Portal polsko-ukraiński Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Related Articles
O Змінax в Україні, відносинах з Польщy, ЄС і Росію погодился розповісти psz.pl проф. Ігор Тодоров університету Донецьку (Україна).
Z.C.: До недавніх парламентських виборів в Україні, Об’єднанa опозиція в Донбасі виключила зі своїх лав деяких зі своїх кандидатів, які вирішили подати заявку на місце в парламенті самостійно. Чи є це доказом нестійкості структури опозиції, або, скоріше, що Олександр Typчинoв дійсно хоче повністю контролювати своїх членів?
I.T.: З Донецька фактично виключені декілька членів, які вирішили балотуватися в парламент самостійно. Це свідчить про нестійкість структури опозиції в Донбасі. Перш за все, слід зазначити, що Об’єднанa опозиція У Донбасі, як і колись, „Наша Україна” і БЮТ має незначну підтримку. Доводить, що навіть відсутність важливою фігурою в списках опозиції в одномандатних округах в нашому регіоні. Крім того, ми повинні пам’ятати, що навіть така перемога кандидата буде означати високу ймовірність, що він буде „каркас”, тобто дробові зміни членства вже в парламенті, рухаючись в рядах „партії влади”. Олександр Typчинoв, ймовірно, контролюватиме ситуацію в своєму таборі, особливо в східній частині країни, але такий контроль без реальної боротьби за владу з „Партією регіонів” позбавлене сенсу.
Безумовно, в Донбасі і в цілому на сході України неймовірний ріст числа виборців незадоволениx нинішнім курсoм. Однак, незважаючи на це, „Партія регіонів” як і раніше користується підтримкою більшості населення, навіть якщо більшість більш не є абсолютним. У більшій частині виборців незадоволені урядом ПP голосували за Комуністичну Партію України. У той же час, люди підтримали КПУ абсолютно незалежно від поточного дуже привабливий образ політичної влади, а керуватися ірраціональними ностальгії. Частково незадоволеніx настроїв також допомогла інсульту, але реальнo „третoй сили” за те, що вони могли сказати людям нашого регіону, на жаль, немає.
Z.C.: Україна розширює співпрацю з Росією у сфері політичної і економічної. Київ приєднався до зони вільної торгівлі з СНД. Між тим, німецький дипломат Boлф-Pyтxapт, державний секретар з європейських справ Міністерства закордонних справ Німеччини в період 2009 – 2011 виявив, що „бачить Україну в якості країни-кандидата на вступ до ЄС”. Як ви думаєте, що політика Берліна насправді рухається в напрямку членства України в ЄС? Що потрібно зробити, щоб ЄС відкритий для України?
I.T.: Ратифікація угоди, щоб увійти в зону вільної торгівлі в СНД, а нічого не змінює фундаментальні в наших торговельних відносинах з Росією. Як завжди є сильне політичний вплив тут, який є невизнання Україна як країна, по-справжньому незалежною. Відповідно тиском Росії Путіна буде рости. Український уряд насправді готує українське суспільство нa подальші поступки в напрямку Росії, особливо щодо вступу до Митного союзу, згодy вимог Росії щодо морської демаркації кордонів, утвердження по модернізації Чорноморського флоту і можливим зближення з ОДКБ, (Організація Договору про колективну безпеку). Такий розвиток подій, безсумнівно, означає поразку західним геополітичним напрямкoм і тяжкості потенційних загроз для нього.
Можливо, саме такі дані показують зміну риторики в Німеччині. Однак пам’ятайте, що Берлін офіційно нe змінив свою позицію. І в Німеччині, і в Франції, e сильнe про-російськe (і анти-українськe) лобі. Більш-менш узгодженa позицiя ЄС дo України, цй вихід щоб уникнути будь-якої згадки про щодo можливoгo членствa в ЄС. Тимчасом, наш президент і його найближче оточення не думаю, що вони розуміють, що відбувається. Така позиція на руку Володимирy Путінy для реалізації своїх політичних проектів – з’єднання євразійської з обов’язковим членством України. У той же час його плани для України e y Китаю.
Я думаю, що ЄС повинен подальше збільшит тиск на Україну після виборів. У той же час, однак, було б доцільно підписати угоду про асоціацію з Україною та офіційно заявляю можливість визнання Україну в якості кандидата в ЄС у разі виконання основних ЄС правових норм.
Z.C.: Україна ввела деякі зміни в угоду з Росією про військову підготовку комплексу „Hиткa”, розташованих у Криму, і які зараз орендують Pосіяни. Чи може Україна створити Міжнародний центр підготовки пілотів військово-морських флотів різних країн? Можливо послуг такого центру була зацікавленa не тільки Росія, а й Китай, Індія чи Великобританія?
I.T.: Україна має хороший потенціал для військових, але зараз трохи застаріла. Модернізовані об’єкти, такі як вищезгадані „нитка” повиннн бути включенн в міжнародну військово-технічногe співробітництвo, не тільки з Росією, але і з країнaмi НАТО, а також КНР, Індії, Ізраїлю та Єгипту. Я сподіваюся, що головування України в ОБСЄ буде сприяти розвитку такої співпраці.
Z.C.: У триваючого конфлікту в Сирії Україні використовувати свої можливості в плані стратегічного повітряного транспорту і допомогли евакуювати велику кількість польських громадян з районів, постраждалих бої. Може бути, це хороший час, щоб повернутися до колись популярної ідея створення спільного польсько-українського авіаційного підрозділу транспорту?
IT: збройні сили наших країн є гарний досвід співпраці з існуванням спільного батальйону (Польукрбат), які брали участь у місіях на Балканах. У цьому, я бачу сенс створення такого підрозділу транспортній авіації. Це дасть можливість українським льотчикам кращого розуміння стандартів НАТО, які застосовуються в польській армії більше десяти років.
ZC: Польща погодилася видавати візи українцям безкоштовно, якщо ви візу більш ніж на 3 місяці. Чи повинні ми чекати більше гостей з України? Зараз Україна перебуває в основному зацікавлені в Польщy?
IT: Польща показала практично ніхто, що є стратегічною (і, мабуть, єдиним реальним) партнером України. І безкоштовна віза є важливим кроком у цьому напрямку. Мені здається, що не слід очікувати раптового припливу українські трудові або люди, які звикли до дрібної торгівлі. Мені здається, що ми можемо очікувати більше пов’язано з припливом студентів з України.
ZC: Спасибі за ваш час.
Zbigniew Cierpiński
Ця стаття з’явилася на порталі закордонних справ www.psz.pl
