Фото: Посольство України у Республіці Польща15 березня 2016 року в Польщі відкрили ще одне – дев’яте – Почесне Консульство України. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Посольства України у Польщі.
Під час відкриття було підписано угоду про функції та обов’язки Почесного Консула України в Бидгощі. За участі представників регіональної влади та місцевої громади Посол України в Польщі Андрій Дещиця вручив консульський патент та екзекватуру на згоду щодо призначення Почесним консулом України в Бидгощі Президента Вищої школи економіки Кшиштофа Сікори.
Функції почесного консула доповнюють мережу професійних консульських установ, тож у почесному консульстві громадяни України зможуть отримати допомогу у вирішенні різноманітних формальностей. Утім Кшиштоф Сікора зауважує, що він, зокрема, хоче полегшити налагодження контактів між польськими та українськими навчальними закладами, а також між українськими та польськими підприємцями.
Посольство України у Республіці Польща
На відкритті консульства, крім посла України в РП, були присутні представники місцевої влади, зокрема воєвода Куявсько-Помороського воєводства, представники влади міста Бидгощ, а також польських компаній, які співпрацюють з Україною.
Кшиштоф Сікора із 2012 року очолює Вищу економічну школу в Бидгощі, фізик за освітою. На початку лютого цього року відвідував Україну для підписання угоди про міжнародну співпрацю між Університетом державної фіскальної служби України і Вищою економічною школою в м. Бидгощ.
Почесні консульства України в Польщі також діють у Тарнові, Вроцлаві, Зеленій Гурі, Перемишлі, Познані, Ряшеві, Хелмі, Щецині.
Українку Надію Савченко удостоїли престижної польської премії «Орел» Яна Карського «за міцність духу в боротьбі за людську гідність і честь». Про це POLUKR.net дізнався з сайту Польського радіо.
Члени журі нагороди, професори Юліан Корнгаузер і Кароль Модзелєвський, зазначили, що «з усією глибиною душі солідаризуються з лауреаткою у її стражданнях, схиливши голову перед її боротьбою». Колишній президент Польщі Алєксандр Кваснєвський, який також входить до складу журі, наголосив, що позиція лауреатки є «джерелом натхнення для усієї України та світу для збереження спільних європейських цінностей».
«Її викрали з території своєї країни, звинувачення були фальсифіковані. Її утримують в Росії, незважаючи на протести всього цивілізованого світу. Своєю позицією в російській в’язниці вона демонструє приклад людини, яку можна позбавити життя, але не можна зламати. Зараз вона веде голодування», – аргументували члени журі премії вибір лауреатки.
Ян Карський – емісар підпільної Польської держави в роки Другої світової війни. Справжнє прізвище – Козелевський. Був членом підпільного руху Опору. 1939 року Карський потрапив у радянський полон, але йому вдалося втекти й долучитися до розбудови підпільної Польщі. Брав участь у спеціальних місіях до Франції, Британії та США. Після війни залишився в Америці, де понад 40 років викладав в університеті Джорджтаун. 1982 року Карський був визнаний Праведником світу, а через 10 років йому було надано почесне громадянство Ізраїлю. Ян Карський є кавалером найвищої державної нагороди Польщі та США ордену «Білого Орла» та американської «Медалі Свободи».
Ян Карський заснував нагороду «Орел» 2000 року, незадовго до своєї смерті. Її вручають, згідно з його словами, «полякам, котрі з гідністю дбають про Польщу» та громадянам інших держав, котрі «не є поляками, але підтримують Польщу».
Торік премію вперше було присуджено посмертно – Борису Нємцову. Серед лауреатів премії Яна Карського також Тадеуш Мазовєцький, Лєх Валенса, Адам Міхнік, Марек Едельман, Шимон Перес.
Українську льотчицю Надію Савченко в Росії судять за звинуваченням у причетності до загибелі російських журналістів під Луганськом у червні 2014 року, а також у незаконному перетині кордону з Росією. Савченко наполягає на своїй невинуватості. Адвокати в суді навели переконливі докази, що до початку обстрілу Надія вже була в полоні у сепаратистів, проте суд не бере їх до уваги. Вирок у справі українки мають оголосити 21 і 22 березня. Прокурори просять для Надії 23 роки ув’язнення.
Фото: facebook.com/oleksandr.zinchenkoУ Польщі розпочалася друга зустріч Українсько-польського форуму істориків. Під час зустрічі історики продовжать діалог навколо спільного минулого України та Польщі. Зокрема, польські й українські іcторики впродовж двох днів обговорюватимуть тему польського та українського підпілля за часів Другої світової війни. Про це POLUKR.net дізнався зі сторінки радника голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Зінченка.
