четвер, 28 Березень, 2024
pluken
Головна / Новини / Україна не боролася за Крим, бо не мала ресурсів
Фото: rtvi.com
Фото: rtvi.com

Україна не боролася за Крим, бо не мала ресурсів

Share Button
Фото: rtvi.com

З ініціативою запровадити воєнний стан виступав на засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) 28 лютого 2014 року тодішній в.о. президента України, один із лідерів партії «Народний фронт» Олександр Турчинов.

Про це POLUKR.net дізнався зі стенограми засідання, на якому розглядали питання щодо анексії Автономної Республіки Крим і можливої війни з Росією. Стенограму розсекретили у відповідь на звернення голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергія Пашинського.

Олександр Турчинов на засіданні РНБОУ 28.02.2014 р. сказав, що днем раніше дав команду підготувати проект Указу про введення воєнного стану «в зв’язку з тим, що життю людей загрожує небезпека і є пряма агресія Росії, військові захоплюють адміністративні приміщення з використанням зброї».

Проте ця ідея не мала підтримки інших учасників засідання, відтак Турчинов урешті був єдиним, хто за неї голосував.

В. о. міністра оборони Ігор Тенюх поінформував, що Росія концентрує війська вздовж усього українсько-російського кордону під прикриттям навчань збройних сил і готується до вторгнення на українську територію.

«На Київському, Харківському і Донецькому напрямках вже сконцентровано 38 тис. осіб, 761 одиниця збройної танкової техніки, 2200 броньованих машин, 720 артилерійських систем та залпового вогню, також до 40 ударних вертольотів і 90 вертольотів бойового забезпечення та 90 літаків штурмової авіації. В акваторії Чорного моря на бойове чергування вийшло 80 військових кораблів РФ», – такі дані навів Ігор Тенюх.

За словами міністра, у Крим на той час, окрім сил Чорноморського флоту РФ, перекинули штурмові підрозділи збройних сил і спецназу ГРУ ГШ РФ, і вже тоді бойова компонента перевищувала 20 тисяч осіб і постійно зростала. Натомість загальна кількість українських військ становила 15 тисяч осіб, з них реально виконувати бойові завдання могли від сили 5 тисяч осіб.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк припустив, що введення воєнного стану (що фактично означатиме оголошення війни Російській Федерації) – це пастка, в яку раніше потрапила Грузія і в яку намагаються втягнути Україну. Він зауважив, що в країні немає реальної здатності вистояти проти агресії РФ, відсутні кошти для фінансування війська. Прем’єр запропонував провести політичні консультації з іноземними партнерами, а також почати переговори щодо надання додаткових прав АР Крим, виграти час і реанімувати силовий блок.

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко на засіданні також висловилася категорично проти запровадження воєнного стану.

«…Ми маємо сьогодні благати все міжнародне співтовариство стати на захист України. Це наша єдина надія, – зазначила Ю. Тимошенко. – … Маємо придумати якісь нестандартні ходи. Наприклад, запросити лідерів європейських країн на якийсь мирний саміт до Києва чи до Криму. Провести конференцію з питань миру. Маємо всі разом писати звернення в ООН, до НАТО, США за миротворчими військами. Задіяти всі дипломатичні зв’язки».

Глава СБУ Валентин Наливайченко підтвердив інформацію про готовність Росії до введення військ, що концентруються вдовж кордону. Він сказав, що, за даними американської та німецької розвідки, Путін готовий використати будь-які активні дії України для початку широкомасштабного сухопутного вторгнення. «Ми маємо почути західних партнерів, а їм потрібен час для ухвалення рішень», – наголосив він.

Тодішній міністр закордонних справ Андрій Дещиця додав, що міністри закордонних справ «Вишеградської четвірки» також просили Україну не робити поспішних кроків.

Коли присутні на засіданні не підтримали пропозицію Турчинова щодо запровадження воєнного стану, він поставив на голосування інше рішення, яке присутні підтримали одностайно. До нього входили такі пункти:

1. Невідкладно привести ЗСУ та відповідні військові формування в повну бойову готовність.

2. Уточнити Стратегічний замисел застосування ЗСУ, інших військових формувань і правоохоронних органів; уточнити план територіальної оборони України.

3. Організувати і провести навчальні збори з військовозобов’язаними.

4. Виділити необхідні фінансові, матеріально-технічні та інші ресурси для належного забезпечення безпеки, прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів.

5. Звернутися до зовнішньополітичних відомств окремих держав-підписантів Будапештського меморандуму про гарантії безпеки.

6. Забезпечити посилену охорону об’єктів енергетики та критичної інфраструктури.

7. Утворити Оперативний штаб з питань реагування на ситуацію в АР Крим і Севастополі.

Джерело: komnbo.rada.gov.ua

Share Button

Також перегляньте

Fot. prezydent.pl

Глава Бюро національної безпеки Польщі: «Країни НАТО мають три роки, щоб приготуватися до війни з Росією»

Яцек Сєвєра повторив свою оцінку міжнародної ситуації в регіоні Центральної та Східної Європи. «Якщо хочемо …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.