Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Верховна Рада 7 грудня прийняла закон, яким обмежила суму безмитного ввезення закордонних товарів для осіб, які регулярно перетинають український кордон, так званих «човників», та на закордонні посилки. Якщо зараз щодоби через кордон без мита можна провезти товарів на 500 євро, то від 1 січня цю суму зменшили вдесятеро – до 50 євро. Рада ввела обмеження і на товари, куплені в закордонних інтернет-магазинах, як-от AliЕxpress: тепер без мита там можна купити три товари за календарний місяць вартістю до 150 євро кожен.
Закон ще має підписати спікер і президент. Глава «Союзу захисту підприємництва» розповів Polukr.net, що цей закон лише підвищить ціни на зазначені товари для покупців та ускладнить життя українцям. Однак колишній митник Андрій Тодощук вважає, що це спроба держави вивести «човникову» торгівлю з тіні та більше контролювати торгівлю загалом.
Голова організації «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич: «Після цих змін буде зменшення видів товарів і почнеться пошук шляхів обійти обмеження»
Глава організації «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич у коментарі Polukr.net пояснив згубність цих змін для українських покупців та для бізнесу. Причина, чому українці привозять закордонні товари та купують в Інтернеті, за словами експерта, – наша бідність, а ціна на роздрібні товари в Україні включає високу корупційну складову, що робить їх в рази дорожчими і менш конкурентними.
«Ці зміни матимуть негативні наслідки для звичайних покупців і для бізнесу. Ініціативу лобіювали деякі організації за підтримки уряду: «Реанімаційний пакет реформ», Асоціація платників податків, Асоціація виробників касових апаратів та інші. Наша організація виступала проти – ми провели опитування серед малого і середнього бізнесу і виявили, що зміни не будуть сприяти підприємницькому середовищу», – зазначив Доротич.
«Наслідком буде зменшення видів товарів, які можна купити. Сподіватися на збільшення клієнтів в роздрібній мережі не варто, бо роздрібна ціна на товар формується не тільки із врахуванням мита і ПДВ, а й суттєвої корупційної складової, тобто перепон, неофіційних платежів. Це входить в ціну, тому вона подекуди набагато вища, ніж в онлайн-магазинах. Ми порівнювали джинси фірми Levis – у США їхня вартість в інтернет-магазинах без знижок близько 50 дол. за одиницю. В нас у роздрібній мережі – понад 120 дол. Враховуючи малу купівельну спроможність українців, не варто чекати, що населення масово почне купувати в нашій роздрібній мережі – вона занадто дорога. Наші громадяни будуть шукати обхідні шляхи, а від цього збільшиться корупційна складова. Бо в нас далі напівпрозора митниця, “дірявий” кордон і контрабанда. Внаслідок безвізу і спрощення перетину кордону збільшується пасажиропотік між Україною і ЄС, тож потрібні речі будуть ввозити іншим способом. Українці хочуть жити краще, але не мають на це грошей. Ці зміни лише погіршать якість життя українців», – зауважив приватний підприємець Доротич.
«Росія, яку активно критикуємо, має обмеження в 1000 євро в одній поштовій посилці без обмеження кількості таких посилок. Натомість бізнес-клімат Росії досі кращий, ніж у нас. Ці обмеження не зумовлять розвиток економіки і не збільшать потенціал ринку. Неможливо наповнити друшляк водою. Однаково є змога альтернативного ввезення – в результаті збільшиться кількість отримувачів посилок. Якщо зараз я купую в закордонному інтернет-магазині, то тепер будуть купувати ще всі мої родичі. Насправді потрібні реформи, покликані лібералізувати ринок, адміністрування, зняти корупційну складову з бізнесу. Слід робити все, щоб ціни в роздрібній мережі знизилась, а для цього потрібна податкова реформа, адміністративна, адекватна судова система, щоб бізнес був захищений від ризиків. Під час виробництва і реалізації товарів складові ризиків закладають у роздрібну ціну, за що в результаті платить звичайний покупець. Він не може платити за ці корупційні ризики, тому шукає альтернативні шляхи. Ці зміни – зворотні від лібералізації економіки, це посилення адміністрування. Мої колеги в бізнесі казали, що зміни начебто перекриють контрабандні шляхи і в них буде більше клієнтів. Переконував їх, що не буде. У нас середня зарплата в країні 6000 грн – 190 євро. Ви продаєте пару джинсів за 3000 грн. Невже думаєте, що українці почнуть у вас купувати?» – відзначив експерт.
