субота, 25 Вересень, 2021
pluken
Головна / Думки та коментарі / Безпека / Історія змушена повторюватися
Fot. pl.wikipedia.org
Fot. pl.wikipedia.org

Історія змушена повторюватися

Share Button

Україна не вперше шукає союзників в Європі. Подібне вже траплялося в історії у 1658 році, коли неподалік міста Гадяч гетьман Іван Виговський та польський король Ян ІІ Казимир Ваза підписали мирний договір. Документ втілював ідею перетворення Речі Посполитої у федерацію Корони Польської, Великого князівства Литовського і Великого Князівства Руського, тобто Козацької держави в межах, які на той час склалися. Так, що ж насправді спільного між подіями, які відбувалися у далекому XVII столітті, та сьогоденням? Все очевидно: знову з’явилася загроза з боку того, що має назву Російська Імперія. Звичайно, враховуючи, що відкритого протистояння, оголошеної війни немає, але ведеться війна інша – гібридна, бандитська, підла і активна.

Щодо України, то усім відомо про анексований Крим, розпочату агресію на Донбасі. Згадуючи Литву, доречно навести заяву президента цієї маленької країни з великою душею – Далі Грібаускайте, яка 4 березня 2016 року повідомила, що перед країнами Балтії стоїть реальна загроза з боку Росії, котра стала мало прогнозованою, і регіон вже піддався нападу – проти нього ведеться інформаційна війна. Враховуючи ці події Литва заради захисту своєї землі змушена повернутися до обов’язкової строкової служби при комплектуванні своїх збройних сил.

Польща теж піклується про власну безпеку і тому розпочала будівництво цілого комплексу протиракетної оборони спільно зі США. На що Росія одразу нервово відповіла шантажем і пообіцяла розмістити ракети в сусідній Калінінградській області.

Повернемося до Гадяцької угоди або, як її часто називають, Гадяцької унії. Історія часто підказує необхідні відповіді, найголовніша з них – як побороти агресора.

Завдяки Унії була виграна битва з Московським військом під Конотопом. Проте подальшого позитивного розвитку союзу, на превеликий жаль, не відбулося. Відповідно до домовленостей 1658 року передбачалося створення спільного війська Корони Польської, Великого князівства Литовського і Великого Князівства Руського. В силу обставин ці домовленості не були виконанні. Як результат – Гетьманщина (Україна) занурилася в Руїну (занепала). Можливо, якщо Іван Виговський мав би більшу підтримку та спромігся б довести необхідність дотримання плану Гадяцької унії, все склалося б інакше.

Як зазначає історик Ігор Чорновол, найбільшим позитивним наслідком Гадяцьких домовленостей стало те, що наші предки усвідомили альтернативу перебуванню у Російській Імперії, завдяки якій мали б можливість існувати на рівні з європейськими країнами, будувати університети, гімназії. І – мрія українських мрій – бути вільними.

Альтернативу Російській імперії український народ не перестав активно шукати і після здобуття Незалежності у 1991 році. Найважчим цей пошук став від початку Революції Гідності, коли сотні тисяч, мільйони людей збиралися на головних площах країни та відстояли свій проєвропейський вибір.

Росія у найважчий для нас, українців, момент зірвала і викинула геть машкару “кровного брата” та підступно вдарила у спину. Анексувала Крим, розпалила та продовжує підтримувати війну на Донбасі.

Ось чому нагальною стала потреба довершити ті думки наших пращурів, які не знайшли втілення, не були здійснені у XVII столітті. Це потрібно довершити сьогодні, вже у ХХІ столітті. Не все вдасться одразу, але перші кроки стали показовими і реальними: Україна, Польща та Литва створили спільне збройне формування, спільну бригаду, що призначена для виконання миротворчих місій. Бригада не воюватиме на Донбасі та не відвойовуватиме анексований Крим. Але завдяки цьому новітньому союзу українські військові отримали змогу здобути передовий досвід армій сусідніх держав та заручитись їх підтримкою. За першими кроками будуть другі, треті. І українці налаштовані зробити їх у напрямку Європи. Минулий досвід свідчить, що найбільшими братами для України є ті, хто найменше про це кричить. Ті, від кого не чекатимемо і не отримаємо “братнього” удару в спину…

Роман Поронюк

Share Button

Також перегляньте

Джерело: dt.ua

Вплив пандемії COVID-19 на міжнародні відносини: ключові тенденції

Пандемія СOVID-19 та жорсткі карантинні обмеження у світі змінюють міжнародні відносини. Реакція на коронавірус меншою …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.