Різдвяний подарунок: летальна зброя США для України

У ніч на 23 грудня 2017 року (у Вашингтоні ще був вечір 22 грудня) Київ отримав свій різдвяний подарунок від Сполучених Штатів – летальну зброю оборонного характеру. Символічно, що 22 грудня в Україні відзначали 100-ту річницю української дипломатії, й американську зброю для українських солдат, безперечно, можна зараховувати до її досягнень.

Стратегічне рішення про надання Україні летальної зброї було ухвалене кулуарно ще в червні 2017 року, й відтоді лише чекало на зручні обставини для його офіційного проголошення. Спочатку планувалося, що візит у жовтні 2017 року Міністра оборони України Степана Полторака до Вашингтона та його зустріч з американським колегою Джеймсом Меттісом будуть гарним приводом для подібної акції. Проте щось пішло не так, візит скасували, а єдина зустріч міністрів відбулася в Києві на День Незалежності України.

Відтермінування оголошення рішення пов’язане з багатьма політичними факторами. Серед них варто виокремити українські події навколо протистояння Генеральної прокуратури та НАБУ, затримання Саакашвілі, переслідування антикорупціонерів. США історично віддають перевагу тактиці батога і пряника, тож тиск на Україну цілком у традиції американців. Крім того, слід згадати й провалені зусилля Курта Волкера знайти компроміс із Владиславом Сурковим у Белграді щодо миротворчої місії на Донбасі. Нарешті, рішення про зброю для України можна пов’язати з останніми подіями під час екстреної пленарної зустрічі Генеральної Асамблеї ООН, яка 21 грудня ухвалила резолюцію із закликом зберегти статус Єрусалима незмінним – на противагу позиції США щодо визнання цього міста столицею Ізраїлю. Президент США Дональд Трамп дуже емоційно висловився про «союзників», які беруть американську допомогу, а потім голосують проти США на міжнародних форумах. Лише шість європейських країн утрималися від голосування на користь миру на Близькому Сході, серед них і Україна. Тож настав час винагородити таку лояльність!

Необхідно враховувати й американський військово-стратегічний контекст питання. 17 листопада 2017 року Сенат США схвалив проект бюджету Пентагону на 2018 рік, загальний обсяг якого становить майже $700 млрд. У ньому передбачено $4,6 млрд на стримування Росії в Європі та $350 млн військової допомоги Україні. Формальною перешкодою для запуску процесу передачі летального оборонного озброєння Україні була відсутність факту визнання Росії країною-агресором на рівні національних стратегічних документів (чинних Національної стратегії безпеки та Національної військової стратегії 2015 року). Тож 18 грудня 2017 року Вашингтон презентував нову Національну стратегію безпеки, яку більше року готувала команда військових експертів на чолі з Гербертом МакМастером (один із найпослідовніших лобістів посилення військового впливу США в Європі з метою стримування російського реваншизму). У новому стратегічному документі РФ та КНДР названі ревізіоністськими країнами, що прагнуть створити світ, протилежний до цінностей та інтересів США.

Україна згадана в документі лише один раз, однак у дуже вигідному контексті для посилення військового співробітництва між Києвом та Вашингтоном. СНБ-2017 визнає факт вторгнення Росії в Грузію та Україну, спрямованого на підрив суверенітету цих держав. Стратегія національної безпеки 2017 року (попередньо її публікації чекали в січні-лютому 2018 року) відзначає, що Росія має намір відновити свій статус Великої держави та сферу впливу навколо її кордонів. Для цього вона прагне послабити американський вплив у світі й посіяти розбрат між США та їхніми союзниками і партнерами, розглядаючи НАТО і ЄС як загрози. Констатується факт, що Росія продовжує інвестувати в нові військові потужності. Поєднання російських амбіцій зі зростанням її військових можливостей створюють зону нестабільності в Євразії, збільшуючи ймовірність конфліктів.

Не виключено, що до рішення надати летальне озброєння Україні Вашингтон підштовхнула й сама Москва, яка 18 грудня заявила про відкликання своїх офіцерів зі Спільного центру контролю та координації на Донбасі. Вихід росіян із СЦКК викликав суттєве занепокоєння України через можливість ескалації на лінії зіткнення. Згодом спецпредставник США з питань України Курт Волкер зазначив, що Росія навмисно відкликала своїх офіцерів перед ескалацією порушень режиму припиненню вогню. Проросійські сили почали активніше використовувати важке артилерійське озброєння і навіть РСЗВ «Град» (вперше за останні півроку), що призвело до відчутних втрат серед українських військових – більше 10 солдат загинули на фронті лише за останній тиждень, а 8 цивільних осіб було поранено внаслідок обстрілу мирних кварталів Новолуганського на Світлодарській дузі. З цими подіями різко контрастує ухвалене на засіданні тристоронньої контактної групи в Мінську чергове «новорічне перемир’я», якого, здається, ніхто не збирається дотримуватись.

На тлі відносної нормалізації відносин між командою президента Порошенка та США після жовтнево-грудневої кризи (Саакашвілі не був ув’язнений), ескалації на фронті та зовнішньополітичної кон’юнктури рішення про зброю для Києва виглядає цілком логічним саме зараз. Що ж отримає Україна?

У повідомленні Державного департаменту США немає жодної конкретики, лише натяки на цільове призначення. У заяві сказано, що рішення є частиною зусиль США, щоб допомогти Україні захистити свою територіальну цілісність і «стримати подальшу агресію». Проте подробиці стали відомі з інших джерел. Йдеться про план продажу Україні протитанкових ракет «Джавелін» (за місяць до цього США оголосили про продаж цих комплексів Грузії). Як зазначає американський телеканал ABC News з посиланням на співрозмовника в Держдепі, загальна вартість оборонного пакету складе 47 млн доларів. Він включатиме 210 протитанкових ракет і 35 пускових установок. Раніше повідомлялося, що Державний департамент схвалив комерційну ліцензію, яка дозволяє експорт в Україну снайперських систем Model M107A1, боєприпасів і пов’язаних з ними комплектуючих та аксесуарів на суму 41,5 млн доларів США.

Це вже значно серйозніше, ніж медичні «Хаммери» для української армії – єдине устаткування, яке Київ отримав від США за більш ніж три роки війни з Росією, втративши внаслідок диверсій військові склади радянської зброї в Балаклеї та Калинівці. Однак зупинятися на «Джавелінах» не варто – військове напруження в регіоні, ймовірно, наростатиме, зокрема й через симетричну відповідь Росії на озброєння України американцями. І без того майже невидима межа між стримуванням, готовністю та ескалацією у Східній Європі стає ще більш прозорою. Та чи забезпечить американська зброя необхідний захист українцям?

Валерій Кравченко