Поляки, які в лютому 2018 року підпалили будинок Товариства угорської культури Закарпаття, отримали за це по тисячі злотих. Про це йдеться в завершеному розслідуванні варшавського Центрального слідчого бюро. Обвинувальний акт у цій справі передали до суду, – повідомляє портал TVP.info. Чоловіки, пов’язані з радикальними правими угрупованнями, серед іншого, відповідатимуть і за вчинення терористичного злочину. Неофіційні слідчі припускають, що дії виконавців курували з Росії.

Прокуратура визнала, що дії трьох поляків (нагадаємо, їх було затримано 21 і 22 лютого 2018 року) мають терористичний характер, – пише портал TVP.info, який отримав результати розслідування, що його провели Департамент з боротьби з організованою злочинністю та корупцією Мазовецького відділу Національної прокуратури й Агентство внутрішньої безпеки(Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego, ABW).

«Ця провокація мала призвести до погіршення українсько-угорських відносин. І це зіграло б на руку Росії, яка зацікавлена в дестабілізації свого західного сусіда, де вже триває гібридна війна на Донбасі, – пояснив порталу офіцер ABW. – А ідея найняти для цього польських виконавців була вигідна для Росії, тому що в разі невдачі «підрядників» вдалося б загострити й без того не надто добрі відносини між поляками й українцями».

Головний обвинувачений – 28-річний Міхал П., фахівець із питань безпеки з вищою освітою. За словами слідчих, він мав зв’язки з неофашистською організацією «Фаланга» («Falanga») та проросійською партією «Зміна» («Zmiana»), лідера якої – Матеуша Піскорського – судять за співпрацю з китайською та російською розвідками.

Як зазначено у звинуваченні, Міхал П. «в січні та лютому 2018 року, щоб отримати фінансову вигоду, розпорядився вчинити незаконні дії на території України, пов’язані з публічним підбурюванням до ненависті на підставі національної приналежності між громадянами України та Угорщини, поглибленням національних розколів між українцями та угорцями». Міхала звинувачують і в намірі фінансувати терористичний злочин – розпис фашистськими символами й підпал будівлі громадської організації – Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді. Як з’ясували слідчі, він видав Адріану М. і Томашу Ш. 1 000 злотих на придбання займистої суміші для підпалу будівлі, мобільних телефонів і сім-карт до них, курток та техніки для відеозапису події.

Охочих узяти участь в антиукраїнській акції Міхал П. шукав у Кракові серед прибічників парамілітарної організації та «Фаланги», – зазначає «Польське радіо». У середині січня він домовився про зустріч з 22-річним Адріаном М., за професією електриком. Тоді Міхал П. сказав, що хоче, аби Адріан М. намалював на будинку в Ужгороді свастику та цифри «88» (у неонацистських організаціях так приховують привітання «Heil Hitler», – ред.). Міхал П. переконував, що мета акції – це компрометація «українських бандерівців».

Чоловіки зустрілися ще раз через декілька днів. Міхал П. сказав, що отримав посилку. В ній була книжка, між сторінками якої було приховано 500 євро. «Це гроші від угорців», – пояснив Міхал П. Він додав, що «замовник – з Європейського Союзу».

Міхал П. завербував і 26-річного Томаша Ш., перекладача з вищою освітою, який мав зробити відеоролик операції, щоб світлини та фільм можна було опублікувати в Інтернеті.

Адріан М. і Томаш Ш. поїхали в Україну 3 лютого 2018 року через місто Кошиці в Словаччині. Вони залишили свої мобільні телефони, взявши пристрої, отримані від Міхала П. Проте в Ужгороді забули про правила конспірації, бо кімнату в місцевому хостелі винайняли на прізвище М.

4 лютого чоловіки пішли до будівлі спілки угорців. Адріан М. намалював на будівлі свастику та цифри «88» і кинув у будинок «коктейль Молотова». Проте пляшка відбилася від стіни й погасла. Томаш Ш., який фіксував це на відео, надіслав ролик і світлини Міхалу П. Той сказав, що «угорці не задоволені, добре було б, якби стіна більше обгоріла».

