Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Ті, хто отримували корупційні кошти з пострадянської української медицини, щосили намагаються заблокувати медичну реформу в Україні
Окружний адміністративний суд Києва 14 лютого скасував попереднє рішення, яке забороняло Уляні Супрун виконувати обовʼязки міністра охорони здоровʼя. Це рішення прийняв той самий суддя, що заборонив Супрун виконувати обовʼязки 5 лютого, – Сергій Каракашьян. 15 лютого він взяв самовідвід у справі – тепер її передадуть на автоматичний перерозподіл, де визначать нового суддю. Дата призначення залежить від того, коли справу отримає технічний відділ суду. Натомість Супрун подякувала Урядові, який 13 лютого поновив її право підписувати документи, щоб не зупиняти роботу Міністерства охорони здоровʼя (МОЗ). Крім українського Президента та Уряду, підтримку Супрун висловили посольства США, Великої Британії, Швейцарії та Канади. Від підписів міністра Супрун залежало постачання ліків, а відтак здоровʼя та життя пацієнтів. PolUkr.net поговорив з експертами «Реанімаційного пакету реформ» про правове підґрунтя рішень суду, перебіг та перешкоди на шляху впровадження реформи охорони здоровʼя, а також про те, яких змін у медицині слід чекати українцям надалі.
І хай хворий зачекає…
5 лютого Окружний адмінсуд Києва тимчасово заборонив Супрун виконувати обовʼязки міністра охорони здоровʼя, частково задовольнивши позов депутата-«радикала» Ігоря Мосійчука, одним із аргументів якого було те, що в Супрун громадянство США. 13 лютого Уряд своїм рішенням частково розблокував роботу МОЗ. Це дало змогу Супурн без рішення суду підписати документи на постачання ліків важкохворим. У Кабінеті Міністрів заявили, що цей винятковий крок є відповіддю на те, що робота МОЗ заблокована рішенням суду. Розпорядження Уряду дало змогу затвердити розподіл вакцин і ліків у регіони, відправити на закордонне лікування 44 українців, продовжити процес будівництва дитячої лікарні Охматдит, закуповувати обладнання й ухвалювати інші рішення, які вимагають підпису міністра.
«Ми не можемо розвезти ліки для онкохворих. Уже тиждень ці препарати на складах. Ці ліки зіпсуються. У нас спалах кору. 390 тисяч доз вакцини чекають на складах. Зокрема, мільйон доз вакцини від поліомієліту стоять на центральному складі», – пояснювала ситуацію заступник міністра охорони здоровʼя Ольга Стефанишин.
У 2013-му американка з діаспори Уляна Супрун із чоловіком приїхала до України. 11 липня 2015 року Президент Порошенко підписав указ про надання їй громадянства України. 27 липня 2016 року Уряд призначив Супрун в.о. міністра охорони здоровʼя. Відтоді вона провадить реформу української медицини.
Суд вирішив справу щодо Супрун ще до її розгляду
Заступник Центру політико-правових реформ і експерт з правових питань «Реанімаційного пакету реформ» Роман Куйбіда пояснив PolUkr.net, як в Україні Окружний суд Києва має право призупиняти діяльність виконавчої гілки влади:
«Можу пояснити, які повноваження в Окружного адміністративного суду Києва, не оцінюючи, чи вони використані правильно. Хоча, як на мене, в цих рішеннях не все чисто. Згідно з українським законодавством, позови до Уряду розглядає Окружний адміністративний суд Києва як перша інстанція. Суд має право задовольнити позов через заборону вчинення певних дій чи призупинення дії певного рішення. Це означає, що до вирішення справи певна діяльність є заборонена, щоб попередити завдання шкоди неправомірними діями.
Наприклад, є рішення органу місцевого самоврядування знести дім, в якому живуть люди. На цьому місці хочуть збудувати багатоповерховий будинок. Тоді, скажімо, пишуть, що будинок в аварійному стані. Хоча насправді це може бути не так. У такому разі суд може призупинити дію такого рішення, щоб не було ситуації, що будинок знесли ще під час розгляду справи. Для цього в правовому полі є такий запобіжний механізм.
Окружний адміністративний суд Києва може призупинити рішення Уряду чи заборонити певні дії. Щодо президента, то його рішення може призупинити тільки Верховний Суд.
У справі Супрун маємо не проблеми в законодавстві, а радше те, як закони застосовуються. Якщо це роблять нечесно, то це дуже погано.
Бачив висновок юристів Amicus Curiae, де була фахова оцінка, чому суду не можна було ухвалювати таке рішення, яке він прийняв щодо справи Супрун. Amicus Curiae – це процесуальний інструмент, який використовують у країнах англосаксонського права, а останнім часом – у міжнародному праві. Буквально він означає “друг суду”, тобто це особи, що сприяють суду і доводять до уваги фактичну інформацію чи правову позицію щодо справи. Вони не є стороною у справі чи безпосередніми учасниками судового процесу, а тільки дають оцінку.
