четвер, 5 Серпень, 2021
pluken
Головна / Аналітика / Як розслідують знищення меморіалу в Гуті Пеняцькій?
Фото POLUKR.net, автор Андрій Поліковський
Фото POLUKR.net, автор Андрій Поліковський

Як розслідують знищення меморіалу в Гуті Пеняцькій?

Share Button

У поліції припускають, що до злочину можуть бути причетні громадяни Російської Федерації, а серед інших осіб, яких перевіряв на причетність до злочину слідчий Бродівського відділення поліції – мешканці Бродівського району, Львівської та Тернопільської областей. Серед останніх можуть бути учасник АТО та член молодіжної націоналістичної організації.

Більше місяця минуло з часу пошкодження невідомими вандалами пам’ятника вбитим у 1944 році мешканцям села Гута Пеняцька у Бродівському районі на Львівщині. Нагадаємо, що 8 або 9 січня цього року невідомі зруйнували основну частину пам’ятника – хрест та розмалювали бічні стели. 12 січня у поліції повідомили, що, за даними експертизи, хрест підірвали за допомогою невідомого вибухового пристрою. Крім того, поліція попросила зголоситися можливих свідків злочину. Відтоді жодної інформації від поліції громадськість не отримувала. У прес-службі Головного управління Національної поліції у Львівській області PolUkr.net повідомили, що «розслідування триває, але результатів наразі немає».

Тож PolUkr.NET спробував самостійно з’ясувати, на якій стадії нині розслідування цієї справи. Власне розслідування здійснювалося виключно з відкритих джерел. Також варто пам’ятати, що процес слідства має таємну частину, деталі якої до завершення розслідування громадськості не повідомляють. Відомі для редакції імена та прізвища громадян України, яких перевіряли у поліції, у статті навмисно не згадуються.

Отже, з ухвал Бродівського районного суду відомо, що досудове розслідування у кримінальному провадженні про руйнування пам’ятника загиблим у 1944 році мешканцям Гути Пеняцької веде слідчий місцевого (Бродівського) відділення поліції. Дії невідомих вандалів кваліфіковано за частиною 3 статті 161 Кримінального кодексу – «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками». Частина 3 цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до восьми років. Натомість основний зміст злочину за цією статтею – «умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності». Відомості про злочин внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня – наступного дня після того, як про руйнування пам’ятника повідомили проросійські українські блогери та російські інтернет-видання.

Вже 11 січня слідчий поліції попросив у слідчого судді дати йому дозвіл на тимчасовий доступ до баз даних трьох найбільших українських операторів мобільного зв’язку. Слідчий цікавився тим, які мобільні телефони, а саме – з якими номерами IMEI та з якими абонентськими номерами, перебували у мережах цих операторів на місці злочину та у місцях ймовірного відбуття та прибуття злочинців чи злочинця з 6 до 11 січня. Суддя того ж дня задовольнив клопотання слідчого.

12-13 січня слідчий подав слідчому судді 11 клопотань, у яких знову просив дати йому доступ до баз даних операторів мобільного зв’язку, щоб перевірити 20 осіб з відомими йому номерами телефонів, які, на його думку, могли б бути причетні до злочину. Слідчого цікавили номери IMEI мобільних телефонів, якими користувалися ці особи, адреси розташувань базових станцій, детальна інформація про усі типи з’єднань, зокрема номери IMEI телефонів абонентів, з якими вони розмовляли або обмінювалися повідомленнями – усе за період від 1 січня 2016 року до 12-13 січня 2017 року.

Хоча й тексти ухвал слідчого судді були знеособлені перед публікацією у Єдиному державному реєстрі судових рішень (цього правила дотримуються усі суди, хоча й іноді трапляються винятки), PolUkr.NET вдалося з’ясувати шляхом перевірки номерів телефонів у соціальних мережах, що в одному з випадків йдеться про учасника АТО, що зараз перебуває на Донбасі, а в іншому – про вчительку однієї зі шкіл у Бродах. Ймовірно, більшість осіб, яких хотів перевірити слідчий поліції на причетність до злочину, є мешканцями Бродівщини або ж мешканцями Львівської та Тернопільської областей. Проте серед цих 20 осіб є й та особа, що, на думку слідчого, однією з перших опублікувала відеозапис та фото з місця злочину і могла отримати їх від осіб, які його скоїли. Вона зареєстрована, як припускає PolUkr.NET, у передмісті Одеси – селищі Таїрове. Такий висновок можна зробити зважаючи на ухвалу з якої не прибрали частину адреси проживання цієї особи.