Через декілька годин поляки придбали на заправці каністру з бензином, облили ним одну зі своїх курток, поклали її за ґрати на вікні й підпалили. Чоловіки записали це на відео й отримали схвальний відгук. Далі виконавці злочину стерли все записане з пам’яті телефонів. Проте вони не звернули увагу на відеокамери на будівлі Товариства угорців і на автозаправці, з допомогою яких зловмисників і вдалося розшукати.

Адріан М. і Томаш Ш. перетнули кордон України зі Словаччиною 4 лютого вранці. У Кракові вони зустрілися з Міхалом П., взяли у нього свої телефони та отримали по 1000 злотих. Однак уже 22 лютого працівники Агентства внутрішньої безпеки затримали Адріана М. Той, наляканий наслідками, розповів про операцію, зізнався у скоєнні нападу в Україні й у тому, що діяв за вказівками Міхала П.

Того самого дня спецслужби затримали Міхала П. і Томаша Ш. Триває слідство у справі особи, яка давала Міхалу П. вказівки щодо дій в Україні. За словами слідчих, це німецький журналіст, який працює на російські спецслужби.

Нагадаємо, приміщення Товариства угорців в Ужгороді підпалювали потім ще раз – уночі проти 27 лютого 2018 року. На підвіконня приміщення встановили саморобний вибуховий пристрій, який здетонував близько третьої години ночі. Унаслідок вибуху й пожежі, що виникла після цього, приміщення Товариства угорської культури Закарпаття фактично повністю вигоріло зсередини. Оперативники Національної поліції України затримали трьох причетних до нападу на Товариство угорської культури 27 лютого. Одного з них затримали в Черкасах, ще двох – у Кропивницькому.

Джерела: tvp.info, polradio.pl

На Львівщині до 3 років і 6 місяців позбавлення волі засудили останнього з організаторів перекриття траси «Львів – Рава-Руська», що відбувалося 29 березня 2017 року. Про це повідомила прес-служба прокуратури Львівської області. 

Мешканця Хмельницької області, який був організатором та активним учасником перекриття міжнародної траси, звинувачували у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, поєднане з розпалюванням національної ворожнечі), ч.2 ст.345 (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків), ст.293 (групове порушення громадського порядку) Кримінального кодексу України.

Згідно з вироком Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області, обвинуваченого визнано винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та засуджено до 3 років і 6 місяців позбавлення волі.

Водночас 27 грудня 2018 року було затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області старшим радником юстиції та обвинуваченим.

Окрім того, в строк відбуття покарання обвинуваченому зарахували термін перебування під вартою з часу фактичного затримання, тобто з 30 березня 2017 року по 2 січня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції Кримінального кодексу України зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання”. Відтак його звільнили з-під варти в залі суду, – зазначено у вироку суду.

Нагадаємо, йдеться про незаконне перекриття траси державного значення «Львів-Рава-Руська» у с. Гряда Жовківського району, яке відбулося 29 березня 2017 року. Дорогу перекрила група молодиків (близько 200 осіб). У руках вони тримали плакати українською та польською мовами та нібито виступали проти утисків польської спільноти на Львівщині.

Протиправний масовий захід призвів до утворення автомобільного затору, пошкодження елементів благоустрою автодороги, побоїв правоохоронців, які намагалися припинити дії учасників акції, та суспільного занепокоєння.

Користувачі соцмереж тоді повідомляли, що за участь у цій акції обіцяли плату. Як зазначили правоохоронці, кожен учасник акції отримав фінансову винагороду, водночас не всі вони знали про мету поїздки.

Згодом у Службі безпеки України зазначили, що замовником цієї, як і низки інших провокацій, є лідер радикальної громадської організації «Наждак» Микола Дульський.

У прокуратурі Львівщини нагадали, що раніше вироками суду було засуджено інших п’ятьох організаторів та активних учасників цієї незаконної акції.

Джерела: lviv.gp.gov.ua, reyestr.court.gov.ua

Сьогодні, 5 січня, в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної церкви України. З цієї нагоди відбулася божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій і митрополит Православної церкви України Епіфаній. Пряму трансляцію церемонії на своєму Youtube-каналі вело Радіо Свобода.

