Окружна прокуратура міста Глівіце передала до суду обвинувальний висновок щодо організаторів та учасників святкування річниці дня народження Адольфа Гітлера. Шістьох осіб звинувачують у пропаганді нацизму. Про це повідомляє RMF24.

«До районного суду Водзіслава-Шльонського надійшов обвинувальний висновок щодо шести учасників святкування 2017 року дня народження Гітлера, яке організувало товариство «Гордість і сучасність». Це є результатом заслуховувань майже 60 свідків і понад десятка свідчень експертів», – зазначено в повідомленні.

Матеуша С., керівника організації «Гордість і сучасність», серед іншого, звинувачують у незаконному зберіганні зброї і боєприпасів. Його та ще двох осіб також звинуватили в пропаганді нацизму під час інших заходів. Матеушу С. загрожує 8 років в’язниці, іншим підсудним – до двох років позбавлення волі.

Докази, зібрані прокуратурою, свідчать, що відповідачі були прихильниками нацистської ідеології. Як стверджують у прокуратурі, святкування дня народження Гітлера – це не єдиний акт нацизму, є низка осіб, заангажованих у пропаганду цієї ідеології.

Розслідування цієї справи генпрокурор Польщі Збігнєв Зьобро ініціював у січні 2018 року, після того, як на каналу TVN вийшов репортаж про святкування дня народження Гітлера за півроку до того в лісі у Водзіславі-Шльонському. На прохання прокуратури було затримано учасників цього дійства, а їхні квартири обшукали. У будинках знайшли прапори, значки, нашивки та публікації про нацистську символіку. Водночас генеральний прокурор доручив дії, спрямовані на делегалізацію товариства «Гордість і сучасність», з якою були пов’язані учасники «дня народження».

Глівіцька прокуратура, яка розслідує цю справу, вже звинуватила одного з учасників «святкувань» – Адама Б., який добровільно погодився на покарання. Крім пропагування нацизму, він також несе відповідальність за незаконне володіння зброєю. Суд у Водзіславі засудив його до штрафу в понад 13 тисяч злотих і зобов’язав його сплатити витрати на судове провадження.

Як нагадує видання «Європейська правда», на початку минулого року в Польщі розгорівся серйозний скандал після репортажу телеканалу TVN24 про те, як журналісти інкогніто побували на заходах, проведених громадською організацією «Гордість і сучасність». Серед них – про святкування дня народження Гітлера. У лісі, де воно відбувалося, були розвішані прапори зі свастикою, звучали нацистські марші, тости, нацистські вітання.

Згодом, посилаючись на пояснення одного з підозрюваних, Матеуша С., портал wPoltyce.pl написав, що цю подію замовили таємничі чоловіки й що вона була маскарадом, за який організаторові виплатили 20 тисяч злотих. У замовників нібито була єдина умова – запросити на «день народження» журналістку, яка була співавторкою репортажу TVN24. Телеканал категорично відкинув ці звинувачення та подав до суду позов проти порталу wPoltyce.pl, а також тижневика Sieci, який написав, що репортаж був інсценізацією.

У зв’язку з розслідуванням справи про «день народження Гітлера» прокуратура вимагала від TVN надати всі записи зі святкувань, проте на телеканалі відмовилися це робити – спершу через зимову перерву, а згодом зазначили, що записів не можуть знайти. Відтак прокуратура оперує лише кількахвилинним відеорепортажем. У ньому немає всього запису кількагодинного дійства, який, як зауважують у прокуратурі, безсумнівно, «був би об’єктивним і дуже цінним доказовим матеріалом, що дав би змогу відтворити події від початку й до завершення. Це дозволило б всебічно з’ясувати справу, а також могло б бути підтвердженням того, що журналісти TVN, залучені до справи, дотримувалися журналістських стандартів».

Джерела: rmf24.pl, eurointegration.com.ua

Конституційний суд Польщі визнав такими, що суперечать Конституції країни, зміни до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) Республіки Польща, що стосуються положень про «українських націоналістів» та «Східну Малопольщу». Про це повідомляє «Укрінформ». 

Рішення Конституційного суду Польщі вже оприлюднили на сайті КС Республіки Польща.

Також інформацію про це оприлюднив на своїй facebook-сторінці віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Конституційний суд Польщі визнав неконституційними зміни до закону про Інститут національної пам’яті зокрема щодо застосування в ньому термінів «український націоналізм» та «Східна Малопольща».

Таким чином, чітка позиція Президента України та української делегації були підтверджені і юридично.

