четвер, 13 Травень, 2021
pluken
Головна / redaktor (сторінка 147)

redaktor

Генпрокуратура розслідуватиме вбивство художника УПА Ніла Хасевича

Share Button

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом убивства художника ОУН і УПА Ніла Хасевича, яке, наймовірніше, скоїв 1952 року працівник органів держбезпеки СРСР Борис Стекляр, нині 94-річний.  Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Історичної правди».

«Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КДБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Убивство Хасевича, борця за незалежність, мають розслідувати, і кожний причетний отримає вирок», – зазначив Денис Поліщук, представник Національного центру правозахисту, що ініціював розслідування.

Капітан Борис Стекляр (тепер – полковник у відставці) нині мешкає в Рівному. У в1950-х роках брав участь в операціях із боротьби з українськими повстанцями, причетний до знищення українського підпільного художника-графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН Ніла Хасевича. Він керував операцією Міністерства державної безпеки СРСР (МДБ) із пошуку та знищення Ніла Хасевича 1952 року. Найімовірніше, особисто кинув гранату в бункер, де перебував Ніл Хасевич.

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд позову Бориса Стекляра до Управління Служби безпеки України в Рівненській області. Стекляр, усупереч Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», просив суд зобов’язати УСБУ в Рівненській області не надавати його особову справу № 2095 для ознайомлення.

На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

У НЦП наголошують, що для України ця справа є прецедентом, водночас нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були схожі випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, які вони скоїли, перебуваючи на службі.

Ніл Хасевич (1905-1952) – український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради.

Був талановитим пропагандистом, керував друкарнею повстанців, працював художником і редактором, готуючи ілюстрації до сатиричних журналів УПА «Український перець» та «Хрін», оформляв летючки, листівки, підпільні видання УПА, випустив альбом карикатур. Також розробляв проекти прапорів, печаток, бланків для повстанців.

Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах».

Стекляр Борис Єфимович (народився 1923 року) – полковник КДБ, у 1976 році вийшов у відставку з посади голови КДБ Рівненської області, після чого очолював «Інтурист» у Рівному й області, голова рівненського відділення громадського об’єднання «Об’єднання ветеранів розвідки України». Причетний до загибелі багатьох повстанців, навіть 2016 року був впливовою фігурою в СБУ. В інтерв’ю одному з російських ЗМІ заявив: «Я робив праве діло… Ті, хто залишився живими з бандерівців, – наша біда». Щодо вбивства Хасевича, то Стекляр в одному з інтерв’ю зазначав, нібито Ніл Хасевич застрелив двох осіб, які були з ним у криївці, а тоді застрелився сам, хоча кадебісти пропонували йому здатися.

Джерела: istpravda.com.ua,  uk.wikipedia.org

Share Button

Президенти Білорусі й України спільно вшанували пам’ять Героїв Чорнобиля

Share Button

Сьогодні, 26 квітня, у 31-шу річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 1986 року, президент Білорусі Олександр Лукашенко зі своїм українським колегою Петром Порошенком спільно вшанували пам’ять Героїв Чорнобиля. Про це POLUKR.net дізнався з сайту президента України.

Глави двох держав взяли участь у церемонії вшанування пам’яті загиблих ліквідаторів аварії та поклали квіти до пам’ятника Героям Чорнобиля. Також президенти оглянули об’єкт «Укриття» й ознайомилися з перебігом робіт на новому безпечному конфайнменті, а також оглянули сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2).

Український президент нагадав, що чи не найбільше від чорнобильської катастрофи поряд з українцями постраждали білоруси. «Як і ми, сябри-білоруси пройшли не одне коло пекла. Найважчі випробування випало пережити людям казково прекрасного Полісся, що споконвіку було батьківщиною українського та білоруського народів», – зазначив Порошенко.

Президент України додав, що цього дня з належною повагою маємо згадати подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, адже їхній героїзм урятував мільйони життів. І наголосив на важливості спільними зусиллями зробити все, щоб схожі катастрофи ніколи і ніде не повторювалися.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко водночас зазначив, що 26 квітня є скорботною датою не лише для українців і білорусів, а й для усього світу. Він нагадав, що Україна і Білорусь співпрацюють в низці проектів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Лукашенко зазначив, що Білорусь готова поділитися досвідом створення радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який Україна планує створити в Чорнобильській зоні відчуження, адже в сусідній вже давно існує Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.

Сьогодні минув 31 рік від дня трагедії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. У ніч на 26 квітня 1986 року стався вибух із подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території тоді Української РСР. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Стався радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.

