Росіяни та проросійські активісти у Польщі першими назвали ім’я та прізвище затриманої росіянки. Вона виявилася знайомою Олександра Усовського, який організовував антиукраїнські акції у Польщі, Словаччині та Угорщині у 2014 році на гроші олігарха Малофєєва.

Нагадаємо, що Агентство внутрішньої безпеки Республіки Польща затримало громадянку Росії, яка брала участь у гібридних заходах проти Польщі. Невдовзі її мають депортувати з країни. У прес-релізі Агентства йдеться, що вона брала участь у «спробах консолідації проросійських середовищ в РП навколо двох пріоритетних зараз для російської сторони цілей гібридних заходів, які вона реалізує проти Польщі, а саме — підживлювання польсько-української ворожнечі у суспільній та політичній сферах та підважування польської історичної політики із заміною її російським наративом».

PolUkr.NET з кількох джерел стало відомо, що затриманою росіянкою є Катерина Цивільська (Екатерина Цивильская, Katarzyna Cywilska). Про те, що затриманою є саме вона, повідомляє російська інформагенція REGNUM. Крім того, про затримання і депортацію Цивільскої йдеться на FB-сторінці «Cogdziekiedy Asker Bærum», яку модерує активіст «Табору Великої Польщі» (Obóz Wielkiej Polski) Ян Всул (Jan Wsół).

У коментарях під своїми фото на FB Цивільська називає себе росіянкою. З інформації, яку вона залишила про себе у соціальній мережі GoldenLine, зрозуміло, що у жовтні 2013 року вона розпочала навчання в аспірантурі (studia doktoranckie) Ягеллонського університету у Кракові, але не відомо, чи вона його закінчила, оскільки з інших джерел дізнаємось, що дисертацію вона не дописала. Займається перекладами з російської на польську та з польської на російську. В оголошенні, розміщеному у квітні цього року, Цивільська вказує, що мешкає у Кракові, має російське громадянство, дозвіл на постійне проживання у Польщі та «шукає роботу у рекламі, маркетингу, польсько-російському бізнесі або на курсах ділової російської мови» і «охоче допоможе встановити ділові контакти між фірмами Польщі та Росії».

У своєму FB-профілі Цивільська вказала, що до 2013 року мешкала у Воронежі та працювала у Воронезькому інституті високих технологій, Воронезькому філіалі Російської академії державної служби та Воронезькому державному університеті. Крім того, з пошуку на FB з’ясовано, що Цивільська є модератором у групі «Niesmiertelny Pulk – Бессмертный полк» та групі «ROSJAwSUPERLATYWACH».

Катерина Цивільська є знайомою громадянина Білорусі Олександра Усовського, листування якого на початку 2017 року оприлюднили гакери з Ukrainian Cyber Alliance. В Україні Усовський відомий тим, що отримав у 2014 році у представників російського олігарха Малофєєва 100 тис. євро на організацію антиукраїнських акцій у Польщі, Словаччині та Угорщині. У Польщі Усовський контактував із середовищем «Табору Великої Польщі», до якого була також близька Цивільська, та оточенням Матеуша Піскорського, колишнього депутата Сейму від «Самооборони», лідера незареєстрованої партії «Зміна» (Zmiana), обвинуваченого польською прокуратурою у співпраці з російською та китайською розвідкою.

У доволі тривалому листуванні Цивільської з Усовським через FB знаходимо багато інформації про її діяльність у Польщі, влаштування нею свого життя у Кракові, а також у ньому вона описує своє ставлення до України і подій в ній. Листування охоплює 2014- початок 2017 років. Зокрема, Цивільська вказує, що приїхала до Кракова на запрошення свого викладача з кафедри у Воронежі Мякішева, який влаштувався до Ягеллонського університету, але саме життя у Польщі їй не подобається — «приживаемся трудно, меня лично все бесит». До Польщі переїхала з донькою Стасею і невдовзі вийшла заміж за краків’янина Міхала Ц.