Нагадаємо, після семирічної перерви в рамках Українсько-польського форуму істориків було відновлено історичний діалог між країнами 2-5 листопада 2015 року в Києві відбулося перше засідання форуму, мета роботи якого – обговорити на рівні фахівців непрості сторінки історії обох країн.
На першому засіданні Форуму було вирішено організаційні питання, окреслено основні напрями та конкретизовано теми на 2016 рік. Згідно з рішеннями установчого засідання, зустрічі істориків відбуваються двічі на рік – у Польщі та в Україні. На кожне обговорення виносять дві теми, які готують учасники з польської та української сторін. Результати засідань публікують на сайтах українського та польського Інститутів національної пам’яті й у спеціальному щорічному виданні. Зокрема, документи Установчого засідання Форуму можна переглянути на сайті Українського інституту національної пам’яті. В онлайн-доступі є підсумкове рішення та доповіді, виголошені на Установчому засіданні: «Огляд польських досліджень з польсько-українських відносин 1939 – 1947 рр.» професора Яна Пісулінського та «Інвентар проблем спільної історії ХХ століття» професора Леоніда Зашкільняка.
Історики обох країн зосередили свою увагу на складних питаннях спільного минулого, обравши за хронологічний фокус роботи Форуму 1939-1947 роки. Так, тема нинішнього, березневого форуму – польське й українське підпілля, що діяло від 1939 року. А вже під час зустрічі в жовтні історики візьмуться за розгляд однієї з найгостріших тем спільної історії – антипольську акцію 1943 року.
Співорганізаторами Форуму є Український інститут національної пам’яті та Instytut Pamięci Narodowej.
Українці й поляки мають усвідомити правду та прагнути поєднання, втім тема примирення у польсько-українських відносинах іще не охопила повністю українське та польське суспільство. Здебільшого про це говорять на Заході України, де більше присутня Українська Греко-Католицька Церква. Що далі від кордону, то менше люди свідомі цього. Так само – і в Польщі.
Про це глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав сказав під час прес-конференції у польському місті Ґнєзно в рамках офіційного візиту до Польщі 9-13 березня.
Блаженніший Святослав зауважив: «Вважаю, що обабіч кордону ми ще маємо дуже багато роботи. Можу сказати про український бік, бо мені це ближче. Найперше мусимо вчити історію і відкрити правду. Адже, як відомо, ще донедавна на наших теренах не було історії, а була ідеологія. Неможливо було відкрити архіви і дізнатися, що насправді відбувалося чи на Волині, чи на інших територіях України. Поляки мають інститут національної пам’яті. Українці теж. Але він був заснований, потім, фактично, похований і недавно знову почав активно діяти. І зараз, наприклад, якщо хтось відвідає архів у Львові, то побачить, що 99 відсотків тих, хто працює у львівському архіві, то це – поляки. А нам, українцям, ще належить багато зробити. Минуле керівництво України не було зацікавлено в такому вивченні архівів і не заохочувало до нього. Можливо, зараз ситуація зміниться. Тож мусимо вивчати і відкривати правду».
Предстоятель УГКЦ зауважив, що саме Церква має говорити правду і нагадувати про можливість прощення. «Бо тільки Церква може про це говорити. Історики говорять про факти, політики експлуатують сентименти. А хто може оздоровити пам’ять? Тільки християнське сумління і Церква», – сказав він.
«УГКЦ є лідером із пропагування взаємного прощення в Україні та промовляє до сумління своїх вірних. Але в Україні є ще інші конфесії, які теж мусять це робити», – додав Блаженніший Світослав.
Під час зустрічі з журналістами глава УГКЦ наголосив і на необхідності досягти українсько-російського примирення: «Без цього примирення, без оздоровлення нашої пам’яті – як говорив святий Папа римський Іван Павло ІІ, немає Європи. Це польсько-німецьке примирення, річницю якого відзначає Польська Римо-Католицька Церква, його треба перенести на Схід».
На думку Святослава Шевчука, Церква має виступити в цьому процесі в ролі пророка: «Це примирення є неможливим між однією схемою геополітики та іншою. Примирення можливе між людьми. Тому роль церков у цьому процесі є справді дуже важлива… і, може, я скажу надто пафосно, але без церков цього не стається». Слід вилікувати чимало ран, аби примирення України та Росії стало можливим, – наголосив архієпископ Святослав Шевук.
