Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Вже другу весну, коли відходять холоди та зникає сльота під ногами, а тепле повітря зумовлює швидке озеленіння дерев, в «ДНР» та «ЛНР» починають розповсюджуватись чутки про дуже скорий наступ «загонів карателів» – збройних сил України. Цього року весна прийшла надзвичайно швидко й впевнено – за вікном початок квітня, а вже квітнуть абрикоси. «Зеленка» на передовій приймає свій звичний колір, а отже є всі умови для наступу. Ось тільки хто буде наступати? Сепаратистська та російська пропаганда з впевненістю заявляє про плани ЗСУ зірвати простим православним вірянам святкування Святої Пасхи, яка цього року припадає на ще одне велике свято всіх трудящих – Перше травня. Стільки приводів для «нацистів» влаштувати «шабаш»!
Натомість дані ГУР Міністерства оборони України свідчать про зворотне – до наступу активно готуються бойовики. Під контролем військових кураторів закінчується облаштування військового командного пункту 1го корпусу армії «ДНР» в м. Торез. А кількість обстрілів, зокрема Авдіївки та Маріїнки, рекордно зросла, перебравши позначку в 90 за добу. З’явились й жертви серед мирного населення, адже літні люди, що переважною більшістю зараз проживають на лінії зіткнення, відмовившись покидати рідні хати, почали безтурботно виходити на повітря для весняних робіт. Проте хто саме буде наступати в «бойовиків»? Адже минулі успішні операції – як то Іловайськ або Дебальцеве – проводились з активним залученням «відпускних» військовослужбовців з Росії. Наразі існує тенденція на зменшення долі регулярних військових сил РФ в участі в конфлікті (навіть прихованої). Два тижні тому, напередодні подій в Нагорному Карабасі, з’явилась інформація про скорочення російських військовослужбовців, залучених до тренувань та бойового злагодження військових сил самопроголошених республік. Можна передбачити, що ці кадри знадобляться де-небудь у Вірменії. Подібна ротація вже відбувалась, коли російські добровольці та кадрові військові «у відпустці» їхали з Донбасу в Сирію. Натомість за даними ГУР Міноборони України, бойовики отримали наказ знизити до 20% частку кадрових російських військовослужбовців на передових позиціях. Тож хто буде вмирати за «Новоросію»?
Безумовно, кістяк армій «ДНР» та «ЛНР» наразі складають місцеві мешканці, а також російські добровольці-головорізи, що вже осіли на окупованому Донбасі. Тут їм шана та гроші, а в рідній Росії – осуд та забуття. Очевидно також й інше – незаконні збройні формування відчувають кадровий голод, зокрема активно потребують кваліфікованих фахівців, а не лише «гарматного м’яса», яке через безвихідь йде «служити ДНР/ЛНР». Безвихідь проявляється в безпрецедентному рівні безробіття – в «ЛНР» він складає 67%, в «ДНР» – 40%. Більшість населення живе за рахунок гуманітарної допомоги та ситуативних «шабашок». Навіть ті, хто забезпечений роботою, відчувають затримки зарплатні та невдоволені її розмірами: в середньому затримки в два тижні-місяць, а розміри – 5-7 тис. рублів. Служба в армії – це стабільність для місцевих мешканців. Саме на фінансування збройних підрозділів Росія «закачує» в «республіки» найбільші гроші, а також забезпечує технікою та снарядами. Саме тому місцеві військкомати завантажені роботою.
В Донецьку в березні 2016 р. провели перевірку наявних резервів. В кожну поштову скриньку за даними, взятими з облікових карток військовослужбовців запасу районних військкоматів, вкидались повідомлення з приписом негайно звернутись до свого військкомату для отримання військового квитка «ДНР» та постановки на новий облік офіцерів запасу. Формально – таке повідомлення не є еквівалентом повістки в армію. Проте за допомогою подібної розсилки перевіряється реальний стан кадрового забезпечення. З міста багато хто виїхав, тож ті хто залишився обов’язково отримають повідомлення, а пильні сусіди прослідкують, аби вони проявили громадянську позицію. Рівень психозу, який стабільно підтримується на високому рівні в місті, цьому сприяє. З даними облікових карток в сепаратистів реальна халепа, адже центральний архів Київського військкомату – центральний в місті – був втрачений через пожежі в травні 2014 р. та жовтні 2015 р. Тож залишились лише чотири районні військкомати, а також дані, отримані від других частин захоплених університетів. Зведення інформації в єдину базу займає багато часу, адже облікові картки містять лише загальні дані про військовий фах, без актуальних контактів (офіцерів запасу випускала військова кафедра ДонНТУ), проте університети мають більше саме контактної інформації, зокрема адреси проживання та номери мобільних телефонів.
Інший варіант роботи військкоматів, поки що менш розповсюджений, – примусова мобілізація. Так, за даними ГУР Міноборони України, в останній тиждень березня 2016 р. було взято на облік всіх чоловіків віком від 18 до 45 років, які працюють на АТ “Сніжнянський машинобудівний завод” (м. Сніжне). До відома “призовників” доведено місця збору, час (протягом двох годин) та порядок прибуття до військових частин. В Донецьку до сих пір подібні радикальні механізми не використовуються. Більш того, повсюдно розповсюджується інформація про добровільну мобілізацію.
Мета мобілізаційних зусиль «ДНР» – збільшити чисельність незаконних збройних формувань (армії) до 100 тис. чоловік. Щось подібне, але менше за масштабом (через відсутність демографічного ресурсу), відбувається й в «ЛНР». Ще в лютому 2015 р. подібні плани озвучив лідер донецьких сепаратистів Олександр Захарченко: «Поки є час до весни, нові підрозділи встигнуть пройти бойову підготовку: від мобілізації ми очікуємо як мінімум п’ять додаткових бригад – три мотострілкових, одну артилерійську та одну танкову». За запевненням бойовиків, вони збираються виключно тримати оборону. Тож, за традицією, варто очікувати зворотного – нових провокацій на лінії зіткнення, до яких можуть бути залучені навіть спостерігачі ОБСЄ та гуманітарні організації. Тепло не несе нічого гарного українським військовим на передовій.
Валерій Кравченко
