24 листопада Федеральна служба безпеки Російської Федерації затримала в Москві польського історика Генріка Глобоцького, дослідника Ягеллонського університету та Краківської філії Інституту національної пам’яті Польщі, який проводив дослідження в російських архівах. Про це POLUKR.net дізнався з сайту ІНП Польщі. 

Як зазначено в заяві польського ІНП, 24 листопада історика затримали представники ФСБ і вручили йому рішення про необхідність виїзду з території Російської Федерації протягом 24 годин під загрозою примусової депортації. У рішенні ФСБ, датованому 21 листопада, не було вказано причини видворення та можливості його оскаржити. Історикові також заборонено повторний в’їзд на територію Росії.

Генрік Глобоцький перебував у Росії з 14 листопада. Він продовжував дослідження, яке проводить з 1993 року, бібліотечних та архівних матеріалів щодо польсько-російських відносин у ХІХ і ХХ століттях, якому присвятив низку наукових робіт. Окрім того, 22 і 23 листопада на запрошення Польського інституту в Санкт-Петербурзі історик прочитав дві відкриті лекції, присвячені долі поляків і річниці «польської операції» НКВС у рамках Великого терору в СРСР 1937-1938 рр,.

Рішення Федеральної служби безпеки означає блокування доступу до архівів у Росії, необхідних для продовження досліджень, присвячених історії польсько-російських відносин, які доктор Глобоцький проводив майже чверть століття, – додали в Інституті національної пам’яті Польщі.

Зазначимо, 11 жовтня за поданням Агентства внутрішньої безпеки Польщі з країни вислали професора Новосибірського державного технічного університету Дмитра Карнаухова. Російського вченого-історика, який з 2013 року проживав у Польщі, звинуватили у діяльності «з елементами гібридної війни», спрямованій проти польських інтересів і «на користь ворожої держави», підтримання контактів з російськими спецслужбами, організацію та ведення проросійської пропаганди тощо. Контррозвідка Польщі зазначила, що присутність росіянина в країні становить загрозу національним інтересам, і його примусово депортували. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ Росії.

Російський інститут стратегічних досліджень, з яким співпрацював Карнаухов, заявив, що звинувачення на адресу Карнаухова є «абсурдними», зробив висновок про початок «полювання на відьом» і зазначив, що «демарш з боку Польщі – це чергова ланка в антиросійської кампанії Заходу, тривіальна провокація проти Росії», а «наукова діяльність Карнаухова була спрямована на нормалізацію відносин між Росією і Польщею».

«Прагнення у всьому шукати ознаки «гібридних атак» і підривної діяльності з нашого боку цілком укладається в усвідомлений антиросійський курс нинішнього керівництва Польщі. У Варшаві повинні розуміти, що ми не залишимо ці дії без відповіді», – додали тоді в російському МЗС.

Джерела: ipn.gov.pl, mid.ru

Думати про Україну, належно виконувати професійні обов’язки й не руйнувати державу у складний для неї час закликала представників української влади та державних структур Ініціативна група «Першого грудня». Про це POLUKR.net дізнався з заяви, розміщеної на сайті Ініціативи.

«Ми стали свідками абсурдного загострення війни, учасниками якої є Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ, Національне антикорупційне бюро України, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національне агентство запобігання корупції, Служба безпеки України. І це в той час, як у країні різко загострилася проблема боротьби зі злочинністю, почастішали рецидиви тероризму, а боротьба з корупцією переважно імітується. З податків громадян прокурорам, поліцейським, детективам, слідчим виплачуються високі зарплати, проте замість належного виконання ними професійних обов’язків бачимо те, що мало місце й у попередні роки: одні державні структури використовуються для залякування і переслідування інших державних структур, для задоволення політичних амбіцій, прикриття корупційних діянь і зведення особистих рахунків», – зазначають учасники «Першого грудня».

Вони застерігають, що неминучим наслідком «війни» між правоохоронними органами й намаганням керманичів держави використати їх у політичній боротьбі стане компрометація та ослаблення держави.

«Складається враження, що влада хоче мати «ручні» правоохоронні органи, а заодно — й суди, із Конституційним включно. Але це згубний шлях», – йдеться в заяві. Учасники «Першого грудня» наголошують, що «не можна побудувати правову державу, якщо мужі в погонах забувають про своє призначення і стають безвідповідальними політиканами, ляльками в чужих руках».

