Українських моряків, яких 25 листопада затримали в Керченській протоці й тепер утримують у Росії, визнано такими, що підпадають під Женевську конвенцію, тобто військовополоненими. За відповідну резолюцію сьогодні проголосували 103 делегати ПАРЄ. Троє виступили проти, ще 16 утрималися. Про це повідомила заступниця голови Верховної Ради України, учасниця української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко. 

«Усі члени української делегації в ПАРЄ на дебатах по провокації РФ в Азові говорили в один голос. Емоційно. З фактажем. З єдиною вимогою – негайно звільнити наших військовополонених моряків і розблокувати судноплавство в Азові і Керченській протоці. Сьогодні ми взаємодоповнювали одне одного», – прокоментувала виступи українців на дебатах пані Геращенко.

Вона також зауважила, що проросійські тези під час дискусії озвучили «сателіти Москви і Кремля» – представники Сербії, Словаччини та Голландії. Саме вони і проголосували проти документа.

Резолюція ПАРЄ «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» офіційно визнає захоплених у районі Керченської протоки українських військових моряків військовополоненими й закликає Москву негайно їх звільнити.

«Асамблея закликає РФ негайно звільнити українських військовослужбовців та забезпечити їм необхідну медичну, правову та/або консульську допомогу згідно з відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими як Женевська конвенція», – зазначено в документі, який цитує «Укрінформ».

Також ПАРЄ закликала РФ розблокувати Керченську протоку та висловиал глибоке занепокоєння ескалацією напруженості між РФ і Україною після 25 листопада 2018 року, коли українські військові катери здійснювали перехід з Одеси до Маріуполя.

«Асамблея засуджує застосування військової сили Російською Федерацією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів», – йдеться в документі.

У резолюції також висловлено занепокоєння щодо будівництва Росією мосту через Керченську протоку, що вважається нелегальним і засвідчує чергове порушення суверенітету України разом із вибірковими перевірками українських та міжнародних суден в Азовському морі.

Асамблея підтримала пропозицію Європарламенту розширити мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря, підтримала ініціативу Німеччини та Франції щодо моніторингу з боку спостерігачів від третіх країн свободи навігації у Керченській протоці.

Зазначимо, захоплених 25 листопада українських моряків нині утримують у слідчому ізоляторі в Москві. 15 та 16 січня Лефортовський суд продовжив термін їхнього арешту до 24 квітня. Моряки визнали себе військовополоненими та відмовилися давати свідчення.

Джерела: facebook.com/iryna.gerashchenko   ukrinform.ua

Рішення Конституційного суду Польщі про визнання неконституційними «українських» поправок до закону про Інститут національної пам’яті РП – це дійсно великий крок до нормалізації відносин між країнами. Хоча ці поправки – не єдина перешкода, яка була в питаннях, що стосуються минулого. Зокрема, залишається невирішеним питання відновлення знищених українських пам’ятників на території Польщі. Про це в ефірі ObozTV сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Він додав, що ще одним приводом для стриманого оптимізму в українсько-польському питанні є припинення спроб кримінального переслідування українського історика Григорія Купріяновича.

«Але поки що рано говорити про остаточний перелом і налагодження нормальних, спокійних відносин між Україною та Польщею», – зауважив голова УІНП.

За його словами, єдиною перешкодою нормалізації стосунків Києва та Варшави є надмірна політизація історії саме в Польщі. Адже ми є свідками постійних заяв польських політиків щодо історії, причому – щодо української історії. Політики Польщі намагаються нав’язувати українцям власну точку зору щодо того, хто має, а хто не має бути героєм України, як українці мають інтерпретувати ті чи інші події тощо.

«Очевидно, що такий підхід до української та польсько-української історії деструктивний, він шкодить розумінню минулого і стоїть на заваді розвитку нормальних відносин сьогодні», – підсумував В’ятрович.

Про те, що рішення Конституційного суду Польщі дає надію на порозуміння міє Києвом і Варшавою, зазначила також співголова групи з міжпарламентських зв’язків Польщею Оксана Юринець. «Вітаємо рішення Конституційного Трибуналу Польщі, який за ініціативою провадження Президента Анджея Дуди визнав неконституційними терміни «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» в Законі про Інститут національної пам’яті. Українсько-польські стосунки зміцнюють мудрі та виважені рішення. Працюємо над тим, щоб так було й надалі», – прокоментувала вона це рішення.