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав брав участь у X Ґнєзненському з’їзді, що завершився вчора в Польщі. Глава УГКЦ був учасником дискусії «Україна – Польща – Росія: чи примирення та мир є можливими».
Ґнєзненський з’їзд – найбільша в Центрально-Східній Європі конференція, яка об’єднує представників Католицької та Православної Церкви, протестантських Церков, а також членів ісламської та єврейської громад. Цьогорічний десятий з’їзд розпочався у п’ятницю, його провідною темою була 1050-та річниця хрещення Польщі. На завершення заходу його учасники закликали Церкву, Польщу та Європу до екуменічного поєднання, а християн – до праці задля миру та до відповідальності за майбутнє Європи.
9 березня у Львові відбулася презентація книжки про історію Польщі українською мовою «Польща – нарис історії» («Polska – zarys dziejów»), яку видав Польський Інститут національної пам’яті. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Генконсульства Польщі у Львові.
Презентація відбулася в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Спеціальними гістьми зустрічі були Яцек Павловіч – керівник Бюро публічної освіти Варшавського відділу Інституту національної пам’яті, та професор Леонід Зашкільняк із Львівського національного університету імені Івана Франка.
Під час презентації відбулася дискусія на тему польсько-українського історичного діалогу, а всі учасники події отримали екземпляри книжки «Польща – нарис історії».
Яцек Павловіч наголосив, що книжка «Польща – нарис історії» написана спеціально для українців.
– Це історія Польщі, написана для українського читача. Усього є 7 версій книги. Тут описані цікаві теми як для поляків, так і для українців. Книга містить іконографію, мапи, фотографії. Ця книга могла б стати предтечею до спільного підручника (посібника) для нашої спільної історії. Адже історія – це також політика, але ми повинні передати її з об’єктивного боку.
Він зауважив, що було б добре, якби незабаром з’явилася й історія України польською мовою для поляків.
– Історія країни – це біографія, – зазначив Леонід Зашкільняк. – Кожна країна, рід, людина, мають свою біографію. Без неї немає історії, бо біографія це з’ясування, хто я є. Кожна біографія, написана людиною чи країною – є позитивною… Сьогодні ми говоримо про публічну історію, яка має на меті поширювати певні цінності. Немає трудної історії, є трудні інтерпретації.
Ідея видати книгу народилася в листопаді 2009 р., коли голова Польського Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський із тодішнім директором Інституту національної пам’яті Янушем Куртикою (через кілька місяців той трагічно загинув у авіакатастрофі під Смоленськом) гостювали в Києві й обговорювали перспективи діалогу про спільну історію в колі польських і українських істориків.
Як кажуть ініціатори видання, працю готували для реалізації двох найважливіших цілей. Першою є ознайомлення українського читача з основними знаннями з ділянки історії важливого сусіда незалежної України. Друга – представлення польської перспективи бачення власної історії, показ у ній місця українців і України, а також польського розуміння численних спільних епізодів нашої історії.
Книгу «Польща – нарис історії» видано 2015 року за редакцією Влодзімєжа Менджецького та Єжи Брацисевича, українською її переклав львівський історик Іван Сварник. У виданні використано багато архівних матеріалів, які були засекречені комуністичним режимом.
Сьогодні українка Надія Савченко, яку незаконно утримують у Росії, погодилася припинити сухе голодування. Про це POLUKR.net дізнався із запису у Twitter її адвоката Марка Фейгіна.
Як повідомив захисник, після його візиту Надія погодилася припинити сухе голодування на прохання президента України та співвітчизників.
«Вийшов від Наді. Вона припинила голодування на прохання президента Петра Порошенка і співвітчизників», – написав сьогодні вранці Марк Фейгін.
Він виклав у твіттер фотографію листа-відповіді Надії Савченко, в якому вона висловила слова подяки за підтримку. І додала, що до вироку змінить «сухий голод» та «голод на воді».
Утім вже по обіді Марк Фейгін написав у твіттері, що він і Генконсульство України стали об’єктами «безпардонної спецоперації». Він пояснив: «Щоб дискредитувати Надію у зв’язку з закінченням її сухого голодування, Наді було передано підроблений лист президента України». І додав, що його твіттер зламують
Як написав згодом Фейгін уже на facebook-сторінці, вчора ввечері Генеральному консулу України в Ростові-на-Дону Віталію Москаленкові надійшов дзвінок з Адміністрації Президента України з проханням надати його номер для передачі листа від Порошенка до Надії Савченко. Москаленко відправив листа, якого захисник сьогодні й передав Надії.