Це рішення закриває одне із принципових для нас питань, що викликало серйозну напругу у двосторонніх україно-польських відносинах останнім часом.

Сподіваюсь на продовження діалогу і вирішення всіх проблемних питань між нашими державами, що накопичувалися десятиліттями», – написав Розенко.

Нагадаємо, сьогодні, 17 січня, Конституційний суд Польщі оголосив рішення у справі подання президента країни щодо оцінки так званої «української» поправки» в законі про Інститут національної пам’яті (IНП) Польщі.

КС Польщі аналізував конституційність положень поправок, внесених до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі, на предмет дотримання гарантій свободи слова та відповідності їх так званому принципу правової визначеності.

Згаданий закон польський парламент ухвалив наприкінці січня У ньому, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість відкриття кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США.

Анджей Дуда, на початку лютого підписавши закон, скерував його в Конституційний суд РП, який мав вивчити, зокрема, й «українську» поправку.

У підсумку тривалих переговорів між Польщею та Ізраїлем польський парламент наприкінці червня змінив, а президент Дуда підписав нову версію закону про ІНП країни. У ній було змінено положення, які найбільше критикували Ізраїль та США. Зокрема, пункт щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за «публічне і всупереч фактам» звинувачення Польщі і польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни. Натомість у законі залишилася згадка про «злочини українських націоналістів».

Джерела: ukrinform.ua, facebook.com/pavlo.rozenko, trybunal.gov.pl

День похорону мера Ґданська Павла Адамовича, який помер унаслідок ножових поранень, оголосять у Польщі днем національної жалоби. Про це сказав на брифінгу президент країни Анджей Дуда, – інформує сайт польського глави держави.

Дуда сказав, що він особисто дуже переживає цю ситуацію, і додав, що міський голова Ґданська помер за трагічних обставин, з якими важко примиритися і які важко зрозуміти.

Раніше в Президентському палаці відбулася зустріч глави Польщі з представниками політичних партій. На ній, зокрема, було обговорено ініціативу спільного маршу проти насильства й ненависті, що його Дуда пропонував провести ще до того, коли стало відомо про смерть Павла Адамовича. На брифінгу Анджей Дуда повідомив, що було вирішено відмовитися від цієї ініціативи, й пояснив, чому.

– Ще до полудня, коли я запросив представників політичних партій і парламентських груп, я сподівався, що ми пройдемо разом у Ґданську мовчазними маршем проти насильства та ворожості, яка руйнує нашу громаду. Але, на жаль, наступні події і відхід президента Ґданська змінили ці плани, – сказав він.

Нагадаємо, вчора, 14 січня, у лікарні помер міський голова Ґданська Павел Адамович. Напередодні під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба» – Павла Адамовича важко поранив ножем 27-річний чоловік. Мера Ґданська реанімували, йому провели операцію, яка тривала 5 годин. Проте Павел Адамович не вижив.

Павел Адамович, член партії «Громадянська платформа», був багаторічним міським головою Ґданська.

Джерело: prezydent.pl

Міністри закордонних справ чотирьох європейських країн – Польщі, Литви, Латвії та Естонії –  мали прибути сьогодні в Маріуполь разом з главою українського МЗС, щоб продемонструвати підтримку України, а також на власні очі побачити ситуацію поблизу лінії розмежування на Донбасі. Проте через погодні умови делегація мусила повернутися до Дніпра. Про це написав на своїй facebook-сторінці міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Незважаючи на важкі погодні умови, спробували долетіти до Маріуполя. Екіпаж військових гелікоптерів, в умовах туману та загрози обледеніння, прийняв рішення повернутися на Дніпровське летовище», – уточнив Клімкін.

Відтак глава українського МЗС із колегами побував у лікарні імені Мечникова у Дніпрі, де лікують поранених на фронті українських військовиків. Натомість із міською владою Маріуполя та керівництвом Маріупольського порту, було організовано відеоконференцію. Про це Клімкін написав у своєму твіттері.

«З перших вуст про наслідки російської економічної блокади, яка б’є по життю місцевих мешканців. Обговоримо також перспективи розгортання масштабних інфраструктурних проектів та підтримки соціальних ініціатив», – зазначив він.

Як інформувала прес-служба МЗС України, метою візит міністрів закордонних справ Литви Лінаса Лінкявічюса, Латвії Едгарса Рінкевичса, Естонії Свена Міксера та Польщі Яцека Чапутовича в Маріуполь мало стати «ознайомлення з актуальною соціальною та економічною ситуацією, ускладненою російською агресією, зокрема створенням перешкод свободі мореплавства через Керченську протоку до портів Бердянська та Маріуполя», а також ознайомлення зі складною безпековою ситуацією, спричиненою російською агресією на Донбасі.

