Збройні Cили України в зоні АТО переходять до активної оборони. Це означає, що статична диспозиція сил, окопний стан та сидіння на місці для наших хлопців на передовій нарешті закінчується. За окремими напрямками українські сили мають не лише простір для маневрів, але й достатньо боєздатних підрозділів для атаки, втім, що є на сьогодні досить безглуздим кроком. Більш гнучким та ефективним наразі видається ситуативне використання диверсійно-розвідних груп (ДРГ) за підтримки артилерії.
Стратегія Кремля все більше спрямовується на деморалізацію українців, яка, передусім, переслідує два завдання. По-перше – зірвати мобілізаційні плани, по-друге – дискредитувати керівництво країни. Так чином виходить розгойдування внутрішньополітичної ситуації в країні, подібної до ефекту санкцій, завдяки яким США розгойдують внутрішньополітичну ситуацію в самій Росії. Саме з цією метою відбуваються «випадкові» обстріли мирних кварталів з людськими жертвами, на передовій вештаються російські ДРГ з метою захоплення нових українських полонених, показово створюються котли біля Дебальцево, Авдіївки, Щастя, знімається відео з відрубаними головами українських солдат тощо. Головний розрахунок пов’язаний з тим, що українці злякаються йти до воєнкоматів. З цією ж метою Путін заявив, що зробить прихисток для тих українців, що працюють в Росії або просто переховуються від армії, аби їх не забрали воювати проти «братів-росіян». Безумовно, подібні дії мають обмежений деморалізаційний ефект, втім викликають й зворотні дії – збільшується кількість добровольців та тих, що бажає йти на фронт у першій хвилі мобілізації. Бойовий дух рішучих українців від цих акцій лише міцнішає, а тих хто переховується від мобілізації все одно не змусиш ефективно воювати.
Режим надзвичайної ситуації, запроваджений в Донецькій та Луганській областях не несе великих змін. Насправді, він зачіпає виключне адміністративне керівництво окремих міст та районів, яке тепер можна буде де-юре формувати військовими методами. Де-факто у багатьох містах регіону, зокрема в Артемівську, Слов’янську, Краматорську, Красному Лимані та ін. вже півроку діють військові комендатури, яки перейняли суттєву частину владних повноважень у місцевих рад та адміністрацій. Показовим у цьому випадку був раптовий арешт, а потім так само раптове звільнення міського голови Красного Лиману Перебейніса, якому закидали співробітництво з сепаратистами. Саме військові фактично керують на цих територіях, тож закріплення їх повноважень юридичним шляхом нічого докорінно нового в собі не несе. Те саме стосується й обмеження транспортного сполучення (зокрема пасажирського), запровадження системи пропусків, що відбулося тиждень тому.
Щодо бойових дій на Донбасі. Лінія фронту все більше прогинається під натиском російсько-терористичних сил. Кількість обстрілів за добу рідко падає нижче 130, натомість бойовики ДНР та ЛНР очікують на прибуття чергового дванадцятого «гуманітарного конвою» з боєприпасами. Надважка ситуація поблизу Донецька, де росіяни штурмують повністю знищене селище Піски, що має стратегічне значення: дорога на Красноармійськ, й далі на Павлоград та Дніпропетровськ, у випадку здачі Пісків, буде лишатися прикритою лише селищем Карлівка – далі траса та голий степ. Запеклі бої відбуваються також в Авдіївці – містечку-сателіті Донецька, де розташований найбільший коксохімічний завод в Європі – власність Метінвест Ахметова, руїни якого суттєво вдарять по металургійному бізнесу олігарха.
ДНР, на підтвердження свого статусу терористичної організації, вперше використала тактику використання терористів-смертників на українському блокпосту в Курахово. Як результат – загинув військовий, ще троє поранені, сполучення через блокпост припинено на невизначений строк. Це один з двох існуючих шляхів до Донецька, де поступово назріває гуманітарна катастрофа. Так, зокрема, 26 січня було зупинене водопровідне забезпечення частини Донецька та всього заходу Донецької області через чергові обстріли Карлівського водозбірного вузла (такої ситуації не було з літа 2014 р.). Також після обстрілів з «Градів» розбита Великоанадольська фільтрувальна станція, що відрізало від води південь області, зокрема Маріуполь. Подібна цілеспрямована робота по об’єктам інфраструктури життєзабезпечення ще раз доводить справжні цілі росіян-терористів – залякування та знищення мирного населення передусім, адже від таких дій страждають в першу чергу не військові.
Великого резонансу в світі набули слова Путіна про легіони НАТО, які геополітично стримують Росію в Україні. Слова маразматичні та абсолютно не засновані на фактах, втім засновані на збудженій логіці кремлівської пропаганди. Може країнам НАТО й насправді треба сформувати легіон, назвати його миротворчими силами та відправити в Україну? Нехай там будуть декілька казахських та білоруських взводів, для спокою Путіна, аби не видав подібну місію за пряму військову допомогу. Втім діяти треба зараз, часу для умиротворення агресивного російського ведмедя залишилось не багато – черговий максимальний пакет санкцій й привіт війна в Європі. Тож дякуємо президенту Росії за слушну ідею!
Valeriy Kravchenko
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym

