Польська нафтогазова компанія (PGNiG) хоче брати участь у тендерах в Україні на виконання бурових, геофізичних і сервісних робіт. Але за умови, що в таких контрактах із українською стороною пропишуть індексацію цін, оскільки в Україні висока інфляція. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту «Укрінформ», зазначив голова правління PGNiG Пьотр Возняк. 

Цей пункт є дуже важливим для компанії, оскільки виконання буріння, геофізичної роботи чи обслуговування – це довготривалий процес.

«Має бути виконано одну умову: виконання нами усіх робіт має відбуватися за відповідної індексації цін, запропонованих українською стороною, адже в Україні спостерігається досить висока інфляція, – зазначив Возняк. – Інфляція може перекреслити прибутки нашої компанії, що неприпустимо. Ця умова є дуже важливою, якщо українська сторона хоче, щоб ми стартували в тендерах».

Голова правління PGNIG позитивно оцінив розвиток українського газового ринку за останній рік. І додав, що для PGNiG він є важливим при формуванні портфелю експорту польського газу.

«Ми зацікавлені в українському ринку. Видно, як щодня в Україні зростає власний видобуток, Україна вкладає в це значні зусилля, і чітко видно результати цієї роботи хоча б за останнє півріччя. За підсумками останнього півроку Україна стала великим виробником газу в Європі», – сказав Возняк.

Нагадаємо, нещодавно компанія PGNiG отримала доступ до українських газопроводів. Умови контракту, що його компанія підписала з «Укртрансгазом», передбачають, що PGNiG зможе напряму постачати газ постачальникам в Україні.

Джерело: ukrinform.ua

Офіційна Варшава не оприлюднюватиме списку осіб, яким заборонено в’їзд до Польщі. Але перелік є коротким, що свідчить про стриманість Польщі щодо України. Про це в інтерв’ю виданню Dzienik Gazeta Prawna заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, – дізнався POLUKR.net із сайту польського МЗС.

У відповідь на запитання, кому з українських громадян заборонено в’їзд до Польщі та чи є в цьому переліку голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Ващиковський відповів: «Ми не коментуємо ані хто ці люди, ані скільки їх, ані якої сфери стосується їхня діяльність». І додав, що це люди, які «пропагують глибоко антигуманітарні, антиєвропейські цінності», – передає wiadomosci.dziennik.pl.

Міністр Ващиковський додав, що перелік таких осіб не є довгим, і це демонструє «стриманість поляків у діях щодо української сторони» та їхню налаштованість на пошук прогресу у відносинах і небажання подальшої ескалації».

Відповідаючи на запитання щодо перспектив візиту польського президента Анджея Дуди в Україну у грудні, Ващиковський зазначив, що «це залежатиме від готовності української сторони враховувати наші конструктивні пропозиції».

Нагадаємо, нещодавно Gazeta Рrawna з посиланням на власні джерела повідомила, що В’ятровича оголосили персоною нон ґрата в Польщі. За інформацією видання, голова УІНП опинився у списку українців, яким заборонено в’їзд до Польщі відповідно до процедури, про запуск якої раніше заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Проте офіційно в польському уряді не повідомили, хто є в цьому переліку.

На початку листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Варшава має намір запустити процедури, «які не дозволять людям, що мають вкрай антипольські погляди, приїхати до Польщі». І додав, що має на увазі також тих, хто перешкоджає відновленню польських місць пам’яті в Україні.

Натомість речниця МЗС України Мар’яна Беца зазначила, що «в проєвропейській політиці української влади немає політиків, які мали б антипольські настрої. Таку ж позицію України щодо польських заяв викладено в заяві МЗС України від 3 листопада.

Джерела: msz.gov.pl, gazetaprawna.pl, wiadomosci.dziennik.pl

Варшавська поліція затримала 45 осіб, які брали участь у контрманіфестації та протестували на маршруті руху «Маршу незалежності» з нагоди Дня незалежності Польщі в суботу, 11 листопада. Про це повідомляє сайт польської поліції. 