Глави дипломатії в Маріуполі мали зустрітися представниками місцевої влади, відвідати морський порт і станцію очищення води, взяти участь у зустрічі з представниками місії ОБСЄ та місцевих міжурядових організацій (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, МКЧХ), а також побувати на лінії розмежування.

Глави дипломатії країн ЄС прибули в Україну також висловити свою підтримку українським морякам, які від 25 листопада перебувають у російському полоні й над якими сьогодні розпочався так званий «суд» у Москві. «Судове засідання» триває в закритому режимі.

Джерела: mfa.gov.ua, facebook.com/pavloklimkin.ua, twitter.com/pavloklimkin

Міський голова Ґданська був другом України, який «співпрацював з мерами українських міст, ділився своїм управлінським досвідом і дбав про розвиток економічних і культурних зв’язків між нашими державами». Про це йдеться у заяві, що її оприлюднили у зв’язку зі смертю Павла Адамовича народні депутати України, співголови депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща Микола Княжицький та Оксана Юринець.

«З почуттям глибокого болю ми сприйняли новину про трагічну смерть мера Гданська Павела Адамовича. Він загинув з рук вбивці під час відомої благодійної акції Великого оркестру святкової допомоги, яка на початку січня кожного року об’єднує мільйони поляків. Сотні тисяч волонтерів, здебільшого молодь, самовіддано працюють вподовж цілого дня, щоб зібрати кошти на медичне устаткування, яке вже врятувало життя та здоров’я тисячам осіб.

Ця обставина ілюструє трагічну безглуздість смерті Павела Адамовича – він загинув від ножа божевільного вбивці під час акції, завданням якої є порятунок життя», – йдеться в заяві.

Парламентарі нагадують, що Павела Адамовича шанували мешканці міста, польські й іноземні політики, адже багаторічний мер Гданська «активно дбав про розвиток міста, яке стало однією з візитних карток успішності Польщі»:

«Павел Адамович був другом України та українців. Співпрацював з мерами українських міст, ділився своїм управлінським досвідом та дбав про розвиток економічних і культурних зв’язків між нашими державами.

Йому близька була традиція Солідарності, великого демократичного руху, яку він часто порівнював з українськими Майданами 2004 і 2013-14 років. Він підтримав нашу країну і під час російсько-української війни.

Сім’ї, всій родині та співробітникам висловлюємо щирі співчуття».

Президент України Петро Порошенко зазначив, що «шокований звісткою про трагічну смерть мера Гданська Павла Адамовича».

«Знаю, як багато зробив він добра для українців у Польщі та українсько-польських відносин. Це важка втрата для всіх нас. Ми солідарні з Польщею і польським народом в скорботі і молитві. Вічна пам’ять…» – йдеться у повідомленні в твіттері глави України.

Співчуття з приводу трагічної смерті мера Ґданська висловив і Посол україни в Польщі Андрій Дещиця.

«Відійшов у вічність мер Гданська Павел Адамовіч – Великий Поляк і Друг України. Єднаюся в смутку з родиною та близькими, мешканцями Гданська та Польським народом. Він назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять!» – зазначив український дипломат.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін також висловив щирі співчуття Ґданську та Польщі й назвав цю трагедію шоком «для всіх тих, хто в політиці та поза нею».

«Мав приємність лише раз зустрітися з Павлом Адамовичем. На жаль, не зможу потиснути йому руку ще раз. Це була справжня та добра людина. Польському суспільству ще доведеться перетравити цю трагедію», – написав Клімкін.

«У зв’язку з цим варварським актом насилля Президент Польщі Анджей Дуда ініціював проведення Маршу проти ненависті. Після цієї трагедії у медійному дискурсі буде багато дискусій. Про ненависть та про насилля у політиці. Ризикну сказати, що Україні ця дискусія теж конче потрібна. А також потрібні дії. Насилля не можна толерувати, забувати чи замовчувати», – додав він.

Нагадаємо, міський голова Ґданська Павел Адамович помер сьогодні в лікарні. Учора, 13 січня, під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба» – його важко поранив ножем 27-річний чоловік. Мера Ґданська реанімували, йому провели операцію, яка тривала 5 годин. Лікарі зазначали, що стан пораненого дуже важкий. На жаль, Павел Адамович не вижив. Нападника затримали, раніше він уже мав проблеми з законом.