Щоб ізолювати зруйнований унаслідок Чорнобильської катастрофи реактор і запобігти викидам радіації у навколишнє середовище, після аварії на ЧАЕС 1986 року було зведено тимчасову споруду – об’єкт «Укриття», або «саркофаг».

Нині зведено новий безпечний конфайнмент (НБК) – арку, яка накрила старий саркофаг. Арка – найбільша з будь-коли побудованих рухомих наземний конструкцій. Її довжина – 165 метрів, висота – 110 м, загальна маса – 36 200 тонн. Її спорудили поблизу 4-го енергоблоку ЧАЕС, і конструкція подолала 327 м, щоб накрити об’єкт «Укриття».

Призначення НБК – захистити зруйнований блок, запобігти витоку радіоактивності, створити умови для демонтажу об’єкта «Укриття» та проведення робіт з ядерними відходами у довгостроковій перспективі. НБК розрахований на термін експлуатації не менш ніж 100 років.

У листопаді 2016 року завершили процес насування арки в штатне положення над 4-м енергоблоком ЧАЕС. А в листопаді 2017 року планують введення цього конфайнменту в експлуатацію.

Джерело: president.gov.ua

Share Button

Безвіз для України схвалили посли ЄС

Share Button

Сьогодні, 26 квітня, посли країн-членів при Раді Євросоюзу розглянули та попередньо схвалили законодавчий регламент про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовують візові вимоги. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укрінформ».

Далі, за процедурою, регламент має схвалити Рада ЄС на рівні міністрів на своєму засіданні, запланованому на 11 травня.

Після цього документ, який Європарламент ухвалив 6 квітня, мають підписати президент Європарламенту і представник Мальти, яка нині головує в ЄС. Після опублікування рішення набуде чинності на 20-й день після його опублікування.

Раніше в Раді Євросоюзу зазначали, що українські громадяни зможуть подорожувати до країн Євросоюзу без віз у червні 2017 року.

Українські громадяни, які є власниками біометричних паспортів, можуть подорожувати до країн ЄС на 90 днів у період кожних 180 днів.

Джерело: ukrinform.ua

Share Button

Із Ковеля до Холма поїде рейковий автобус Pesa

Share Button

Незабаром за маршрутом «Ковель – Ягодин – Холм» почне курсувати новий двовагонний рейковий автобус Pesa на 182 місця для пасажирів. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Укрзалізниці.

Наразі триває процес узгодження запуску поїзда та проходження митних процедур з усіма причетними структурами.

За планами, новий поїзд має курсувати щоденно, з Ковеля він вирушатиме об 11:50, час у дорозі становитиме близько двох годин. Зупинок рейкового автобуса на проміжних станціях не передбачено, а прикордонний контроль у ньому здійснюватимуть під час руху потяга.

У вагонах потяга облаштують відеонагляд, щоб запобігти перевезенню контрабандних товарів, а порушників митники висаджуватимуть у пункті пропуску Ягодин.

Нагадаємо, про те, що вже влітку до Польщі можуть поїхати два нові потяги, голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Балчун повідомляв ще наприкінці лютого. Окрім рейкового автобуса «Ковель-Холм», також у планах Укрзалізниці – запуск потяга за маршрутом «Львів – Краків – Львів».

Ідея такого поїзда виникла, оскільки в Хелмі є зручна пересадка на потяги до міст Варшава, Люблін, Замостя, Жешув. Тобто пасажирам буде легше дістатися фактично в усі куточки Польщі.

Окрім того, до цих планів підштовхнула й популярність поїзда «Київ – Перемишль». Нагадаємо, швидкісний поїзд Інтерсіті + № 705/706 «Київ – Львів – Перемишль» почав курсувати 23 грудня 2016 року. Відстань від столиці України до польського Перемишля поїзд долає за 7 годин 40 хвилин.

Додамо, з огляду на високий пасажиропотік поїзда сполученням «Київ – Перемишль», польська залізниця PKP Intercity повідомила про продовження до Перемишля маршруту потяга сполученням «Варшава – Ряшів» («Pomarańczarka»).

Голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Балчун додав, що «Укрзалізниця» почала активну роботу, пов’язану зі збільшенням міжнародного залізничного руху. «Нещодавній досвід поїзду Київ – Перемишль показав, що є великий потенціал міжнародного сполучення. І це сполучення не тільки з Польщею, а й з іншими країнами ЄС», – наголосив він.