«Кремль зайнятий дискредитацією як самої Савченко та її адвокатів, так і держорганів України. Замість того, щоб вирішити питання про обмін, спецслужби грають життям Савченко, вводячи в оману і Генконсула України, і прес-службу Президента України, і мене. Раніше Савченко передавали прохання припинити голодування від усіх, хто її підтримує. Серед цих людей, окрім іншого, був і Петро Олексійович Порошенко. Надія припинила голодування, почувши про той ступінь підтримки, який їй надають у всьому світі. Доволі часто у нас з адвокатом Полозова просять підтвердження, про втручання ФСБ в нашу діяльність. Так ось воно», – прокоментував ситуацію Марк Фейгін.
Інший адвокат Савченко, Микола Полозов, на своїй facebook-сторінці прокоментував:
«Кремлю свербить, і Кремль активно працює. Всесвітня підтримка Надії Савченко, різкі заяви західних політиків – усе разом, помножене на героїчну стійкість Надії, корчить російську владу і особисто Путіна на її чолі».
Микола Полозов додав, що не дивується застосуванню такого чекістського методу «розводу». І він висловив віру в те, що Надія Савченко житиме на зло могутнім ворогам і все ж буде вільною.
Нагадаємо, вчора Донецький міський суд Ростовської області Росії, де судять Надію Савченко, повідомив, що вирок у її справі зачитають 21 та 22 березня. Савченко виступила з останнім словом і додала, що продовжить сухе голодування.
Цими днями по всьому світу й в багатьох містах України пройшли акції на підтримку Савченко. Із вимогою звільнити Савченко до Путіна зверталися високопосадовці США. Відкритий лист до європейських лідерів із закликом ужити заходів задля звільнення Надії Савченко підписали видатні діячі різних сфер.
Надію Савченко звинувачують у незаконному перетині російського кордону і пособництві в убивстві російських журналістів. Українка відкидає звинувачення, а її захисники протягом судових засідань надали численні докази її невинуватості. Російські прокурори просять суд ув’язнити українку на 23 роки.
Посольство України в Республіці Польща приєдналось до акції GLOBAL DAY #FreeSavchenko з вимогою негайного звільнення українки Надії Савченко з російського полону. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки посольства. Працівники дипломатичного відомства вивісили на будівлі посольства банер #FreeSavchenko з фотографією українки.
У посольстві також повідомили, що Сейм Республіки Польща прийняв ухвалу із закликом до Російської Федерації негайно звільнити депутата Верховної Ради України Надію Савченко. Польські депутати також вимагають від Росії без жодних умов і зволікань звільнити усіх нелегально затриманих на території України та вивезених до РФ громадян України.
Сьогодні акції на підтримку Надії Савченко пройшли в багатьох містах України та в країнах світу. В Одесі активісти намагалися взяти штурмом російське консульство та спалили біля нього опудало Путіна. У Львові учасники акції спалили російський прапор та закидали димовими шашками Генконсульство Росії. Мітинги та пікети на підтримку українки відбулися в Харкові, Дніпропетровську, Полтаві, Києві й інших містах України.
До GLOBAL DAY #FreeSavchenko сьогодні також долучилася українська громада в Нідерландах (акція відбулася в Гаазі), активісти в білоруському Мінську, в Ризі (Латвія), столиці Грузії Тбілісі, Брюсселі (Бельгія), посольствах України в різних країнах. Акції відбувалися й у самій Росії – у Москві та Петербурзі.
Учасники мітингів і пікетів закликають Путіна звільнити Надію Савченко, яку незаконно утримують та судять у Росії. Серед вимог учасників акцій також негайне звільнення інших політичних в’язнів, припинення війни проти України.
Сьогодні в Донецькому міському суді Ростовської області Росії, де судять Надію Савченко, повідомили, що вирок у її справі мають зачитати 21 та 22 березня. Савченко виступила зі своїм останнім словом. Після повідомлення дати зачитування вироку вона заспівала гімн України й додала, що продовжить голодування.
Після судового засідання адвокат Савченко Марк Фейгін написав у своєму твіттері, що українським медикам не дали дозволу відвідати й оглянути Савченко. Сестрі та матері заборонили відвідувати Надію також. Сам він завтра планує бути у своєї підзахисної.
