Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Якщо Франція продасть Росії десантні кораблі «Містраль», Париж порушить «Кодекс поведінки ЄС у сфері експорту озброєнь», знецінить європейську систему експортного контролю та підмочить свою міжнародну репутацію. За якихось жалюгідних 1,2 млрд євро. Невже Франція продається так дешево?
Нещодавно Путін, перебуваючи з візитом в Австрії, зізнався в тому, що Росія дійсно є країною-агресором. «Так, я не буду приховувати, я вже про це говорив, ми використовували наші збройні формування для того, щоб забезпечити свободу волевиявлення кримчан, використовували блокування деяких збройних формувань української армії». Відомий російський експерт Андрій Ілларіонов дає правове трактування цієї заяви російського президента. «Зазначені дії збройних сил Російської Федерації, в тому числі «блокування деяких збройних формувань української армії», а також подальша анексія українського Криму та Севастополя підпадають під критерії агресії згідно з Визначенням агресії, затвердженим Резолюцією 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року», – вважає Ілларіонов.
Насправді, світовій спільноті вже не потрібно зайвий раз пояснювати, що означає окупація Росією Криму, що значить війна Росії проти України на Донбасі, в чому проявляється пряма підтримка терористів, які тримають в заручниках мільйони жителів Донецької та Луганської областей. Все давно зрозуміло, підтверджено і визначено. Хоча, в Європі часто намагаються зобразити щире нерозуміння ситуації і говорити про «внутрішній конфлікт в Україні», «громадянську війну» або «українську кризу». Але роблять це європейці не від великої любові до Путіна. А, як завжди, через гроші і потенційно недоотриманий «профіт».
Найяскравіший приклад – продаж Францією десантних кораблів «Містраль» для ВМФ РФ. Контракт, який передбачає поставку Росії двох кораблів наступального призначення («Містраль» ще називають «кораблем інтервенції»), принесе суднобудівної галузі Франції 1,2 млрд євро. Треба визнати, ця угода стала несподіваною удачею для французів. Криза військового суднобудування в Європі поглиблюється, європейські ВМС «усихають» без бюджетний підтримки, перспективи розвитку військових флотів – негативні. Єдиним виходом для європейських кораблів залишається експорт. Але і на міжнародних ринках такий товар як «Містраль» не користується популярністю – занадто дорого і занадто специфічно. Такий корабель потрібний країнам, які збираються проводити широкомасштабні десантні операції. Але, як правило, такі країни (наприклад, США або Китай) самостійно виробляють власні аналоги і не збираються залежати від іноземців у цій чутливій сфері.
У 2008 році в Парижі на міжнародному військово-морському салоні «Євронаваль» до представників французької компанії DCNS підійшла делегація ВМФ РФ на чолі з головнокомандувачем адміралом Висоцьким. Через пару хвилин на стенді DCNS почалася паніка: адмірал Висоцький просто ткнув пальцем в макет десантного корабля «Містраль» і запитав «Скільки коштує?». Почувши у відповідь щось на кшталт: «Дорого, триста п’ятдесят мільйонів…», Висоцький, майже як в анекдоті, відреагував: «Дайте два». Французи не могли повірити неочікуваному щастю … Мрії збуваються!
Тут слід зазначити важливу деталь. Ця подія відбувалася наприкінці жовтня 2008 року, буквально через 2 місяці після російсько-грузинської війни. Ще не розвіявся дим від російських танкових колон по грузинських містах і селах, а французи без найменших вагань були готові продати агресору корабель, що ідеально підходить саме ведення таких локальних конфліктів, як у Грузії. Сам адмірал Висоцький пояснив головний мотивпокупки «Містралів»: «Якби Росія під час конфлікту з Грузією мала корабель типу «Містраль», то Чорноморський флот виконав би своє завдання за 40 хвилин, а не за 26 годин». Навіть такий прозорий натяк адмірала на бажання росіян використовувати «Містралі» у майбутніх війнах проти сусідніх країн (наприклад, проти України, Польщі або країн Балтії), не протверезив комерційний запал Франції. Угода була підписана, кораблі почали будуватися.
Одному з них дали дуже символічне ім’я – «Севастополь». Окупація Криму і «гібридна» війна Росії на Донбасі, не зупинили Францію. Французькі державні чиновники намагаються зобразити із себе «простих комерсантів», яких хвилює лише бізнес, а не міжнародна політика. Пояснюючи торгівлю зброєю з агресором, урядовці Франції посилаються на необхідність підтримки вітчизняного виробника і виплати зарплат робітникам суднобудівних заводів. І, що найголовніше, Франція намагається створити ілюзію, що, формально, продаж «Містралів» Росії нічого не порушує. Справді, адже РФ не перебуває під дією збройового ембарго ООН чи ЄС. Ось і виходить, що всі претензії до Франції більше лежать в площині високої моралі. А це вже, як кажуть, справа добровільна: хочеш – дотримуйся, не хочеш – не дотримуйся.
Однак, є маленька деталь про яку воліють мовчати французькі чиновники. З 1998 року діє «Кодекс поведінки ЄС у сфері експорту озброєнь», який у 2008 році був підтверджений «Загальної позицією», котра визначає правила ЄС у сфері контролю над експортом військових технологій та устаткування. Це короткі документи, які складаються з восьми критеріїв ведення збройового бізнесу країнами ЄС. Так от, продаж «Містралів» Росії в умовах окупації Криму і війни проти України порушує п‘ять критеріїв «Кодексу поведінки» з восьми! Судіть самі.
«Критерій 2»: Повага до прав людини в країні-одержувачі зброї. Здається, не потрібно говорити про те, що з дотриманням прав людини в Росії не все в порядку. І хоча, звичайно, кораблі «Містраль» навряд чи можна використовувати для репресій проти власного народу, однак, саме постачання наступальних озброєнь недемократичному уряду може служити заохоченням для подальшого посилення авторитарного режиму.
«Критерій 3»: Внутрішня ситуація в країні-одержувачі з точки зору існування напруженості і збройних конфліктів. Збройний конфлікт і напруженість на Кавказі в Росії не припиняється вже 20 років і навряд чи припиниться у найближчому майбутньому.
«Критерій 4»: Збереження регіонального миру, безпеки та стабільності. Цей критерій стверджує, що члени ЄС не будуть експортувати озброєння, якщо існує ризик агресивного його використання країною-одержувачем проти іншої країни або силового вирішення територіальних суперечок. У роз’ясненнях до цього критерію йдеться, що під таким ризиком розуміється існування або ймовірність виникнення збройного конфлікту між країною-одержувачем та іншою країною; існування територіальних претензій до сусідньої країни, які країна-одержувач озброєнь намагалася або намагається вирішити силою; ймовірність того, що озброєння може негативно вплинути на регіональну стабільність. Можна сказати, цей критерій ідеально підходить до сучасної Росії. За всіма параметрами.
«Критерій 5»: Національна безпека країн-членів і територій, зовнішні відносини яких знаходяться у відповідальності країн-членів, а також дружніх країн і країн-союзників. Тобто члени ЄС зобов’язуються не продавати зброю країнам, які можуть загрожувати національній безпеці не лише інших членів Євросоюзу, а й безпекці дружніх країн. Після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС Україна може по праву вважати себе дружньою та союзницькою країною ЄС. Цікаво, що з цього приводу думає Франція?
«Критерій 6»: Поведінка країни-покупця в рамках міжнародного співтовариства, в тому числі, ставлення до тероризму, її союзницькі зв’язки, повага до міжнародного права. Як кажуть, точнісінько в око! Кожне слово – про сучасну Росію: і з приводу прямої підтримки терористів на Донбасі, і про союзників (Сирія з Північною Кореєю), і, особливо, про повагу до міжнародного права з точки зору окупації Криму.
Начебто, все з цим «Кодексом поведінки ЄС» ясно і зрозуміло. Франція, продаючи Росії «Містралі», прямо порушує базові положення цього важливого документа Євросоюзу. Цікаво, що потрібно для того, щоб Брюссель і Париж задумалися над цим фактом? Агресії проти Грузії та України недостатньо? Невже Франція і далі буде ганьбитися і продасть свою міжнародну репутацію за якісь 1,2 млрд євро? Головне, не продешевити!
Михайло Самусь,
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