А польський історик і політичний експерт, керівник наукових проектів Центру польсько-російського діалогу та порозуміння Лукаш Адамський переконаний, що після цього рішення Україна має скасувати мораторій на проведення пошукових та ексгумаційних робіт для польських установ.

«Сподіваюся, що після вироку Конституційного Трибуналу Польщі – згідно з яким зміну закону про польський Інститут Національної Пам’яті у частині, де мова про «злочини українських націоналістів» у «Східній Малопольщі», визнану за таку, що суперечить Конституції Польської Речі Посполитої – Україна скасує мораторій для польських установ на проведення ексгумацій жертв воєн.

Я також маю надію, що ті з-посеред українських істориків, котрі публічно заявляли, що бояться їздити до Польщі, бо там ніби обмежено свободу наукових досліджень, змінять свою думку», – зазначив він.

Нагадаємо, 17 січня Конституційний суд Польщі оголосив рішення у справі подання президента країни щодо оцінки так званої «української» поправки» в законі про Інститут національної пам’яті (IНП) Польщі. Цим рішенням визнано такими, що суперечать Конституції країни, зміни до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) Республіки Польща, що стосуються положень про «українських націоналістів» і «Східну Малопольщу».

До слова, Український інститут національної пам’яті ініціював зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань і впорядкування польських місць пам’яті в Україні після цілковитого знищення 26 квітня 2017 року в Грушовичах пам’ятника на братській могилі вояків УПА. Відтак українська сторона призупинила пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде ІНП Польщі. Умовою зміни позиції Києва є, зокрема, відкриття у первинному вигляді пам’ятника у Грушовичах. Утім у Міністерстві культури Польщі заявили, що український пам’ятник було зведено з порушення польського законодавства (до слова, за інформацією секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремети, на території України є 170 незаконних пам’ятників, які встановили польські громадяни чи організації Польщі).

Співробітники Інституту національної пам’яті Польщі 24 травня провели археологічні дослідження на кладовищі села Грушовичі, на місці зруйнованого пам’ятника. Археологічні дослідження польського Інституту національної пам’яті не підтвердили, що на цьому місці були захоронення воїнів УПА.

Джерела: obozrevatel.com, facebook.com/oksana.yurynets, facebook.com/Łukasz Adamski

У 156-ту річницю Січневого повстання в Польщі проти російського царату, 22 січня, у Львові відбулися урочистості з ушанування пам’яті на могилах повстанців, похованих на Личаківському цвинтарі. Спільну молитву біля пам’ятника повстанцям очолив отець францисканець Станіслав Пенкала. Про це інформує сайт Львівської архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні.  

До Львова з цієї нагоди прибув голова управління у справах комбатантів і репресованих осіб Республіки Польща Ян Юзеф Каспшик. Він вручив медалі Pro Bono Poloniae групі львів’ян, які опікуються польськими військовими похованнями на Львівщині. Цю медаль вручають тим, хто зробив значний внесок у поширення знань про історію боротьби за незалежність, пропагує патріотичні відносини в польському суспільстві, а також культивує та популяризує знання про традиції незалежності поза межами країни.

На церемонії також були присутні представники польських організацій і польських шкіл. На могили учасників Січневого повстання поклали квіти й запалили свічки. Генеральне консульство Польщі у Львові взяло почесний патронат над урочистостями, тож під час пам’ятних заходів виступила заступниця генконсула Катажина Солєк.

Довідково. Січневе повстання — шляхетське повстання 1863–1864 років на землях колишньої Речі Посполитої. Разом з поляками у повстанні взяли участь литовці, білоруси й українці. Найбільше повстання, що знайшло підтримку міжнародної громадської думки. Мало характер партизанської війни, під час якої відбулося близько 1200 битв і сутичок. Скінчилося поразкою повстанців, з яких кількадесят тисяч загинули в сутичках, близько тисячі було страчено, близько 38 000 засуджено до каторги чи заслано до Сибіру, а близько десяти тисяч подалися в еміграцію. Місто Вільно було пацифіковане російськими загонами Муравйова, який вдався до жорстоких розправ.

