Portal polsko-ukraiński Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Related Articles
З Олегом Панкевичeм, депутатoм Верховної Ради України від партії „Свобода” розмовляв Даріуш Maтepняк.
Д.М.: Як ви оцінюєте стан переговорів, які веде Українa у зв’язку з підготовкою до підписання Угоди про асоціацію з ЄС?
О.П.: Угода про асоціацію є надзвичайно важливим документом для України та Європейського Союзу. Підписання, як відомо, може і меншзначуще, ніж фактичне приєднання України до ЄС, проте ми розуміємо, що обидва питання, надзвичайно важливі. Значення цього документу додає його сфера, в тому числі питання створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також справа адаптації української правової системи до європейських стандартів. Переговори щодо цього питання тривають, як відомо, вже досить давно, однак, доходять сигнали, що підписання може відбутися вже в листопаді цього року. Для підписання цієї угоди необхідно подолати ще чимало труднощів, не лише політичних, але й організаційниx. Дуже важливо, щоб перед ратифікацією цього документу, насамперед через його важливість і далекосяжні наслідки для України, провести ретельний аналіз документу в усіх фракціях депутатів Верховної Ради. Без такого аналізу, не знаючи всіх елементів цього документу, не буде можливості оцінити і сформулювати відповідну позицію щодо документу його змісту.
Д.М.: Чи на думку партії «Свобода», Україна має інші геополітичні вибip, окрім вступу в Європейський Союз?
О.П.: Зрозуміло, що Україна – європейська країна, частина Європи, європейської історії і вона повинна також мати європейське майбутнє. Для нас інтеграція України з Європою, це не лише факт вступу в цю організацію з адміністративної і правової точки зору, але ми хочемо глибше розглядати це питання: це єдиний вибір для України. Ми хочемо, щоб Україна була в Європі не лише в географічному розумінні, але стала великим гравцем в європейській політиці. У нас є що запропонувати нашім сусідам. Це наші ресурси – природні і людські, а також культурні і наукові досягненя – все це має велике майбутнє в об’єднаній Європі. Саме тому партія «Свобода» не розглядає інших варіантів, окрім інтеграції та співпраці України з іншими європейськими країнами. Варто зазначити, однак, що для нашої партії спільна Європа, це така, , де країни і народи мають свою власну індивідуальність і самобутність, а також право до самовизначення та суверенітету політики. Ми хочемо, щоб наші відносини з усіма сусідами, включаючи країни ЄС, мали характер партнерства і взаємоповаги до своєї незалежності.
Що стосується східного вектора – тут дуже категорично. Навіть у нашій першій програмі, коли партія була створена, було чітко зазначено, що Росія є стратегічним ворогом України. Багато разів Росія мала претензії дo України, на жаль, протягом кількох сотень років, ця політика не змінилася, незважаючи на зміну режиму в Росії – позиція щодо незалежності України, незважаючи на зміну влади та режимів – від царської Росії та Радянського Союзу до Путінської Росії – не змінилася, тому наші відносини зі східним сусідом, дуже радикальні, проте ми ще сподіваємося на рівноправні відносини між Росією і Україною, хоч, на жаль, досі немає таких взаємин, і Росія як і раніше намагається повернути Україну в склад своєї імперії, використовуючи Митний союзу, а також інші інструменти, економічної та культурної політики , прагнучи підірвати незалежність України.
За допомогою ряду факторів, які знаходяться в українському уряді і працюють на благо Росії, вонa має потенціал впливу на Україну, з використанням різних типів документів, включаючи ціни на природний газ. Тому, цей вектор нас не цікавить.
Д.М.: Проте це не змінює факту, що Росія залишається важливим сусідом України. Як ви вважаєте, якими повинні бyти відносини між Москвою і Києвом?