Відтак ініціатори заяви закликають: «Подивіться, як тішаться вашою метушнею наші вороги, — може, бодай лиховісний блиск їхніх очей зупинить вас? Думайте про Україну, про державу, не руйнуйте її!»

Під заявою підписалися В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Ініціативна група «Першого грудня» створена у двадцяту річницю референдуму. До неї ввійшли представники національної інтелігенції, група має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.

Джерело: 1-12.org.ua

Сьогодні відбувся 5-й Саміт Східного партнерства у Брюсселі, учасники якого схвалили підсумкову спільну декларацію. У ній, зокрема, «висловили занепокоєння порушеннями принципів міжнародного права у багатьох частинах регіону», а також «визнали європейські прагнення та європейський вибір партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію». Про це POLUKR.net повідомили в Представництво ЄС в Україні, яке здійснило неофіційний переклад документа.

Учасники Саміту наголосили, що надають великої ваги Східному партнерству як особливому виміру європейської політики сусідства, підтвердили зобов’язання щодо посилення демократії, верховенства права й основоположних цінностей, а також принципів і норм міжнародного права. І наголосили: «Європейський Союз і надалі забезпечуватиме свою підтримку територіальній цілісності, незалежності та суверенітету всіх його країн-партнерів».

Учасники Саміту також висловили глибоке занепокоєння «продовженням порушень принципів міжнародного права у багатьох частинах регіону» й закликали «активізувати зусилля для мирного врегулювання невирішених конфліктів у регіоні на основі принципів і норм міжнародного права».

У декларації привітали «досягнення Східного партнерства та посилену диференціацію у двосторонніх відносинах між ЄС і кожною з країн-партнерів», а також повне набуття чинності Угодами про асоціацію та поглиблену й всеосяжну зону вільної торгівлі з Грузією, Молдовою та Україною.

«У цьому контексті учасники Саміту визнають європейські прагнення і європейський вибір відповідних партнерів, як заявлено в Угодах про асоціацію, що передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом», – зазначено в документі.

У декларації також наголошено, що «фінансова підтримка Європейським Союзом його партнерів залежатиме від конкретних кроків реформ».

«Партнери, які активно здійснюють реформи, зможуть і надалі користуватися перевагами заохочувального підходу ЄС, заснованого на принципі «більше за більше». Зовнішній інвестиційний план пропонує нові фінансові можливості, зокрема шляхом створення Європейського фонду сталого розвитку для ефективної мобілізації значних інвестиційних коштів», – йдеться в декларації. Щодо основних реформ, то серед найважливіших відзначено сферу державного управління та судоустрою, а також боротьбу з корупцією

У декларації згадано і про важливість забезпечення взаємозв’язку шляхів сполучення. Зокрема, про якнайшвидше укладення угоди про «вільне небо» з Україною. «Спираючись на позитивний вплив Угод про спільний авіаційний простір з Грузією та Республікою Молдовою, учасники Саміту нагадують про важливість якнайшвидшого укладення аналогічної угоди з Україною, а також заохочують швидке завершення переговорів про такі угоди з Вірменією й Азербайджаном», – йдеться в документі.

Окрім того, в декларації згадали про важливість безпеки поставок і диверсифікації джерел енергії, постачальників і шляхів постачання та привітали в цьому контексті активну співпрацю країн-партнерів щодо створення Європейського енергетичного союзу. Учасники саміту задекларували готовність підтримувати енергетичну безпеку шляхом обʼєднання енергетичних систем і сталого використання джерел енергії, зокрема посилення енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії.

Учасники Саміту привітали ефективне впровадження безвізових режимів з Молдовою, Грузією та Україною і висловили сподівання посилити співпрацю та сприяти подальшому прогресу у сфері мобільності. Незабаром також планують відкрити діалог щодо візової лібералізації з Вірменією, за умови створення умов для належного управління мобільністю та її безпеки, зокрема впроваджуватимуть угоди про спрощення візового режиму та реадмісію.