Через Цивільську Усовський шукав у Польщі організації та людей, які б йому допомагали поширювати російську пропаганду, зокрема і щодо України. В одному з листувань знаходимо прохання Усовського до Цивільської знайти журналістів чи редакторів з польських видань, але таких, які не викликають підозри, що вони можуть бути проросійськими. За статті на 1–1.5 тис. знаків Усовський обіцяє платити по 250 зл. і кошти мали б пересилатись через польські банківські рахунки Цивільської. Наприклад, Цивільська називає видання Wprost, а Усовський роздумує, що було б добре розмістити там статтю про виключення України зі Східного партнерства.

З листування за 2015 рік дізнаємося, що Цивільська скаржиться Усовському на життя в Польщі і хоче повернутись до Росії, на що Усовський її просить не спішити, бо вона може «ще стати найбільш потрібною російською людиною у Кракові». Загалом воно містить багато інформації про проросійську активність Цивільської та допомогу, яку вона надавала Усовському у Польщі.

Як повідомляє речник Агентства внутрішньої безпеки Республіки Польща, окрім затримання Цивільської, ще чотири іноземці (громадянство не зазначено), пов’язані з нею, отримають п’ятирічну заборону на в’їзд до Польщі. У цій справі Агентство проводить спільні з прокуратурою дії щодо громадян Польщі, пов’язаних з Катериною Цивільською та її групою. Кільком з них може бути повідомлено про підозру у вчиненні злочину. Саму ж Катерину Цивільську найближчим часом депортують з Польщі.

Ольга Попович, Дмитро Борисов

Агентство внутрішньої безпеки Республіки Польща затримало громадянку Росії Єкатєріну Ц., яка брала участь у гібридних заходах проти Польщі. Вона перебувала на території країни від 2013 року. Найближчим часом жінку мають видворити з Польщі. Про це йдеться в повідомленні речника міністра-координатора спецслужб Станіслава Жарина у Twitter. 

Na wniosek Szefa #ABW zatrzymano obywatelkę Federacji Rosyjskiej w celu wydalenia jej z terytorium RP. Cztery inne osoby otrzymały zakaz wjazdu na nasze terytorium. Ww. osoby brały udział w działaniach hybrydowych przeciwko Polsce pic.twitter.com/1tW2TUNKMy

— Stanisław Żaryn (@StZaryn) May 17, 2018

Окрім того, чотирьом людям було заборонено в’їзд на територію Польщі на п’ятm років. Усім їм інкримінують розпалювання польсько-української ворожнечі, зокрема й на тему історичної політики, – інформує видання TVP.info.

Затримання цих осіб стало підсумком дій Агентства внутрішньої безпеки останніми тижнями, спрямованих на нейтралізацію активності двох мережевих структур, які беруть участь у російській гібридній та інформаційній війні, спрямованій проти Польщі. Працюючи в цій справі, Агентство внутрішньої безпеки встановило особисті дані людей, які долучилися до діяльності проти безпеки країни, – додав Жарин.

Він розповів, що затримані брали участь у «розпалюванні ворожнечі у польсько-українських відносинах у соціальній і політичній сфері», а також у «підриванні польського погляду на складну історичну політику й прагнули замінити її на російську», та намагалися «консолідувати проросійські кола в Польщі» навколо цих сфер.

Відтак було ухвалено рішення про затримання й видворення Єкатєріни Ц. і про чотири додаткові клопотання у справі заборони в’їзду на територію Республіки Польща, – сказав Жарин. За його словами, дії Агентства внутрішньої безпеки відбуваються згідно з законом про іноземців, і на цій основі скеровано документ про видалення Єкатєріни Ц. з Польщі, – інформує Польське радіо.

Джерела: twitter.com/stzaryn, tvp.info, polradio.pl

У першому кварталі 2018 року в Польщу експортовано українських товарів на суму $816,2 млн, що на 31,7% більше, ніж упродовж такого самого періоду минулого року. Відтак експорт до Польщі майже зрівнявся з показником українського експорту до Росії, яка залишається найбільшим ринком збуту українських товарів – у першому кварталі до РФ було експортовано товарів на $853 млн. При цьому порівняно з аналогічним періодом минулого року експорт до РФ впав на 7,6%. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на дані Державної служби статистики України.

Серед найбільших ринків збуту українських товарів також опинилися Італія ($709,3 млн, зростання на 25%), Туреччина ($702,8 млн, зростання на 12,4%) та Німеччина (483,2 млн, зростання на 34,2 млн).