Ймовірно, слідчий наступні два тижні витратив на те, щоб отримати витяги з баз даних мобільних операторів і знайти в них цінну інформацію. 1 лютого слідчий знову просить у слідчого судді дати йому дозвіл на доступ до бази даних «Київстару», щоб отримати повну інформацію про двох невідомих йому абонентів за тим самим шаблоном, що й попереднього разу, але за період від 1 січня 2016 до 1 лютого 2017 року.

За два тижні, 13 лютого слідчий знову повертається до суду з одним клопотанням, у якому просить дати йому доступ до баз даних мобільних операторів за вже описаним шаблоном за період від 1 січня 2016 року до 12 січня 2017 року, щоб перевірити на причетність до злочину чотирьох відомих йому осіб з відомими йому номерами телефонів. Після перевірки цих номерів телефонів у соціальних мережах та пошукових сервісах PolUkr.NET схиляється до думки, що однією з цих чотирьох осіб є молодий націоналіст з Тернополя, член не дуже чисельної націоналістичної організації.

Того ж дня слідчий подав до суду друге клопотання, яке свідчить про те, що у поліції вважають прийнятною версію про «російський слід» у злочині. Цього разу слідчий просив надати йому доступ до бази даних «Київстару», щоб перевірити на причетність до злочину невідомих йому осіб з чотирма номерами мобільних операторів РФ (якщо вони, звісно, реєструвалися у мережі «Київстару»). У мотивувальній частині ухвали від 14 лютого, якою слідчий суддя задовольнив це клопотання, йдеться: «в ході проведення пошукових дій було отримано інформацію про те, що до вчинення даного кримінального правопорушення можуть бути причетні особи, які користувались номерами мобільних телефонів операторів Російської Федерації».

PolUkr.NET отримав електронні виписки з Російського плану нумерації для кожного з цих номерів на веб-сайті Федеральної агенції зв’язку РФ. Виявилося, що один з цих номерів належить абоненту ВАТ «Вимпєл-Комунікації» («Білайн») у Москві та Московській області, другий – абоненту ВАТ «МегаФон» у Москві та Московській області. Два інших номери обслуговує ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» (МТС) у Республіці Комі і Тульській області.

Абонентом МТС у Республіці Комі може бути Сєрґєй Марциновскій, зареєстрований у селищі Войвож, що входить до муніципального району «Сосногорськ» у Республіці Комі. Про це PolUkr.NET дізнався з однієї з відкритих російських баз даних номерів телефонів. Крім того, цей номер телефону був вказаний в оголошенні про продаж автомобіля у місті Ухта (Республіка Комі) у вересні 2016 року на веб-сайті avito.ru.

Своєю чергою, абонентом МТС у Тульській області може бути особа, що має профіль «Андрей К*******» у соціальній мережі «Однокласники» та користується адресою електронної пошти «kost******@freemail.ru» – дані приховано соціальною мережею. На жаль, пошуки інформації про московських абонентів «Білайну» та «МегаФону» у відкритих джерелах не дали результатів.

Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні про руйнування пам’ятника триває, але конкретних результатів, які варто оприлюднити для громадськості, наразі немає. Мабуть, опитування можливих свідків злочину теж не дають надії на його розкриття. У розслідуванні не відбулося ще жодного обшуку, затримання або призначення запобіжного заходу підозрюваним особам. Інакше про це стало б відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень або з даних веб-порталу «Судова влада України». Зрештою, пошуки підказок у базах даних мобільних операторів можуть і не дати результатів, якщо злочинці й ті особи, що першими зробили відеозапис та фотографії на місці злочину, не брали зі собою мобільних телефонів або завчасно вимикали їх.

POLUKR.net також надіслав інформаційний запит щодо розслідування цієї справи в ГУ Національної поліції у Львівській області. Про те, яку відповідь дадуть у поліції, а також про те, чому СБУ може мати інформацію, що підтверджує «російський слід» у цьому злочині, – читайте найближчим часом на нашому порталі.

Дмитро Борисов

Share Button

Також перегляньте

Фото: facebook.com/petroporoshenko

Аналітичний матеріал: «УСПІХ ЧИ ПРОВАЛ УКРАЇНСЬКОЇ БОРОТЬБИ З 2014 Р. І ДО СЬОГОДНІ»

Стан прихованої російської окупації політичного, безпекового та економічного життя в України до грудня 2013 р.. …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.