Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
У польському місті Щецін на Центральному кладовищі відкрили пам’ятник «жертвам українських націоналістів у 1939-1947 роках». Монумент ушановує «пам’ять тисяч поляків, мешканців Волині та Східної Малопольщі, жертв геноциду, скоєних у 1939-1947 роках членами українських націоналістичних організацій ОУН-УПА», – так описано пам’ятник на сайті польського Інституту національної пам’яті.
Пам’ятник спорудили завдяки зусиллям товариства «Східні креси. Спадщина і пам’ять» і за фінансової підтримки відділення Інституту національної пам’яті в Щеціні. Автор монумента – професор Катажина Радецька. За формальне і правове виконання будівництва пам’ятника відповідало відділення Бюро увічнення боротьби та мучеництва у Щеціні, воно ж вело нагляд за роботами.
Композиція складається з даху спаленого будинку та придорожньої каплички, притаманної польській сільській місцевості. Як пояснюють символіку в польському ІНП, дах будинку, який ніби частково занурений у землю, не має суцільного покриття, натомість має символічні «шрами» – заглибини з назвами місць, з яких походить земля з прахом убитих поляків, що її привезли й насипали під пам’ятник. Капличка своїм виглядом нагадує самотній обвуглений димохід, символізуючи, за поясненням ІНП, поодинокі нечисленні жертви, які пережили етнічні чистки й позбавлені сімейного тепла. Проміжки між цеглинами на димарі, які зазвичай є увігнутими, на пам’ятнику – опуклі, адже вони символізують спотворені людські й добросусідські відносини. Хрести на верхній частині монумента – символ розпорошення збережених нащадків жертв у всьому світі.
У церемонії відкриття пам’ятника 9 лютого на Центральному кладовищі в Щецині, зокрема, взяли участь президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек, директор департаменту ІНП у Щеціні Павел Скубіш і президент асоціації «Східні Креси. Спадщина і пам’ять» Єжи Мужило.
Дату відкриття пам’ятника обрали не випадково. «9 лютого 1943 року в польській колонії Паросля Перша (ґміна Антонівка, Сарненський повіт, нині – Рівненська область в Україні) підрозділ УПА здійснив перше колективне й організоване вбивство польського населення. 173 поляків було вбито з особливою жорстокістю. Злочин у Парослі вважають початком волинського геноциду, хоча окремі вбивства поляків траплялися й раніше», – йдеться на сайті ІНП Польщі.
Джерело: ipn.gov.pl