Напередодні акції на підтримку Савченко вже пройшли в багатьох українських та європейських містах. Із вимогою звільнити Савченко до Путіна зверталися високопосадовці США. Відкритий лист до європейських лідерів із закликом ужити заходів задля звільнення Надії Савченко підписали лауреати Нобелівської премії, письменники, науковці, політики, громадські діячі, філософи, художники, музиканти, перекладачі, представники духовенства з Польщі, України, Білорусі, Грузії, Литви, США, Німеччини, Росії, Франції, Словаччини, Чехії, Хорватії та інших країн світу.
Надія Савченко 3 березня оголосила сухе голодування, заборонила годувати себе силоміць і розтинати тіло після смерті. Організм людини не може витримати сухого голодування тривалий час, а тому до дати оголошення вироку Надія може не дожити, якщо не припинить голодування. Утім, попри заборону самої Надії, за російським законодавством їй не можуть дозволити померти, тож у разі загрози життю тюремники, найімовірніше, почнуть застосовувати щодо неї примусове годування.
Надію Савченко звинувачують у незаконному перетині російського кордону і пособництві у вбивстві російських журналістів. Українка відкидає звинувачення, а її захисники протягом судових засідань спростовували всі версії прокуратури. Зокрема, адвокати надали докази того, що в момент обстрілу Надія Савченко вже була в полоні самопроголошеної «ЛНР».
Євросоюз продовжив санкції, запроваджені проти осіб та організацій, причетних до посягання на територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укрінформу».
Санкції проти 146 осіб та 37 установ з оточення Путіна продовжили на півроку. Це питання сьогодні схвалили постійні представники країн-членів при Раді ЄС.
Візові заборони та блокування активів діятимуть щодо представників уряду та парламенту Росії, чиновників адміністрації російського президента, а також наближених до Путіна олігархів. Серед тих, проти кого діятимуть санкції, – Дмитро Рогозін, Дмитро Кисельов, Сергій Глазьєв та інші.
Водночас із санкційного списку ЄС проти осіб та організацій, яких вважають винуватими в порушені територіального суверенітету України, виключать трьох осіб, які померли за час дії обмежень щодо них.
Раніше Євросоюз продовжив на рік обмежувальні заходи стосовно колишніх українських високопосадовців. Мова про блокування активів 16 осіб, включаючи Віктора Януковича, якого підозрюють у незаконному привласненні державної власності.
Рада ЄС у грудні також продовжила економічні санкції проти Росії до 31 липня 2016 року. Тривалість санкції проти Російської Федерації продовжили, оскільки було очевидно, що до 31 грудня 2015 року не буде повністю реалізовано Мінських угод. Водночас Рада ЄС пообіцяла оцінювати прогрес у реалізації цих домовленостей.
Джозеф Байден. Фото: fdlx.comВіце-президент США Джозеф Байден звернувся до Росії із закликом «зробити правильний вибір», зняти всі звинувачення з громадянки України Надії Савченко і негайно звільнити її. Про це, як передає Радіо «Свобода», йдеться в спеціальній заяві Білого дому.
«Надія була незаконно ув’язнена в Росії і постала перед судом за сфабрикованими звинуваченнями. Надія з гордістю служила своїй країні як член українських Збройних сил, брала участь у бойових діях у східній частині України, коли її викрали сепаратисти й вивезли через кордон проти її волі», – нагадав віце-президент США.
«Протягом останніх 20 місяців вона стала символом української національної гордості і сили. Вона була навіть обрана в Раду, перебуваючи в тюремній камері», – додав Байден.
Він наголосив, що незаконне подальше утримання Надії Савченко під вартою є «явним порушенням» зобов’язань Росії за Мінськими угодами.
«Надія заслуговує на те, щоб повернутися додому до своєї сім’ї і друзів і приєднатися до членів Верховної Ради, щоб почати формувати нову Україну», – підкреслив Байден.
Перед тим із закликом до Росії звільнити Надію Савченко виступив також держсекретар США Джон Керрі.
У заяві на сайті Держдепартаменту США він, зокрема, зазначив: «Я глибоко стурбований станом здоров’я і добробуту української льотчиці та народного депутата Савченко, яка з п’ятниці відмовилася від їжі й води на знак протесту проти її подальшого утримання під вартою з боку Російської Федерації».
Як додав Джон Керрі, впродовж 20 місяців відтоді, як її захопили, Надія Савченко перенесла допити, одиночне ув’язнення та примусову «психіатричну експертизу». Її випробування, що тривають, наштовхують на висновок, що Росія демонструє зневагу до міжнародних стандартів, а також до зобов’язань за Мінськими домовленостями.
