В Україні, в Чернівцях, зареєстрували перший випадок захворювання на коронавірус, – повідомило МОЗ України. Хворий госпіталізований. Усі контактні з хворим особи – під наглядом лікарів-епідеміологів. Зразки відправлені до ВООЗ. Уряд створив сайт, на якому можна дізнатися відповіді на запитання про коронавірус COVID-19.
Захворювання виявили у чоловіка, який у лютому їздив в Італію. Хворий повертався в Україну літаком через румунське місто Сучава. До Чернівців він з дружиною прибув власним автом. Подружжя пройшло температурний скринінг на кордоні, жодних симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) у них не виявили. Їм надали пам’ятку про самоізоляцію, – сказав на брифінгу заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Система спрацювала чітко. На кордоні у нього не було ознак ГРВІ. Чоловік із дружиною, згідно з наданою пам’яткою, самоізолювалися. 29 лютого у нього з’явились симптоми ГРВІ. Оскільки у пам’ятці зазначено, що потрібно звертатись до сімейного лікаря, він зв’язався з лікарем. Лікар прийняв рішення про госпіталізацію. Транспортування проводила спеціально оснащена медична бригада. Симптоми чоловіка – підвищена температура і сухий кашель. Стан – стабільний, без ускладнень”, – заявив Віктор Ляшко.
Він також сказав, що здоров’я дружини хворого в нормі – немає симптомів ГРВІ, але з профілактичною метою і з дотриманням рекомендацій ВООЗ вона самоізольована вдома. Він також закликав не закуповувати в аптеках медичні маски: “Використовувати маски необхідно лише, якщо у вас є ознаки ГРВІ, або якщо ви медик, який працює з пацієнтами. Маски можуть створити фальшиве відчуття безпеки і люди не будуть виконувати важливі заходи безпеки: мити руки тощо. Здоровим вони ні до чого”.
PolUkr.net поговорив про готовність України до поширення коронавірусу з лікарем-інфекціоністом, кандидатом медичних наук Юрієм Жигарєвим:
– В Україні виявили першого хворого на коронавірус. Які українські служби та яким чином мають реагувати на поширення хвороби?
– Це запитання до державних органів. Можу сказати, який може бути алгоритм. Наприклад, особа приходить до мене. У неї симптоми хвороби. Вона каже, що була в Китаї чи іншій країні, де поширений коронавірус. Далі самоізолюватися в кабінеті, зателефонувати керівництву, і в Центр громадського здоров’я МОЗ, бо цей орган має боротися з коронавірусом. Тоді чекати їх вказівок. Далі має приїхати спеціальна медична бригада, одягнена у відповідні захисні комплекти, доправити пацієнта до найближчого інфекційного стаціонару. Там його мають помістити в бокс, розпочати стаціонарне лікування. Опісля має підключатися епідеміолог та виявити всі контакти особи за останні дні. Тоді зв’язатися з цими людьми і з’ясувати, чи є в них симптоми хвороби, встановити за ними спостереження, якщо потрібно.
Раніше в нас цим займалася санітарно-епідеміологічна служба. Її немає більше двох років. Тому займається Центр громадського здоров’я. Проте він не має на це повноважень. Справа в тому, що, за законом, таких повноваження ніхто в нас не має. Тому саме МВС евакуювало українських громадян з китайського Уханю та помістили їх в санаторій МВС. Адже це певний примус громадян. Раніше санітарний лікар міг закрити підозрюваного на епідеміологічну хворобу у будь-якій установі чи навіть закрити підприємство на карантин. У нього були такі повноваження.
Тому, наприклад, якщо потенційно хворий на коронавірус приходить до мене і каже, що не хоче в лікарню, бо хоче бути вдома чи піти на вечірку, то я нічого не можу зробити. Хіба намагатися його переконати. Якщо не зможу, то він піде на вечірку, поїде на метро, і потенційно може заразити багато громадян. Також я теоретично можу викликати поліцію, але не факт, що вона захоче втручатися. Адже поліцейські опиняться в зоні ризику. По-друге, немає юридичного механізму для цього. Немає закону, за яким поліція може арештувати людину за підозрою в хворобі. Тобто в цій справі виникло безліч юридичних колізій.