Цвинтар Січневого повстання 1863-1864 років розташований на полі №40 Личаківського кладовища. Це найбільше спільне поховання учасників польського Січневого повстання. Цвинтар засновано з ініціативи Товариства взаємної допомоги учасникам Польського повстання наприкінці 1890-х рр.

Після польського Січневого повстання 1863-1864 рр., яке закінчилося поразкою, у Львові оселилося багато його учасників: частина з них емігрувала з Росії, а інші з часом поверталися із Сибіру з каторги. Для допомоги цим ветеранам громадськість Львова створила низку організацій, одна з яких – Товариство взаємної допомоги учасникам Польського повстання (Towarzystwo Wzajemnej Pomocy Uczestników Powstania Polskiego). Ця організація домоглася дозволу міської ради Львова на виділення окремого поля для поховання ветеранів Січневого повстання. На цвинтарному полі розміщені могили таких видатних осіб, як Мар’яна Валенти Корвін-Курчинського – підпоручика інженера, учасника відділу ген. графа Артура Голуховського, голови Товариства взаємодопомоги учасників повстання 1863-1864 рр.; Бенедикта Дибовського – відомого вченого, професора Львівського університету, зоолога, лікаря, етнографа, дослідника Сибіру, активного учасника Січневого повстання 1863-1864 рр., жінок-повстанців Альбертини з Баєрів Дзєвонської, Юзефи Кжановської, Йоанни Аполонії Фіялковської, Бірути Лукасевич. Останнім на цьому цвинтарі поховали учасника обох повстань ксьондза Францішека Іваницького – відомого громадського діяча й ініціатора будівництва цвинтарних каплиць. Окрім цього, на Личакові поховані ще 425 повстанців 1863-1864 рр., могили яких розпорошені по всій території цвинтаря.

Джерела: rkc.lviv.ua, lvivcenter.org, facebook.com/Konsulat-Generalny-RP-we-Lwowie

Чеський приватний перевізник Leo Express у грудні 2019 року планує запустити потяг з Праги через Краків до прикордонного міста Мостиська у Львівській області. Про це інформує Rynek Kolejowy. 

Польська адміністрація залізничного транспорту (UTK) отримала інформацію про заплановані міжнародні сполучення на маршруті «Прага – Медика (державний кордон) – Прага». Перевізник у своїй заяві зазначив, що має намір здійснювати перевезення щодня з 11 грудня 2019 року до 10 грудня 2024 року, до чотирьох разів на день. У заяві перевізник вказує, що основною метою запропонованих пасажирських послуг є доповнення наявної транспортної пропозиції на маршруті Прага – Львів у комбінованій системі.

Попередньо потяги мали б вирушати з Праги о 08.09, 10.09, 12.09, 16.09. Запланований час у дорозі з Праги до Мостиськ становитиме 9 годин 45 хвилин (до Кракова – 6 годин 40 хвилин, з Кракова до Перемишля – 2 години 41 хвилину, з Перемишля до кінцевої станції (державний кордон – Мостиська) – ще 34 хвилини). Назад із Мостиськ потяги, за планом, вирушатимуть о 23.16, 01.38, 6.38 і 09.38.

Інформацію про запланований запуск такого сполучення виданню підтвердили в польському представництві Leo Express. Там назвали пріоритетним продовження маршруту Прага – Краків до Мостиськ і запровадження його маршруту щодня з грудня цього року. Чотири рейси на день – це максимально можливе число. Перевізник не зобов’язаний виконувати всіх рейсів, зазначених у заявці, проте намагатиметься працювати якомога частіше.

Leo Express ще має узгодити технічні деталі, зокрема домовитися з прикордонними службами щодо паспортного контролю. Перевізник хотів би, щоб паспортний контроль проходив просто в потязі, як це відбувається зараз у поїздах «Інтерсіті» сполученням «Київ – Перемишль».

