неділя, 28 Листопад, 2021
pluken
Головна / Аналітика / Серпневі маневри Москви: замах на Плотницького
Фото: ukr.media
Фото: ukr.media

Серпневі маневри Москви: замах на Плотницького

Share Button

Зранку в суботу 6 серпня 2016 р. в Луганську автомобіль з ватажком луганських терористів невизнаної «ЛНР» Ігорем Плотницьким був підірваний. За свідченнями сепаратистських інформаційних каналів, лідер «ЛНР» вижив, госпіталізований й знаходиться у важкому стані. Основна версія місцевих «органів правопорядку» – діяльність української диверсійно-розвідувальної групи. Проте з української точки зору все виглядає дещо інакше.

Представник ГУР Міністерства оборони України Вадим Скибицький озвучив наступну версію: «За нашими оцінками, по-перше, дійсно йде боротьба за розподіл фінансових потоків, за владу на території «ЛНР». А по-друге, почалася реальна передвиборна кампанія до місцевих  «виборів» в «ЛНР». За даними військової розвідки, десь в кінці липня група кандидатів на посаду глави  «держави» перебувала в Москві, де з ними проводили співбесіди та відбір». Вочевидь, кандидатура Плотницького не була підтримана. Вірогідною також є й версія втручання російських спецслужб, з огляду на наявний величезний досвід усунення непотрібних луганських лідерів – Мозгового, Дрьомова, Беднова. Кремлю зараз конче потрібна ескалація на фронті, й замах на лідера «ЛНР» дуже віддає провокацією, спрямованою на ескалацію бойових дій.

Останні переговори в Мінську феєрично завершились нічим – наступна зустріч призначена на 26 серпня, тобто після дня незалежності України. Сепаратисти послідовно звинувачують українську сторону у відсутності конструктивну та намаганні зірвати переговори контактної групи. Зрештою, ця сама група вже давно стала безглуздим інструментом, іграшкою в руках кремлівських політтехнологів, які усіма силами намагаються міжнародним форматом легалізувати проросійських терористів на Донбасі. Захарченко та Плотницький – дві фігури у грі, які приречені стати сакральними жертвами для продовження «руської весни» в новій інкарнації, адже економічна безвихідь на окупованих територіях та спрага до нових перемог штовхає російську військову машину на розв’язання війни. Тут дуже доречно 16 серпня розпочнуться військові навчання «Кавказ» в західному та південному військових округах – найбільш масштабні військові тренування на кордоні з Україною за останні два роки. Не виключається, що майстерність російської армії планується відточувати саме на українських цілях. Для цього лише варто двом-трьом бойовим розрахункам «заблукати» в донецьких та луганських степах. Проте за умов миру, це було б занадто очевидно. Тож потрібен хаос, а для хаосу потрібна гарна провокація.

Традиційно серпень видається на лінії фронту дуже гарячим. А цього року є занадто багато приводів. Тут й приготування до святкування «українськими націоналістами» 25-річниці незалежності, яку звичайно треба підмочити. Тут й відмова прийняти агреман дипломата з фсб-шними погонами Бабіча. Варто згадати й лист Чуркіна в ООН з передбаченням наступу українських сил на лінію розмежування, датований кінцем липня. Кремлівські провокатори гарно розрахували час та сили, й якщо не вдалося розхитати ситуацію в Києві промовами Савченко, вбивством Шеремета та Хресною ходою, то треба переходити до плану «Б». Вибачайте, Ігоре Венедиктовичу, нічого особистого!

Тим більше що танки вже напоготові. За останні декілька місяців, за твердженням Євгена Марчука, який входить до складу військової підгрупи Мінського процесу, концентрація російських танків в ДНР значно зросла. Якщо у квітні 2016 р. їх загальна кількість в «ЛНР» та «ДНР» налічувала 450 шт., то зараз ця цифра зросла до 730. Це більше танків, ніж мають на озброєнні разом Німеччина та Великобританія. За інформацією організації «Інформаційний спротив», щотижня з Росії залізницею приходять ешелони з технікою та боєприпасами. При чому серед техніки привалюють саме танки. Наприклад, на останньому тижні в Іловайськ прибув ешелон з 30 танками, 11 БМП та 3 БМ-21 «Град». Звичайно, танки це переважно металобрухт – застарілі Т-72 та Т-64, які полем зможуть проїхати без сторонньої допомоги максимум кілька кілометрів (саме тому їх відправляють платформами), проте більше й не треба. Здається, Москва налаштована на другу Курську дугу – генеральна танкова баталія має вирішити долю кампанії. Ще одна тенденція останніх місяців – значне зростання на теренах «ЛНР» та «ДНР» кількості радіолокаційних комплексів, засобів радіоборотьби та ППО. Таким чином не можна виключати наявність приготувань повітряних сил РФ до відкритої атаки на Україну.

Варто усвідомлювати, що ми насправді стоїмо на порозі повномасштабної війни між Росією та Україною, про яку зараз активно говорить й західна преса (хоча ймовірна й чергова обмежена ескалація). Київ зможе протистояти агресору виключно у разі, якщо його підтримають західні союзники. Ось лише вони зараз дуже заклопотані виборами, міграційними кризами та «брекзітами». Тож Москва дуже розраховує на чинник раптовості й масштаб наступальних дій.

Валерий Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Фото: facebook.com/petroporoshenko

Аналітичний матеріал: «УСПІХ ЧИ ПРОВАЛ УКРАЇНСЬКОЇ БОРОТЬБИ З 2014 Р. І ДО СЬОГОДНІ»

Стан прихованої російської окупації політичного, безпекового та економічного життя в України до грудня 2013 р.. …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.