Валерій Рябих, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express
1. З чим пов’язане відведення українських військ?
– Конфігурація лінії зіткнення, яка включала в себе так звану Дебальцевську кишеню, природно, була невигідна для ЗСУ з точки зору утримання позицій. Набагато логічніше було відійти на лінію Миронівка – Світлодарськ, де існують природні перешкоди для ворога, які обмежать можливість для подальшого розширення самопроголошених республік.
2. Кажуть, що завдання по утриманню Дебальцевого не було виконано, – Перш ніж говорити про виконання або невиконання завдання, потрібно представляти – яке саме завдання було поставлене перед частинами ЗСУ. Потрібно відзначити, що Дебальцевська операція відіграла дуже важливу роль у зриві планів підтримуваних регулярними підрозділами ЗС РФ сепаратистів, а вірніше навпаки – підтримуваних сепаратистами регулярних підрозділів ЗС РФ (до речі, останнє підтверджує інформація про керівництво операцією з узяття незаконними збройними формуваннями так званих «ДНР» і «ЛНР» населеного пункту Дебальцеве заступником командувача Сухопутних військ РФ генерал-лейтенантом Олександром Ленцовим – (http://ru.tsn.ua/ato/vo-vremya-shturma-debalcevo-sredi-boevikov-zametili-deystvuyuschego-rossiyskogo-generala-411441.html).
На тлі виконання українською стороною взятих на себе зобов’язань з припинення вогню, у планах російського військового керівництва було провести ряд наступальних операцій і істотно розширити територію, яка не контролюється центральною українською владою. Зокрема, після підписання 12 лютого цього року в Мінську документа під назвою «Комплекс заходів з виконання Мінських угод» активні дії розгорталися, крім Дебальцевого, ще й на Луганському та Маріупольському напрямках. І зусилля, зроблені керівництвом АТО по утриманню Дебальцевого, не були безрезультатними. В результаті того, що Дебальцеве стало каменем спотикання для бойовиків і вимагало від командування російсько-терористичних військ максимального використання резервів, які кілька днів перекидалися в район Дебальцевого з інших ділянок лінії зіткнення, плани по істотному розширенню зони впливу сепаратистів були зірвані. Так, операція ЗСУ по утриманню Дебальцевого відтягнула величезну кількість сил і засобів сепаратистів, і, крім того, через це горнило пройшло багато так званих російських добровольців і військовослужбовців ЗС РФ, які назад додому поїдуть в трохи зміненому вигляді.
Крім того, перебуваючи в обороні, ЗСУ мали можливість заподіяти втрати наступаючим силам російсько-терористичних військ на порядок більші, ніж понесли самі.
Спостерігачі відзначають, що якби українська сторона не дотримувалася зобов’язань з припинення вогню і провела активну наступальну операцію, то можна було б говорити відразу про декілька котлів, але вже для “ДНР” та “ЛНР”. Тому що, по суті, в район Дебальцевого були стягнуті не тільки резерви бойовиків, а й формування з багатьох інших напрямків, з числа тих, що забезпечували утримання лінії зіткнення.
Після руйнування в результаті протистояння інфраструктури Дебальцевого (в першу чергу транспортної) цей населений пункт більше не мало сенсу утримувати. Планове відведення військ на більш вигідні позиції – це досить оптимальне і мудре рішення, яке було прийнято українським військовим керівництвом.
У зв’язку з відведенням військ з Дебальцевого настає така пауза, під час якої світ буде придивлятися до дій бойовиків і в першу чергу РФ, що взяла на себе зобов’язання щодо імплементації мінських домовленостей.
3. Чому сепаратисти так відчайдушно борються за Дебальцеве, якщо за умовою мінських домовленостей воно повинно відійти силовикам?
– Багато говорилося про те, що Дебальцеве має стратегічне значення для організації логістичного сполучення між “ЛНР” і “ДНР”, але це не зовсім так. Крім цього маршруту завжди існували й інші досить зручні об’їзні шляхи. У тому стані, в якому зараз знаходиться інфраструктура міста, найближчим часом Дебальцеве не зможе повною мірою виконувати транспортну функцію.
Для бойовиків, швидше за все, в силу інформаційної політики, що проводиться і керівництвом так званих “республік”, і російськими журналістами з Lifenews, Дебальцеве стало свого роду Сталінградом. Як для наших солдатів донецький аеропорт. Тому туди були кинуті всі сили, щоб за всяку ціну відстояти місто.