Згідно з даними UTK, Leo Express Global має чинну ліцензію, сертифікат безпеки A (дійсний до 11 квітня 2020 року), виданий чеським регулювальним органом, а також сертифікат безпеки частини B (дійсний до 20 квітня 2022). Це означає, що перевізник відповідає всім формальним вимогам. Тож тепер протягом чотирьох тижнів залізнична адміністрація чекає можливих заяв на розгляд економічного балансу, про що можуть повідомити маршали воєводств чи міністр інфраструктури.

Джерело: rynek-kolejowy.pl

Варшавський аеропорт імені Шопена назвав п’ять найпопулярніших регулярних напрямків за підсумками 2018 року. Ними стали Лондон, Париж, Франкфурт, Київ та Амстердам. Про це пише Центр транспортних стратегій. 

За даними, що їх оприлюднив Варшавський аеропорт, з/у Київ (у два аеропорти – «Бориспіль» та «Київ» ім. Ігоря Сікорського) впродовж 2018 року відправилося 495 тисяч пасажирів. Популярнішими за столицю України стали Лондон (мільйон пасажирів за 2018 рік), Париж (573 тис. осіб), Франкфурт (534 тисячі). Амстердам із числом 495 тисяч осіб посідає п’яте місце.

Щодня з Києва до Варшави прибуває 5-6 рейсів, і цей напрямок набуває дедалі більшої популярності, зазначають у Польщі. З Києва в аеропорт ім. Шопена виконують рейси авіакомпанії LOT, Wizz Air, МАУ. Ірландський лоукостер Ryanair літає з Борисполя в інший аеропорт Варшави – Модлін.

Перше місце за кількістю перевезених пасажирів у Варшавському аеропорту Шопена посіли польські авіалінії LOT. 2018 року ця компанія перевезла 8,7 млн. пасажирів (на 26% більше, ніж роком раніше). Друге місце в списку перевізників посіла компанія Wizz Air (майже 2,7 мільйона пасажирів), третьою стала Lufthansa із майже 532 тисячами мандрівників, – інформує сайт Варшавського аеропорту.

За підсумками 2018 року Україна увійшла в трійку країн, які забезпечують найбільший пасажиропотік аеропорту Шопена, випередивши Францію та Італію. На першому місці (не враховуючи Польщу) – Німеччина (1,5 млн пасажирів), на другому – Великобританія (1,2 млн), Україна з 810 тисячами пасажирів – третя. На четвертому місці – Італія (741 тис.), на п’ятому – Франція (726 тис.).

Джерела: cfts.org.ua, lotnisko-chopina.pl

Поліцейські затримали директора фірми, що охороняла фінал доброчинної акції Великого оркестру святкової допомоги, під час якого було скоєно напад на мера Ґданська Павла Адамовича. Затриманого, зокрема, звинувачують у дачі фальшивих свідчень. Про це інформує Польське радіо.  

Речниця Окружної прокуратури в Ґданську Ґражина Вавринюк сказала, що затриманий Даріуш С. намагався перешкодити розслідуванню, пов’язаному з убивством Адамовича. Зокрема, надав поліції неправдиву інформацію про те, нібито вбивця Стефан В. використав бейдж «ЗМІ», аби увійти на сцену фіналу ВОСД. Окрім того, затриманий начебто підбурював одного зі своїх працівників також дати фальшиві свідчення, щоб покрити порушення, допущені під час організації безпеки цього заходу.

Даріушу С. висунуто два обвинувачення: у складанні фальшивих свідчень та підбурюванні до складання фальшивих свідчень. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Ґражина Вавринюк заявила: за даними розслідування, Стефан В. не мав ідентифікатора «ЗМІ». Цей бейдж надав поліції Даріуш С.

Нагадаємо, 13 січня у Ґданську під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги – 27-річний чоловік вибіг на сцену і кілька разів ударив ножем мера Ґанська Павла Адамовича. Унаслідок отриманих травм Адамович помер наступного дня у лікарні. Нападника затримали на місці події.

За вбивство Стефану В. загрожує довічне позбавлення волі. Чоловік також пройде психіатричне обстеження: психіатри вивчають, чи на момент скоєння злочину в нього були психічні розлади.

Стефан В. раніше був засуджений до 5,5 року позбавлення волі за три напади на кредитні спілки та філію банку в Ґданську 2013 року.