У першому кварталі 2018 року експорт українських товарів загалом зріс на 10,3%, сягнувши $11,4 млрд. Імпорт товарів в Україну зріс на 13,2%, склавши $12,6 млрд. Таким чином від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $1,2 млрд (у першому кварталі минулого року – $794,1 млн). При цьому експорт до країн ЄС зріс на 27,4% – до $5,07 млрд. Експорт до країн СНД зріс на 7,2% – до $1,6 млрд.

Зростання експорту до країн СНД забезпечили продажі в Білорусь ($321,1 млн, зростання на 37,9%), а також у Молдову ($181,7 млн, зростання на 66,1%).

Джерело: eurointegration.com.ua

17 травня в Радбезі ООН відбудеться дискусія про необхідність дотримання міжнародного права. Президент Польщі Анджей Дуда під час дебатів планує зосередитися на трьох важливих питаннях, у рамках яких, зокрема, зверне увагу й на ситуацію в Україні. Про це під час прес-конференції у Варшаві сказав міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський, – повідомляє «Укрінформ».

«Президент Польщі хоче, щоб ця дискусія стосувалася трьох великих питань міжнародних відносин у сучасному світі. По-перше, йдеться про пропагування права і хороших рішень та інституцій, які роблять можливим мирне співіснування країн завдяки праву в міжнародних відносинах», – сказав Щерський.

Він уточнив, що прикладами таких потрібних інституцій є міжнародні організації, які виконують посередницькі місії між сторонам конфліктів, чи кримінальні трибунали. На його переконання, міжнародне право дозволить, наприклад, зняти напругу на Корейському півострові.

Друге питання, яке планує порушити Дуда, – це сфера, де йдеться про порушення міжнародного права, зі створенням напруги, конфліктів і воєн у світі.

«У цьому контексті президент зверне увагу на ситуацію в нашому регіоні: Україні, заморожені конфлікти у Грузії, Молдові, Нагорному Карабаху», – додав Щерський.

Третім питанням, за його словами, буде звернення Дуди до міжнародної спільноти, щоб «міжнародне право застосовувати з хорошими намірами, аби воно служило міжнародній справедливості».

Перед своїм виступом Анджей Дуда планує зустрітися з представниками регіону Центрально-Східної Європи, щоб обговорити з ними тези свого виступу. Як розповів польський міністр, ця дискусія викликає жвавий інтерес: окрім членів Ради Безпеки ООН, участь у ній підтвердили представники понад 60 країн. Представництво країн Центрально-Східної Європи в дискусії буде дуже високим. Зокрема, до неї долучаться глави МЗС Литви, Латвії та Естонії, а також заступники глав МЗС України та Грузії.

«Це – нова практика, що показує нашу відкритість і роль щодо країн, яких ми представляємо в Радбезі», – зауважив Щерський.

Сьогодні президент Польщі Анджей Дуда розпочав візит до США. Важливими пунктами першого дня візиту Дуди є покладання квітів до Катинського пам’ятника у Джерсі-Сіті та зустріч із представниками Союзу ветеранів Польської армії в Америці. Завтра, в другий день візиту, президент Польщі візьме участь у дебатах в офісі ООН, – інформує Польське радіо.

Нагадаємо, 1 травня Польща почала головування в Раді Безпеки ООН.

Джерела: ukrinform.ua, polradio.pl

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з відкриттям сьогодні мосту через Керченську протоку в анексованому Криму. А також наголосило на протиправності будівництва Росією цього інфраструктурного об’єкта без згоди України. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті МЗС України. 

В українському зовнішньополітичному відомстві зазначили, що «такі дії Москви фундаментально суперечать загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права, грубо порушують Конвенцію ООН з морського права 1982 року та двосторонні договірні зобов’язання перед Україною». І додали, що ці дії фактично є спробою легітимізувати анексію частини суверенної території України.

«Будівництво мосту, як і будь-які інші дії кремлівської окупаційної влади, жодним чином не можуть змінити статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополь як невід’ємної частини території України в її міжнародно визнаних кордонах. Російська Федерація як держава-окупант несе повну відповідальність за наслідки своїх міжнародно-протиправних діянь та відшкодовуватиме заподіяну шкоду», – йдеться в заяві.