Джерела: facebook.com/mykolakn, facebook.com/pavloklimkin.ua, facebook.com/andrii.desh

Міський голова Ґданська Павел Адамович, якого вчора поранили під час благодійної акції, помер у лікарні. Про це йдеться на fаcebook-сторінці міста Ґданськ.

«Міський голова Ґданська Павел Адамович помер. Ми просимо всіх про добрі думки й молитви за його упокій», – зазначено в повідомленні.

Нагадаємо, вчора, 13 січня, під час благодійної акції – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба» – Павла Адамовича важко поранив ножем 27-річний чоловік. Мера Ґданська реанімували, йому провели операцію, яка тривала 5 годин. Лікарі зазначали, що стан пораненого дуже важкий. Нападника затримали, раніше він уже мав проблеми з законом.

Павел Адамович був багаторічним міським головою Ґданська, член партії «Громадянська платформа». Вивчав право у Ґданському університеті, де також став відомим членом студентського руху. Був одним із організаторів страйку 1988 року і став головою страйкового комітету. У період з 1990 р. по 1993 р. працював проректором Ґданського університету.

1990 року обраний членом міської ради в Ґданську, обіймав цю посаду до 1998 року, коли його обрали мером Ґданська. 10 листопада 2002 року переобраний на цю посаду, отримавши 72% голосів. На місцевих виборах у листопаді 2018 року його вшосте обрали мером.

Отримав нагороди Папи Івана Павла II – Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» та президента Александра Квасневського – Хрест Заслуги.

Джерело: facebook.com/gdansk

На суді в Польщі організатор підпалу угорського культурного центру в Ужгороді назвав ім’я натхненника злочину. Міхал Прокопович зізнався, що його надихнув на підпал німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий своїми прокремлівськими поглядами, – повідомляє Радіо «Свобода». 

«Усі дії були здійснені згідно з чіткими інструкціями Мануеля Оксенрайтера. Моєї ініціативи в цьому не було. Основною метою було не розпалити міжнаціональну ворожнечу, а скомпрометувати «українських бандерівців», – цитує Радіо «Свобода» Міхала Прокоповича.

Минулого тижня в листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечив свою причетність до підпалу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді, назвавши це «нісенітницею». Хоча, як зазначає видання, серед його друзів у соціальній мережі був один із затриманих, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінку зараз видалено). Проте після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимсь з обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.

Судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді стартувало сьогодні в Кракові. На лаві підозрюваних у підпалі Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді 4 лютого 2018 року – троє поляків, їх затримали невдовзі після підпалу. Нагадаємо, наприкінці лютого того самого року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники.

Згідно з матеріалами справи, замовником підпалу є «німецький журналіст», його імені досі названо не було.

Мануель Оксенрайтер відомий своїми «викриттями злодіянь» «української фашистської хунти» під час виступів в ефірах російських телевізійних «Першого каналу» і RT, є другом російського політолога, лідера так званого «Міжнародного євразійського руху» й ідеолога «євразійської цивілізації» з центром у Росії Олександра Дугіна, «спостерігач від Німеччини» на «виборах», які влаштовували угруповання «ДНР» і «ЛНР» та які підтримує Росія, часто буває в окупованому Криму, куди їздить, порушуючи законодавство України.

Підозрювані в підпалі – троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна».

Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. Завдяки цьому в обвинувальному акті прокуратури докладно описано підготовку до підпалу та його вчинення.

Серед іншого, обвинувачені відповідатимуть і за вчинення терористичного злочину. Докладніше про це читайте тут:

У Польщі завершили розслідування підпалу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді

Джерело: radiosvoboda.org

На міського голову Ґданська Павла Адамовича скоїли напад під час благодійної акції 13 січня – фіналу Великого оркестру святкової допомоги «Світло до неба». Про це повідомило радіо RMF24.pl.

Адамовича реанімували та терміново госпіталізували. Як повідомив о 02.30 ночі, після 5-годинної операції, лікар Томаш Стефаник, стан мера Ґданська дуже важкий. Він втратив багато крові, отримав серйозні поранення серця, рани діафрагми, живота. Лікарня також закликала всіх охочих здати кров для потерпілого міського голови Ґданська й інших потребуючих.

За даними мас-медіа, нападника на Адамовича затримала поліція. Його особу вже встановили: це 27-річний мешканець Ґданська, якого раніше вже притягували до кримінальної відповідальності, зокрема за пограбування.

Павел Адамович є багаторічним міським головою Ґданська, член партії «Громадянська платформа». Вивчав право у Ґданському університеті, де також став відомим членом студентського руху. Був одним із організаторів страйку 1988 року і став головою страйкового комітету. У період з 1990 р. по 1993 р. працював проректором Ґданського університету.