Учасники саміту згадали і про активну участь усіх сторін у модернізації систем освіти, наукових досліджень й інновацій, а також удосконалення якості їхнього функціонування та конкурентоспроможності із забезпеченням при цьому поваги до вже здійснюваних прав представників національних меншин згідно з конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами, недискримінації осіб, що належать до національних меншин, поваги до різноманітності, повністю беручи при цьому до уваги досвід Ради Європи у реформуванні таких систем. До слова, пункт про повагу до нацменшин було внесено в документ за наполяганням Угорщини.

Учасники Саміту також наголосили на посиленні рівності між чоловіками і жінками та розширенні можливостей для жінок відповідно до гендерного плану дій ЄС.

Повний текст декларації – за цим посиланням: consilium.europa.eu/media/31758/final-statement-st14821en17.pdf

Зазначимо у Саміті взяли участь голови держав і урядів та представники Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови й України, представники ЄС, глави держав чи урядів і представники держав-членів ЄС, президент Європарламенту та представники Комітету регіонів, Європейського економічно-соціального комітету, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Конференції регіональних і місцевих влад Східного партнерства та Парламентської асамблеї Euronest.

Польський сейм ухвалив закон, що поступово обмежуватиме в країні торгівлю по неділях. Він має набути чинності 1 березня наступного року. За відповідне рішення проголосували 254 депутати, 156 – проти, 23 – утрималися. Тепер закон ще має розглянути сенат. Про це POLUKR.net дізнався з сайту телеканалу TVN24.

Законопроект передбачає, що з березня 2018 року щомісяця буде дві неділі, в які торгівлю дозволено, – перша й остання неділя місяця. З 2019 року – лише в останню неділю місяця, а з 2020 року буде заборонено торгівлю в усі неділі. Втім у законі передбачено винятки: торгівлю дозволять у сім неділь на рік: у три передріздвяні та в останні неділі січня, квітня, червня та серпня – під час сезонних розпродажів.

Заборона не стосуватиметься пекарень, кондитерських, магазинів з продажу морозива, сільськогосподарських гуртових ринків, продажу овочів, фруктів, молока. Також можна буде здійснювати покупки на автозаправних станціях, залізничних вокзалах та в аеропортах. Заборона торгівлі в неділю також не стосуватиметься інтернет-магазинів.

Закон передбачає штрафи за порушення заборони торгівлі в неділю від 1 000 до 100 тисяч злотих (приблизно від 7 до 700 тисяч гривень).

Джерело: tvn24bis.pl

Палац Потоцьких в Івано-Франківську нещодавно передали у власність міста. Його планують реконструювати, а гроші для цього спробують залучати через гранти. Зокрема, можуть звернутися до польського уряду. Про такі наміри розповів міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків у інтерв’ю виданню Репортер. Після реставрації в палац можуть «переселити» художній і краєзнавчий музеї, – додає сайт Бліц-info.

«Палац Потоцьких для нас – знакове місце. Ми його на перший час відкриємо, поставимо сцену, посадимо сад і рік будемо обговорювати концепцію території, проведемо протиаварійні роботи. Я не готовий сказати, що там має бути. Але в той час там мають бути фотовиставки, театр, концерти. Поки мова йде лише про територію, не про будівлі», – зазначив Руслан Марцінків.

За його словами, перед цим на території палацу проведуть розкопки. До робочої групи, яка займатиметься палацом, мер Франківська запросив усіх охочих. І додав, що колишній головний архітектор Володимир Гайдар погодився бути координатором роботи «як незаангажована особа, яку плюс-мінус сприймають усі, так би мовити, в лапках, творчі люди».

Щодо коштів на реставраційні роботи, то Марцінків зазначив: «Такої суми для реконструкції у нас немає. Але тепер легше залучати гранти, звертатися до польського уряду».

Нещодавно міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків підписав договір пожертви про передачу палацу Потоцьких у власність громади міста з ТзОВ «Карпатська нафтова компанія», що належить українському мільярдерові Олегу Бахматюку. Відповідне рішення перед тим підтримали депутати Івано-Франківської міської ради.

Про це Руслан Марцінків повідомив на своїй facebook-сторінці.

«Історичний момент – договір підписано. Палац Потоцьких офіційно у власності міста», – написав він.