Участь в урочистостях у Стамбулі з нагоди підписання Томосу взяла численна українська делегація на чолі з Президентом Петром Порошенком.

Перед підписанням документа в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату відбулася спільна молитва за участю митрополита Київського та всієї України Епіфанія.

Фото: facebook.com/petroporoshenko

Томос про автокефалію Православної церкви України доставили до резиденції Вселенського патріархату в Константинополі (Стамбулі) вчора, 4 січня. Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на прес-службу Бігорського монастиря в Македонії.

«4 січня 2019 року Його Всесвятість, Вселенський патріарх Варфоломій прийняв у своїй резиденції іконописця та каліграфа, ієромонаха Луку з монастиря Ксенофонт, що на Афоні, котрий передав Його Святості пергамент з виготовленим Томосом, написаним його рукою для автокефальної церкви в Україні», – йдеться в повідомленні.

У неділю, 6 січня, в Патріаршому храмі Святого Георгія відбудеться вручення Томосу та божественна літургія, яку спільно відправлятимуть Вселенський патріарх Варфоломій і митрополит ПЦУ Епіфаній.

У понеділок, 7 січня, у Софії Київській відбудеться святкове богослужіння за участю глави держави, де продемонструють Томос. Після літургії Томос перенесуть для загального огляду в трапезний храм Софії Київської (Мала Софія), де кожен охочий зможе побачити його в будь-який день, з 8-ї години ранку до 18-ї години вечора.

Читайте також:

Об’єднавчий собор обрав предстоятеля Української церкви

Джерела: ukrinform.ua, youtube.com/Радіо Свобода

Партійці «Об’єднання «Самопоміч» підтримали висунення на посаду Президента України кандидатури лідера партії, міського голови Львова Андрія Садового. Відповідне рішення ухвалили на XVII з’їзді політичної сили в Києві 3 січня, – інформує сайт партії. На вечір 3 січня документи до Центральної виборчої комісії подали вже шість кандидатів у президенти.

Нагадаємо, Андрій Садовий оголосив, що планує балотуватися на посаду Президента України, на зустрічі з молоддю 3 жовтня.

Учора в Києві відбувся й позачерговий 54-й з’їзд Комуністичної партії України. Його делегати від 25 регіональних партійних організацій одностайно ухвалили рішення висунути кандидатом на пост Президента України від Комуністичної партії України першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка. Також на з’їзді було схвалено його передвиборну програму.

Зазначимо, виборча кампанія в Україні стартувала 31 грудня. Станом на вечір 3 січня шість кандидатів у президенти подали свої документи до Центральної виборчої комісії: Ігор Шевченко, Володимир Ратуш, Сергій Каплін, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Валентин Наливайченко. Про це повідомляє   на своїй facebook-сторінці Громадянська мережа ОПОРА.

Першим подав документи до ЦВК ще 31 грудня 2018 року Ігор Шевченко – юрист, екс-міністр екології та природних ресурсів.

Володимир Ратуш, правозахисник із Броварів, також подав документи до ЦВК 31 грудня.

Лідер Соціал-демократичної партії Сергій Каплін, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик, голова Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий та лідер партії «Громадсько-політичний Рух Валентина Наливайченка «Справедливість», екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, подали документи в ЦВК вчора, 3 січня.

Нагадаємо, відповідно до закону, партії можуть висувати кандидатів у президенти до 3 лютого, останній день реєстрації кандидатів – 8 лютого 2019 року.

Виборча кампанія триватиме 90 днів. Перший тур виборів Президента України відбудеться 31 березня 2019 року, а його результати має бути встановлено до 10 квітня 2019 року. Якщо жоден із кандидатів не набере більш ніж понад 50% голосів, то 21 квітня 2019 року відбудеться другий тур виборів. Відтак ЦВК має офіційно оголосити результати виборів до 1 травня 2019 року, а інавгурація новообраного президента має відбутися до 31 травня 2019 року.