Серед затриманих були прихильники ліберального руху «Громадяни РП», які протестували проти маршу націоналістів на маршруті їхнього руху Єрусалимськими алеями в бік Національного стадіону. Їх доправили до одного з відділків поліції, – повідомляє «Укрінформ».

Як зазначили в поліції, жодному із затриманих не висунули звинувачень. Двоє з них написали пояснення.

За інформацією поліцейських, до Дня незалежності Польщі відбулося понад 300 масових заходів на території країни, правопорядок охороняли близько 13 тисяч поліцейських. У «Марші незалежності» націоналістичних сил у Варшаві, який був найбільш багатолюдним заходом, узяли участь близько 60 тисяч осіб, а їхню безпеку гарантували 6 000 правоохоронців.

За словами міністра внутрішніх справ Польщі Маріуша Блащака, святкування незалежності Польщі загалом відбулося безпечно та без інцидентів.

Тим часом, як інформує tvn24.pl, у Міністерстві закордонних справ Ізраїлю польський «Марш незалежності» назвали небезпечним і таким, що містив елементи екстремізму та расизму.

«Це небезпечний марш, організований екстремістськими та расистськими елементами», – заявив прес-секретар ізраїльського МЗС Еммануель Нахpон, слова якого цитувало в неділю італійське інформаційне агентство Анса.

«Марш незалежності» організували націоналістичні організації «Національно-радикальний табір» (ONR) та «Всепольська молодь». Марш відбувся під гаслом «Ми хочемо Бога!» (це слова зі старої релігійної польської пісні), а деякі його учасники мали плакати антиімігрантського й антиісламського змісту, проти лібералізму і світських основ держав, підкреслюючи необхідність повернення до католицького фундаменту держави, передає Укрінформ. Деякі учасники маршу також несли плакати відверто екстремістського змісту: «Чиста кров», «Біла Європа братерських народів» тощо.

Джерела: policja.pl, ukrinform.ua, tvn24.pl

Сейм Польщі створив нову організацію – «Інститут солідарності та мужності». Відповідне рішення депутати Сейму Республіки Польща ухвалили в четвер. Завдання нової структури – вшановувати заслужених діячів польського народу: нагороджувати живих та увіковічувати пам’ять померлих і вбитих. За законопроект проголосували 259 депутатів, проти – 163, чотири депутати не голосували. Про це POLUKR.net дізнався з сайту польського Сейму. 

Як зазначає Польське радіо, завдяки цій організації партія влади «Право і справедливість» хоче «спростовувати неправду про наслідки несправедливої історичної політики».

Окрім того, інститут виділятиме кошти на наукові стипендії і допомагати людям польського походження, які стали жертвами нацистських або радянських злочинів.

Нову організацію очолить міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Ґлінський. На його погляд, Польща потребує серйозної історичної політики і серйозних досліджень у цій сфері.

«Протягом десятків років дуже важливі розділи польської історії не досліджувалися. Ми повинні надолужити цей час, тому нам потрібна серйозна наукова організація, яка буде займатися аналізом польської історії і вести відповідальну історичну політику», – сказав міністр.

Ухвалений закон тепер має розглянути Сенат, після чого його має підписати президент.

Джерела: sejm.gov.pl, polradio.pl

Польський президент Анджей Дуда у заявив, що розглядає можливість візиту в Україну в грудні, відповідаючи на запитання видання Nasz Dziennik, повідомляє PAP. Він повідомив, що, зокрема, планує відвідати могили поляків у Харкові; а також розглянути ситуацію на Донбасі, з огляду на те, що 17 січня Польща розпочне роботу в Раді Безпеки ООН, де буде розглянуто питання України.

«Цей візит має кілька аспектів. Одним з них є моє особисте бажанням відвідати могили поляків у Харкові. Це дуже важливе питання для мене особисто, а також як президента. Другий пункт пов’язаний з тим, що трохи більш ніж через два місяці, на засіданні 17 січня, ми працюватимемо в Раді Безпеки ООН, де розглядатимемо питання України, і цей візит дасть змогу подивитися на те, якою є ситуація в Донецькій і Луганській областях», – сказав президент у інтерв’ю.