Джерело: polradio.pl

У столиці Польщі створять Регіональний навчальний центр, який забезпечуватиме підготовку фахівців суспільних мовників із Польщі, а також з Балтії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Молдови, України та Білорусі. Про це інформує Detector.media. 

Відповідну угоду про наміри підписали у Варшаві генеральний директор Європейської мовної спілки (ЄМС) Ноель Карран (Noel Curran), голова правління Польського радіо Анджей Рогойський (Andrzej Rogoyski) та член правління Маріуш Станішевський (Mariusz Staniszewski), – повідомляє офіційний сайт ЄМС.

Угода передбачає проведення двох навчальних сесій на рік, проводитимуть їх на Польському радіо.

«Метою нашої співпраці є організація навчального центру у Варшаві з метою підвищення кваліфікації та розвитку працівників у регіонах», – сказав Ноель Карран.

Це буде перший регіональний навчальний центр, який ЄМС створить у партнерстві з суспільним мовником. Заняття в ньому проводитимуть експерти світового класу. Окрім того, регіональний навчальний центр у Варшаві є першим із трьох запланованих у країнах-членах ЄМС.

«Навчання у сфері мобільної журналістики та використання соціальних медіа в журналістській роботі будуть на першому місці», – сказав Маріуш Станішевський і додав, що онлайн-контент є абсолютним пріоритетом у ці дні.

Джерела: detector.media, ebu.ch

Сьогодні компанія Facebook видалила загалом 512 сторінок, груп та облікових записів, які були причетні до скоординованої неавтентичної поведінки на Facebook та в Instagram. Дві інформаційні операції координували з Росії. Одна була активною в різних країнах, інша зосереджувалася на Україні. Про це повідомила керівниця відділу кібербезпеки компанії Натаніель Глейхер. 

«Ми не знайшли жодних зв’язків між цими операціями, але вони використовували схожу тактику, створюючи мережі облікових записів, які вводять в оману інших щодо того, хто вони є і що вони роблять», – зазначено в повідомленні.

У компанії наголосили, що видалили сторінки й облікові записи не на основі опублікованого вмісту, а ґрунтуючись на їхній поведінці. Ті, хто стояв за цією діяльністю, координували її між собою та використовували фейкові акаунти.

Зокрема, у першій групі було видалено 364 сторінки користувачів Facebook. Вони були частиною мережі, що виникла в Росії та функціонувала в Прибалтиці, Центральній Азії, Кавказі, країнах Центральної та Східної Європи. Адміністратори цих сторінок і власники облікових записів найчастіше позиціонували себе як незалежні новинні сторінки або сторінки за інтересами, як-от погода, подорожі, спорт, економіка, політика в Румунії, Латвії, Естонії, Литві, Вірменії, Азербайджані, Грузії, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані, Молдові, Росії та Киргизстані. Насправді ж ці сторінки й облікові записи були пов’язані з працівниками інформаційного агентства «Супутник», розташованого в Москві, на деяких із них часто публікували пости на антинатовські та корупційні теми, а також присвячені протестним рухам.

Ці 289 сторінок і 75 облікових записів Facebook не мали асоційованих облікових записів у Instagram. Близько 790 000 облікових записів стежили за однією або кількома сторінками. Ці сторінки й акаунти витратили на рекламу у Facebook близько 135 тисяч доларів (оплачену в євро, рублях і доларах) від жовтня 2013-го й до січня 2019 року. Сторінки розмістили близько 190 подій. Перша була запланована на серпень 2015 року, а остання – на січень 2019 року. До 1200 учасників висловили зацікавленість принаймні в одній із них. Проте немає підтвердження того, що якась із цих подій дійсно відбулася.

До другої групи увійшло 107 сторінок Facebook, груп та акаунтів, а також 41 обліковий запис Instagram, які були частина мережі, що виникла в Росії та діяла в Україні. Люди, які стоять за цими акаунтами, здебільшого називалися українцями, керували фейковими облікованими записами, обмінюючись місцевими українськими новинами на різні теми: погода, протести, НАТО, стан здоров’я дітей у школах. Деякі технічні прийоми, якими користувалися координатори цих сторінок, схожі на діяльність, яка походила з Росії під час проміжних виборів у США 2018 року, включаючи поведінку, характерну для діяльності російського Агентства інтернет-досліджень (IRA), відомого як «фабрика тролів».