Джерело: uz.gov.ua

Share Button

Середня зарплата в Польщі зросла на 4%

Share Button

У 2016 році середня зарплата в Польщі зросла на 4% – до 4 218,92 злотого (близько 29 тис. грн). Про це POLUKR.net довідався з публікації на сайті vsetutpl.com

Найвищу середню зарплату в Польщі отримували працівники підприємств на території Мазовецького (5 249 злотих – 36 тис. грн.), Поморського (4 525 злотих – 31 тис. грн.) і Сілезького (4 333 злотих – 29,7 тис. грн.) воєводств. Найнижчу середню зарплату зафіксовано на території Вармінсько-Мазурського (3 459 злотих – 23,7 тис. грн.), Свентокшиського (3 548 злотих – 24,3 тис. грн.) і Підкарпатського (3 580 злотих – 24,5 тис. грн.) воєводств.

На 2017 рік експерти прогнозують зростання середньої зарплатні в Польщі ще на 5,7 відсотка.

Зазначимо, з 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата в Польщі становить 2000 злотих (13,7 тис грн.), або 1459 злотих (10 тис. грн.) без урахування податків. Порівняно з минулим роком, мінімальна ставка зросла на 150 злотих, або на 8,1%.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні складає 3,2 тис. грн. (близько 467 злотих). За даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні на кінець 2016 року становила 6475 грн. (945 злотих).

Читайте також:

Молодих кваліфікованих українців «заманюватимуть» на польський ринок праці

Джерела: vsetutpl.com, ukrstat.gov.ua

Share Button

Пам’ять жертв «Вісли» вшанують у Сілезькому воєводстві

Share Button

Депутати Сілезького воєводства ухвалили резолюцію про вшанування пам’яті жертв етнічних чисток у 70-ті роковини початку операції «Вісла». Про це POLUKR.net дізнався з сайту Сілезького воєводства.

В ухваленому вчора документі, зокрема, зазначено: «у 70-ті роковини трагічних подій сеймик Сілезького воєводства вважає за необхідне вшанувати пам’ять жертв етнічних чисток, які є порушенням основних прав людини. Доля переселених лемків та українців нехай буде попередженням проти застосування принципу колективної відповідальності та політики примусової асиміляції», – йдеться в ухваленій резолюції.

Також сілезькі депутати в ухваленому документі закликали шанувати гідність та ідентичність громадян, незважаючи на їхнє етнічне та національне походження, – передає prostir.pl. І нагадали, що через філію для лемківського та українського населення, утворену під час операції у Центральному таборі праці містечка Явожно на терені сучасного Сілезького воєводства, пройшли близько чотирьох тисяч людей. Понад сто із них там загинули.

25 квітня 1947 року Президія Ради міністрів Польщі прийняла рішення провести на південному сході центральної частини Польщі акцію депортації під кодовою назвою «Вісла».

«Операція, яка, згідно із задумом, мала бути спрямованою проти Української Повстанської Армії та Організації Українських Націоналістів, насправді стала етнічною чисткою, яка трагічно спіткала приблизно 150 тисяч людей. У більшості випадків їхньою єдиною провиною була приналежність до лемківської або української громади. Примусово виселених позбавляли батьківщини, майна, місць культу, перш зав все гідності, а іноді життя», – наголосили депутати Сілезького воєводства.

Читайте також:

Парламентаріїв Польщі й України закликали засудити акцію «Вісла»

Джерела: sejmik.slaskie.pl, prostir.pl

Share Button

Пам’ять польських офіцерів ушанували в Старобільську на Луганщині

Share Button

На цвинтарі міста Старобільськ Луганської області у поминальну неділю, 23 квітня, поклали квіти до пам’ятника польським офіцерам, убитим комуністами. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки користувачки Helen Zibert.

«Ми пам’ятаємо про Катинську трагедію і дуже дякуємо всім небайдужим полякам за вашу допомогу, співпрацю і дружбу!» – написала вона.

Як зазначають користувачі соцмережі, акцію ініціювали колишні військовослужбовці батальйону «Айдар», для яких убиті офіцери є героями та символом опору проти тоталітарних тенденцій у Росії. На могилі вони зазначили: «Ми пам’ятаємо трагедію Катині і дуже дякуємо всім полякам за допомогу, дружбу та співробітництво».

У Старобільську Луганської області на території жіночого монастиря «Всіх скорботних радостей» розташовувався радянський табір для утримання польських військовополонених. Його створили 19 вересня 1939 року за наказом народного комісара внутрішніх справ СРСР.