«Водночас у нас також є погані сигнали з української сторони, що для мене як президент Республіки Польща не є прийнятними. Я не приймаю той факт, що люди, які займають важливі пости в українському уряді, проповідують погляди, де-факто антипольські», – додав він.

Відзначивши, що в Польщі не існує такої проблеми, щоб політики урядового табору проголошували антиукраїнські гасла, Анджей Дуда сказав: «Власне, і ми маємо право чекати того самого з іншого боку».

Нагадаємо, Президент Польщі Анджей Дуда заявив у ексклюзивному інтерв’ю католицьким ЗМІ ТV Trwam i Радіо Maryja, мовляв, хоче почути запевнення від президента України Петра Порошенка та прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в тому, що люди, які проголошують націоналістичні та антипольські погляди, не займали важливих посад в українському політикумі.

Перед тим міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив у ефірі телеканалу TVP1, що Варшава має намір запустити процедури, «які не дозволять людям, що мають вкрай антипольські погляди, приїхати до Польщі». І додав, що має на увазі також тих, хто перешкоджає відновленню польських місць пам’яті в Україні.

Натомість речниця МЗС України Мар’яна Беца зазначила, що «в проєвропейській політиці української влади немає політиків, які мали б антипольські настрої. Україна – це стратегічний партнер Польщі, і цей принцип лежить в основі нашої політики щодо Польщі та польського народу. Україна налаштована на конструктив і не має наміру застосовувати політичну логіку до історичних подій між двома країнами». Таку ж позицію України щодо польських заяв викладено в заяві МЗС України від 3 листопада.

Джерела: naszdziennik.pl, pap.pl

Традиційний Польський тиждень, що триває цими днями в Києві, ознайомлює з польською мовою, літературою, історією, кухнею, кіно та музикою. Про це повідомляє Польсько-український освітній центр, який є організатором заходів.

Зокрема, в рамках Польського тижня відбуваються уроки польської мови для дорослих і дітей – як для початківців, так і для тих, хто вже володіє нею, але хоче підвищити рівень своїх знань.

Також у Києві пройшли зустрічі на теми «Польський Київ: історія та сьогодення»; «Польща, якої ми не знаємо: суперечливі аспекти повсякдення»; «Що і як читати, щоб польську мову знати: польська література та способи вивчення мови».

Завтра, крім уроків польської мови, відбудеться презентація «Освіта у Польщі: можливості та перспективи», а в неділю у столиці України презентують рецепти та смаколики польської кухні, а також відбудеться зустріч розмовного клубу «Говоримо польською!» та розіграш сертифікатів на безкоштовне вивчення польської мови серед учасників Тижня.

Усі заходи в рамках Тижня є безкоштовними, за попередньою реєстрацією.

Польсько-український освітній центр діє у Києві, Варшаві та Гданську. Головні напрями його діяльності – це курси польської мови (рівні А1-В2) для молоді та дорослих, підготовка до співбесіди на отримання Карти Поляка, переклади та організація мовних літніх таборів на Балтійському морі й у Кракові для дорослих і молоді.

Джерело: polski.co.ua

Глава кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський, співголова Консультаційного комітету президентів України і Польщі, позитивно відгукнувся на пропозицію Києва найближчим часом провести нараду Комітету. Про це POLUKR.net дізнався з сайту президента Польщі.

«Канцелярія Президента Республіки Польща вже надала адміністрації Президента України інформацію про готовність прийняти в Польщі українського співголову Комітету спільно з делегацією. Це буде чергова за останній час, після візитів в Україну віце-прем’єра Пьотра Ґлінського і міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського, можливість представити українській стороні польські очікування щодо найважливіших питань у польсько-українських відносинах», – зазначено в повідомленні.

«Президент Анджей Дуда також сподівається на особисті кроки президента Петра Порошенка в контексті нинішнього стану двосторонніх відносин», – додали в канцелярії глави Польщі.