Джерела: samopomich.ua, kpu.life, facebook.com/cn.opora, cvk.gov.ua

2019 року заплановано здійснити підготовчі заходи, а вже 2020-го у Вроцлаві може розпочати роботу нове Генеральне консульство України. Це дозволило б перерозподілити межі консульських округів, а громадянам України в Польщі було б зручніше добиратися до дипустанови. Про це йшлося на нещодавній робочій зустрічі у Варшаві генеральних і почесних консулів, – розповів у інтерв’ю «Укрінформу» Посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Потреба відкрити ще одну консульську установу України на заході Польщі виникла з огляду на збільшення числа українських мігрантів – нині це орієнтовно 1,5 мільйона громадян. Очевидно, що значно зросла й кількість звернень до дипустанов для вирішення різноманітних питань.

«У цьому контексті очевидною є необхідність відкриття ще однієї консульської установи України на заході Польщі – у Вроцлаві, що дозволило б перерозподілити межі консульських округів так, щоб громадяни України могли витрачати не більше ніж дві-три години на доїзд до консульства. Підготовчі заходи плануємо здійснити у 2019 році і сподіваємося, що нове Генеральне консульство України у Вроцлаві розпочне роботу вже у 2020 році», – розповів Дещиця.

За його словами, також заплановано відкриття почесного консульства в місті Катовіце, відповідних рішень сподіваються вже невдовзі. Тривають пошуки кандидатуру на почесного консула в місті Кельце. Якщо найближчим часом ці плани реалізують, у Польщі залишиться лише два воєводські центри, де немає українських консульських осередків, – Білосток та Ольштин.

Джерело: ukrinform.ua

Посол України в Польщі Андрій Дещиця вважає, що на сьогодні й Україна, й Польща «у своєму цивілізаційному розвитку дійшли до розуміння того, що історія не може нас роз’єднувати». Проте, оскільки в обох країнах стартують передвиборні перегони, не виключає, що політики використають у них історичний елемент. Про це він зазначив у інтерв’ю «Укрінформу».

«…в Україні та Польщі розпочинаються передвиборчі кампанії. Тому не виключаю використання в них також й історичного елементу. Однак хотів би наголосити, що негативи нашого спільного минулого не повинні формувати майбутнє наших країн», – зауважив Дещиця.

Посол України в Польщі переконаний, що спільне історичне минуле України та Польщі мають оцінювати історики, і для цього потрібен час. «Більше того, ми зараз перебуваємо на такому етапі, особливо в Україні, коли не можемо дати однозначної оцінки багатьом історичним подіям. Це стосується будь-якого періоду часу, оскільки відкриваються нові архіви, з’являються нові документи і свідчення очевидців. Відтак, відбувається перегляд поточного трактування тих чи інших історичних фактів», – додав Дещиця.

Він зауважив, що не варто очікувати однакових оцінок від українських і польських істориків, а логічною в цьому контексті була б позиція «згоди на незгоду», тобто толерантного ставлення до того, що друга сторона може мати відмінне бачення. «Потрібно відійти від політики безкомпромісності до більшої толерантності. І політики дедалі більше починають це усвідомлювати», – наголосив дипломат.

Дещиця вважає, що історія «має бути для політиків уроком, а не інструментом політичної діяльності». А оскільки українські й польські геостратегічні інтереси збігаються, обом країнам варто сконцентруватися на спільному досягненні значимих для них цілей і не піддаватися на провокації ззовні.

Водночас напруженість, яка існує в українсько-польських відносинах і стосується різної інтерпретації спільного історичного минулого, не є корисною для жодної з країн. А ще нею активно намагатиметься скористатися Росія, яка особливо зацікавлена в послабленні підтримки України її західними партнерами та працює на погіршення українсько-польських відносин.

«Росія весь час над цим працює, використовуючи наше складне історичне минуле. Я намагаюся пояснити моїм колегам в Україні з інших відомств те, що тему плюндрування українських місць пам’яті в Польщі, що стала «каменем спотикання» між українцями та поляками, від самого початку нам накинули ззовні. Ми й до нині не знаємо, хто розбивав українські пам’ятники в Польщі й хто нищив польські в Україні. Це вже пізніше усе вийшло на більш публічний рівень і в цю справу почали втручатися на державному й регіональному рівнях. «Яблуко незгоди» нам підкинула Росія і вона продовжуватиме це робити і далі. У цій ситуації важливо зберегти толерантність і повагу одне до одного, тоді такі зовнішні фактори нам не зашкодять», – зазначив Дещиця.