Згідно з оцінкою шанованих юристів, заборона Супрун виконувати обовʼязки міністра, яку виніс суддя Окружного адміністративного суду Києва, стала фактичним вирішенням справи до її розгляду. Юристи звертають увагу на допущення судом низки порушень процесуального права під час винесення ухвали».
40% державних грошей на медицину до реформ Супрун осідало в приватних кишенях
«Мабуть, певні люди мають конкретні бізнесові й фінансові інтереси щодо повернення минулих корупційних схем у медицині, – пояснює PolUkr.net рішення суду експерт «Реанімаційного пакету реформ», керівник проекту «Школа лікаря первинки» Світлана Бубенчикова. – Ці схеми в українській медицині діяли майже чверть століття, тож безліч людей заробляло на посередництві при закупівлі ліків та медичних засобів. Супрун зробила так, що МОЗ купує ліки напряму в авторитетних міжнародних організацій».
Деякі прізвища зацікавлених у відстороненні від роботи Супрун назвали в досліджені «Нового Времени»:
«Радикальна партія” й “Опозиційний блок” повʼязані з тими, хто раніше заробляв на медицині, як-от екс-міністр охорони здоровʼя Раїса Богатирьова. У цих людей 2,5 роки немає доступу до корупційних схем і вони хочуть їх повернути. На держзакупівлі ліків «бізнесмени» від медицини отримували 40% з кожного витраченого державою 1 млрд грн. У часи, коли Богатирьова керувала МОЗ, відповідний комітет Ради очолювала регіоналка Тетяна Бахтєєва. Нині вона депутат “Опоблоку” і входить до складу членів того ж комітету. Нині лише за напрямом дорослої онкології 90% препаратів закуповують дешевше, ніж у 2014 році. Наприклад, ціна популярного в онкології препарату «Бікалутамід» знизилася в 19 разів. Це наслідок того, що у держзакупівлях ліків зʼявився громадський контроль і зникла корупція через посередників. Раніше держава купувала ліки на тендерах, в яких переможцями ставали компанії, повʼязані з відомими в українському фармбізнесі людьми. Це «бізнесмени» Олена Миронова і Петро Багрій, а також Богатирьова. Компанія Миронової «Людмила-Фарм», за даними компанії SMD, після реформи у кілька разів скоротила частку в держзамовленні – до 1,2% у 2017-му. Фірма «Фармадіс» Багрія до реформи теж вигравала значну частину тендерів. До 2017-го, за оцінками SMD, її успіхи теж суттєво скоротилися – до 1,8% від числа держконтрактів».
Досягнення в.о. міністра Супрун
Експерт Світлана Бубенчикова розповідає, що вдалося зробити Супрун за 2,5 роки на чолі Міністерства охорони здоров’я:
«По-перше, вона домоглася прийняття закону щодо закупівлі ліків та медичних виробів через визнані міжнародні організації. Тут економія бюджетних коштів близько 40%, а це 5–7 млрд грн. щороку. Це дозволяє додатково закуповувати потрібні ліки для громадян. Власники фірм, які втратили прибуток, і їхні лобі з депутатів у Раді щосили намагаються заблокувати реформи в медицині.
По-друге, впроваджено програму «Доступні ліки». Це повне або часткове відшкодування вартості базових лікарських засобів для пацієнтів з груп ризику – із серцево-судинними хворобами, діабетом тощо. Система проста – пацієнт отримує рецепт у лікаря не на конкретний препарат, а на його основний складник. І з ним іде в аптеку. Пацієнт має вибір – взяти дорожчі ліки і доплатити чи дешевші, але не доплачувати.
По-третє – змінилася система фінансування лікування. Запроваджено принцип «Гроші йдуть за пацієнтом». Тобто лікар отримує зарплату, що ґрунтується на кількості декларацій, які він підписав з пацієнтами. У 2018-му реформа торкнулася первинної ланки. На черзі – вторинна та третинна».
Плани на 2019 рік – реформа вторинної ланки, тобто спеціалізованої медицини
Щодо того, на якому етапі зараз перебуває медична реформа, і що заплановано на 2019 рік, експерт Світлана Бубенчикова зазначила:
«За даними сайту національної електронної системи охорони здоровʼя eHealth, більше 80% медичних закладів первинної ланки вже підписали договори з Національною службою охорони здоровʼя. Більше 90% лікарів первинної ланки зареєструвалися в системі eHealth. Більше 20 мільйонів пацієнтів підписали декларації з лікарями. Вони можуть обрати лікаря “первинки” як з приватної практики, так і з тих, хто працює в комунальних неприбуткових підприємствах, тобто поліклініках. Процес “первинки” зараз перебуває на етапі завершення.