– Тож зараз для боротьби з коронавірусом залучені МОЗ та МВС?
– Саме так.
– Де тримають хворого та як лікують? Що це за бокси?
– Нормальних сучасних боксів в Україні практично немає. Це має бути герметична кімната з негативним тиском, спеціально спроектованою вентиляцією та іншими умовами, щоб нічого не могло вирватися з неї, щоб потік повітря цьому заважав. У нас такі бокси є, але їх дуже мало. Кілька на всю країну. У США такі в будь-якому пристойному госпіталі.
У нас натомість є інфекційні відділення. А те, що в нас називається боксами, – просто окреме приміщення. Можемо покласти туди нашого умовного пацієнта, хоча там немає спеціально спроектованої вентиляції. Тож лікарі лише можуть намагатися зробити все, що в їх силах, щоб вірус звідти не вийшов.
Ще одна проблема, 5-10% хворих на коронавірус можуть бути у важкому стані. Вони потребують штучної вентиляції легень та іншої серйозної апаратури. Тож ці речі мають бути в боксі.
Не проблема зробити окреме приміщення. Проблема забезпечити його технікою. Наскільки знаю, то навіть там, де ізолювали цього першого хворого, не дуже все добре з необхідною технікою. За якийсь час, можливо, будуть звідти репортажі, і суспільство побачить, які там, умови. М’яко кажучи, не ідеальні.
– Ці бокси знаходяться в поліклініках, в лікарнях, окремих санаторіях?
– Це або відокремлені інфекційні лікарні, які є по великих містах або відокремлені інфекційні відділення в багатопрофільних лікарнях.
– МОЗ рапортує, що бокси для хворих є в усіх регіонах країни.
– Це залежить, які бокси. Якщо окремі приміщення в різних лікарня, то цілком можливо. Їх не важко зробити. У часи СРСР інфекційні відділення були ледь не в кожному районі. Щось із цього залишилося. Якщо говорити про сучасні бокси, то їх треба спеціально проектувати з нуля. У нас за останні 30 років не збудовано жодної інфекційної лікарні. Усе, що маємо, – модернізоване або не дуже з радянських часів.
Наприклад, в боксі має бути окрема каналізація, своя система вентиляції та необхідна сучасна апаратура. Сумніваюся, що такої апаратури є достатньо. Це не надто дешеве задоволення.
– Які відтак це створює ризики для потенційних хворих в Україні?
– Поширення вірусу вже відбувається в нас. Хворий, який приїхав з Італії, контактував з іншими, поки їхав з Румунії. Справа в тому, що жодна країна світу, де виявили зараження, навіть з дуже потужними системами охорони здоров’я, не змогла запобігти поширенню вірусу. Навіть США і країни західної Європи, в яких медична сфера в значно кращому стані, ніж наша.
Проблема в масштабах поширення коронавірусу. Якщо буде 5-10 хворих, справимося – вистачить боксів, апаратури, лікарів. Якщо будуть сотні чи тисячі, як в деяких країнах, то для нас це буде великий виклик. Виникне питання, куди їх класти? Просто забракне відповідних приміщень, апаратури та лікарів, щоб їх лікувати.
– Яким чином лікують хворих?
– Препаратів чи вакцин проти коронавірусу не винайдено. Проблема теж, що певний відсоток хворих потребує інтенсивної терапії. Значно більшої, ніж при грипі чи ГРВІ. Якщо таких хворих буде багато, то наша система охорони здоров’я, як і будь-якої країни, просто почне “захлинатися” через певний час.
У Китаї значно краща медицина, ніж у нас. Коли в них дійшло до тисяч хворих, то вони збудували спеціальний госпіталь. Бо фізично хворих не було куди класти.
