100 років тому біля села Вовчухи на Львівщині армія УГА замкнула кільце оточення навколо Львова, який контролювали поляки, але так і не змогла здобути столицю ЗУНР
У селі Вовчухи на Львівщині 26 лютого освятили і урочисто відкрили меморіал «Героям Вовчухівської офензиви» – наступальної операції Галицької Армії (УГА), яка тривала 17 лютого – 18 березня 1919 року, під час польсько-української війни 1918-1919 років. Молебень за загиблими вояками провело греко-католицьке і православне духовенство. Покласти квіти до меморіалу прибули керівники Львівської й Тернопільської областей, районна і місцева влада, військові, школярі та місцеві жителі. Із обласного бюджету на пам’ятник витратили 1,3 млн. грн.
Загалом, на відкриття, зібралося до тисячі осіб. Меморіал збудували біля траси та залізниці, поблизу якої 100 років тому тривали запеклі бої, в результаті яких українська армія взяла в облогу польський Львів. Військовий оркестр академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного виконав гімн України та української армії під військовий салют і прохід урочистої військової варти.
Будівництво меморіалу розпочали рік тому – до 100-річчя події. Його звели з ініціативи меморіально-пошукового центру «Доля» за гроші влади Львівщини. На монументі зображені воїни УГА, які йдуть в атаку, та кільце облоги навколо Львова.
Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин на відкритті заявив, що урок із Вовчухівської офензиви в тому, що можемо покладатися лише на свої сили, а не на союзників: «Урок, який можемо винести з історії, що українці можуть покладатися лише на власне військо. Хто б не був агресором на даному історичному відтинку, давайте менше вірите союзникам, а вірити в себе… Цей меморіал добре видно з залізниці, якою колись їздив смертоносний бронепоїзд, з якого стріляли по воякам нашого війська. Нині тут їздить мирний поїзд «Київ-Львів-Перемишль», який ж і запустили. Ми мали непрості уроки історичної пам’яті двох великих народів, українського і польського. Нам ще залишається величезний об’єм роботи для істориків… Вічна пам’ять тим, хто поклав у цій землі найдорожче – життя за вільну і незалежну Україну, яку нам випала честь втримати».
Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький заявив, що героїчна історія Вовчухівського наступу подібно до інших схожих лягла в основу фундаменту незалежної України: «Колись тут обороняли рідну землю від загарбників. Нині тисячі наших співвітчизників за це воюють на сході країни. Велика їм шана. Як і воякам УГА, які віддали найцінніше – життя і здоров’я заради нашого майбутнього, вільної європейської України».
Голова тернопільської обласної ради Віктор Овчарук теж провів історичні паралелі: «100 років тому мирні переговори Антанти стали для нас зрадою у відстоюванні державності. Після провалу Вовчухівського наступу УГА вела бої на Тернопільщині – під час Чортківської офензиви. Та сама переговорницька позиція української влади згодом призвела до розпуску армії України. Після цього ми мали бій під Крутами, Голодомор, репресії, знищення української нації. Маємо пам’ятати історію. Врешті, в результаті, отримали героїв Небесної сотні, героїв-захисників з лав добровольців та ЗСУ й волонтерів, які вже тепер віддали життя заради нашого майбутнього. Заради того, щоб ми могли мирно жити і виховувати нове покоління. Тому не маємо допустити дискредитації добровольців, волонтерів, військових. Маємо усвідомити, що ніякі мирні переговори і відведення військ не дадуть перемоги. Але підтримувати добровольчий рух і армію».
Керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета процитував не публіковані раніше свідчення командувача УГА, генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка, що спроби поляків прорватися до міста – провалилися, а Львів в оточенні незабаром має здатися, позаяк там небагато харчових запасів. Також він процитував доповідну старшини УГА, що поляки у Львові на час перемир’я відмовляються складати зброю, бо це мовляв не вони його укладали, а місія Бартелемі.
Довідка
Під час Вовчухівського наступу у лютому-березні 1919-го Третій корпус УГА перерізав залізничне сполучення між Львовом і Перемишлем біля села Вовчух, повністю оточивши і взявши в облогу Львів. Успішну атаку зупинила мирна місія Антанти на чолі з французьким генералом Йозефом Бартелемі. Вона мала на меті досягти перемир’я між українцями і поляками, щоб разом із «білими» росіянами і румунами відкрити спільний фронт проти більшовиків. Водночас, крім припасів, місія привезла обложеним у Львові полякам зброю і набої. Бартелемі запропонував українцям провести демаркаційну лінію на схід від Львова, проте керівництво ЗУНР наполягало на лінії по річці Сян, за Перемишлем. Перемовини зайшли в глухий кут, тож УГА поновила наступ, але стратегічну ініціативу втратила. Незабаром так звану армію генерала Галлера, яку поляки створили у Франції і озброїла Антанта для війни проти більшовиків, використали проти ЗУНР, що, врешті, призвело до захоплення всієї території ЗУНР поляками.
Ігор Тимоць