Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Петиційний комітет Бундестагу на відкритому засіданні 21 жовтня розглянув звернення щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. МЗС Німеччини виступило за відхилення петиції з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року, – повідомляє «Німецька хвиля».
На думку члена петиційного комітету Бундестагу, депутата від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольда Фаатца (Arnold Vaatz), такий аргумент німецького МЗС є дуже технократичним.
«Те саме стосується й іншого аргументу – що, крім українців, цей штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку. Дві каденції Бундестагу тому вже була схожа петиція, тоді МЗС реагувало на неї подібними аргументами й тепер робить це знову. Я вважаю таку аргументацію досить небезпечною. Вона суперечить тій оцінці, яку ми сьогодні по праву даємо протиправним діям режиму націонал-соціалістів у Німеччині. Адже тоді незабаром нацисти почнуть вимагати, аби гітлерівський геноцид, який теж відбувся до визначення цього поняття, так само відповідним чином переоцінили. Адже це так само відбулося до 1951 року», – зауважив виданню депутат.
Він вважає, що таке рішення МЗС хибне ще й тому, що воно «означає стати на коліна перед Росією». Попри те, що ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією, багато держав уже визнали Голодомор геноцидом. І голос Німеччині у цьому контексті мав би суттєву вагу. Натомість відмову депутат називає «незграбним способом відгородитися від цього питання».
Як пояснив Арнольда Фаатц, петиційний комітет Бундестагу провів відкрите засідання й тепер муситиме ухвалювати рішення щодо цього питання. Можна очікувати, що комітет не передасть петицію до МЗС із проханнями втілити її у життя, а відхилить її. Пан Фаатц додав, що депутати, які, як і він, вважаю це неправильним, найімовірніше, подадуть заявку на те, щоб голосувати за цю петицію в Бундестазі окремим пунктом. Але, ймовірно, більшості для прийняття цієї петиції у Бундестазі не знайдеться.
«Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, усе було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна. Інша альтернатива – передати петицію в МЗС із проханням урахувати її. Яке б рішення не було прийнято, парламенту має бути повідомлено про нього. І тоді парламент може або підтвердити, або відхилити рішення. Як правило, пропозиції петиційного комітету подають пакетом, аби проголосувати за них разом. І якщо загалом існує згода з рішеннями петиційного комітету, за винятком однієї чи двох петицій, то тоді ці петиції виставляються на голосування Бундестагу окремо. Це можливо, і я думаю, що саме так і станеться. Але це окреме голосування, скоріш за все, не матиме підтримки більшості, адже МЗС дотримується іншої думки», – сказав він.
Петиція про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом з’явилася на сайті німецького Бундестагу у травні цього року й зібрала понад 56 тисяч підписів, тобто більше за мінімальну необхідну для її розгляду кількість підписів – 50 тисяч. Тож у понеділок, 21 жовтня, документ обговорили на відкритому засіданні петиційного комітету Бундестагу, членами якого є 28 депутатів із різних фракцій німецького парламенту.
Джерело: dw.com