На 2019 рік запланована реформа вторинної ланки медицини – вузьких спеціалістів: кардіологів, дерматологів, неврологів тощо. Тут будуть діяти паралельно два пілотні проекти. Один – із квітня, а другий – з липня. Пілотний проект з квітня запланований у Полтавській області – держава буде оплачувати там кожен випадок лікування пацієнта спеціалізованими спеціалістами. Полтавську область обрали, бо вона є найбільш технічно та інформаційно підготовленою. Цей пілотний проект діятиме до кінця 2019 року, а потім систему оплат переведуть на національний рівень. Тож від 2020 року “вторинка” має запрацювати по всій країні. Можливо, не з початку року.
Другий пілотний проект почнеться від липня по всій країні. Це реформа спеціалізованої амбулаторної допомоги. Тобто впроваджуватимуть нову модель фінансування на «вторинці» в поліклініках. Національна служба здоров’я почне оплачувати медичним закладам аналізи та широкий спектр діагностики. Для поліклінік, які увійдуть до програми «Безкоштовна діагностика», у бюджеті закладено додаткове фінансування – 2 млрд грн. Місцева влада має підтримати медичні заклади на своїй території в бажанні долучитися до реформи та автономізувати їх – змінити статус закладів з бюджетних установ на некомерційні комунальні підприємства. Місцева влада також має забезпечити комп’ютерами робочі місця всіх спеціалістів поліклінік. Адже без комп’ютерів лікарі не зможуть заповнювати дані в електронних медичних картках, а відтак Національна служба здоровʼя не зможе оплачувати їхні послуги. Тобто без комп’ютеризації вони втратять додаткове фінансування.
Після аналізу цих двох проектів, з 2020 року запрацює нова система фінансування «вторинки». Потім підключать реформу третинної ланки – високоспеціалізованої допомоги, як-от операції.
Для України важливо, щоб розпочаті інституційні зміни в медицині тривали надалі. Бо навіть коротке відтермінування шкодитиме. У нас на це немає часу після понад 20 років стагнації в медицині. За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, середня тривалість життя українця в 2016 році становила 71,5 рік. Це одна з найменших тривалостей життя у Європі та 105-те місце у світі зі 192 можливих. Тому реформувати медицину треба зараз і швидко.
Медичній реформі опираються в регіонах
Експерт Світлана Бубенчикова також розповіла про чинники, що зараз найбільше заважають впровадженню медичної реформи:
«Найбільше проблем щодо впровадження медичної реформи та всіх ініціатив, пов’язаних з нею, маємо на регіональному рівні. Це насамперед стосується отримання ліків. Наприклад, деякі медичні заклади в регіонах не розповсюджують безкоштовно чи за невелику доплату надані державою ліки, а продають їх пацієнтам. Тобто МОЗ купує препарати за гроші платників податків, а їх потім вдруге продають громадянам. До МОЗ звертаються з такими скаргами. Також деякі медичні препарати закуповують на місцевому рівні за значно вищою ціною, ніж та, за якою купує МОЗ. Бо в Міністерства є прозора процедура закупівель напряму у виробника, а в регіонах досі діють схеми фірм-посередників, які раніше були по всій державі. Національні проблеми в медицині перейшли на регіональний рівень. Реформа ще не спричинила глибоких змін у регіонах, це тільки перспектива.
Результат медичної реформи можна буде побачити в 2020 році
Щодо того, якою має бути у результаті медична реформа, експерт Світлана Бубенчикова пояснює:
«2018–2020 роки – перехідні для впровадження реформи. На цей період заплановані три перехідні етапи – реформа первинної, вторинної та третинної ланок медицини. Десь від 2020 року має запрацювати нова модель фінансування медицини.
Модель реформи системи охорони здоров’я в Україні не схожа на жодну іншу, це компіляція найкращих практик з провідних розвинутих країн. Закордонні практики опрацьовані й підігнані під наші реалії та потреби.
Одна з ідей реформи – не лікувати, а запобігати хворобам. Це профілактика, яка виникає з ранньої діагностики, що, своєю чергою, допоможе врятувати життя пацієнта чи продовжити час його здорового життя, якщо хвороба не дійшла до хронічної чи складної фази. Також це має зменшити темпи розповсюдження захворювань. На це спрямовано й розвінчування міфів, які регулярно проводить Уляна Супрун.
Однак реформа – процес безперервний. Не буде так, що мине 5–10 років і в нас буде ідеальна система охорони здоров’я. Усі світові моделі доводять, що система охорони здоров’я, як і будь-яка інша система, не статична, а постійно змінюється і підлаштовується під нові умови та реалії. Проте ці три роки – перехідний період формування нової української медицини».
Ігор Тимоць