У МЗС України зазначили, що Київ «працюватиме над розширенням національних та міжнародних санкцій до фізичних та юридичних осіб, причетних до незаконного будівництва мостового переходу через Керченську протоку».

«Незаконне будівництво Керченського мосту є черговим свідченням нехтування міжнародним правом з боку Кремля. Особливо цинічним є той факт, що його відкриття відбувається напередодні чергової річниці депортації кримськотатарського народу сталінським режимом», – прокоментував відкриття мосту Президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook.

Він додав, що до арбітражного трибуналу, згідно з Конвенцією ООН з морського права, було подано клопотання про захист суверенних інтересів України, зокрема у зв’язку із протиправним зведенням Керченського мосту.

Побудувавши Керченський міст, Росія ще раз порушила суверенітет і територіальну цілісність України, – зазначено в заяві речника ЄС, яку опублікувала прес-служба Європейської служби зовнішньої дії, – повідомляє «Європейська правда».

«Російська Федерація побудувала Керченський міст на Кримський півострів без згоди України. Це становить ще одне порушення суверенітету та територіальної цілісності України з боку Росії», – йдеться в заяві.

В ЄС також наголосили, що міст обмежує прохід суден через Керченську протоку в українські порти Азовського моря, й додали, що Європейський Союз продовжує засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя з боку Росії та не визнає це порушення міжнародного права.

Прокуратура Автономної Республіки Крим заявила, що будівництво транспортного переходу здійснювали з грубим порушення правил екологічної безпеки, що завдало шкоди екосистемі Азовського моря, спричинило екологічне забруднення значної території України, а також завдало непоправної екологічної шкоди півострову Тузла (Україна), що полягає у його знищенні як унікального природного об’єкта.

За інформацією спеціалістів Інституту водних проблем і меліорації НАН України, орієнтовні збитки, заподіяні середовищу Чорного та Азовського морів при будівництві Керченського мосту можуть становити не менш ніж 10 млрд грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» від 20.04.2004 № 1682-IV, врегулювання питань, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між Сторонами.

У зв’язку з будівництвом Україна готує позов до Росії за збитки портів через Керченський міст. А в Мінінфраструктури готують список санкцій для всіх компанії, які працюють на об’єктах будівництва моста.

Зауважимо, сьогодні, 15 травня за участі президента Росії Владіміра Путіна відбулася церемонія відкриття автодорожньої частини мосту через Керченську протоку, що сполучає анексований Крим із Краснодарським краєм Росії. Міст маєзавдовжки 19 кілометрів, проїзд для легкового транспорту та пасажирських автобусів ним відкриють завтра одночасно з двох берегів Керченської протоки – по дві смуги в кожен бік. У планах Москви 2019 року запустити також рух поїздів мостом.

Джерела: mfa.gov.ua, facebook.com/petroporoshenko, eurointegration.com.ua, ark.gp.gov.ua

Співробітники Служби безпеки України спільно з Прокуратурою Автономної Республіки Крим виявили та задокументували факти використання країною-агресором вітчизняних і російських журналістів для того, щоб вони провадили підривну інформаційну діяльність проти України. Про це на брифінгу сьогодні повідомив заступник голови СБУ Віктор Кононенко, – інформує прес-центр СБУ.

2014 року за вказівкою генерального директора МИА «Россия сегодня» Дмитра Кисельова керівником українського представництва цієї структури було призначено громадянина України Кирила Вишинського. Він заснував низку юридичних осіб, серед яких і товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерселект», яке діє під брендом «РИА Новости Украина».

«Така форма побудови була застосована насамперед для приховування російських джерел фінансування ресурсу та зв’язку вказаної структури з московським офісом МИА «Россия сегодня», ‒ зауважив Віктор Кононенко.

Для прикриття своєї діяльності керівництво МИА «Россия сегодня» використало схему через укладання договору про співпрацю між ТОВ «Інтерселект» та компанією, що розташована у столиці Сербії Белграді.

«Щомісяця вказана фірма з ознаками фіктивності переказувала майже 53 тисячі євро, які мають російське походження, на рахунки українських підприємств, контрольованих Вишинським», ‒ розповів Віктор Кононенко.

