Спецслужби Російської Федерації та підпорядковані їм так звані «міністерства державної безпеки» самопроголошених «ЛНР/ДНР» шукали осіб, готових за фінансову винагороду вчинити підпали культових споруд, що належать Українській православній церкві Московського патріархату. В такий спосіб спецслужб РФ планували дестабілізувати ситуацію в Україні на релігійному ґрунті. Про це інформує прес-центр Служби безпеки України.

За умови надання звіту – відеозапису злочинних дій, «замовник» обіцяв надіслати дві тисячі доларів США на картковий рахунок, відкритий в одному з українських банків.

Згідно з інструкцією, яку оприлюднили в СБУ, підпалювачі мали намалювати на будь-якому храмі Московського патріархату певні символи та почати зйомку. Зняти на відео необхідно було темряву, момент займання та десять секунд горіння споруди. Повністю палити церкву вказівки не було.

Автори інструкції також наголошували, що на «акцію» потрібно брати телефон без СІМ-картки, а в момент зйомки поставити його в режим «авіа», щоб «не засвітитися на якомусь вай-фаї».

У Службі безпеки додають, що вже запобігли спробі залучення громадянина України до скоєння цього злочину, проте іноземна спецслужба продовжує свою вербувальну діяльність. Тож українців закликали бути пильними, а в разі отримання схожого «замовлення» інформувати СБУ.

Джерело: ssu.gov.ua

У польському місті Щецін на Центральному кладовищі відкрили пам’ятник «жертвам українських націоналістів у 1939-1947 роках». Монумент ушановує «пам’ять тисяч поляків, мешканців Волині та Східної Малопольщі, жертв геноциду, скоєних у 1939-1947 роках членами українських націоналістичних організацій ОУН-УПА», – так описано пам’ятник на сайті польського Інституту національної пам’яті.

Пам’ятник спорудили завдяки зусиллям товариства «Східні креси. Спадщина і пам’ять» і за фінансової підтримки відділення Інституту національної пам’яті в Щеціні. Автор монумента – професор Катажина Радецька. За формальне і правове виконання будівництва пам’ятника відповідало відділення Бюро увічнення боротьби та мучеництва у Щеціні, воно ж вело нагляд за роботами.

Композиція складається з даху спаленого будинку та придорожньої каплички, притаманної польській сільській місцевості. Як пояснюють символіку в польському ІНП, дах будинку, який ніби частково занурений у землю, не має суцільного покриття, натомість має символічні «шрами» – заглибини з назвами місць, з яких походить земля з прахом убитих поляків, що її привезли й насипали під пам’ятник. Капличка своїм виглядом нагадує самотній обвуглений димохід, символізуючи, за поясненням ІНП, поодинокі нечисленні жертви, які пережили етнічні чистки й позбавлені сімейного тепла. Проміжки між цеглинами на димарі, які зазвичай є увігнутими, на пам’ятнику – опуклі, адже вони символізують спотворені людські й добросусідські відносини. Хрести на верхній частині монумента – символ розпорошення збережених нащадків жертв у всьому світі.

У церемонії відкриття пам’ятника 9 лютого на Центральному кладовищі в Щецині, зокрема, взяли участь президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек, директор департаменту ІНП у Щеціні Павел Скубіш і президент асоціації «Східні Креси. Спадщина і пам’ять» Єжи Мужило.

Дату відкриття пам’ятника обрали не випадково. «9 лютого 1943 року в польській колонії Паросля Перша (ґміна Антонівка, Сарненський повіт, нині – Рівненська область в Україні) підрозділ УПА здійснив перше колективне й організоване вбивство польського населення. 173 поляків було вбито з особливою жорстокістю. Злочин у Парослі вважають початком волинського геноциду, хоча окремі вбивства поляків траплялися й раніше», – йдеться на сайті ІНП Польщі.

Джерело: ipn.gov.pl

Президент України Петро Порошенко візьме участь у спільному візиті разом з Президентами Республіки Польща та Литовської Республіки до штаб-квартири бригади ЛИТПОЛУКРБРИГ у Любліні (Республіка Польща) в лютому цього року. Про це домовилися вчора, 8 лютого, у Варшаві під час XXVIІ засідання Консультаційного комітету Президентів України та Республіки Польща під головуванням заступника глави адміністрації Президента України Костянтина Єлісєєва та державного секретаря – керівника Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштофа Перського, – інформує сайт Президента України. 