Джерело: ukrinform.ua

Нині пріоритетним завданням для поліпшення ситуації з перетином українсько-польського кордону є модернізація наявних пунктів пропуску. Проте реальною також є перспектива відкриття протягом двох років пункту пропуску «Нижанковичі – Мальховичі» поблизу Перемишля. Про це розповів Посол України в Польщі Андрій Дещиця в інтерв’ю «Укрінформу». 

За словами Дещиці, для цього вже є рішення змішаної комісії з питань транскордонного та регіонального розвитку, а також кошти в місцевих бюджетах, зокрема в Підкарпатському воєводстві, для підготовки проектно-кошторисної документації.

«Ми маємо ще кілька місць на українсько-польському кордоні, де потенційно можуть бути пункти пропуску. Це чотири місця, де відбуваються дні добросусідства: одне – на Волині, два – у Львівській області, ще одне – у Закарпатській області, де сходяться кордони України, Польщі та Словаччини. Об’єктивна потреба відкриття тут пунктів пропуску є. Потрібне політичне рішення і фінансове забезпечення», – додав посол.

Дещиця також розповів, що обговорюється питання про необхідність відкрити в новому прикордонному пункті «Нижанковичі – Мальховичі» пішохідно-велосипедний коридор – виключно для осіб, які подорожують з туристичною метою.

«Як пішохідно-велосипедний може також функціонувати пункт пропуску «Лубня – Волосате» в Закарпатській області. Це Національний парк, там автомобілі не їздять, але пішохідний і велосипедний рух міг би бути формою існування цього пункту пропуску, однак виключно для туристичних подорожей», – додав він.

На переконання посла, системно вирішити проблему з перетином кордону та довгими чергами може збільшення кількості пунктів пропуску та скорочення тривалості проведення перевірок та оформлення документів. Важливим елементом є також належне виконання обов’язків працівниками прикордонної та митної служб. При цьому в короткостроковій змінити ситуацію на краще могло б запровадження спільного контролю в усіх пунктах пропуску (на сьогодні діє в 4 з 8 автомобільних пунктів пропуску). Водночас розбудова інфраструктури пунктів пропуску вимагає довшого часу.

«Питання в тому, що це справді проблема, яка загострюватиметься, якщо кількість пунктів пропуску на кордоні не збільшуватиметься. Звичайна арифметика. Десять років тому ми мали вісім автомобільних пунктів пропуску, і сьогодні їх вісім. Натомість, кількість людей, які перетинають кордон, збільшилася у декілька разів. Різного роду спроби пришвидшення перевірки на кордоні за рахунок створення окремих смуг для малого прикордонного руху чи автомобілів громадян ЄС не вирішує загальної проблеми. Тому основним завданням є збільшення кількості пунктів пропуску на кордоні і поширення на всі пункти спільного контролю», – вважає Андрій Дещиця.

Відповідаючи на запитання про долю кредиту на 100 млн євро, який виділив ще 2015 року попередній польський уряд і який планували витратити на модернізацію кордону, посол зазначив: «Це питання вирішується. У грудні було підписано протокол про продовження терміну дії відповідної угоди до грудня 2019 року. Вже підписано угоди з підвиконавцями, однак низка контрактів досі перебуває на завершальній стадії погодження. Сподіваюся, що невдовзі усі контракти буде підписано і розпочнеться практичний етап модернізації інфраструктури діючих пунктів пропуску та розбудови під’їзних шляхів до них».

Щодо закриття пішого переходу в пункті пропуску «Угринів-Долгобичув», який упродовж трьох років діяв у тестовому режимі, Дещиця зауважив, що польська сторона вирішила припинити пішохідний рух, оскільки українські органи місцевого самоврядування не спромоглися протягом цього періоду забезпечити належні умови для подорожніх.

«Поки українська сторона не виконає своїх зобов’язань, рух не відновлять. Є певні стандарти і їх треба поважати», – зазначив Дещиця.