Ця група містила 26 сторінок, 77 облікових записів Facebook, 4 групи, а також 41 обліковий запис Instagram. Близько 180 000 облікових записів Facebook стежили за однією або кількома з цих сторінок, і більш ніж 55 000 облікових записів стежили за одним або декількома з цих облікових записів у Instagram. Від січня до грудня 2018 року ці сторінки витратили на рекламу у Facebook близько 25 000 доларів США (оплаченоу в рублях). Сторінки не розміщували жодних подій.

Джерело: newsroom.fb.com

Церемонія поховання мера Ґданська Павла Адамовича відбудеться в суботу, 19 січня. Його прах зберігатиметься в базиліці Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Ґданську. Про це повідомляє офіційний сайт міста. 

Сьогодні, 17 січня, відбулося засідання міської ради Ґданська, присвячене пам’яті Павла Адамовича. Відтак труну з тілом покійного виставили в Європейському центрі солідарності, де протягом 24 годин усі охочі можуть попрощатися з міським головою та зробити записи у книзі співчуттів.

У п’ятницю, 18 січня, труну перенесуть до базиліки Святої Марії. У храмі відбудеться богослужіння, а потім до опівночі ще можна буде попрощатися з Павлом Адамовичем. Уночі тіло кремують.

У суботу, 19 січня, о 12-й годині почнеться похоронна меса, яку очолить митрополит Ґданський, архієпископ Славой Лєшек Глодзь. У різних районах міста встановлять екрани, щоб за похоронною службою могли спостерігати всі, хто не зможе потрапити до храму.

У зв’язку з поховальною церемонією проїзд у громадському транспорті Ґданська в суботу буде безкоштовним, а транспорт працюватиме за зміненою схемою руху.

Родина загиблого звернулася з проханням не приносити на похорон квітів. Натомість волонтерам можна буде пожертвувати гроші на доброчинність – акцію Великого оркестру святкової допомоги та хоспіс імені отця Еуґенюша Дуткевича.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда оголосив, що день похорону Павла Адамовича буде в країні днем національної жалоби.

Мер Ґданська Павел Адамович помер 14 січня внаслідок ножових поранень, отриманих напередодні. Нападник важко поранив його під час благодійного заходу, просто на сцені.

Джерело: gdansk.pl

Польські поліцейські затримали по всій країні понад десяток людей через погрози в соціальних мережах міським головам, представникам державного управління, місцевого самоврядування, політикам і тих, хто публічно насміхався зі смерті мера Ґданська. Про це інформує сайт польської поліції. Про затримання повідомили прокурорів, яким передали зібрані докази.

Після нападу на міського голову Ґданська Павла Адамовича останніми днями поліцейські фіксують зростання кількості скарг громадян на образливі дописи в соцмережах, а також погрози й заклики до вбивств та актів агресії проти мерів, представників виконавчої влади, посадовців місцевого самоврядування та політиків різних політичних груп.

Цю інформацію оперативно опрацювали співробітники Бюро боротьби з кіберзлочинністю Головної комендатури та її місцевих підрозділів. Зібрані дані передали оперативникам, які здійснювали перевірки та подальші дії. Декого з тих, хто публікував погрози, затримали й доправили до поліцейських відділків. Після передачі прокурорам доказів, зібраних щодо цих людей, затриманим оголосили звинувачення. Їхню подальшу долю вирішуватиме суд.

Поліцейські подякували громадянам, які звернулися до них через протиправні дописи, і закликали до розумного й відповідального використання сайтів і соціальних мереж.

Нагадаємо, 14 січня в лікарні помер міський голова Ґданська Павел Адамович. Напередодні його важко поранив ножем 27-річний чоловік, який вибіг на сцену під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба». Мера Ґданська реанімували, йому провели операцію. Проте Павел Адамович не вижив.

Павел Адамович, член партії «Громадянська платформа», був багаторічним міським головою Ґданська.

Джерело: policja.pl