Нагадаємо, Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі – у відповідь на резонансні заяви представників офіційної польської влади на адресу України та її керівництва, що пролунали останніми днями. Зокрема, президент Польщі Анджей Дуда заявив у інтерв’ю польським ЗМІ, мовляв, хоче почути запевнення від президента України Петра Порошенка та прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в тому, що люди, які проголошують націоналістичні та антипольські погляди, не займали важливих посад в українському політикумі.

Перед тим міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив у ефірі телеканалу TVP1, що Варшава має намір запустити процедури, «які не дозволять людям, що мають вкрай антипольські погляди, приїхати до Польщі». І додав, що має на увазі також тих, хто перешкоджає відновленню польських місць пам’яті в Україні.

Натомість речниця МЗС України Мар’яна Беца зазначила, що «в проєвропейській політиці української влади немає політиків, які мали б антипольські настрої. Україна – це стратегічний партнер Польщі, і цей принцип лежить в основі нашої політики щодо Польщі та польського народу. Україна налаштована на конструктив і не має наміру застосовувати політичну логіку до історичних подій між двома країнами».

Таку ж позицію України щодо польських заяв викладено в заяві МЗС України від 3 листопада.

Джерело: prezydent.pl

Голові Українського інституту національної пам’яті Володимирові В’ятрович, імовірно, заборонили в’їзд до Польщі. Про це він написав сьогодні на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

«Вже кілька років є персоною нон-ґрата в Росії. Нині, кажуть, отримав заборону в’їзду в Польщу. Мене більше не покоїть не обмеження власного пересування, а те, що демократична Польща зазвучала в унісон з авторитарною Росією», – прокоментував В’ятрович таке повідомлення польських ЗМІ.

Про те, що В’ятровича оголосили персоною нон ґрата в Польщі, сьогодні повідомило видання Gazeta Рrawna з посиланням на власні джерела.

За інформацією видання, голова Українського інституту опинився у списку українців, яким заборонено в’їзд до Польщі відповідно до процедури, про запуск якої нещодавно заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Проте офіційно в польському уряді ніхто не повідомив, хто є в цьому переліку. За даними Gazeta Рrawna, Польща не розкриє список українських прізвищ, а ті, хто в ньому є, з’ясують це на польському кордоні, коли матимуть намір їхати в Польщу.

Тим часом станом на сьогоднішній вечір не було офіційного підтвердження того, що голова Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович перебуває у «чорних списках» на в’їзд до Польщі. Про це повідомив у коментарі «Укрінформу» Посол України в Польщі Андрій Дещиця.

«У нас немає офіційного підтвердження, що голові Інституту національної пам’яті України заборонено в’їзд до Польщі», – заявив Дещиця й додав, що українські дипломати намагаються з’ясувати це питання.

Інше джерело неофіційно повідомило «Укрінформу», що наразі інформація стосовно заборони В’ятровичу в’їжджати до Польщі не підтверджується.

Джерела: facebook.com/volodymyr.viatrovych, gazetaprawna.pl,  ukrinform.ua

На могилі Невідомого вояка у Варшаві, яка є місцем обов’язкового відвідування міжнародними делегаціями, з’явилася таблиця із вшануванням польських вояків, які загинули в боротьбі з УПА. Про це POLUKR.net дізнався з сайту TVN Warszawa. Таблички розмістили з ініціативи міністра національної оборони Антонія Мацєревича. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на своїй сторінці у Facebook зауважив: це означає, що тепер у Польщі на державному рівні вшановуватимуть представників комуністичної безпеки, зокрема й тих, які знищували польських патріотів.

За словами речника Міністерства оборони Польщі Міхала Дворчика, пам’ятні таблиці, розміщені за ініціативи міністра національної оборони Антоні Мацєревича, відкриють найближчими днями.

Він повідомив, що таблиці присвячені захисникам польських поселень на Волині та у південно-східній Малопольщі. На них є дати та назви місць, де відбувалися бої між поляками й УПА та військами ОУН на Волині, у Малопольщі та Східній Люблінщині.