Джерело: ukrinform.ua

Українська сторона Тристоронньої контактної групи підтвердила готовність запровадити на Донбасі режим тиші на новорічні й різдвяні свята. Такий режим тиші готові встановити в ніч на 29 грудня. Про це за підсумками відеоконференції безпекової групи ТКГ, до якої також доєднався представник України в ТКГ Євген Марчук, написала на своїй facebook-сторінці уповноваженим з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях Ірина Геращенко.

«Після завершення воєнного стану, який допоміг стабілізувати безпекову ситуацію і убезпечити Україну від нових провокацій з боку РФ на суші і на морі, українська сторона підтвердила готовність запровадити режим тиші на новорічні і різдвяні свята. Ми готові запровадити режим тиші в ніч на 29 грудня», – написала Геращенко. Вона нагадала, що це буде вже 18 оголошення режиму тиші, і жодне з попередніх не протрималося довго.

«Ми б хотіли вірити, що вдасться добитися сталого режиму тиші. Й в цьому дуже важлива роль СММ ОБСЄ, від місії ми очікуємо більшої активності. І наполягаємо на присутності СММ в акваторії Азовського моря і порту Керч. Й як би не тікали від обговорення цього питання росіяни, ми і надалі, на всіх майданчиках, від Відня до Мінська, від Нью-Йорка до Берліна підніматимемо це питання», – зазначила Ірина Геращенко.

Те, що з 29 грудня на Донбасі запровадять режим тиші, підтвердив і представник України в ТКГ Євген Марчук.

«Було обговорено пропозицію України, яку вносили ще на минулому засіданні про запровадження режиму тиші. Ми запропонували запровадити режим тиші, тобто безстрокове припинення вогню, починаючи з завтрашньої ночі, якщо точно, то з 00 годин 01 хвилина на 29 грудня. Були й інші пропозиції, але якщо коротко, то нам вдалося сьогодні досягнути такої домовленості», – розповів він у коментарі телеканалу «Прямий».

Українська сторона пропонує використати період тиші для масштабних ремонтних робіт і відновлення життєво важливої інфраструктури.

Ірина Геращенко також розповіла про інші питання, які було порушено під час відеоконференції. За її словами, українська сторона поставила перед представником РФ питання негайного звільнення полонених моряків з екіпажів і захоплених росіянами суден. «Відповідь була традиційно хамською – в цей момент росіяни встали і вийшли з зали, де поводилася скайп-конференція. Українська сторона вже поінформувала партнерів по нормандському формату про неприпустиму поведінку російських представників, які буквально тікають від обговорення будь-яких питань, пов’язаних з провокацією на Азові», – зазначила пані Геращенко.

Окрім того, сьогодні українська сторона поставила вимогу провести 29 грудня відеоконференцію гуманітарної підгрупи з питанням про негайне звільнення заручників і політв’язнів. За словами Геращенко, українська сторона запропонувала різні варіанти, форми та формати, аби розморозити питання звільнення та, за умови політичної волі на це, організувати таке звільнення до 7 січня 2019 року, наприклад, 5 січня.

Утім росіяни заблокували цю пропозицію, категорично відмовившись від скайп-конференції з питань звільнення заручників.

Джерела: facebook.com/iryna.gerashchenko, prm.ua  

Сьогодні, 26 грудня, припинено дію воєнного стану в Україні, рішення про запровадження якого ухвалили місяць тому. Про це на засіданні Ради національної безпеки і оборони України заявив Президент України Петро Порошенко. Засідання у прямому ефірі транслював телеканал Прямий.

«Сьогодні, 26 грудня, о 14:00 припиняється воєнний стан. Це моє принципове рішення, воно ґрунтується на аналізі всіх складових поточної безпекової ситуації в Україні», – заявив Порошенко.

Під час засідання РНБО Петро Порошенко розповів, що вдалося зробити за 30 днів дії воєнного стану.

«За час воєнного стану оборонні можливості ЗСУ та інших підрозділів сектору оборони отримали абсолютно інший вимір. Проведена величезна робота з передислокації, скорочення термінів бойового злагодження, доукомплектації за рахунок резервів першої черги, поставок озброєння», – йдеться у твіттері Порошенка.

