Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Недільного серпневого ранку мешканці центральної частини Києва прокинулись від звуків вибухів та стрілянини з автоматичної зброї. Деякий час соцмережі вирували від нерозуміння того, що відбувається. Рух бульваром Лесі Українки в районі ресторану «Казбек» перекрили, працювали збройні підрозділи в балаклавах. Проте дуже швидко всіх заспокоїла СБУ – відбуваються антитерористичні навчання. На території Посольства Ізраїлю, що на бульварі Лесі Українки, проводилося відпрацювання попередження терористичного акту, пояснили у прес-центрі відомства. Під час заходу бійці спецпідрозділів «знешкодили терористів та звільнили заручників, захоплених у будівлі посольства». У навчаннях взяли участь співробітники СБУ, МВС, Національної поліції, військовослужбовці ЗСУ, Державної служби з надзвичайних ситуацій та регіональних підрозділів суб’єктів боротьби з тероризмом. Вочевидь, не залишились осторонь і представники ізраїльських спецслужб.
Сам факт організації таких навчань дуже позитивний. Адже українські спецслужби не навчені діяти у подібних ситуаціях – на щастя, досі їм не випадало здобувати реальний бойовий досвід. Проте навчання такого плану обов’язково проводять у відповідь на тривожні сигнали про збільшення реальності терористичної загрози. А цих сигналів наразі більш ніж достатньо – особливо у контексті активізації діяльності російських спецслужб із підготовки провокацій у столиці України, спрямованих на нагнітання обстановки та посилення невдоволення громадськості діями влади. Багато експертів прямим текстом говорять про «третій майдан» восени, а ситуація з особистою безпекою громадян у великих містах доволі загрозлива. За цих умов може повторитися сценарій дворічної давності, коли у липні-серпні 2014 року українців, зокрема киян, тримали у постійному страху загрозами терактів.
Фото: ssu.gov.ua
Пригадаймо початок серпня 2014 року. Тоді існували об’єктивні чинники, які вказували на наявність загрози саме в столиці:
– у Києві, а також в інших великих містах України (Дніпропетровськ, Харків, Одеса) значно почастішали хибні повідомлення про замінування різних об’єктів. Зокрема, лише впродовж понеділка, 21 липня 2014 року, в Києві «замінували» студію 5 каналу (вшосте за тиждень), залізничний вокзал, торговельний центр. У такий спосіб розсіювали увагу спецслужб і притупляли настороженість громадськості до подібних повідомлень. Якщо пригадати історію терористичної діяльності, це типова тактика підготовки терактів;
– спонсоровані Росією терористи у серпні 2014 року дуже потребували подібного інформаційного приводу для того, щоб: а) відвернути увагу світової громадськості від катастрофи МН-17; б) послабити тиск українських військових у зоні АТО з огляду на їхні успіхи та досить скрутне становище сепаратистів (Іловайський котел стався наприкінці серпня 2014 року, а до того моменту українські військові вийшли на кордон з Росією); в) дати привід Росії звинуватити «київську хунту» в неспроможності захистити громадян від правих радикалів (які нібито влаштують цей теракт). Це може слугувати приводом для військової інтервенції на допомогу «братньому народу»;
– у терористів була можливість завезення до Києва вибухівки та дистанційних детонаторів. Поїзди, що слідували із зони АТО, перевіряли недостатньо (або взагалі не перевіряли). Так само можна було провезти вибухівку й автотранспортом;
– після численних прикладів підриву навесні-влітку 2014 року автомобільних мостів у Донецькій області через річку Сіверський Донець (а також деяких мостів, які не мали стратегічного значення) можна було зробити висновок, що терористи достатньо відпрацювали технологію руйнування саме мостів. Зважаючи на загальну тенденцію цілеспрямованого нищення інфраструктури на Донбасі, символічність та стратегічне значення р. Дніпро для Києва й України загалом, можна було зробити припущення, що ціллю терористів міг стати один із мостів у Києві (або, скажімо, у Дніпропетровську – зважаючи на роль Ігоря Коломойського у військовому конфлікті).
Багато чинників літа 2014 року досі є актуальними. На щастя, сьогодні вже немає лихоманки телефонних «псевдозамінувань». Проте Україна пережила чимало справжніх терактів (а були ще й вчасно попереджені). Зокрема, протягом одного року – з літа 2014 по весну 2015 року – в Харківській області сталося 24 теракти (більшість на залізниці), в яких загинуло 4 й поранено 37 осіб. Окремо у цій статистиці фігурує теракт 22 лютого 2015 року під час Маршу єдності в Харкові, коли від вибуху саморобних бомб на маршруті ходи загинули молоді активісти й правоохоронці.
Іншим «гарячим» напрямком для російських спецслужб, які, вочевидь, стоять за спробами розхитати громадський порядок в Україні, є Одеса. Тут кількість терактів за два роки (в тому числі й у 2016-му) перевалила за 40. Як правило, спрацьовують саморобні вибухові пристрої в громадських місцях у нічний час. Саме цим пояснюється відсутність жертв, проте мета терактів в Одесі інша – тримати одеситів у напрузі й доводити неефективність роботи української влади, нездатної забезпечити порядок у місті-мільйоннику.
Сьогодні, коли Україна стоїть на порозі війни з Росією, варто очікувати активізації диверсійних груп у великих містах країни. Передусім це стосується Києва, який восени має стати центром антивладних народних виступів під проводом радикалів. Провина за всі теракти, за версією російських ЗМІ, цілковито ляже на націоналістів, які влаштовують шабаші в столиці – «матери городов русских». Таким чином буде обґрунтовуватись законність військової інтервенції Росії: мовляв, «росіяни прийдуть – порядок наведуть». При цьому Захід мовчатиме, як він це зробив у 2014 році під час анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Вочевидь, українцям треба готуватися до найгірших сценаріїв, відмовившись нарешті від «симуляції мирного життя». Останні заяви Путіна більш ніж красномовні: українців ототожнюють з терористами. І президент Росії не забариться, аби принести терор в Україну.
Віктор Кравченко
