Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
У кінці 2022 року Росія била по розподільчих об’єктах української енергетики. Із весни 2024 року б’є по об’єктах виробництва енергетики – ТЕС і ГЕС. Як тільки об’єкт відновлений, по ньому б’ють повторно. У минулу зиму Україні повезло з теплою погодою, а виробництва електроенергії було рівно стільки, скільки потрібно, щоб перезимувати. Якщо удари росіян триватимуть цього року, то не можна виключати тривалих і масових відключень, і масової хвилі міграції, зокрема в країни ЄС. Про це PolUkr.net розповів доктор економічних наук, керівник енергетичних програми Український інститут майбутнього, старший науковий співробітник Інституту Кеннана Андріан Прoкіп.
– Із березня 2024-го Росія завдала шість масованих ударів по українській енергетиці. З ладу вивели 90% українських ТЕС, 45% ГЕС. Україна втратила 9 гігават потужностей, за даними міністерства енергетики. Минулої зими максимальна потужність енергосистеми досягала 18 гігават, зараз – менше 10 гігават. В якому стані українська енергетика, і як змінилася, порівняно з літом минулого року?
– Якщо повернемося в часі, то з вересня 2022-го росіяни почали бити по українській енергосистемі. Одна з найбільших проблем тоді були удари по елементах передачі електроенергії – високовольтних підстанціях.
Із жовтня 2022-го до кінця січня 2023-го Україна жила в умовах відключень. У нас тоді не було достатньо потужностей для виробництва і розподілу електроенергії.
Протягом минулої зими нам сприяла тепла погода, що не було відключень. Були теж великі обсяги генерації електроенергії на ГЕС. Із кінця лютого 2023-го відключення припинилися. На той момент потужностей виробництва та передачі в Україні хватало. У такому режимі прожили рік. Починаючи з весни цього року, зростає теж виробництво електрики від сонячних електростанцій. Також проводили ремонти різних об’єктів енергетики.
Коли говоримо про жовтень-листопад 2023-го, то в минулу зиму входили рівно з таким обсягом потужностей, який був потрібен, щоб проходити піки навантажень у 18 гігават.
Із 22 березня цього року розпочалися нові атаки росіян на ГЕС і ТЕЦ. Ми втратили дуже велику кількість потужностей, і опинилися в серйозному дефіциті. Після атаки 8 травня стало зрозуміло, що Україна більше не може покрити свої потреби імпортом з ЄС. Тому почали спочатку обмежувати промислових споживачів, а через тиждень відключати електрику для населення.
Ще один момент, чому в 2023-му вдавалося досить швидко відновитися, бо в України ще був профіцит потужностей в системі виробництва електроенергії.
До повномасштабного вторгнення у нас потужність генерації електроенергії була 55 гігават. А в зимовий пік країна споживала до 25 гігават. Після початку вторгнення частину електростанцій країна втратила на окупованих територіях. Зокрема, найбільшу в Європі АЕС – Запорізьку. Але в нас все одно зберігався профіцит.
До весни цього року виходило, що якщо потужності якихось електростанцій пошкоджені, їх можна замінити іншими. Або обладнання з частково зруйнованих блоків перевозили на інші та ремонтували. Зараз цей запас міцності вичерпаний.
Саме тому, коли в 2022-2023 роках росіяни активно били по підстанціях, то вузьким місцем була система передачі електрики. Зараз же у нас вузьке місце –генерація електрики.
– Маємо зараз відключення світла по Україні. Яка роль АЕС, а яка ТЕС і ГЕС в стабільності подачі електрики, і в чому їх особливості? Чому АЕС не можуть перекрити нестачі?
– Передусім тепер фізично потужностей АЕС бракує, щоби перекрити нестачу. До вторгнення АЕС у нас покривали близько половини потреб споживання.
Зараз ситуація така ж, АЕС покривають приблизно половину, але працюють на повну потужність. Раніше – ні. У нас впало споживання електроенергії через війну, втрачені території та промислові об’єкти, але також втрачено виробництво 6 гігават на ЗАЕС. Тобто фізично атомні станції тепер не можуть покрити всіх потреб країни.
У нормальних умовах ТЕС і ГЕС здійснюють балансування енерговиробництва, бо АЕС виробляють електроенергію рівним потоком, а попит – перемінний, стрибаючий. Відповідно ТЕС і ГЕС змінювали обсяг виробництва, щоб відповідав потребам споживання.
Зараз балансуємо систему за рахунок імпорту та відключень електроенергії. Ті залишки потужностей АЕС і ТЕС, які є, нарощують генерацію. Якщо у нас традиційно теплова генерація забезпечувала раніше 25-30% виробництва, то зараз 10-12%.
– Як енергетичні компанії готуються до зими, що можуть зробити, і що роблять?
– Ключове – стараються відновлювати потужності, пошкоджені російськими атаками. Великі компанії, й не лише енергетичні, а й споживачі, великі бізнеси, стараються збудувати свої засоби для генерації електроенергії. Хтось ставить газові генератори, хтось сонячні панелі чи вітрові турбіни.
Енергетичні компанії намагаються хоча б щось відремонтувати. Ключове в цій історії – відремонтовані об’єкти слід захистити засобами ППО. Якщо цього не зробити, вони з високою ймовірністю можуть бути знову зруйновані, як ми це вже не раз бачили – об’єкт відремонтували і запустили, а через кілька тижнів його знову знищили.
Ключова проблема відновлення – кошти. Також проблема з тим, щоб дістати необхідне рідкісне обладнання, і дуже короткі терміни на ремонт. Зрозуміло, що всього обсягу знищеної генерації відремонтувати до зими не вдасться. Але енергетики стараються зробити, що можуть.