Власником споруд на території палацу Потоцьких раніше було ТзОВ «Карпатська нафтова компанія» мільярдера з Прикарпаття Олега Бахматюка. Земля на цій території 2009 року перейшла з військової КЕЧ територіальній громаді Франківська. Приблизно тоді ж Олег Бахматюк тричі намагався передати палацовий комплекс франківській громаді, однак міська влада відмовлялася обтяжувати себе старою пам’яткою. На той час – пам’яткою історії та архітектури XVII-XVIII ст. місцевого значення. Статус «Комплекс палацу з брамами (т. зв. «Палац Потоцьких») вул. Шпитальна, 5» мав від 1963 року, відколи його було внесено до Державного реєстру пам’яток УРСР. На сьогодні комплекс уже втратив статус пам’ятки місцевого значення, – пише видання «Тримай kurs».

Наприкінці 2015 року ініціативна група «Палац Потоцьких – серце Івано-Франківська» створила благодійну організацію «Благодійний фонд «Комплекс палацу Станіслава Потоцького з брамами», до якої увійшли місцеві митці, вчені, юристи, архітектори, небайдужі підприємці. Вони заявили, що мають на меті в майбутньому перетворити Палац Потоцьких площею 1,4 га на потужний мистецький, культурний і науковий центр.

Джерела: report.if.ua, blitz.if.ua, facebook.com/Руслан Марцінків, kurs.if.ua

Сьогодні, 23 листопада, у Харкові відкрився ІІ Польсько-українського форуму місцевого самоврядування «Громада. Ефективний розвиток. Інвестиції». Захід зібрав близько 400 учасників з Польщі та з семи областей України. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Харківської обласної державної адміністрації. 

Як розповіла голова ХОДА Юлія Світлична, учасниками форуму стали не тільки представники місцевого самоврядування, громад і гмін України й Польщі, а й представники бізнесу, які поділилися інформацією про досвід залучення інвестицій, управління господарством, найкращими польськими практиками.

Генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський зазначив, що вважає децентралізацію найкращою з реформ, які було проведено в Польщі. «Вона дійсно стала великим поштовхом для розвитку Польщі. Маю надію, що результат за декілька років буде також видно в Україні», – сказав Януш Яблонський.

Форум триває один день. Його учасники обговорюють основні питання децентралізації у межах двох дискусійних панелей: «Польський досвід управління територіями. Створення комфортних умов для проживання мешканців» і «Місцеве самоврядування та бізнес. Формування бізнес-середовища. Розвиток територій та конкуренція».

Ключовими темами обговорення в межах першої дискусійної панелі стали:

• Ефективне врядування. Досвід польських міст та гмін щодо управління територіями.
• Досвід реформи в Польщі. Система співпраці з гмінами на рівні воєводства.
• Житлово-комунальне господарство, розвиток інфраструктури. Програми управління відходами в гміні.
• Система безпеки в громаді. Пожежна команда.
• Надання соціальних та гуманітарних послуг для мешканців сільських територій.
• Комунікації з населенням. Активізація участі мешканців у житті громади. Солтиси (старости), громадські організації.
• Залучення додаткових коштів для розвитку гміни.

Під час другої дискусійної панелі її учасники обговорюють такі теми:

• Заохочення інвесторів до розвитку територій.
• Співпраця між Польщею та Україною в сфері місцевого розвитку.
• Можливості регіонального розвитку. Стратегії створення нових бізнесів. Умови для інвестора в громаді. Чого чекає польський бізнесмен при інвестуванні в гміну.
• Як дати можливість заробляти всім мешканцям громади. Розвиток кооперативів, створення переробних підприємств.
• Підвищення інвестиційної привабливості гміни. Досвід з пошуку та заохоченні інвесторів.
• Розвиток сільського зеленого туризму. Презентація територій як інструмент підвищення спроможності громад.

Польсько-український форум місцевого самоврядування проходить у Харкові вже другий рік поспіль. Його ініціаторами та організаторами є Харківська обласна державна адміністрація, Харківський центр розвитку місцевого самоврядування, Генеральне консульство Республіки Польща у м. Харкові, ГО «Польсько-українська аграрна асоціація», Програма «U-LEAD з Європою» та Міжнародний фонд «Солідарність».

Джерело: kharkivoda.gov.ua

Глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський заперечив інформацію посла України в Польщі Андрія Дещиці про те, що Варшава нібито погодилася відновити знищені українські пам’ятники на території Польщі. Про це він зазначив порталу wPolityce.pl.