У таборі містився офіцерський склад на 4000 осіб. Згодом майже всіх їх розстріляли поблизу Харкова.

За архівними матеріалами, серед ув’язнених у Старобільську було 8 польських генералів і 57 полковників. Але серед усіх військовополонених лише третина були кадровими воєнними, інші ж – люди мирних професій, мобілізовані під час війни. Полонені жили в неопалювальних приміщеннях, спали на чотириярусних нарах.

На військовому цвинтарі у Старобільську поховано тих, хто помер від ран, хвороб та умов утримання в таборі. 1994 року експедиція Люблінського університету знайшла на старому старобільському кладовищі останки 48 польських військових і перепоховала їх усіх на військовому меморіалі.

Масові страти польських генералів та офіцерів проводили в Харкові в період з 5 квітня по 12 травня 1940 року, в підвалі управління НКВС СРСР по Харківській області за рішеннями особливої трійки.

Полонених польських офіцерів зі Старобільського табору також направили в розпорядження УНКВС СРСР по Харківській області.

Шлях в’язнів складався з трьох етапів: Спецтабір НКВС в Старобільську – залізнична станція Харків-Сортувальний. Залізнична станція Харків-Сортувальний – обласне управління НКВС СРСР по Харківський області. Від вокзалу полонених у спеціально обладнаних машинах доставляли до підвалів обласного управління НКВС СРСР, де проводили розстріли. З підвалів НКВС трупи полонених відвозили до місця поховання – до 6 кварталу лісопарку міста Харкова.

У підвалах Харківського УНКВС СРСР розстріляли 8 генералів, 55 полковників, 136 підполковників, 516 майорів, 843 капітанів, багато молодших офіцерів, 9 ксьондзів, 5 великих державних чиновників та інших – загалом 3820 осіб. Тіла вбитих вивезли в лісопарк поблизу району П’ятихатки.

Під час так званого Катинського розстрілу 1940 року за наказом Сталіна в Катині під Смоленськом у Росії, поблизу Харкова та ще в кількох місцях тодішнього СРСР розстріляли 22 тисячі польських військових. Місця поховання близько п’яти тисяч із них досі шукають.

Джерела: facebook.com/helen.zibert, radiosvoboda.org, uk.wikipedia.org

Share Button

Ле Пен і Макрон вийшли у другий тур виборів президента у Франції

Share Button

Перший тур виборів президента відбувся вчора, 23 квітня, у Франції. До другого туру виборів вийшли лідер партії «Вперед!», центрист і ліберал Еммануель Макрон, і лідерка праворадикальної партії «Національний фронт» Марін Ле Пен. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства внутрішніх справ Франції.

Емманюель Макрон здобув підтримку 23,75% виборців. Марін Ле Пен – на другому місці, за неї віддали голоси 21,53% громадян Франції. Явка в першому турі виборів президента Франції становила 69,42%.

Джерело: interieur.gouv.fr
Джерело: interieur.gouv.fr

Безпеку на 67000 виборчих дільницях і спокій громадян гарантували 57000 правоохоронців. Виборчий процес здійснювався за умов надзвичайного стану, втім минув без значних інцидентів.

Однак у Парижі під час акцій протесту проти результатів президентських виборів поліція затримала 143 осіб. Про це повідомляє RFI.

Акція протесту відбувалася на площі Бастилії, в ній узяли участь близько п’ятсот людей, більшість із них – у масках. Вони планували організувати «ніч барикад» після оголошення результатів першого туру виборів президента. Маніфестанти називали себе «антифашистами», палили димові шашки, кидали в поліцію пляшки і кричали «Ні Ле Пен! Ні Макрон!».

Другий тур виборів президента Франції відбудеться неділю, 7 травня 2017 року. А 3 травня Ле Пен і Макрон зійдуться в теледебатах, – передає Le Figaro.

Цьогорічні президентські вибори у Франції – одинадцяті за рахунком вибори П’ятої республіки. Президента Франції оберуть на п’ятирічний термін.

Джерела: interieur.gouv.fr, uk.wikipedia.org, ru.rfi.fr

Share Button

Обсяг корупційних справ, які розслідує НАБУ, перевищив 10% річного бюджету України

Share Button

Загальна сума збитків, завданих державі, у справах, які розслідує Національне антикорупційне бюро України, становить 85 млрд. грн. Про це повідомив голова НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю виданню «Ліга»

За його даними, 40% справ припадає на державні підприємства. «Суми величезні. Із загальної суми збитків у 85 млрд. грн., завданих, за попередніми оцінками, інтересам держави в справах, що їх розслідують детективи НАБУ, понад 40% припадає саме на держпідприємства. І здебільшого ці збитки належать до періоду після Революції гідності», – розповів Ситник.