4. Чи означає відведення військ капітуляцію і формальну передачу Дебальцевого сепаратистам?
– За фактом виходить, що Дебальцеве буде зайнято сепаратистами. Але з іншої точки зору, Дебальцеве стало яскравим свідченням віроломності цих людей, які називають себе борцями за Донбас, а на ділі є терористами, які своє слово не тримають. Ну і зважаючи на те що розмовляють насамперед не з ними, а з В.Путіним, волаючи до нього, щоб отямився, Дебальцеве стане плямою і на його честі і черговим яскравим прикладом російського віроломства, коли декларується одне, а робиться зовсім інше.
В ідеологічному плані не завжди потрібно створювати дуті символи героїзму, яким довгий час був той же донецький аеропорт, а тепер намагалися зробити Дебальцеве, щоб потім розчаровуватися і страждати від їх тимчасової втрати.
Важливо тут визначитися, що є пріоритетом – утримання міфічних точок на карті, або ж збереження життів мирних людей і військовослужбовців, яких потім в кращих умовах можна більш ефективного використовувати для досягнення конкретних цілей. На користь останнього говорить те, що зараз в ході гібридної війни, яку веде Росія на сході України, основна боротьба ведеться не за територію, а за розум і серця людей. І тут важливо не стільки утримувати території за будь-яку ціну, а показати принципову відмінність підходів терористів, які розширюють зону беззаконня і законною владою. У такому випадку тимчасова втрата території може мати в перспективі навіть позитивний ефект. Крім того, з часів другої світової війни військова наука вже давно пішла від позиційної війни до мобільних дій і гібридних політико-військових операцій, які забезпечуються потужними діями в політичній, дипломатичній, економічній, фінансовій та інших сферах. Так що в цих умовах тимчасова втрата території іноді навіть може мати позитивний кінцевий ефект. А кінцевою метою Києва є відновлення територіальної цілісності України.
5. Чи стане Дебальцеве каменем спотикання, об який розіб’ються сподівання на мир, які дали мінські домовленості?
– Воно вже стало. Єдину надію дає резолюція ООН і українська ініціатива щодо звернення до ЄС і ООН про введення миротворців в Україну. Представники деяких європейських країн заявляють, що наступні кілька тижнів стануть відправною точкою й індикатором реальних намірів Росії. Ніхто не плекає великих надій. Путіну дають черговий шанс прийняти правильне рішення. Важко говорити про те, що буде в перспективі, але, судячи з Дебальцевого, можна зробити висновок, що тим зобов’язанням, які бере на себе Росія, довіряти не можна.
Вже зараз потрібно говорити про те, що Росія не припинить спроби подальшої дестабілізації України та зміни керівництва країни на проросійське. І тут Путін не зупиниться ні перед чим – від дій диверсійних груп по дестабілізації ситуації в окремих регіонах країни і до повномасштабного просування російсько-терористичних військ по півдню України – з метою пробити сухопутний коридор до Криму і, в перспективі, перетворити Україну з морської в сухопутну державу. Головною ж метою залишається – повний контроль над всією територією України. У найближчій же перспективі, Росія буде намагатися будь-якими способами нав’язати світу власних «миротворців» в Україні, які, зможуть забезпечити подальше просування «руського міра» до кордонів Європи. Не виключаю, що для вирішення цього завдання можуть бути вилучені з нафталіну і «короновані» на території підконтрольній сепаратистам деякі «діячі» епохи Януковича.
Вже зараз можна говорити про те, що несуть подібні плани – смерть, розруху, беззаконня. Це видно по частині Донбасу, яка окупована російсько-сепаратистськими бандформуваннями. Крім, того, що на цій території не діють закони, а в заручники взято велику кількість мирних людей, зараз можна говорити, що ця територія перетворюється на транзитну зону незаконного переміщення не тільки зброї, але і наркотичних засобів. А це – додатковий фактор загрози для безпеки і стабільності в Європі.
Хочеться сподіватися, що явне знущання Путіна над Мінськими домовленостями значно зменшить в Європі та світі кількість тих небагатьох, хто ще має ілюзії стосовно «кремлівського злого генія».
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
КИЇВ. 25 лютого. УНН. Президент України Петро Порошенко висловив вимогу, щоб курс гривні стабілізувався на рівні, близькому до закладеного урядом в узгоджені з МВФ зміни до держбюджету – близько 21,7 грн за дол., повідомляє УНН з посиланням на джерела ZN.UA.