– Таблиці будуть розміщені за ініціативою міністра національної оборони Антоні Мацєревича. Зокрема, вони стосуються солдатів, які захищали місцеву польську громаду від українських націоналістів з ОУН та УПА – зазначив Дворчик. – З цієї нагоди також слід подякувати пану Томашу Римковському від Кукіза 15, який також клопотав про таке вшанування.

«На могилі Невідомого вояка у Варшаві (місце обов’язкового відвідування міжнародними делегаціями) з’явилася таблиця із вшануванням польських вояків, які загинули в боротьбі з УПА. Серед загиблих на теренах Польщі в боротьбі з українськими повстанцями найбільше було саме представників органів комуністичної безпеки. Тож тепер в Польщі, на державному рівні вшановуватимуться чекісти, зокрема ті на руках яких кров польських патріотів», – прокоментував цю ситуацію голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Ще в липні керівник Міністерства національної оборони Польщі зазначав, що на могилі Невідомого солдата мають встановити таблиці, що стосуються Волині, де «сталися найгірші злочини, а також ті, в яких було найкраще зорганізовано опір».

Могила Невідомого вояка у Варшаві – могила-пам’ятник на площі маршала Юзефа Пілсудського у Варшаві. Тут вшановують усіх тих, хто віддав своє життя за Польщу. Належить до національних символів.

Джерела: tvnwarszawa.tvn24.pl, facebook.com/volodymyr.viatrovych

Група членів Сейму Литви звернулася до угорських парламентаріїв з проханням не блокувати рішення, які дозволили б Україні зблизитися з Євросоюзом. Звернення ініціював екс-прем’єр консерватор Андрюс Кубілюс, а підписали його 37 членів Сейму, зокрема представники Соціал-демократичної робітничої фракції – глава парламентського Комітету з європейських справ Гедімінас Кіркілас і глава комітету в закордонних справах Юозас Бернатоніс, представники консерваторів, соціал-демократів, лібералів, «селян» і змішаної групи депутатів – загалом 37 осіб. Про це POLUKR.net дізнався з порталу Delfi.

«Ми неприємно здивовані й навіть шоковані ультимативними заявами уряду з погрозами заблокувати зближення України з ЄС чи НАТО, якщо Україна не змінить за побажанням Угорщини свій новий Закон про освіту, в якому обумовлена і специфіка освіти осіб, що належать до національних меншин», – йдеться у зверненні.

«Ми розуміємо, що питання освіти національних меншин, їх інтеграції в життя держави завжди особливо болючі і мають вирішуватися шляхом конструктивного діалогу. Ми бачимо зусилля України саме так вирішувати ці важливі проблеми», – зазначають литовські парламентарії.

У зверненні депутати литовського сейму зауважують, що їх не дивує що увагу сусідніх з Україною країни до українського Закону про освіту, однак дивують «висунуті владою Угорщини ультиматуми Україні з погрозами країні геополітичними наслідками, з погрозами тим, що Угорщина блокуватиме зусилля України щодо інтеграції в ЄС».

«Такі ультиматуми категорично неприйнятні, абсолютно не європейські і тим більше незрозумілі, коли це виходить від однієї з держав Центральної Європи. Ми всі добре знаємо, наскільки для нас, держав Центральної Європи і Балтії, геополітично була важлива наша власна інтеграція в ЄС», – наголошують депутати, і зауважують «чи дійсно Угорщина готова домагатися в Україні таких цілей, які збігаються з цілями Путіна».

Нагадаємо, уряд Угорщини заявив, що блокуватиме всі рішення ЄС, пов’язані з подальшою інтеграцією євроспільноти й Києва через прийняті в Україні поправки до Закону про освіту. На думку Будапешта, ці зміни порушують права угорської меншини в Україні.

Читайте також:

Польща відмовилася спільно з Угорщиною протестувати через український освітній закон – Ващиковський

Джерело: ru.delfi.lt