Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
У ніч на 14 грудня у хостелі для трудових мігрантів польського Лодзя 42-річний український заробітчанин зарізав іншого 24-річного українця. Обоє були п’яними і святкували разом. Схожі новини про злочини, вчинені українцями в Польщі, не рідкість. PolUkr.net з’ясував, що найчастіше українці потрапляють у поле зору польських правоохоронців за порушення правил дорожнього руху і керування авто в нетверезому стані. Також проблема в тому, що українці, які вчинили злочин у Польщі, втікають в Україну, уникаючи покарання. Юрист-міжнародник Олексій Роговик пояснив PolUkr.net, що видача українців на прохання польської сторони – можлива, але це тривалий складний процес, який застосовується лише для резонансних справ і піднімається до рівня міждержавних відносин.
Вчинив злочин у Польщі, втік додому в Україну
Статистика польської поліції щодо злочинів, вчинених у Польщі іноземцями закінчується на 2012 році. Звернення PolUkr.net до державної поліції і прокуратури Польщі з проханням розповісти про кількість та характер злочинів, вчинених українцями в Польщі, залишилися без відповіді.
Довелося звертатися до публікацій. Як пише польська Rzeczpospolita: «У 2017-му в розшуку в Польщі було 18 тис. осіб, у 2016-му 20 тис., у 2015-му – 22 тис. На 2017-ий із розшукуваних було 3949 іноземців, а з них 3253 або понад 80% – громадяни України. У 2016-му – 1,6 тис. українців, у 2015-му – 956. Цікаво, що кількість розшукуваних білорусів за цей же період зменшилась – з 242 у 2015-му до 122 у 2018-му». Тобто кількість осіб у розшуку з року в рік зменшується, а кількість українців у розшуку зростає. Принаймні, так було три роки до 2017-го.
Ще одна проблема, на яку звертають увагу польські правоохоронці для Rzeczpospolita – українці, яких розшукують у Польщі за злочини чи правопорушення, втікають в Україну. Таких осіб неможливо розшукати поза межами ЄС. Їх можна арештувати лише, якщо вони знову спробують перетнути кордон країни ЄС.
У 2017-му польський кордон українці перетнули понад 10 млн. разів, білоруси 3,6 млн, росіяни – 1,5 млн. Як пише Rzeczpospolita: «У 2017-му іноземці вчинили у Польщі 6264 злочини. Із них 3,6 тис. злочинів вчинили українці. Близько половина злочинів іноземців 2017-го – кримінальні. 622 крадіжки (522 у 2016-му), випадків вандалізму чи пошкодження майна, 21 зґвалтування (15 у 2016-му), 9 вбивств (3 у 2016-му) і 79 пограбувань (69 у 2016-му). Українці – винуватці близько половини «іноземних» злочинів».
«Застосовують екстрадицію українців до Польщі лише до великих резонансних злочинів, які піднімають до рівня міждержавних відносин», – юрист-міжнародник
Юрист-міжнародник і главу аналітичного центру Free Voice Information Analisis Center Олексій Роговик пояснив PolUkr.net, що процедура видачі Польщі громадянина України, який вчинив у Польщі злочин існує, як і співпраця між правоохоронцями двох країн, проте вона тривала та складна, і застосовується переважно щодо гучних справ.
«Імунітету від злочину немає ніхто, але це відповідальність польських правоохоронців притягнути особу до відповідальності. – каже Олексій Роговик. – Для цього слід робити запит про екстрадицію, подавати відповідне прохання до українських правоохоронців. Теоретично Україна може видати підозрювану особу, але це тривала складна процедура. Її застосовують щодо резонансних злочинів, які піднімають до рівня міждержавних відносин. Також можливо, щоб засуджена за злочин особа, відбула покарання в Україні, якщо буде відповідна згода української сторони, але це знову ж таки тривала складна процедура. Змусити Україну переслідувати українця за злочин, вчинений у Польщі, польські правоохоронці не в силі. Різні держави мають різні закони, по різному трактують злочини. Польща має інтеграцію законів і правоохоронних органів на рівні ЄС, тож підозрювана особа за запитом Польщі може бути затримана в будь-якій країні ЄС, але цілком вірогідно, що в Україні вона може уникнути покарання. У відносинах у цій сфері з Польщею, для нас діють загальні міжнародні угоди, підписані з багатьма країнами».
«Із впровадженням в українське правове поле норм Угоди про асоціацію, співпраця в цих питаннях має стати простішою та швидшою. – веде далі юрист Роговик. – В Угоді є окремий розділ про співпрацю між Україною та ЄС в протидії злочинності, адаптації українського законодавства до норм ЄС. Також, згідно з Угодою, має відбутися реформа нашої прокуратури, МВС та інших правоохоронних структур. В цьому сенсі, Угода – важливий документ, який сприяє переходу України на європейські стандарти. Проте це тривалий процес і Україна ще не виконала всього, що передбачено в Угоді. Також із року в рік наша країна підписує потрібні для покращення співпраці правоохоронців двосторонні угоди з окремими країнами ЄС».
Українці в 90% випадків проблем із законом – порушують правила дорожнього руху, або їздять «під мухою»
«Українці конфліктують із законом переважно через порушення правил дорожнього руху, включаючи керування авто в стані сп’яніння. Понад 90% усіх порушень закону українцями в Польщі припадають на порушення правил дорожнього руху і водіння у нетверезому стані. Зафіксовано 1,7 тис. випадків порушень правил дорожнього руху українцями у 2017-му та 1,6 тис. випадків керувань авто в нетверезому стані», – пише Rzeczpospolita.
Інша проблема в тому, що автомобілі на номерах з-поза меж ЄС не платять дорожні штрафи, зафіксовані на фоторадари, – пише Rzeczpospolita: «Українці вчиняють тисячі дорожніх правопорушень за рік у Польщі, але залишаються безкарними, бо уряд і парламент у Варшаві досі не змінили закону, що дозволить Прикордонній службі виписувати штрафи на польських пунктах пропуску на кордонах, керуючись даними з камер фіксації швидкості CANARD. Авто, не зареєстровані в ЄС, не отримують таких штрафів на кордоні. У 2017-му 150 тис. правопорушень щодо перевищення швидкості чи проїзд на червоне світло, зафіксованих камерами спостереження, потрапили у смітник. За даними Інспекції дорожнього транспорту, з 973 порушень на дорогах, зафіксованих камерами, близько 8% припадало на авто з-поза меж ЄС. Переважно з України, Росії та Білорусі».
Ігор Тимоць
