Українським чоловікам призовного віку призупинено видачу паспортів у Польщі. А віце-прем’єр Владислав Косіняк-Камиш каже, що «допоможе» повернути їх на батьківщину. Чи це можливо?
«Якщо людина перебуває в Польщі легально, закон цього не дозволяє», – каже Ксенія Наранович із Фонду «Поза кордонами». Але є сценарій, за яким частина українців буде «зобов’язана повернутися».
За оцінками Politico, з початку війни з України виїхали 650 тис. чоловіків призовного віку.
Друге питання, які наслідки матиме призупинення видачі паспортів. Щоб відповісти, слід вказати, на яких законних підставах громадяни України живуть у Польщі.
Перша група – це люди, які користуються тимчасовим захистом, за директивою ЄС. Вони, незалежно від того, з якими документами в’їхали до Польщі, зможуть залишитися до кінця терміну захисту – зараз це 30 червня 2024 року, але проєкт змін до «Закону про допомогу громадянам України» передбачає продовження легального перебування до 30 вересня 2025 року.
Друга група – люди, які приїхали до Польщі до початку війни в Україні. Їх можна поділити на дві підгрупи. Особи, які перебувають на підставі документів на проживання, тобто дійсних віз чи «Карт перебування». І ті, кому продовжено документи за «Законом про надання допомоги громадянам України». Вони мають забезпечити законність свого подальшого перебування, адже за чинним законом він закінчується 30 червня 2024 року. Протягом наступних двох місяців вони мають подати заяви на проживання до воєводських управлінь. Єдиний спосіб – документ, що посвідчує особу. Воєводські установи можуть, що передбачено «Законом про іноземців», приймати протерміновані паспорти. Гірше, якщо взагалі немає паспорта.
Поки що українці, які залежать від «Закону про допомогу громадянам України», перебувають у підвішеному стані. За даними Управління у справах іноземців, станом на 9 квітня, у Польщі було понад 140 тис. чоловіків призовного віку, які отримали номер PESEL (ідентифікаційний номер. – PolUkr.net).
Водночас у середу віце-прем’єр Косіняк-Каміш заявив, що «можемо допомогти українській стороні в тому, щоб ті, хто підлягає військовій службі, поїхали в Україну».
«Якщо особа легально в’їхала в Польщу і не порушила законів перебування чи доступу до ринку праці, не вчинила жодних злочинів, то її не можуть відправити в Україну», – каже Наранович.
Однак це не означає, що в українців не буде проблем. Будь-яка адміністративна діяльність без документу, що посвідчує особу, складна. Будуть складнощі з оформленням справ у нотаріуса, веденням банківського рахунку, орендою квартири, працевлаштуванням, підтвердженням законності перебування.
«Тенденція така, що люди, які можуть претендувати на статус довготермінового резидента та статус громадянина Польщі, будуть робити кроки в цьому напрямку. Ті, хто не має шансів отримати ці документи, будуть подавати заяву на міжнародний захист або залишаться в сірій зоні. Тоді є ризик, що їх зобов’яжуть повернутися в Україну», – каже Наранович.
Наступне питання – чи захоче Польща видворяти українців, які не мають дійсного паспорта, але є важливою частиною ринку праці. Раніше подібна ситуація була з білорусами, які не мали змоги отримати паспорти.
«Польща для таких запровадила польський проїзний документ для іноземців. Це документ, схожий на паспорт, відповідно до «Закону про іноземців». Білоруси без паспорта можуть оформити його у воєводських установах. Зараз видається на рік. Однак не знаю, чи це рішення буде доступне для українців. Це питання до влади, внутрішньої і зовнішньої політики Польщі. Люди з українським громадянством, які мають статус довготермінового резидента чи статус постійного мешканця, тепер можуть подавати документи на польський тимчасовий проїзний документ, посилаючись на те, що не можуть отримати документи зі своєї країни», – каже Наранович.
Є ще одна альтернатива – подача заяв на статус біженця в Польщі.
«Така ситуація сталася з білоруськими дітьми, які народилися в Польщі протягом останніх двох років і не можуть отримати паспорт у консульських установах. Батьки подають заяви про надання дітям статусу біженця, бо через відсутність документів не можуть розпочати легалізацію свого перебування, відповідно до «Закону про іноземців». Підозрюю, так само буде з українськими чоловіками, – каже Наранович.
За матеріалами Interia.pl