Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
26 лютого волонтерам із Запоріжжя побували в м. Авдіївці Донецької області, а також в навколишніх селах Тоненьке, Водяне, Первомайське, які знаходяться на відстані від 5 до 10 км від донецького аеропорту.
«На під’їзді до Авдіївці, – говорять, – поля побиті воронками від «Градів» і снарядів, а в самому місті більшість багатоповерхівок і багато приватних будинків пошкоджені обстрілами. За словами місцевих жителів, на початку лютого обстріли були безперервними, гинули люди, але ось уже 3-4 дні ситуація стала більш спокійною. Лише зрідка чути поодинокі залпи гармат. У місті відключено водопостачання, опалення й електрику. Працюють лише пара магазинів і то до 15:00 – але люди виживають! До політиків і армії ставляться скептично, готові прийняти будь-яку владу, аби настав мир.
«У сквері ми зустріли двох підлітків 14-15 років. Хлопці не ходять до школи вже давно, в ній вибиті стекла, частина зруйнована. До обстрілу юнаки звикли і нікуди виїжджати не хочуть, – розповідають волонтери. – Люди вперто відмовляються виїхати в більш спокійні місця. Звичайний їхня відповідь: «А куди нам їхати? Та й грошей у нас немає!» Хоча волонтери неодноразово пропонували евакуацію і вивозили сім’ї безкоштовно в дні найактивніших обстрілів на початку лютого 2015.
«Ще одну дивовижну сім’ю з чотирма дітьми виявили в практично спорожнілому селі Тоненьке, – ділиться враженнями від побаченого Альберт. – Снаряди «Градів» потрапили у город, зруйнували сарай, в селищі немає електрики, проте є хороший підвал, в якому ховаються батьки, діти і бабуся. Сама молодшенька, чотирирічна Аня, мило посміхається, розповідаючи, що «коли починається ба-бах, ми в підвал, і там – ні жу-жу». Ці діти не сприймають небезпеку серйозно, для багатьох з них це пригода або щось на зразок грози.
Ми бачили дівчинку років десяти в селі Водяне, всього в 2-3 км від відомого багатьом села Піски, в якому ведуться запеклі бої. Місцеві жителі кажуть, що під час затишшя між обстрілами, ця дівчинка бігає по вулицях і «веселить» всіх. До речі, коли ми розмовляли з сім’ями, після трьох днів тиші знову почалася інтенсивна канонада в районі аеропорту, стріляли міномети, важкі знаряддя і лунали кулеметні черги, але місцевих жителів це анітрохи не лякало. «Це дрібниці – раніше було ще гірше!»
Natalia Seliukova