«Сполучені Штати вкотре закликають Росію негайно звільнити пані Савченко і повернути її в Україну», – додав Дж. Керрі.
Сьогодні в багатьох містах України та світу, зокрема й у Росії, відбуваються акції на підтримку Надії Савченко під гаслом «Свободу Надії».
У Києві учасники акції пройшли від будівлі Міноборони України до посольства Російської Федерації, де зачитали звернення до президента РФ Путіна з вимогою звільнити Надію Савченко.
Акція на підтримку Надії Савченко також відбулася біля представництва ЄС в Україні. Учасники закликали Європу до запровадження персональних санкцій щодо представників РФ і тих, хто вів судовий процес проти Савченко.
Заходи в межах глобальної ініціативи #FreeSavchenko також пройшли у Лондоні, Чикаго, Стокгольмі, Ростові-на-Дону, Москві. У Санкт-Петербурзі серія одиночних пікетів на підтримку українки пройшла 6 березня. У Тбілісі також 6 березня активісти створили «живий ланцюг» на підтримку Надії.
Нагадаємо, 3 березня Надія Савченко оголосила сухе голодування після того, як Донецький міський суд Ростовської області не дозволив їй виступити з останнім словом і переніс засідання на 9 березня.
Надію Савченко в Росії звинувачують у вбивстві двох російських журналістів, а також у незаконному перетині російського кордону. Прокурори вимагають для українки 23-річного ув’язнення.
Надія Савченко відкидає звинувачення. У суді її адвокати навели докази того, що на момент загибелі російських журналістів Надія вже була в полоні, через кордон з Росією її перевезли силоміць, а впродовж судового процесу було допущено численні порушення.
Фото: Андрій ПоліковськийПонад 270 відомих у різних галузях діячів із більш ніж 20 країн світу поставили свої підписи під відкритим листом до європейських лідерів із закликом звільнити українську льотчицю Надію Савченко. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Європейської правди».
У листі європейських лідерів закликають «ужити надзвичайних заходів з метою негайного і безумовного звільнення 34-річної Надії Савченко, громадянки України, викраденої і поміщеної у в’язницю на понад 20 місяців у Російській Федерації». «Наша здатність врятувати її життя буде перевіркою ефективності міжнародної дипломатії і нашої відданості європейським цінностям», – наголошено в листі.
Відкритий лист підписали лауреати Нобелівської премії, письменники, науковці, політики, громадські діячі, філософи, художники, музиканти, перекладачі, представники духовенства з Польщі, України, Білорусі, Грузії, Литви, США, Німеччини, Росії, Франції, Словаччини, Чехії, Хорватії та інших країн. Серед підписантів – Світлана Алексієвич (лауреат Нобелівської премії з літератури, Білорусь), Томас Венцлова (лауреат Нобелівської премії з літератури, Литва–США), Ельфріда Єлінек (лауреат Нобелівської премії з літератури, Австрія), Маркус Мекель (екс-глава МЗС Німеччини), Гі Верхофстадт (президент Групи Альянс лібералів і демократів за Європу в Європейському парламенті, колишній прем’єр-міністр Бельгії), Віктор Шендерович (письменник, Росія), Агнешка Холланд (режисер, Польща), Михайло Епштейн (професор кафедри теорії культури та російської літератури, Університет Еморі, Атланта (США)) та інші.
Ініціативу збору підписів під відкритим листом запустила група польських та українських інтелектуалів, і лише протягом одного дня під листом було зібрано понад 5 тисяч підписів.
Нагадаємо, Надія Савченко оголосила сухе голодування 3 березня, після того, як суд не дав їй виступити з останнім словом і переніс засідання на 9 березня.
Савченко заборонила годувати себе силоміць і розтинати тіло після смерті. Однак, як пояснили адвокати українки, за російським законодавством їй не можуть дозволити померти, тож у разі загрози життю тюремники таки почнуть застосовувати щодо неї примусове годування.
Напередодні у багатьох українських та європейських містах пройшли акції на підтримку Надії Савченко.
Надію Савченко звинувачують у незаконному перетині російського кордону і пособництві у вбивстві журналістів телеканалу «Росія-24» – корегуванні вогню, під час якого загинули Антон Волошин та Ігор Корнєлюк. Українка відкидає звинувачення, а її захисники протягом судових засідань спростовували всі версії прокуратури. Зокрема, адвокати надали докази того, що в момент обстрілу Надія Савченко вже була в полоні самопроголошеної «ЛНР». Російські прокурори просять суд ув’язнити українку на 23 роки.
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