Під час зустрічі сторони розглянули актуальні питання українсько-польських відносин, а також узгодили питання двостороннього, європейського та міжнародного порядку денного. Також, як зазначили у прес-службі адміністрації Президента України, було обговорено шляхи відновлення процесу пошукових та ексгумаційних робіт в Україні.

У контексті непостійного членства Польщі у Раді Безпеки ООН під час зустрічі обговорили подальші зусилля задля консолідації міжнародної спільноти для надання Україні практичної підтримки у протидії російській агресії та звільненні незаконно утримуваних у Росії українських в’язнів, зокрема військових моряків, захоплених у полон поблизу Керченської протоки у листопаді 2018 року.

На зустрічі вирішили посилити співпрацю в безпекових питаннях, зокрема щодо енергетичної безпеки, протидії проекту «Північний потік-2», а також обговорили важливість активізації транскордонного, економічного й інвестиційного співробітництва між Україною та Польщею.

Українська сторона запросила польську провести наступне засідання Комітету цього року в Україні.

Джерело: president.gov.ua

Міністерство закордонних справ Польщі рекомендуватиме Анджеєві Дуді запросити президента Росії Владіміра Путіна на відзначення 80-ї річниці початку Другої світової війни. Якщо в канцелярії президента Польщі спитають поради МЗС. Про це сьогодні в ефірі радіо RMF 24 сказав заступник міністра закордонних справ Польщі й потенційний наступний посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький.

Коли в Ціхоцького запитали, чи варто запросити Путіна в Польщу для відзначення цієї дати, він відповів: «Так, звичайно, такою буде рекомендація, коли канцелярія президента спитає про це».

Ціхоцький додав, що наразі не було офіційного запиту від президентської канцелярії і, зрештою, може й не бути. Анджей Дуда є організатором цих відзначень і сам може вирішувати, яким буде склад гостей і формат заходів.

Нагадаємо, Бартош Ціхоцький, найімовірніше, стане новим послом Республіки Польщі в Україні. Він має замінити на цій посаді Яна Пєкла.

Джерело: rmf24.pl

Центральна виборча комісія завершила процес реєстрації кандидатів на пост Президента України на чергових виборах, що відбудуться 31 березня 2019 року. Загалом зареєстровано 44 претенденти, які боротимуться за цю посаду, – інформує прес-служба ЦВК.   

Сьогодні, 8 лютого, ЦВК зареєструвала двох останніх претендентів на найвищу посаду – Дмитра Гнапа, члена партії «Сила людей», а також Олександра Соловйова – члена партії «Розумна сила»,

Отож зареєстровано таких 44 кандидатів на пост Президента України: Шевченко І.А., Каплін С.М., Наливайченко В.О., Скоцик В.Є., Садовий А.І., Купрій В.М., Мураєв Є.В., Гриценко А.С., Балашов Г.В., Богомолець О.В., Шевченко О.Л., Насіров Р.М., Бойко Ю.А., Ляшко О.В., Корнацький А.О., Вілкул О.Ю., Тимошенко Ю.В.,Добродомов Д.Є.,Мороз О.О., Кива І.В., Кошулинський Р.В., Данилюк О.В., Тарута С.О., Смешко І.П., Богословська І.Г., Зеленський В.О., Габер М.О., Дерев’янко Ю.Б., Безсмертний Р.П., Бондар В.В., Носенко С.М., Кривенко В.М., Кривонос С.Г., Ригованов Р.О., Тимошенко Ю.В., Новак А.Я., Журавльов В.М., Порошенко П.О., Кармазін Ю.А., Литвиненко Ю.Л., Ващенко О.М., Петров В.В., Гнап Д.В., Соловйов О.М.

Окрім того, станом на сьогодні, 8 лютого, ЦВК зареєструвала 109 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій та іноземної держави на чергових виборах Президента України.