– Чи український енергетичний сектор має шанс відбудувати хоча б частину потужностей до зими?
– Якісь потужності будуть відновлені, але однозначно будемо жити в дефіциті. Його глибину визначить спроможність відновлюватися і шкода від нових атак на енергетичні об’єкти.
– За найгіршого розвитку подій, взимку українці можуть проводити без світла та опалення до 20 годин, пише BBC. Які у вас прогнози на зиму?
– Немає одного прогнозу. Їх спектр дуже різний. Оптимістичний –відремонтуємо і побудуємо багато енергетичних об’єктів, і захистимо їх. Песимістичний – не зробимо цього. Крім цього, обсяги відключень будуть залежати від погоди, яка визначає рівень попиту. Але відключення точно будуть.
Зрозуміло, одна справа, коли на вулиці буде +1, зовсім інша, коли -11 градусів. Але якщо припускаємо, що щось буде додатково пошкоджене, що мало об’єктів вдасться відновити, збудувати, то прогнози стають апокаліптичними. Не хочу гадати чи лякати, які будуть наслідки, коли ще додаткові об’єкти зруйнують, але ситуація може бути надзвичайно складна. Проте спрогнозувати зараз більш-менш ймовірні сценарії – нереально.
– Що можуть додатково робити громадяни, крім купівлі павербанків, свічок та теплих речей на зиму?
– Дослухатися порад оператора системи передачі та розподілу – зменшувати споживання електрики в пікові години навантаження. Також шукати собі резервні джерела живлення – хтось має змогу ставити свою генерацію як то сонячні панелі чи купувати газові генератори. Єдине щодо них, це дбати про них у побуті, відповідно до вимог, щоб не було загорань та подібних речей.
– Чи можуть громади купувати автономні джерела енергії як то сонячні батареї та схожі речі, і наскільки це реально, дорого та складно?
– Усе відносно дорого і складно. Такі програми по країні вже існують. Уряд теж запустив відповідне кредитування, встановлення сонячних підстанцій, думають про додаткові ініціативи. Але користь від сонячних станцій взимку в наших широтах невелика. Хоча в умовах тотального дефіциту навіть це допоможе.
– Чи проблеми з енергетикою взимку будуть однакові для всієї країни, чи є регіони ближче до фронту, де ситуація буде гріша?
– Важко прогнозувати місця, де саме ситуація буде важчою, бо це залежить від знищення ланок у системі передачі електроенергії – високовольтних ліній та підстанцій, які передають енергію між регіонами. При нормальній роботі ми спокійно можемо передавати енергію від західного кордону в центр, вирівнювати по країні ліміти та обсяги відключень. Якщо руйнують маршрути передачі, то це буде створювати дисбаланс по країні.
У нас частина електроенергії імпортується. Вона передається до інших регіонів. Відтак спрогнозувати, де саме виникнуть проблеми не можна, бо це все буде залежати від обстрілів.
– Наскільки Україна може закуповувати енергетику з-за кордону й покривати потреби в критичні моменти?
– У нас дозволена потужність імпорту 1,7 гігавата на годину. У деякі години використовуємо це на повну. Якби не було відключень, то зараз пікове навантаження в Україні було б 12 гігават, а взимку 15-18 гігават. Так можна вирахувати відсоток. Але зрозуміло, що в кожну годину буде різна величина, бо в різний час доби маємо різне навантаження.
– Що додатково можуть і роблять партнери України з ЄС, G7?
– Це передусім пошук і постачання критичного обладнання. Зокрема, вживаного з законсервованих електростанцій, які можна передати нам.
Чули минулого тижня заяви від представників G7 в Італії і на конференції з відновлення України в Берліні, що будуть постачати обладнання для сонячних електростанцій, акумулятори, трансформатори, безпосередньо буде пряме фінансування енергопотреб.
– Як проблеми в енергетиці б’ють по українському бізнесу, і як він пристосовується?
– Немає електроенергії – немає виробництва. Сказати точні масштаби обмежень не можна. Бізнес старається адаптуватися як може. Хтось контрактує електроенергію з імпорту, бо є положення, що той, хто імпортує 80% своїх потреб, тому не будуть відмикати. Але, по-перше, сам об’єм імпорту для країни обмежений. По-друге, інші бізнеси встановлюють власну генерацію – газову, сонячну, вітрові акумулятори.
– Крім ППО, чи є якісь варіанти захисту електростанцій, і що для цього на практиці робиться?
– Електростанції та об’єкти генерування електроенергії захистити інакше не можна. Будувати над такими великими об’єктами якісь саркофаги для захисту – нереально.
Щодо засобів передачі, то залежно від розмірів об’єктів такі роботи проводять. Будують різний захист. Але він також відносний. Наприклад, може захистити від дрона, але не від ракети.
– Чи може бути додаткова хвиля міграції через енергетику взимку?
– Однозначно, що буде нова хвиля міграції як всередині країни, так і в ЄС. Усе буде залежати від того, наскільки холодною буде зима, яких масштабів пошкодження будуть до того часу в українській енергетиці. Що буде з можливістю теплопостачання в помешкання, які будуть перебої з централізованим водопостачанням, які будуть масштаби і тривалість відключень електрики. Якою буде температура повітря. Усе буде впливати.
У цій ситуації навряд чи в якомусь регіоні країни все буде добре, а в інших погано. Може бути десь трішки краще, десь гірше. Хтось буде переїздити в село, де є автономне водо- й теплопостачання, але це досить обмежений потенціал. Не всі ж можуть. Хтось поїде закордон. Але масштаби будуть залежати від багатьох умов.