– ВBC пише, що смертність від цього коронавірусу 2-3%. Це виглядає як не надто небезпечна хвороба.
– Будь-які дані про коронавірус зараз некоректні. Епідемія у розпалі. Треба розуміти, в нас є лише попередні дані. Вони розрізняються сильно в різних країнах чи навіть в провінціях Китаю. Говорити про відсотки некоректно. У підсумку смертність буде 1,5% чи, можливо, 5%. Ніхто не знає.
– Які заходи в Україні ще можуть вжити для перешкоджання поширенню коронавірусу?
– Це питання до наших медичних чиновників. Вочевидь, вони не дадуть відповіді, доки не приймуть рішення. А його приймуть десь через два тижні після того, як це потрібно. Так у нас усе працює.
Може бути карантин у містах, якщо, наприклад, десь у Харкові чи Полтаві буде багато хворих, а в інших містах країни ні. Тоді можуть закривати ціле місто на карантин, щоб припинити сполучення з ним. Якщо буде там двоє-троє хворих, там двоє-троє, і так у більшості обласних центрів, то закривати міста на карантин без сенсу.
– Який додаткові персонал і звідки передбачено, якщо буде багато хворих? Чи передбачене застосування Національної гвардії?
– Національна гвардія, поліція чи інші силові органи можуть бути застосовані, якщо потрібно забезпечити карантин на певній території. Це фізичні обмежувальні заходи. Інших функцій вони не несуть. У силових структур є свої медичні служби.
Довідка
Коронавіруси – велика сім’я вірусів, які можуть спричиняти захворювання у людей і тварин: від застуди до важкої респіраторної інфекції. COVID-19 – інфекційне захворювання, спричинене невідомим науці коронавірусом.
Як пише МОЗ, станом на 4 березня у світі 93 160 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 3198 – летальні. Одужало 50 690 осіб. По Україні у визначених медичних закладах продовжуються навчання (симуляційні вправи) на випадок чергової фіксації коронавірусу. Україна готова приймати і лікувати пацієнтів із COVID-19, є інфекційні бокси, 12 тисяч ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 тисячі лікарів-інфекціоністів і 5 тисяч інших медичних працівників, які працюють в інфекційних лікарнях та інфекційних боксах.
Як пише ВВС, За підрахунками вчених, помирає від хвороби близько 2% хворих. Найбільше жертв зафіксовано у китайській провінції Хубей, яка є епіцентром поширення хвороби. Там рівень смертності найвищий – 2,9%. Від сезонного грипу в Україні вмирає в середньому 0,16% хворих. За даними ВООЗ, грип щороку інфікує до мільярда людей у світі. У 3-5 мільйонів хвороба проходить дуже тяжко. Помирають від 250 до 650 тисяч. В Україні за останній тиждень лютого на грип захворіло більше людей, ніж на коронавірус у світі – 217 тисяч. За цей період в Україні від грипу померли 10 людей. Люди зазвичай помирають не від самого грипу, а від ускладнень, які він викликає – пневмонія, легенево-серцева недостатність.
Центр Громадського здоров’я МОЗ за підтримки ВООЗ видав рекомендації для роботодавців щодо реагування на COVID-19:
– працівники із симптомами ГРВІ мають повідомити керівника і залишатися вдома;
– якщо на роботу вийшла особа з ГРВІ, її слід відокремити від інших працівників та негайно направити додому;
– варто регулярно прибирати на робочому місці: очищати поверхні, стільниці та дверні ручки відповідними засобами для чищення;
– працівники мають обробляти руки дезінфекційними спиртовмісними засобами чи мити руки з милом не менше 20 секунд;
Для профілактики слід дотримуватись рекомендацій МОЗ:
– часто мийте руки чи обробляйте дезінфікуючими засобами;
– під час кашлю і чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
– якщо маєте підвищену температуру, кашель і утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте попередню історію подорожей;
– не їжте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження – м’яса, молока, яєць;
Ігор Тимоць