Нагадаємо, виборча кампанія в Україні стартувала 31 грудня і триватиме 90 днів. Перший тур виборів Президента України відбудеться 31 березня 2019 року, а його результати має бути встановлено до 10 квітня 2019 року. Якщо жоден із кандидатів не набере більш ніж понад 50% голосів, то 21 квітня 2019 року відбудеться другий тур виборів. Відтак ЦВК має офіційно оголосити результати виборів до 1 травня 2019 року, а інавгурація новообраного президента має відбутися до 31 травня 2019 року.

Джерело: cvk.gov.ua

Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила проект Закону внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) №9037. За відповідне рішення проголосували 334 народні депутати України. 

Про законопроект доповів голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, відтак участь в його обговоренні взяли представники депутатських фракцій, а після цього в парламенті виступив і Президент України Петро Порошенко.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, закріплення на конституційному рівні правової визначеності курсу України на членство в ЄС і НАТО «мобілізуватиме українське суспільство й українську владу та сприятиме реформам, спрямованим на досягнення критеріїв повноправного членства в ЄС і НАТО».

Відповідно до ухваленого законопроекту, до Конституції України внесуть слова про підтвердження «європейської ідентичності Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України».

Пункт 5 частини першої статті 85 Конституції отримає таку редакцію:

«5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Статтю 102 Конституції доповнили частиною третьою, в якій зазначено: «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Статтю 116 Конституції доповнить пункт 11 такого змісту:

«11) забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Як зазначено в пояснювальній записці, прийняття закону має сприяти «реалізації європейського та євроатлантичного вибору через розширення та поглиблення співробітництва України з Європейським Союзом та Організацією Північноатлантичного договору аж до набуття повноправного членства, зміцненню національної безпеки нашої держави, матиме наслідком гарантію її суверенітету і територіальної цілісності».

Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Джерело: iportal.rada.gov.ua

Польська сторона має намір виділити 40 мільйонів злотих на реконструкцію польської частини залізничної гілки Нижанковичі – Перемишль. Про це йшлося 5 лютого в Ряшеві під час зустрічі, присвяченій подальшій співпраці зі створення нових залізничних сполучень між країнами, – повідомляє прес-служба Львівської обласної державної адміністрації.

Під час зустрічі обговорили поточний стан і попередню оцінку витрат ревіталізації Лінії 102, заслухали доповіді урядів маршалка Підкарпатського воєводства та української сторони.

За підсумками зустрічі підписано протокол намірів щодо розвитку технічних умов для виконання пасажирських перевезень, проведення додаткового аналізу відновлення курсування міжнародного потяга сполученням «Нижанковичі – Перемишль».

У зустрічі, зокрема, взяли участь директор департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації Роман Шепеляк і начальник управління транспорту та зв’язку департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку ЛОДА Тараск Оприск.

«Курортна зона Трускавця останнім часом особливо приваблива для туристів, тому відновлення такого залізничного сполучення була б доцільною. Зручне сполучення із Львівщиною дозволить значно скоротити час доїзду, адже навіть із врахуванням митних процедур подолати відстань між кінцевими станціями можна буде за три години», – зазначив Роман Шепеляк.

Нагадаємо, в грудні 2018 року, під час восьмого засідання українсько-польської Робочої групи з питань транспорту в Києві, між країнами було підписано заяву про наміри подальшої співпраці, спрямовану на створення нових залізничних сполучень між країнами. Заява передбачає спільну роботу щодо розширення географії залізничних пасажирських перевезень між Україною та Польщею, серед іншого – і відновлення залізничного сполучення за напрямком Перемишль – Мальховіце – Нижанковичі.

Джерело: loda.gov.ua

У селі Команчі Підкарпатського воєводства в Польщі приватна особи хоче встановити пам’ятник жертвам Волинської трагедії, – повідомляє «Наше слово».   Цей монумент, елементами якого є дитина, пронизана вилами, а також паркан із відрубаними головами людей на палях, раніше вже хотіли розмістити в Ряшеві, Єленій Горі та Торуні.

Документи щодо зведення пам’ятника жертвам Волинської трагедії до ґміни Команча подала приватна особа з Кракова. Як стверджує видання з посиланням на неофіційні джерела, Рада ґміни наразі не ухвалила жодного рішення в цій справі.