Президент також нагадав про суттєву підтримку на міжнародній арені, якої вдалося досягнути після агресії Росії у Керченській протоці, коли фактично всі впливові міжнародні інституції стали на бік України й засудили дії Російської Федерації.

Водночас Петро Порошенко зауважив, що ситуація навколо України за час дії воєнного стану не дуже змінилася. ОБСЄ підтвердила дані розвідки: в районі Луганська знайдено підтягнуті системи “Град”, збільшена кількість артилерії, не відведені танки. Не зменшилася і військова присутність РФ в Азовському морі. Відтак президент України додав, що якби не прийдешні вибори, то він просив би продовжити воєнний стан.

Нагадаємо, 26 листопада Верховна Рада України підтримала Указ про запровадження воєнного стану в 10 областях України. Воєнний стан запровадили на 30 діб, із 14.00 26 листопада 2018 року до 14.00 26 грудня 2018 року, в тих областях України, які межують з Російською Федерацією та самопроголошеною Придністровською республікою. Це Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Донецька, Запорізька, Херсонська, а також внутрішні води Азово-Керченської акваторії.

Воєнний стан в Україні було запроваджено після агресії Росії 25 листопада в Керченській протоці. Тоді, нагадаємо, російський спецназ обстріляв і захопив три українські судна, у полон потрапили 24 українські моряки.

Українських моряків звинуватили в «незаконному перетині російського кордону», заарештували на два місяці та перевезли з Криму до Москви – в СІЗО «Лефортово» та «Матросская тишина».

Джерела: prm.ua, twitter.com/poroshenko

Сьогодні, 21 грудня, в пункті пропуску Рава-Руська на українсько-польському кордоні українська делегація пластунів і скаутів Європи зустрілася з польськими скаутами-харцерами, які передали в Україну Вифлеємський вогонь миру. На акцію також приїхали представники місцевої влади Жовківського району, представники Львівської облдержадміністрації.

Традиційно зустріч розпочали з привітань обох організацій, виконанням гімну Пласту та гімну польських харцерів.

Опісля пластуни та скаути Польщі заспівали пісню Вифлеємського вогню миру, обмінялися подарунками та різдвяними привітаннями.

Вифлеємський вогонь миру – міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового. Вона полягає в поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа. Цю акцію започаткувала 1988 року Австрійська телерадіокомпанія як благодійний вчинок – донести світло з символічного місця народження Ісуса Христа тим, хто святкує Різдво поза домом, – у лікарнях, сиротинцях тощо. Того ж року ініціативу підхопили скаути Відня, а основним ініціатором виступив скаутський провідник Бертль Ґрюнвальд (нім. Bertl Grünwald).

До Європи Вогонь з Вифлеєма наприкінці листопада привозять літаком у спеціальному контейнері австрійські скаути, а вже від Відня він мандрує з рук у руки, так званою «скаутською естафетою», цілою Європою. Від Австрії, через Словаччину та Польщу, в середині грудня вогонь потрапляє і в Україну, де ним опікується найбільша скаутська організація України – Пласт.

Вперше Вогонь до України потрапив 1992 року, але як приватна ініціатива окремих пластунів. Офіційно відлік акції в нашій країні ведуть від 1998 року, коли вогонь передали в Україну на митному переході.

Відтоді на україно-польському митному переході «Рава-Руська – Гребенне» представники керівництва Союзу польських харцерів (ZHP) передають вогонь керівникам Пласту. Після того, стоячи разом у традиційному скаутському колі, пластуни та харцери співають колядки й скаутські пісні. За піснями настає черга обміну привітаннями, дарунками та спільним фотографуванням.

Вифлеємський вогонь передають від міста до міста й заносять у церкви, державні установи, школи, сиротинці, лікарні.

Вифлеємський вогонь миру постійно горить у Вифлеємі, на місці народження Ісуса Христа. У скаутському поясненні палаючий вогник символізує очікування в період посту та повну жертовність. Світло є символом випромінювання добра, душевного спокою, любові до людей і до світу.