1990 року обраний членом міської ради в Ґданську, обіймав цю посаду до 1998 року, коли його обрали мером Ґданська. 10 листопада 2002 року переобраний на цю посаду, отримавши 72% голосів. На місцевих виборах у листопаді 2018 року його вшосте обрали мером.

Отримав нагороди Папи Івана Павла II – Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» та президента Александра Квасневського – Хрест Заслуги.

Джерела: rmf24.pl, gdansk.pl

Колишній кореспондент УНІАН Роман Кісіль і його матір загинули внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в Польщі. Про це в коментарі УНІАН повідомила перший секретар – керівник консульського відділу Посольства України у Польщі Світлана Криса.

ДТП сталася на в’їзді в місто Ілжа (Мазовецьке воєводство) поблизу Радома о 04.50 ранку 10 січня.

За словами Світлани Криси, дружину Романа у важкому стані госпіталізували до лікарні міста Радом. Їхня дитина в доброму стані, однак наразі теж перебуває в лікарні. Як додала дипломат, вирішують питання про транспортування дружини в іншу лікарню, ближче до Варшави, або, якщо буде можливість, у саму Варшаву.

Як повідомив «Укрінформ», за попередніми даними, ДТП сталася внаслідок лобового зіткнення легкового автомобіля марки Toyota, в якому перебувала сім’я журналіста, з вантажівкою марки Iveco. За інформацією поліції, обидва водії були тверезими. Водій вантажівки в аварії не постраждав.

Колектив Посольства України в Республіці Польща на своїй сторінці у Facebook висловив співчуття родині та близьким трагічно загиблого в ДТП Романа Кісіля.

Романові Кісілю було 37 років, його матері – 60.

Джерела: unian.ua   ukrinform.ua  facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

Історичний трилер «Гарет Джонс» режисерки Аґнєшки Голланд спільного виробництва Польщі (Film Produkcja за підтримки Польського інституту кінематографії), України (Kinorob за підтримки Державного агентства України з питань кіно) та Великої Британії (Boy Jones Films) візьме участь в основній конкурсній програмі 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале), який цього року відбуватиметься з 7 до 17 лютого. У Берліні відбудеться і світова прем’єра стрічки. А вихід фільму в широкий український прокат запланований на осінь 2019 року. Про це повідомляє Держкіно з посиланням на офіційний сайт фестивалю. Інформацію про це опубліковано й на facebook-сторінці фільму.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко вважає важливим те, що з усіх фільмів, які підтримало Держкіно, саме «Гарет Джонс» змагатиметься за головну нагороду Берлінале, одного з найпрестижніших і найвідвідуваніших міжнародних кінофестивалів.

«Ця стрічка значуща не лише для українського кінематографа, але й для всієї України, і тому її світова прем’єра в основному конкурсі фестивалю допоможе донести світові правду про Голод 1932-1933 років як геноцид української нації», – зазначив Іллєнко.

«Гарет Джонс» (MR. JONES) – це реальна історія молодого валлійського журналіста Гарета Джонса, який 1933 року вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити та донести до світової спільноти правду про злочини сталінського режиму й Голодомор в Україні. Він побачив голод на власні очі й розповів про це. Однак політики Заходу не бажали чути незручну їм історію, а поважні медіа не підтримали журналіста в його боротьбі за правду, продовжуючи публікувати альтернативні новини, які продукувала Москва. Журналістське розслідування перетворилося на смертельно небезпечну подорож, відкриття якої згодом стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла.

Режисером стрічки є голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію «Оскар», BAFTA і володарка «Срібного ведмедя» Берлінале 2017 Аґнєшка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон («Війна і мир», «Щаслива долина», «МакМафія»), Ванесса Кірбі («Корона», «Місія неможлива: Фолаут», «Хоббс і Шоу») та Пітер Сарсгаард («Джекі», «Чудова сімка», «Виховання почуттів»). Крім того, до команди приєдналися Джозеф Моул («Гра престолів») і Кеннет Кренем («Малефісента», «Валькірія»), а з українського боку в фільмі взяли участь Яків Ткаченко («Припутні»), Олег Драч («Незламна», «Молитва за гетьмана Мазепу»), Володимир Федорук, Анна Шайдюк, Анастасія Чала й Аліна Ковальська.

У березні 2018 року зйомки фільму відбулися в Україні, а далі міжнародна команда працювала в Польщі та Шотландії.

Джерела: dergkino.gov.ua, facebook.com/GarethJonesMovie