Колишній заступник Львівської митниці Андрій Тодощук: «Держава недостатньо контролює «човникову торгівлю» та торгівлю загалом»
У коментарі Polukr.net доцент кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності, координатор освітньої програми «Управління митною діяльністю» у Національному університеті «Львівська політехніка», а у минулому заступник начальника Львівської митниці Андрій Тодощук розповів, що цими змінами держава хоче вивести з тіні «човників» та контролювати торгівлю.
«Держава недостатньо контролює «човникову торгівлю». Кожна країна хоче захистити свою економіку, вводячи окремі тарифні і нетарифні заборони для фізичних осіб. В Україну надалі безмитно можна ввозити товари на 500 євро і 50 кг, якщо ви були протягом доби один раз за кордоном, а якщо були двічі й більше разів протягом доби, то за другий і наступні рази вже сплачуєте податки. Зараз цю норму звузили. Дозволять ввозити безмитно, якщо були понад 24 години за межами України і раз на 72 години. За міжнародними конвенціями, кожна держава має право вводити обмеження, на яку суму можна завозити товару. Ця «човникова торгівля» має перейти з русла торгівлі на купівлю товарів для себе. А для торгівлі слід реєструвати підприємця чи ФОПа, платити податок. Якщо товари походять з Європи, то ставки мита на них 0% і тільки сплачується ПДВ 20%», – зазначив доцент Тодощук.
«Щодо ввозу товарів з інтернет-магазинів, то держава запровадила обмеження на три посилки по 150 євро на місяць кожна. 150 євро – це 4800 грн. Це майже на 1000 грн більше за мінімальну зарплату. Тобто, якщо в родині є три особи, то це велика сума, яку родина має потратити на ці покупки. Усі великі мережі техніки теж працюють як ФОПи. Я б рекомендував державі здійснити наступний крок, щоб всі покупки як у звичайних, так і в онлайн-магазинах відслідковувалися. Наразі такої системи немає. Наприклад, якщо ви купили в когось комплект меблів в Україні, то з нього має сплачуватись податок. В Україні не відслідковують, звідки особа взяла цей комплект меблів. Тож є можливість купувати товари, які, можливо, були завезені нелегально. Держава не контролює обіг цих товарів. Якщо особа купила речі та їх офіційно завезла, то все добре, це не дає наживи для кримінального бізнесу, прибутку з товарів нелегального походження. Держава робить кроки в напрямку контролю торгівлі. Ці кроки мають бути більші та ширші. Це стосується всіх покупок. І, на мою думку, в цих змінах немає зговору великих інтернет-продавців техніки», – розповів Тодощук.
«Україна – суверенна держава, яка має свої закони і захищає економічні інтереси. ЄС не визначає конкретну суму, на яку можна безмитно ввозити товари. У межах 500 євро раз на 72 години – цілком нормальна норма. У нас у прикордонних районах Львівщини ціле покоління громадян все життя ведуть «човникову торгівлю». Вони обходять закони і безмитно, без податків, торгують. Це слід виправляти. Зазначені зміни ніяк не суперечать зобов’язанням України в рамках зони вільної торгівлі з ЄС», – зауважив Тодощук.
Директор «Укрпошти»: «Держава більше втратить, ніж отримає в бюджет»
Директор «Укрпошти» Ігор Смілянський на сайті компанії розкритикував рішення щодо посилок із закордону. «Укрпошта» займає суттєвий сегмент ринку посилок для українців, які купують у закордонних інтернет-магазинах.
«Боротьба з контрабандою – важлива. Проте обраний інструмент навряд чи стане результативним: стягнути мито з посилок із Китаю, де середній чек до 10 дол., вийде дорожче для держави. По-перше, ініціатори змін не надали розрахунків очікуваного доходу до бюджету. Прогнозуємо, надходження будуть менші, ніж витрати держави на адміністрування. Досвід країн, які пішли шляхом зменшення розміру безмитного ліміту, показує тенденцію до зменшення доходів до бюджету. Після скорочення безмитного ліміту з 200 до 22 євро у Білорусі відбулось зменшення обсягів імпортних «дрібних пакетів» з 24 млн шт. до 12 млн шт. Тоді активізувалися «сірі» перевізники, що доставляють посилки нелегально через Росію. Механізмів обійти обмеження безліч: оформити замовлення на близьких, скористатися за плату послугами юридичних осіб, на яких обмеження не поширюється. Зміни зменшать конкуренцію на ринку, створять додаткові перешкоди для клієнтів», – пише глава «Укрпошти».