Пам’ятник жертвам Волинської трагедії складається з трьох елементів. У центрі монумента – орел у короні, на розгорнутих крилах якого розміщено назви місць, де відбувалися вбивства поляків. Усередині орла – хрест із фігурою дитини, настромленої на вила (за задумом автора, вила є алюзією на державний герб України – тризуб). Внизу – фігури сім’ї з дітьми у вогні, за якими видніються відрубані голови на огорожі.

Про ідею такого пам’ятника стало відомо в лютому 2017 року. Автор монумента – польський скульптор Анджей Пітинський, який протягом останніх сорока років живе і працює у США. Будівництво пам’ятника жертвам «Волинської різні» фінансувало Товариство ветеранів польської армії у Нью-Йорку.

Спершу монумент хотіли звести в Ряшеві, але проти цієї ідеї виступив мер Тадеуш Ференц ідеї, назвавши однією з причин необхідність зберегти хороші польсько-українські відносини.

Відтак проект встановлення пам’ятника подало до громадянського бюджету Товариство любителів Львова і південно-східних кресів із Єленої Гори. Документи відхилили, оскільки в заяві було вказано місце, щодо якого міська влада мала інші плани. Нової локації не запропонували, тож голосування за проект серед місцевих мешканців не відбулося.

У Торуні монументом зацікавився польський католицький священик Тадеуш Ридзик – засновник і директор радіостанції «Радіо Марія в Польщі», а також телевізійного каналу «Телебачення Trwam», співзасновник і голова фонду Lux Veritatis. Він мав намір встановити пам’ятник не в громадському просторі, а на приватній території фонду Lux Veritatis. Таку ідею розкритикували, зокрема, фахівці з польсько-українських відносин.

Наразі не відомо, яким є остаточне рішення щодо встановлення монумента в Торуні, проте, ймовірно, якщо з’явилося нове місто-претендент, то Торунь також відмовився цієї від ініціативи.

Село Команча розташоване в Сяніцькому повіті (Підкарпатське воєводство). У ньому проживає 20-30% українців (до виселення 1947 року українське населення нараховувало понад 80% селян). У селі діє пункт навчання української мови, гурток Об’єднання українців у Польщі та ансамбль «Лем ми». Серед культурних пам’яток у Команчі є греко-католицька церква та дерев’яна православна святиня (колишній греко-католицький храм).

Джерело: nasze-slowo.pl

Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі погодилося виділити 53 тисячі злотих (понад 12 тис. євро) на роботу Музею лемківської культури в Зиндрановій (Підкарпатське воєводство). Така сума дасть змогу музею-скансену працювати на попередніх засадах, тож від 1 лютого установа відновлює роботу. Про це інформує «Польське радіо». 

«Після зустрічі, що відбулася 23 січня 2019 року в Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації, Рада Товариства розвитку Музею лемківської культури вирішила 1 лютого 2019 року відчинити для відвідувачів Музей лемківської культури в Зиндрановій», – зазначено на facebook-сторінці музею.

Раніше, в грудні 2018 року, Товариство розвитку Музею лемківської культури в Зиндрановій (воно опікується цією установою) вирішило від 1 січня 2019 року зачинити його для відвідувачів. Причиною став брак коштів: Міністерство внутрішніх справ і адміністрації виділило на роботу музею 33 тисячі злотих замість 53 тисяч, як того просила установа.

Відтак музейний наглядач і голова Ради товариства розвитку Музею лемківської культури в Зиндрановій Богдан Ґоч звернувся по допомогу до очільника воєводства, а також поїхав на перемовини до міністерства.

«Ми відновлюємо роботу 1 лютого. Статус установи не зміниться, але міністр погодився призначити дотацію, яку ми просили. Це 53 тис. злотих на основну діяльність музею, – сказав Богдан Ґоч після зустрічі в міністерстві. – Я задоволений, що проблему розв’язано, і що прозвучали заяви про пошук системних рішень на майбутнє. Ми будемо працювати над системою, що забезпечить у майбутньому роботу нашої установи. Аби не було так, що з року в рік у ситуації призупинення роботи ми не знаємо, чи та скільки дотації отримаємо».