«Немає інших заходів, ніж ті, що містяться в комюніке, опублікованому після спільного засідання у Кракові», – наголосив Кшиштоф Щерський, додавши, що в документі немає нічого про реконструкцію пам’ятників і під час зустрічі не було обговорено жодних інших питань, окрім тих, що зазначені в комюніке.

«Завдання української сторони – забезпечити гарну атмосферу перед планованим візитом Президента Анджея Дуди в Україну», – сказав Щерський.

Нагадаємо, посол України в Польщі Андрій Дещиця заявив у інтерв’ю «Укрінформу», що Київ і Варшава досягнули порозуміння в питаннях відновлення українських місць пам’яті на території Польщі, які стали об’єктами актів вандалізму ще з 2014 року. Це питання, за його словами, обговорили під час зустрічі співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського в Кракові минулого тижня.

«Було досягнуто порозуміння у питаннях відновлення українських місць пам’яті на території Польщі, які стали об’єктами актів вандалізму ще з 2014 року … Було сплюндровано близько семи об’єктів, ми говорили про всі з них. Їхнє відновлення відбуватиметься крок за кроком, із врахуванням особливостей кожного конкретного випадку й усіх юридичних процедур», – сказав Андрій Дещиця.

17 листопада у Кракові відбулася зустріч Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі. Співголови комітету, заступник глави адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв і державний секретар – керівник канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштоф Щерський, зустрілися за дорученням президентів Петра Порошенка та Анджея Дуди.

Після зустрічі сайти глав обох держав опублікували підсумкове повідомлення. У ньому було зазначено, що сторони погодилися з необхідністю зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт і спільного відновлення їх. Відтак домовилися найближчим часом провести міжурядову зустріч на рівні віце-прем’єр-міністрів Пьотра Ґлінського та Павла Розенка.

Сторони також відзначили необхідність продовжити роботу двосторонньої міжурядової комісії з питань охорони та відновлення культурної спадщини. Та обговорили підготовку візиту в України польського президента Анджея Дуди.

Джерело: wpolityce.pl

Київ і Варшава досягнули порозуміння в питаннях відновлення українських місць пам’яті на території Польщі, які стали об’єктами актів вандалізму ще з 2014 року. Це питання, як заявив у інтерв’ю «Укрінформу» посол України в Польщі Андрій Дещиця, обговорили під час зустрічі співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського в Кракові минулого тижня.

«У ЗМІ з’явилася інформація про те, що одним із досягнень цієї зустрічі було рішення про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт в Україні. Але насправді, це було лише одне з питань, яке погоджено обома сторонами в цій спільній заяві. Крім того, було досягнуто порозуміння у питаннях відновлення українських місць пам’яті на території Польщі, які стали об’єктами актів вандалізму ще з 2014 року … Було сплюндровано близько семи об’єктів, ми говорили про всі з них. Їхнє відновлення відбуватиметься крок за кроком, із врахуванням особливостей кожного конкретного випадку й усіх юридичних процедур», – повідомив Андрій Дещиця.

Нагадаємо, 17 листопада у Кракові відбулася зустріч Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі. Співголови комітету, заступник глави адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв і державний секретар – керівник канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштоф Щерський, зустрілися за дорученням президентів Петра Порошенка та Анджея Дуди.

За словами Дещиці, ця зустріч посприяла зняттю напруження у польсько-українських відносинах, а атмосфера розмови та заяви й позиції сторін, висловлені під час зустрічі, «демонстрували обопільну готовність до конструктивної співпраці. Обидві сторони визнавали, що ця напруженість не потрібна у наших двосторонніх відносинах».

До слова, за даними Українського інституту національної пам’яті на травень 2017 року , впродовж останніх трьох років у Польщі було зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні така доля спіткала 4 польські пам’ятники, проте всі вони відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі не відновлено жодного українського. За інформацією УІНП, у Польщі 2014 року на українські пам’ятки напали 5 разів, 2015-го – 6, 2016 року сталося 3 напади, а 2017-го – один. Натомість в Україні зазнали нападів чотири польські меморіальні місця, і всі – цього року.

