експертизу до Національного дослідного інституту, де навіть дослідили аналіз ходи підозрюваних і людей, зафіксованих на відеозаписах. До роботи залучили американського експерта Бірча. За результатами було визначено, що вибухівку нібито закладала Юлія Кузьменко, а їм допомагав Антоненко.
«Саме в цей час телефони у підозрюваних були вимкненими. Що для них взагалі не характерно. Також слідство встановило, що громадянин Антоненко носить одяг зі специфічними принтами, та навіть більше – саме в цей період шкутильгав, оскільки переніс операцію на нозі», – пояснив Коваль.
Окремо пан Коваль зазначив, що зазначені особи планували новий сценарій дестабілізації ситуації – обрати відому особу та зробити її сакральною жертвою. Підозрювані планували створити ситуацію, коли нападають на відому волонтерку Марусю Звіробій.
Наразі готуються вручення підозр та обрання мір запобіжного заходу підозрюваним.
Нагадаємо, журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок вибуху автомобіля.
10 травня 2017 року було оприлюднено фільм «Вбивство Павла» авторства редакції розслідувань «Слідство.Інфо» та представників міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP, – нагадує «Новинарня».
У фільмі, зокрема, йшлося про те, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко потрапив на відео з камер спостережень у ніч перед вбивством Шеремета біля його будинку. Тієї ночі невідомі особи (зокрема жінка) закладали вибухівку в авто, яким користувався Шеремет.
У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Польська Агенція внутрішньої безпеки (АВБ) затримала громадянина України, якого підозрюють у підготовці теракту. За даними спецслужб, чоловік планував підірвати замінований автомобіль під торговим центром у місті Пулави. Про це інформує Польське радіо.
Речник міністра координатора спецслужб Станіслав Жарин у вівторок повідомив Польській прес-агенції, що матеріали, які зібрали слідчі з люблінської делегатури АВБ, дозволили 4 грудня затримати громадянина України Максима С. Він нещодавно прийняв іслам і, як вважають слідчі, готувався до здійснення теракту в торговому центрі в Пулавах Люблінського воєводства.
Polish Internal Security Agency (#ABW) detained a Ukrainian national suspected of preparing a terrorist attack in #Polandhttps://t.co/VJOP9q43xt
Національна прокуратура в Любліні висунула обвинувачення затриманому в підготовці дій, що загрожують життю та здоров’ю багатьох осіб і майну у великих розмірах, а також у погрозах, а суд підтримав клопотання про його тримісячний арешт, – повідомила речниця Національної прокуратури прокурор Ева Бялік. Чоловікові загрожує до 5 років ув’язнення.
Українець проживав у Польщі протягом двох місяців. За даними слідчих, чоловік обмірковував здійснити теракт із використанням автомобіля-пастки, вибухових матеріалів і вогнепальної зброї. «Замах готувався щонайменше з 1 жовтня у Пулавах і Варшаві», – повідомив речник.
АВБ з’ясувала, що чоловік ознайомлювався в інтернеті з матеріалами терористичного характеру, а про свої плани розповідав співробітникам та особам зі свого оточення. Також він мав намір купити автомобіль, який міг бути використаний для теракту.
При цьому, перебуваючи у Варшаві, чоловік бував у товаристві іноземців-радикалів – вихідців із Таджикистану, а також із Чечні. Два місяці тому він перейшов в іслам, прийнявши ім’я Мухаммед.
Співробітники Агенції внутрішньої безпеки також обшукали місця проживання тих іноземців, з якими Максим С. підтримував контакти.
Лауреатами цьогорічної премії ім. Єжи Ґєдройця від польського видання «Rzeczpospolitа» стали український політик, народний депутат від партії «Європейська солідарність» Микола Княжицький і мер Кракова Яцек Майхровський. Церемонія вручення нагороди відбулася 10 грудня у Варшаві. Про це повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця.
У своїй промові на церемонії Микола Княжицький сказав, що опинитися в достойному колі лауреатів нагороди ім. Єжи Ґедройця – це велика честь для нього.
«Ми часто чуємо, що Україна – це частина Європи, в чому є безсумнівна заслуга спільного проживання різних народів у багатонаціональній Речі Посполитій – це і поляки, і литовці, і білоруси, і євреї, і німці, і караїми, і вірмени. Я народився і виріс у Львові – місці, особливому для кожного з цих народів. І Львів, щоб розвиватися після років радянської деіндивідуалізації і творення місцевого типу «радянського народу» наново відкриває своє минуле», – цитує Княжицького «5 канал».
Політик наголосив, що в нинішніх реаліях, коли в Москві вважають, що раніше чи пізніше українська влада «купиться на дешевий російський газ і їй можна бути втиснути Донбас на російських умовах, щоб заблокувати прагнення до членства в ЄС і НАТО», думка Єжи Ґедройця є дуже актуальною. «Перемога над мартирологічним способом мислення і спробами історико-політичного ресентименту обох наших народів – це найнадійніша гарантія нашої свободи», – додав Княжицький.
Нагадаємо, цього року на здобуття премії, крім Миколи Княжицького, претендували ще чотири представники України: українознавиця, перекладачка, професорка Києво-Могилянської академії, віцепрезидентка Українського ПЕН Ольга Гнатюк; публіцист, почесний президент Українського ПЕН Микола Рябчук; директорка Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі, перекладачка Віра Меньок; історик, політолог, дипломат, ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Цепенда.
Єжи Ґедройць – польський публіцист, громадський діяч, активний прихильник польсько-українського порозуміння та співпраці. Був засновником і головним редактором часопису «Культура», в якому поширював свої ідеї.
2001 року, в першу річницю смерті Єжи Ґедройця, видання Rzeczpospolita спільно з Літературним Інститутом у Парижі започаткували нагороду його імені. Її призначають за діяльність у сфері порозуміння з країнами Центрально-Східної Європи. Журі призначає нагороду особі чи інституції, які у своїй діяльності керуються засадами, що їх випрацював Єжи Ґедройць у межах «Культури». Лауреатами премії імені Єжи Ґедройця булиМирослав Маринович, Тімоті Снайдер, Томас Венцлова, Богуміла Бердиховська, Богдан Осадчук, Павел Коваль та інші.
Під час перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича відповідно було повністю дотримано визначеної законом процедури. Таке рішення виніс 9 грудня апеляційний суд, тим самим підтвердивши законність рішень Київської міської ради, – повідомляє Український інститут національної пам’яті.
«Суд задовольнив вимоги нашої та інших учасників справи апеляційних скарг. Незаконне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано. Апеляційний суд дослідив докази у справі і дійшов висновку, що під час перейменування була повністю дотримана визначена законом процедура. Отже проспектам Бандери і Шухевича в Києві бути!» – прокоментував представник УІНП в суді Сергій Рябенко.
Нагадаємо, 25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міськради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.
Відтак 1 серпня Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на це рішення.
Київська міськрада перейменувала Московський проспект у Києві на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. У червні 2017 року Київська міськрада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії).
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