Зазначимо, сума 85 млрд. грн. становить майже 12% річного бюджету України (дохідну частину Держбюджету-2017 затверджено в розмірі 721 млрд. грн.), або 3,5% ВВП України (2016 року він становив 2 трлн. 383 млрд. грн.).

За словами Артема Ситника, найбільше фігурантів у справах, які розслідує НАБУ, – серед керівників державних підприємств, які повністю або частково належать державі. Таких близько 23%. Друга за чисельністю категорія – це службові особи, які вчинили корупційний злочин, збитки від якого перевищують 500 прожиткових мінімумів, – таких близько 15%. Третя категорія – судді: 14%. Далі йдуть посадові особи місцевого самоврядування та державні службовці категорії «А» (10%), а також вищі посадові особи держави (9%). Такими були цифри НАБУ на лютий 2017 року.

«Ми пройшлися фактично по всіх великих підприємств. Побачене нас шокувало. Це і Запорізький титано-магнієвий комбінат, і Об’єднана гірничо-хімічна компанія, і «Укрхімтрансаммікак», і «Тяжмаш», і ОПЗ, і багато інших. Усе це – підприємства, що повністю або частково належать державі, з високою рентабельністю. Але насправді вони або збиткові, або виживають із труднощами. Корупційні схеми, вибудувані на цих об’єктах, – однотипні. Продукція виходить із державного підприємства за заниженими цінами, підприємство отримує за неї копійки порівняно з тим, що могло б мати, продаючи її безпосередньо кінцевому споживачеві. І є низка компаній-посередників («прокладок»), через які різниця між ціною купівлі продукції та її продажу вимивається», – додав голова НАБУ.

Читайте також:

Детективи НАБУ затримали екс-нардепа з найближчого оточення Ющенка

Джерело: biz.liga.net

Share Button

Затриманого за розкрадання коштів Мартиненка відпустили на поруки

Share Button

Солом’янський райсуд Києва відпустив екс-нардепа Миколу Мартиненка на поруки народних депутатів з фракції «Народний фронт» і міністрів. Таке рішення в суботу ухвалив суддя Олексій Бобровник, дізнався POLUKR.net із сайту «Українська правда»

Поручителями Мартиненка стала 21 особа, серед яких міністри Лілія Гриневич, Володимир Омелян, Ігор Жданов, заступник голови ЦВК Андрій Магера, а також народні депутати Леонід Ємець, Георгій Логвинський, Андрій Тетерук, Микола Княжицький, Максим Поляков, Віктор Єленський, Олена Ледовських, Олена Масоріна, Павло Пинзеник, Геннадій Кривошея, Віталій Сташук, Хвіча Мепарішвілі, Віктор Кривенко, Віталій Корчик, Олена Бойко, Вадим Підберезняк, Федір Бендюженко.

Джерело: pravda.com.ua
Джерело: pravda.com.ua

Суддя зобов’язав Мартиненка повідомляти суд про зміну місця проживання, з’являтися на виклики для слідчих дій, утримуватися від спілкування з низкою осіб, які фігурують в матеріалах підозри, та здати всі документи для виїзду за кордон.

Нагадаємо, колишнього народного депутата Миколу Мартиненка затримали в рамках розслідування справи про розкрадання коштів на ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (СхідГЗК).

За версією слідства, державне підприємство «СхідГЗК» уклало контракт із компанією-посередником, підконтрольною затриманому екс-народному депутатові, на постачання уранового концентрату за завищеними цінами. Унаслідок цього інтересам ДП у 2014-2016 роках було завдано збитків у розмірі 17,28 млн. дол. США.

ДП «СхідГЗК» – найбільше в Європі урановидобувне підприємство, єдине в Україні, яке забезпечує видобуток природного урану та виробництво уранового оксидного концентрату.

Микола Мартиненко – член партії «Народний фронт», колишній народний депутат, очолював комітет ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу. На виборах Президента 2004 року був заступником керівника виборчої кампанії Віктора Ющенка, входив до його найближчого оточення.

Верховна Рада позбавила Мартиненка депутатського мандата у грудні 2015 року на його ж прохання, після того, як стало відомо, що прокуратура Швейцарії розслідує отримання Мартиненком хабара від компанії «Шкода» за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.

Джерело: pravda.com.ua

Share Button