Джерело: ukrinform.ua

Польська нафтогазова компанія (PGNiG) підписала у Вашингтоні договір з британською компанією Centrica LNG Company Limited (Centrica) про постачання скрапленого природного газу (СПГ). Згідно з контрактом, протягом п’яти років до Польщі прибуде дев’ять вантажних кораблів з американським газом. Про це POLUKR.net дізнався з сайту PGNiG.

Контракт набуває чинності 2018 року. Газ надходитиме з терміналу Sabine Pass у штаті Луїзіана, США. Дев’ять вантажів доставлять до терміналу СПГ в польському місті Свіноустя. Ця угода є першим середньостроковим контрактом на постачання американського СПГ до Центральної та Східної Європи.

«Контракт із Centrica, якому передував довгостроковий контракт на поставки газу з Катару, реалізований у 2016 та 2017 роках, виводить PGNiG на вищий рівень активності на світовому ринку СПГ. Контракт базується на ринкових умовах. Ми з нетерпінням чекаємо продовження роботи з Centrica з точки зору диверсифікації поставок газу в Польщу», – прокоментував Петро Возняк, голова правління PGNiG. За його словами, ця угода є першою з тих, що містяться в плані PGNiG побудувати портфель середньострокових контрактів на поставку СПГ. Його метою є забезпечити різноманітні поставки газу до Польщі та Центральної і Східної Європи для підвищення енергетичної безпеки регіону, в якому історично переважає російський газ.

Centrica – міжнародна енергетична компанія, що займається зберіганням і постачанням газу, постачанням споживачам електроенергії, а також наданням сервісних послуг. Штаб-квартира – в Віндзорі, графство Беркшир, Великобританія.

Заснована 1997 року внаслідок поділу британського газового монополіста British Gas на Centrica (оптові поставки газу, роздрібний та сервісний бізнес, видобуток газу в Великобританії) і BG Group (транспортування і зберігання газу, видобуток газу за межами Великобританії).

Centrica є найбільшим постачальником газу у Великобританії. Частка Centrica в комунально-побутовому секторі – 60%, на ринку промислових і комерційних споживачів – 15%. Також компанія займається газовим бізнесом у континентальній Європі та Північній Америці.

На початку 2006 року представник російського газового монополіста «Газпром» згадав про можливість поглинання Centrica, проте ці плани викликали протидію з боку британського уряду.

Джерела: pgnig.pl, uk.wikipedia.org

Карти, на яких український Львів і литовський Вільнюс позначено у складі Польщі, висіли в залах прильоту та відльоту на першому і другому поверхах міжнародного аеропорту Шопена у Варшаві. Про це у вівторок, 21 листопада, поінформувала Gazeta Wyborcza, – передає Zaxid.net. 

Як пише Gazeta Wyborcza, ще вчора, 20 листопада, плакати з такою мапою Польщі висіли в залах аеропорту, однак сьогодні віце-спікер Сенату Богдан Борусевич обійшов зали і повідомив, що їх зняли. За інформацією газети, карти були розфарбовані у кольори польського державного прапора та включали у себе так звані «східні креси».

«У сьогоднішній «Gazeta Stołeczna» була опублікована стаття про плакати, які повісили в Окенче (район Варшави, в якому розміщений аеропорт Шопена, – ред.) у День Незалежності. На них було зображено контури сучасної та міжвоєнної Польщі, включаючи частину сучасних територій Литви, Білорусі й України. Сьогодні я шукав цей плакат в аеропорту, але не знайшов. Мені цікаво, хто придумав цю ідею, чи будуть наслідки за такий ревізіоністський плакат», – написав Богдан Борусевич на своїй facebook-сторінці.

Відповідальний за маркетинг аеропорту Шопена Герберт Войцеховський зазначив, що ці плакати з картами були присвячені відновленню незалежності Польщі після 123 років поневолення та містять «освітній елемент». За його словами, 1918 року кордони Польщі охоплювали сучасні території Литви, Білорусі й України, і цей факт не підлягає обговоренню.

Видання зауважило, що оскільки варшавський аеропорт – це перший контакт іноземців з країною, то демонстрація такого зображення Польщі є неприпустимою, надто якщо взяти до уваги прибулих до Варшави пасажирів зі Львова і Вільнюса.

Джерела: warszawa.wyborcza.pl, zaxid.net, facebook.com/Bogdan-Borusewicz