За даними бухгалтерської звітності, ці гроші використовували на потреби «РИА Новости Украина», кошторис якого затверджували безпосередньо в центральній редакції «Россия сегодня».

Як зафіксували оперативники української спецслужби, навесні 2014 року Вишинський виїхав до Криму, де за завданням керівництва МИА «Россия сегодня» особисто брав участь у пропагандистських акціях, спрямованих на підтримку анексії та приєднання півострова до Російської Федерації. За свою діяльність на користь країни-агресора у травні 2014 року Кирила Вишинського закритим указом президента РФ нагороджено медаллю «За заслуги перед Отечеством».

Повернувшись до Києва, Вишинський залучив підпорядкованих йому журналістів для виготовлення матеріалів на користь терористичних організацій «Л/ДНР». Відтак було оприлюднено велику кількість пропагандистського контенту.

Співробітники СБ України спільно з Прокуратурою АР Крим провели п’ять обшуків в офісах, які використовує згаданий ресурс, і в місцях проживання окремих його функціонерів. Правоохоронці вилучили документацію, яка підтверджує матеріали досудового слідства щодо організації підривних інформаційних акцій в межах проведення гібридної війни проти України представниками російського міжнародного інформаційного агентства МИА «Россия сегодня» з використанням мережі підконтрольних їм медіа-ресурсів в Україні .

Після завершення процесуальних дій буде ухвалено рішення щодо правового статусу Кирила Вишинського, ‒ повідомив начальник управління нагляду за кримінальним провадженням Прокуратури АРК Крим Ігор Поночевний.

Джерело: ssu.gov.ua

Спецпредставник державного департаменту США в справах України Курт Волкер сьогодні прибув в Україну та вирушив на Донбас. Про це повідомляє видання «Голос Америки».

Спеціальний представник США @SpecRepUkraine щойно прибув на Донбас. Команда Голосу Америки з ним щоб пролити світло на гуманітарну кризу та наслідки війни спричинені російською агресією.

— Голоc Амepики (@chastime) May 14, 2018

Голова Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе, яка перебуває на Донбасі, розповіла в програмі «Час-Time», що завтра Волкер зустрінеться з військовими, щоб з’ясувати ситуацію на передовій, а також із представниками громадських і гуманітарних організацій та потерпілими, щоб зрозуміти їхні потреби в гуманітарній допомозі.

«За даними ООН, нині на Донбасі забезпечено лише 4% гуманітарних потреб мешканців, і США можуть зробити свій внесок у цю справу. Завтра буде оголошено про виділення додаткових 125 мільйонів доларів США на допомогу постраждалим територіям», – додала вона.

125 мільйонів доларів для Донбасу планує надати Україні Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Про це повідомила прес-служба організації на своїй сторінці у Facebook.

«15 травня 2018 року відбудеться спільна прес-конференція заступника адміністратора і керівника Бюро Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) у справах країн Європи та Євразії Брока Бірмана, спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера і Посла США в Україні Марі Йованович, де буде оголошено про надання додаткової допомоги в розмірі 125 млн. доларів США для Донбасу і тих навколишніх територій, які відчули на собі вплив російської агресії. Цю додаткову технічну допомогу буде спрямовано на подальшу стабілізацію та згуртування українських громад у регіоні, підвищення стійкості місцевої економіки і прискорення її розвитку», – йдеться в повідомленні.

Це оголошення планують зробити під час урочистої церемонії відкриття Центру коворкінгу та економічних інновацій «Топ Плейс» у Слов’янську. USAID надало підтримку місцевій громадській організації Платформа «Змісто» у створенні та облаштуванні цього Центру.

Як зазначав раніше Волкер, його останній контакт із росіянами відбувся у січні цього року: наприкінці місяця, після візиту до України, Волкер провів зустріч з помічником президента РФ Владиславом Сурковим. Російські медіа тоді повідомляли, що під час переговорів сторони не змогли узгодити єдину позицію щодо закону про реінтеграцію Донбасу. Після цього російська сторона жодного разу не виходила на контакт, – інформує «Українська правда».

Зауважимо, це вже сьомий за останні вісім місяців візит Курта Волкера до України. В його програмі, крім поїздки на схід України, заплановано також зустрічі з керівництвом держави у Києві.