Завдяки виділеним коштам музей зможе працювати, як і раніше. У березні-квітні установу можна буде відвідати з 08.00 до 16.00 по суботах і неділях (крім 21 квітня). Протягом туристичного сезону – від травня до жовтня – музей буде відчиненим щодня (за винятком 15 серпня), крім понеділка, від 09.00 до 17.00. У листопаді-грудні – знову лише по суботах і неділях, від 08.00 до 16.00. Виділених міністерством грошей вистачить, аби найняти одну особу для обслуговування гостей.

Музей лемківської культури в Зиндрановій засновано 1968 року завдяки зусиллям корінного мешканця цього села Теодора Ґоча. У скансені зібрано пам’ятки, пов’язані з культурою та матеріальною спадщиною лемків. Серед іншого – декілька об’єктів традиційної лемківської архітектури, зокрема лемківська хижа Теодора Кукели від 1860 року, кузня, вітряк і мала корчма. Щороку туди приїжджає приблизно 10 тисяч людей.

Джерела: polradio.pl, facebook.com/Muzeum Kultury Łemkowskiej w Zyndranowej / Музей Лемківской Культуры

Захід продовжить підтримувати Україну, оскільки вона рухається в правильному напрямку: зміцнює демократичні інститути, проводить економічні реформи, підвищує темпи зростання. Про це в інтерв’ю телеканалу «Прямий» заявив спеціальний представник Державного департаменту США по Україні Курт Волкер.

«Коли ми дивимося на Україну, ми бачимо країну, на територію якої вторглися, територію якої анексували. Ми бачимо людей, які намагаються побудувати сильне суспільство. Зараз Україна зміцнює свої демократичні інститути, реформує економіку, намагається піклуватися про свій народ, підвищує темпи зростання, запроваджує систему соціального забезпечення та економічної безпеки. Це та Україна, яку європейські країни і Сполучені Штати будуть підтримувати постійно. Тому що таке наше бачення, ми розділяємо однакові цінності. Це чудові речі, які варто підтримувати для стабільності в майбутньому», – зазначив він.

Волкер додав, що якби Україна була «безнадійно корумпована, атакувала би свій народ, як це робив Янукович, якби вона не була демократичною, а інституції би по факту не працювали», тоді вона не отримала б підтримки, «усі просто сказали б: ми тут не можемо нічого зробити, це безнадійно або занадто дорого».

Спецпредставник Держдепартаменту США вважає, що Україна перебуває на правильному шляху реформ. «Ми вже згадували про МВФ. Країна провадить бюджетну реформу, економічну, а також реформу сектора оборони, які є критичними для збереження підтримки Сполучених Штатів та інших західних країн. Доки Україна дотримуватиметься цього шляху, думаю, Захід буде її постійно підтримувати», – наголосив він.

Говорячи про відносини Україна – НАТО, Волкер зауважив, що за останні 5 років тут помітно значний розвиток.

«За останні 5 років ми побачили значний розвиток у цьому напрямку – почалась тісна співпраця з НАТО. Але це трапилося не завдяки Альянсу. НАТО не змінилося – воно залишається на старому місці. Організація завжди прагнула до співпраці з Україною. Але тепер і Україна показала міцну відданість своєму слову – бажання співпрацювати з НАТО і бути частиною Заходу», – сказав він.

Волкер додав, що Америка та Європа й надалі підтримуватимуть право України захиститися від російської агресії: «Ніхто не хоче ескалації з Росією. Мова не йде про посилення війни з Росією і відкриття нового фронту. Ніхто цього не хоче. Але ми віримо, що Україна має право захищатися. Знову ж таки, Росія захопила Крим, Росія атакувала Східну Україну, там тривають бої. Україна має право захищатись. США надають Україні оборонну зброю, підтримують військові тренування, підтримують реформи та оборонну галузь загалом. Інші члени НАТО роблять те ж саме – Канада, Велика Британія, Польща. Україна сьогодні має набагато більше підтримки, ніж це було 5 років тому. І причиною цього є сама Україна. Бо держава нарешті зробила вибір, в якому напрямку їй іти. І ми віримо, що у вас є таке право. Ви маєте право захищати себе».

Джерело: prm.ua