Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Окружний суд Гданська 4 грудня виніс вирок для двох поляків, які рік тому побили українського студента. Обом загрожує по 1,5 роки тюрми та виплата компенсації 10 тис. злотих потерпілому. Вирок не остаточний та буде апеляція. Як пише «Dziennik Bałtycki», 21 грудня 2018-го в поїзді Гдиня-Гданськ двоє поляків, віком 28 і 33 роки, побили 19-річного українця, бо їм не сподобалося, що той говорив російською. Нападники зайшли в поїзд, розпиваючи алкоголь, потім почали приставати до старшої жінки, а коли почули розмову по телефоні хлопця, то накинулися на нього, вдарили пляшкою по голові та били лежачого ногами. Машиніст заблокував двері поїзда, але нападники вибралися через вікно. Обох арештували за 3-4 дні, вирахувавши по камерах спостереження. Спочатку прокурор хотів їх звинуватити в хуліганстві, але після звернення потерпілого до Центру підтримки іммігрантів та іммігранток і видання „Dziennik Bałtycki”, обвинувачення перекваліфікували на «напад з причин національної ненависті». У червні 2019-го Об’єднання українців у Польщі презентувало в польському Сеймі другу доповідь «Українська меншина та мігранти з України в Польщі. Аналіз дискурсу», де представила аналіз відношень між українцями і поляками з січня 2018-го по травень 2019-го, випадки словесних нападок, мови ненависті в соцмережах та нападів на українців. PolUkr.net запитав експерта, доктора Міхала Пєкарського, з Інституту міжнародних студій Вроцлавського університету, щодо проблем із нападами на українців у Польщі зараз.
– Як можна оцінити тенденції щодо злочинів проти громадян інших країн у Польщі. Особливо, щодо українців як найчисельнішої меншини?
– Із доступної мені інформації, тобто з новин поліції, повідомлень у мас-медіа та спостережень, головною тенденцією щодо злочинів проти українців, бачу звичайні злочини. Побиття, напади, обкрадання, порушення прав заробітчан та торгівля людьми.
Два простори – місця праці українців у Польщі та громадські місця, є тими, де найчастіше зустрічаються поляки і українці. Не бачу проте тенденції щодо росту кількості організованих нападів на українських заробітчан чи студентів. Натомість інша проблема – мова ненависті, що теж належить до злочинів із кримінального кодексу.
Якщо говорити про інші меншини в Польщі, то найбільш явними є напади на тлі расової нетерпимості. Щодо осіб з іншим кольором шкіри, які візуально відрізняються. Особливо, протягом останніх років почастішали ісламофобські атаки.
– Який характер цих злочинів? Їх підґрунтя? Чи можна казати, що це переважно напади з національних мотивів?
– Щодо підґрунть, то національні мотиви особливо помітні у випадках побиттів. До того ж помітний їх характерний механізм. Наприклад, особи з Близького сходу чи Африки дуже вирізняються з натовпу візуально. Тож на них зазвичай нападають словесно чи фізично саме з причин, що вони відрізняються. Расистський мотив у цій ситуації одразу зрозумілий. При чому, напасти можуть на особу, яка пасує під стереотип араба-мусульманина, хоче це може бути індус з Індії.
У випадку українців, до нападів найчастіше доходить, коли їх розпізнають, що це не поляк. Наприклад, розмова чи побутова суперечка може закінчитися на місці ескалацією насильства. Тож банальна розмова може раптом завершитися брутальним побиттям. У таких випадках національні мотиви виразно помітні. Найчастіше нападниками є особи з польського суспільного маргінесу, без освіти, стабільної роботи чи ті, які здебільшого працюють фізично. Такі люди вважають, що їх погане економічне становище – наслідок напливу працівників з-за східного кордону, а не їх ліні чи невміння організувати життя.
– Які виникають труднощі в роботі поліції та інших служб, відповідальних за безпеку громадян Польщі, а також українців у Польщі?
– Головною перешкодою найчастіше стає мовний бар’єр, який заважає обом сторонам порозумітися. Іноді правоохоронці з різних причин не повідомляють щодо злочинів до органів, які подають підозрюваних у розшук. А українці час від часу не довіряють польським правоохоронцям і не хочуть брати участь в розслідуванні кримінальних справ, в яких вони потерпілі. Наприклад, тому що працюють в Польщі тимчасово чи нелегально. Також їх іноді залякують працедавці чи інші особи. Зустрічався теж із думкою, що свої проблеми українці в Польщі воліють вирішувати у власному колі. Це, в першу чергу, стосується злочинів, де поляки не є стороною конфлікту.
– Як можна оцінити співпрацю польської поліції з українською?
– Наскільки мені відомо, контакти польських поліцейських із українськими колегами підтримуються на високому рівні протягом багатьох років. Це помітно в розслідуванні резонансних справ. Наприклад, вбивств. Натомість щодо звичних злочинів, побутових, то співпраця досить проблематична. Крім цього, для польських правоохоронців співпраця з правоохоронцями країн ЄС куди простіша, ніж з колегами з-поза Євросоюзу.
Розмовляли Даріуш Матерняк та Ігор Тимоць