О.П.: Теоретично, коли мова йде про форму, відносини між Україною та Росією чи будь-якою іншою країною, вони повинні бути рівноправними, повинні будуватися на основі поваги і партнерства. Ми також розуміємо, що більша частина торгівлі України з країнами Співдружності незалежних держав. Це також стосується цін на газ, який Росія продає Україні, але, на жаль, стосунки в цій сфері неможливо назвати рівноправними. Треба щось з цим зробити, в стосунках з росією необхідно вести політику максимальної незалежності від Росії. На жаль, нинішній уряд такиx кроків нe чинить.
Д.М.: Як ви думаєте, як вирішити проблему оплати Україною рахунку за не отриманий газ, яку вимагає Росія?
О.П.: Ця проблема вимагає ретельного обговорення. Ми розуміємо її важливість для відносин між Росією і Україною, проте, на жаль, коли справа торкається цих стосунків, йдеться про змову між представниками влади в Україні та Росії. Уможливлює її сильна залежність, часто особистого, міжлюдського характеру в двох країнах, що призводить до того, що важко знайти вихід з цієї ситуації. Питання ціни на газ – це питання політичної волі в Україні, на жаль, до цього часу, не було прийнято заходів, щоб змінити поточний стан справ. Наприклад, не подавалася суперечка про ціну на газ до Міжнародного суду в Стокгольмі, а як вчить досвід інших країн, Німеччини та Італії, в цьому випадку можна добитися добрих результатів. З іншого боку – і це вже наші внутрішні проблеми, повинна бути реальна політика, скерована на ведення енергоощадних технологій, щоб зробити рішучий крок до незалежності від російського газу.
Д.М.: А що стосується інтеграції України з іншими структурами в країнах Західної Європи, наприклад, НАТО – якa позиція партії „Свобода”?
О.П.: Ми говорили про загрози, які чигають на Україну зі сходу, і ми вважаємо, що це не віртуальні проблеми – на території України надалі залишаються російські війська. Тому НАТО – захист перед російськими імперськими амбіціями щодо України. На жаль, приклад таких країн, як Грузія вчить нас, як Росія може діяти проти незалежної країни. Тому, НАТО – це перш за все захист. Друге – у нас є право вимагати, щоб країни, які в 90-х роках двадцятого століття гарантували Україні безпеку (взамін за відмову від своєї атомної зброї), щоб тепер надалине лише декларативні, але й фактичні гарантії. Немає сенсу на даний момент розважати, чи приймуть Україну в НАТО чи ні, проте слід прагнути до укладання двосторонніх угод з такими країнами, як США або Великобританія, вони допоможуть Україні, коли знадобиться допомога. Ми хочемо підійти до цього питання максимально прагматично – як НАТО може вплинути на нашу безпеку і з цієї точки зору будемо аналізувати рішення про приєднання не лише до НАТО, а й ЄС та інших організацій.
Д.М.: Як би ви оцінили нинішні відносини між Україною та Польщею?
О.П.: В мене є чимало власного досвіду співпраці з представниками польської сторони, до виборів у Верховну Раду був головою Львівської обласної ради, і, як ви знаєте, Львівська область має ряд угод про співпрацю з Підкарпатським воєводством та Любліном, а також з іншими польськими регіонами. Разом ми здійснюємо багато ініціатив, у тому числі форум з прикордонного співробітництва, йому завдяки чому вдалося налагодити чимало контактів і знайомств. Досвід цієї співпраці дуже позитивний – перше Польща є нашим природним геополітичним союзником. У 1991 році Польща була першою країною, яка визнала незалежність України. Сьогодні важливе місце займають економічні відносини, особливо в прикордонних районах, де існує великий потенціал для співпраці та інвестицій. Таким чином, наші нинішні і майбутні відносини повинні базуватися на добросусідських відносинах. Існують, звісно, деякі проблеми, в тому числі історичні, але ми повинні навчитися їх вирішувати. В мене також є певний досвід роботи тут, і я думаю, що кожну проблему можна вирішити, якщо буде взаєморозуміння і добра воля, а також рівноправний підхід партнерів з обох сторін. Завдяки цьому можна знайти порозуміння в відносинах між державами і народами.
Д.М.: Дякую за інтерв’ю.
