Якби парламентські вибори в Україні відбулися в грудні 2017 року, найбільшу підтримку виборців отримали б сім політичних сил: партія «Батьківщина» (11%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9%), «За життя» (9%), «Громадянська позиція» (7%), «Самопоміч» (7%), «Опозиційний блок» (6%), Радикальна партія Олега Ляшка (6%). Такими є підсумки загальнонаціонального дослідження громадської думки, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Окрім цих політичних сил, до п’ятивідсоткової підтримки виборців наближаються нещодавно створена партія «Слуга народу» (4%) та Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (3%). Водночас 17% потенційних виборців ще визначили своєї позиції.
Готовність узяти участь у парламентських виборах висловили 65% опитаних, натомість 21% не має наміру йти на вибори (14% або ще не визначилися, або відмовилися відповідати).
Якби у грудні 2017 року відбулися президентські вибори, найбільшу кількість голосів виборців отримали б Юлія Тимошенко (12% із тих, хто висловив намір брати участь у виборах) і Петро Порошенко (10%). Далі йдуть Анатолій Гриценко (8%), Вадим Рабінович (8%), Олег Ляшко (5%), Юрій Бойко (5%), Андрій Садовий (5%). 16% обрали відповідь «інший кандидат». Не визначилися зі своїм вибором 19% із тих, хто висловив готовність брати участь у виборах.
Загалом про свою готовність узяти участь у президентських виборах зазначили 67% респондентів, натомість не готові – близько 20%.
Серед соціальних інституцій українці найбільше довіряють волонтерським організаціям (перевагу довіри над недовірою +37%), Збройним силам України (+37%), Церкві (+25%), громадським організаціям (+4%). Натомість решта інституцій, довіру до яких оцінювали під час опитування, мають негативний баланс довіри.
З-поміж політичних інститутів найгіршу оцінку за довірою отримали: Верховна Рада України (–76 %), державний апарат (–75%), політичні партії (–71%), уряд України (–65%), Президент України (–60%). Серед лідерів недовіри – такі складові правоохоронної системи, як суди (–75%) та прокуратура (–74%). Дуже високим виявився рівень недовіри до комерційних банків (–73%) та Нацбанку України (–67%). А найгірший баланс довіри/недовіри мають російські ЗМІ (–77%).
Порівняно з груднем 2016 року баланс довіри/недовіри у всіх інституцій або майже не змінився, або погіршився. Найбільше погіршення балансу – в патрульної поліції (негативний баланс зріс на 24%), та Президента України (–14%).
Наприкінці 2017 року, як і наприкінці 2016-го, в Україні не виявилося жодного політичного лідера і громадського діяча, довіра до якого переважала б над недовірою. Найбільшу недовіру громадяни висловили до Арсенія Яценюка (баланс довіри/недовіри становить –81%), Арсена Авакова (–75%), Олександра Турчинова (–75%), Юрія Луценка (–75%), Андрія Парубія (–72%).
Водночас дві третини респондентів (67%) вважають, що Україна потребує нових політичних лідерів. Утім лише на думку 19%, такі лідери вже є. Серед прізвищ, які найчастіше називали учасники опитування, – Святослав Вакарчук, Євген Мураєв, Вадим Рабінович, Володимир Зеленський, проте і їх назвали тільки 1-2% населення.
Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Джерело: dif.org.ua