«Люди самі заявляли, що вони військові армії РФ», – керівництво місії ОБСЄ в Україні

У вівторок, 15 серпня, перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг та керівник Львівського офісу місії Георгіос Каллініс презентували у Львові звіт про ситуацію на Донбасі. POLUKR.net поцікавиввся у пана Хуга про роль російських спостергачів у написанні звітів, про присутність російських військових у зоні конфлікту та про перешкоджання роботі місії.

«Ситуація на сході України далі напружена. – йдеться у звіті. – Спостерігачі місії регулярно звітують про пошкодження унаслідок обстрілів цивільних будинків. За період із 24 липня по 8 серпня загинуло троє цивільних, ще десятеро поранені. Це збільшило загальну кількість загиблих цивільних, підтверджених місією, до 62 у 2017 році… Свободу пересування місії надалі обмежують. Крім обмежень, пов’язаних із непроведенням сторонами робіт із розмінування, доступу патрулів місії не раз перешкоджали, особливо в непідконтрольних Україні районах південної частини Донецької області… 3 серпня патруль місії зіткнувся з насильством під час встановлення камери на даху Донецької фільтрувальної станції. Вогонь зі стрілецької зброї, направлений на робітників, підрядної місії організації та спостерігачів, змусив укритися і призупинити роботу. Цей випадок вогню зі стрілецької зброї стався попри те, що сторони дали гарантії безпеки…», – розповів перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.

Хуг також визнав, що спостерігачі місії можуть бачити тільки те, що дозволяють сторони конфлікту, а також, що про їх пересування сторонам відомо заздалегідь, позаяк вони проходять КПП, тож до їх приїзду можуть приготуватися.

«Наші спостерігачі мають свої бази по обидва боки лінії зіткнення. Недавно відкрили нову патрульну базу на лінії зіткнення та плануємо відкриття подібних надалі. На цій базі спостерігачі працюють цілодобово. Вдень патрулюють на авто чи пішки – аж до кордону з РФ. Вночі з бази за допомогою біноклів, камер, засобів нічного бачення. Останню базу відкрили в Попасній Луганської області. В найближчому майбутньому плануємо повторно відкрити базу в Станиці Луганській. Також у нас є бази в Кадіївці, Дебальцево, Горлівці та інших місцях, непідконтрольних Україні».

Про ситуацію на “лінії розмежування”

«Минулого тижня наші спостерігачі зафіксували зниження на 15% інтенсивності порушення режиму припинення вогню, а тиждень перед цим був зріст на 55%. Спостерігачі надалі фіксують наявність та застосування важких озброєнь, яких не повинно бути. Зокрема, це артилерія, системи залпового вогню і танки, які, згідно Мінських угод, мали би бути відведені за межі ефективної дальності стрільби. Ця зброя найбільше призводить до руйнувань критичної інфраструктури, смертей та поранень цивільних. Також фіксуємо критичну близькість між сторонами конфлікту – якщо її не збільшать, то зіткнення і бойові дії не припиняться. Ціль місії – встановлювати всі ці факти. А вже обов’язки сторін, які підписали Мінські угоди, втілювати їх у життя. Якщо відведуть важке озброєння і розведуть сторони, то побачимо нормалізацію ситуації в зоні конфлікту», – пояснив Александр Хуг.

«Фіксуємо зараз від 500 до 1500 разів порушення режиму тиші в зоні бойових дій в тиждень. – продовжив далі Хуг. – Але ми не все бачимо. Дехто стверджує, що місія – сліпа. Це так, але не тому, що ми на щось закриваємо очі, а тому, що нам більше не дають можливості бачити. У багатьох випадках нашим спостерігачам не дають робити те, що вони покликані робити. Технічні засоби для моніторингу – знищують. Також місію не допускають в певні райони, що означає, що там щось ховають від нас».

У місії наголошують, що зупинити бойові дії повинні сторони конфлікту, а місія лише звітує про факти, які фіксує, не доставляючи гуманітарну допомогу, але сприяючи її доставці. Мандат місії на роботу діє до 31 березня 2018 року, після чого може бути знову продовжений на рік за згодою всіх 57 учасників ОБСЄ.

Про об’єктивність місії та ролі в ній росіян як учасників конфлікту

«Україна та Росія – дві з 57 країн ОБСЄ. Всі країни вирішили розмістити місію в Україні. Ми відкриті, публікуємо всі дані про кількісний і якісний склад місії та спостерігачів. Звіти пише не одна особа, а патруль. За інструкцією, патрулі завжди складаються з представників різних країн. Це дозволяє уникати заангажованості, але теж дві пари очей бачать краще, ніж одна. 60% спостерігачів місії походять з ЄС, близько 10% чи 59 спостерігачів зі США і 6% або 36 спостерігачів із Росії. Дотримуємося стандартів об’єктивності ОБСЄ, а не рекомендації своїх країн», – зазначив перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Дані зі звіту ОБСЄ станом на 9 серпня 2017

Про фіксацію місією російських військ в зоні бойових дій

«Мені це питання часто задають останні три роки. Ми не розвідка, але звітуємо про те, що бачимо. Бачили знаки розрізнення як РФ, так і інших держав в зоні конфлікту. Спілкувалися з людьми, які самі заявляли, що вони військові частин армії РФ. Бачили специфічне озброєння. Усе описували у звітах. Зокрема, це були засоби радіоелектронної боротьби. До нашої компетенції не входить робити висновки на базі спостережень. Читачі звітів можуть самі робити такі висновки», – пояснив Александр Хуг.

Про погрози спостерігачам ОБСЄ

«Це те, що нас дуже турбує. Провів минулий тиждень біля лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях. Особисто був свідком обмежень та перешкод. Усе описуємо в щоденних звітах, доступних для кожного. Також знищується наша техніка – камери і безпілотники. Це спроби не допустити нас моніторити певні ділянки. Це не сприяє втіленню Мінських угоди, що фіксуємо в звітах. Але втілити ці угоди можуть тільки підписанти. Ми лише спостерігаємо. Обмеження для нашої роботи є прямі та непрямі. Прямі – це, коли солдат чи озброєна людина не дає пройти далі, погрожує чи стріляє в нашу сторону. Непрямі – це мінні поля та інші ділянки, які неможливо подолати. Мінні поля теж мали б бути прибрані, згідно Мінська… Непрямі обмеження для нас в однаковому об’ємі є від обох сторін конфлікту. Проте значно загрозливіші та небезпечніші прямі обмеження йдуть із непідконтрольних Україні територій», – розповів перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг.

Про мету та склад місії

Місія цивільних неозброєних спостерігачів ОБСЄ в Україні діє на запрошення української влади з 21 березня 2014 року. Місію відправили за згоди всіх 57 країн-учасників ОБСЄ. Мета – сприяти встановленню миру та стабільності в Україні. До складу іноземних спостерігачів місії входять представники 44 країн.

Місія в Україні складається з 1081 працівника. Ін них – 625 іноземні спостерігачі, 95 інших іноземних працівників, як то керівництво, радники і аналітики та 361 український працівник – асистенти, радники, адміністративний персонал. Близько 550 працівників місії працюють на сході України, решта по Україні. Серед іноземних спостерігачів 36 росіян.

Ігор Тимоць