Напередодні нинішнього візиту деякі ЗМІ повідомили, що Курту Волкеру продовжили мандат, і він нібито матиме ширші повноваження щодо України як такої». Проте в офіційній відповіді офісу речника Державного департаменту США виданню «Укрінформ»  зазначили, що мандат спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера залишився незмінним.

«Посол Волкер продовжує служити на посаді спеціального представника в переговорному процесі по Україні і його мандат залишається незмінним», – зазначили в Держдепі США. Й наголосили, що політика Сполучених Штатів на українському напрямі передбачає «повне відновлення територіальної цілісності України».

Джерела: twitter.com/SpecRepUkraine, twitter.com/chastime, ukrinform.ua, pravda.com.ua, facebook.com/USAIDUkraine

У місті Млава Мазовецького воєводства поблизу Варшави минулої п’ятниці зі школи евакуювали 135 осіб, з них 113 дітей – після того, як близько двох десятків школярів відчули слабкість і нудоту. Причиною отруєння учнів, імовірно, стало надування дітьми неякісних повітряних кульок. Про це в коментарі «Укрінформу» повідомила державний районний санітарний інспектор міста Млава Ева Штуба.

«Найімовірнішою причиною отруєння було те, що діти надували повітряні кульки, які мали своєрідний запах. Окрім того, вони були посипані тальком, аби не склеювалися, оскільки їх було близько 200 штук. Напевно, цей тальк також потрапив до органів травлення», – повідомила Штуба.

Інспекторка додала, що, ймовірно, повітряні кульки були не найкращої якості. Окрім того, додалися інші несприятливі чинники: висока температура повітря в залі, де надували кульки, та погана провітрюваність приміщення.

До місцевих шпиталів тоді потрапило 19 дітей, 18 з яких надували кульки. Всі вони пробули у медзакладах кілька годин, відтак дітей виписали після того, як їхній стан поліпшився.

Речник пожежної служби Мазовецького воєводства Польщі Кароль Кєжковський підтвердив «Укрінформу», що рятувальники не виявили у школі жодних небезпечних речовин, і виключили розпилення в закладі газу чи інших хімікатів.

Державний районний санітарний інспектор міста Млава також поінформувала, що за цю справу взялася поліція, яка, зокрема, досліджує якісь повітряних кульок.

Зазначимо, 8 травня масове отруєння школярів зафіксували також в одній зі шкіл міста Черкаси. Діти почали втрачати свідомість під час шкільної лінійки.  Загалом на заході перебувало 424 учні та 26 вчителів. З них довелося госпіталізувати 55 дітей і 4 дорослих (трьох учителів і технічну працівницю). Навчання у школі відновили сьогодні, 14 травня, причину отруєння наразі з’ясовують.

Джерело: ukrinform.ua

Інститут національної пам’яті Польщі проведе археологічні роботи на муніципальному цвинтарі в місті Грушовичі в Підкарпатському воєводстві, на місці зруйнованого пам’ятника воїнам УПА. Про це POLUKR.net дізнався з сайту ІНП Польщі. 

Як зазначено в повідомленні, управління пошуку та ідентифікації IPN планує провести археологічні дослідження на цвинтарі у Грушовичах 24-25 травня.

Метою таких робіт є перевірка дослідити, чи дійсно в місці, на якому до квітня 2017 року було встановлено пам’ятник воїнам УПА, є поховання бійців Української Повстанської Армії.

В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що повідомили про заплановані роботи Посла України в Польщі та Об’єднання українців у Польщі, запросивши їхніх представників узяти участь в роботах як спостерігачів.

Про те, що Польща пропонує Україні спільно провести ексгумаційні роботи у Грушовичах поблизу Перемишля, на місці демонтажу пам’ятника УПА, нещодавно зазначав Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло на прес-конференції «Польсько-українські відносини у політичній, економічній і гуманітарній сферах. Двосторонній торгівельний обмін та технічна допомога Україні». Він наголосив: якщо там виявлять людські останки – український пам’ятник відновлять.