«По-друге, не визначені механізми стягування мита. Не зрозуміло, як держава буде адмініструвати «четверту посилку»? Мінфін ініціює створення бази отримувачів, яка має запрацювати в онлайн-режимі і об’єднувати усіх гравців логістичного ринку. Якщо дві посилки прийдуть одночасно «Укрпоштою», а дві – іншим оператором, то з якої стягувати мито? Як збирати персональні дані з зарубіжних майданчиків? Як реєстр працюватиме у некомп’ютеризованих селах? Учасники ринку і Європейська бізнес асоціація розкритикували проект закону. Натомість протягнути зміни вирішили без обговорень в один день внесенням змін у Податковий кодекс. Щоб виконати закон, держава має створити і підтримувати захищену ІТ-систему… За нашими підрахунками, загальні витрати тільки на ІТ складуть понад 150 млн грн», – продовжує Смілянський.
«По-третє: споживач отримає значне збільшення часу очікування відправлень і збільшення тарифів, якими оператори компенсуватимуть витрати. Клієнт не буде радий вистояти в черзі та дізнатися, що для того, щоб отримати посилку за 5 дол. (наприклад, із AliExpress), слід піти і заплатити мито у розмірі 1 дол. Це за умови, що єдина державна база на зависне, як це щороку буває», – зазначив Смілянський.
Заплатіть 10% мита і 20% ПДВ із вашої посилки
Зміни, прийняті парламентом, повинні «забезпечити збалансованість бюджетних надходжень у 2018 році». Зараз вартість посилок без мит із закордонних інтернет-магазинів — 150 євро. Але таких посилок можна отримувати безліч, а не три на місяць. Четверта посилка уже буде з податком і можливим митом – 10% мито та 20% ПДВ. Тепер Державна фіскальна служба має створити IT-систему, яка визначатиме кожного одержувача і буде підраховувати, скільки посилок і з якою періодичністю йому надходить. Із четвертої посилки за місяць ця система буде автоматично виписувати податок.
Обмежити безмитні посилки в Україні хотіли не раз. У 2016 році Асоціація підприємств інформаційних технологій пропонувала Мінфіну пропускати без податків лише посилки на суму до 22 євро. Проте критика громадськості тоді виявилася достатньо великою, щоб відомство призупинило роботу над проектом закону. Асоціація лобіює інтереси 72 найбільших виробників, імпортерів та дистриб’юторів споживчої електроніки, які займають 90% ринку України.
«Товари з Польщі» на базарах можуть стати дорожчими
Крім посилок, в законі обмежили ввезення товарів для тих, хто часто перетинає кордон. Українці далі можуть ввезти товари вартістю до 500 євро (в аеропортах – до 1000 євро) і вагою до 50 кг. Але таке правило не діятиме для тих, хто в’їжджатиме в Україну частіше, ніж раз на три доби. У такому разі ввозити товари можна буде на суму до 50 євро.
«Човниками» переважно працюють жителі прикордоння, які часто возять товари з Польщі. На базарах Львова вони часто торгують їжею і побутовою хімією. Та найбільше з Польщі іноземці, зокрема, й українці, возили у третьому кварталі 2017 року, за даними польської урядової статистики, будматеріали (23%), техніку і побутову техніку (19%), запчастини до авто (13%), їжу (12%). У рамках малого прикордонного руху в третьому кварталі 2017 року було близько 2,1 млн. перетинань польсько-українського кордону, що становить 36,9% від усіх перетинів і це на 20,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними польської урядової статистики, у 2016 році близько 67% іноземців, які в’їжджали в Польщу, – їхали саме закупи.
Із введенням обмежень багато мешканців прикордоння мають або сидіти за кордоном по три дні, або купувати товарів лише на 50 євро, що дуже обмежує. Це зробить їхній бізнес менш рентабельним або ж змусить підвищити ціни, за що, зрештою, заплатять покупці.
Ігор Тимоць