Нагадаємо, 26 квітня 2017 року в селі Грушовичах (ґміна Стубно в Польщі, неподалік польсько-українського державного кордону) було цілковито знищено пам’ятник на братській могилі вояків УПА. Група, яка посеред білого дня демонтувала з братської могили українських вояків державний герб України, а згодом сплюндрувала саму могилу, позиціонувала себе як «спільнота родин жертв ОУН-УПА». Вони зазначили, що погодили свої дії з війтом. І поширили відозву, що «знищена українська могила є нелегальною».

Після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовичах Український інститут національної пам’яті ініціював зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань і впорядкування польських місць пам’яті в Україні. Відтак українська сторона призупинила пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде Інститут національної пам’яті Польщі. Умовою зміни позиції Києва є, зокрема, відкриття у первинному вигляді пам’ятника у Грушовичах. Утім у Міністерстві культури Польщі заявили, що український пам’ятник було зведено з порушення польського законодавства. Після інциденту в Грушовичах українське МЗС заявляло, що необхідно поглибити співпрацю між відповідними органами двох держав, що дозволить вирішити це питання згідно із законом і чинними двосторонніми угодами.

У лютому цього року у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національного надбання Польщі Пьотром Ґлінським Основними темами розмови були питання відновлення дозволів на пошук польських жертв Другої світової війни в Україні, а також зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

Джерела: ipn.gov.pl

Сьогодні в польському місті Катовіце розпочав роботу 10-й Європейський економічний конгрес. Під час більш ніж 150 сесій 900 представників політичних та економічних кіл регіону обговорять перспективи розвитку європейської та світової економіки. Участь у конгресі бере й делегація з України, яку очолює перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Про це інформує Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

«Мета заходу – координація розвитку європейської економіки, а також розширення торгівлі зі стратегічними партнерами. Як-от Україна. Наша делегація розповість численним учасникам конгресу про нові перспективи торгівлі з Україною та вигідні можливості для інвестицій», – зазначили в прес-службі Мінекономрозвитку.

На полях конгресу Степан Кубів проводить зустрічі з високопосадовцями Польщі, яка тривалий час є найбільшим торговельним партнером України серед країн Центральної та Східної Європи та четвертим за значущістю торговельним партнером у світі. Зокрема, міністр уже зустрівся з Єжи Квецінським, міністром інвестицій і розвитку Польщі. Також заплановано зустріч Степана Кубіва з міністром підприємництва і технологій Польщі Ядвігою Емілевич.

З Єжи Квецінським Кубів обговорив важливість розбудови міжрегіональної інфраструктури Україна-Польща та Карпатську стратегію міжрегіональної співпраці.

«Стратегія дозволить посилити торгівлю між Україною та Польщею у сфері енергетика, інфраструктури та транспорту, цифровій економіці. Серед найважливіших спільних задач – збільшення кількості пропускних пунктів на кордоні Україна-Польща», – написав Степан Кубів на своїй facebook-сторінці.

«Карпатська стратегія дозволяє посилити торгівлю та розширити взаємодію між країнами ЄС та Україною. Треба напрацювати конкретні проекти, переважно щодо транспорту, енергетики, інфраструктури загалом та особливо прикордонної. Коли будуть розроблені ці проекти, можна буде визначити транспортні пріоритети на найближчі роки і розраховувати на вирішення питання щодо фінансування цих проектів через інструменти ЄС», – зауважив Єжи Квецінський.

Зауважимо, Карпатська стратегія – це проект, ініційований Сеймом Республіки Польща та парламентською Карпатською групою. Карпатська стратегія спрямована на розширення співпраці у сфері економічного розвитку, охорони довкілля й культурних зв’язків. Вона також формується з метою реалізації інфраструктурних проектів між Україною та Польщею. Стратегія має вирішальне значення для територіальної згуртованості та зміцнення співпраці Європейського Союзу та східних партнерів, особливо з Україною, – зауважили в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

За даними Мінекономрозвитку, 2017 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Польщею становив $6,2 млрд і збільшився на 26,2 % порівняно з 2016 роком. Цьогоріч показники продовжують зростати. Так, за 2 місяці 2018 року товарообіг між Україною та Польщею становив $1,6 млрд, тобто збільшився на понад 28%, або на $236млн, порівняно з таким самим періодом 2017 року.

Джерела: me.gov.ua, facebook.com/skubiv