Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Перед черговими виборами в українському суспільстві спостерігається жорстка конкуренція «двох правд», яка є небезпечною для державності. Невдоволення народу темпами реформ і невиконанням обіцянок Майдану набуває форми тотального заперечення авторитету української влади, відтак бачимо наростання безнадії та панічних настроїв. Тим часом, підхопивши риторику ворогів, українці несвідомо працюють на самознищення. Про це йдеться у зверненні Ініціативної групи «Першого грудня», оприлюдненому на сайті Ініціативи.
«Дві правди» – це два основні напрями сприйняття та ставлення до дійсності, поширені в українському суспільстві. Прихильники «першої правди», яка звучить як «ми вистояли», наголошують на тому, яких небезпек за ці пʼять років українцям вдалося уникнути, попри те, що 2014 року Україна була на межі катастрофи: вдалося локалізувати військову агресію, відродити армію, забезпечити міжнародну підтримку, зберегти та утвердити незалежність; реструктуризувати державний борг, переорієнтувати економіку країни на Захід, припинити газову залежність від Росії, не допустити колапсу бюджетної й банківської системи, зупинити дезінтеграційні процеси в регіонах.
«Країна змінюється і в гуманітарному плані: нація стирає видимі ідеологічні плями свого комуністичного минулого (хоч комуністичні рудименти все ще закорінені в управлінській психології і загалом у ментальності людей). Суспільство формує свою новітню ідентичність; демократія, хай і недосконала, все ж функціонує, договір про асоціацію з ЄС підписано, безвізовий режим встановлено, томос про автокефалію українського Православʼя, що є необхідною передумовою духовної безпеки та незалежності, узгоджено», – йдеться у зверненні.
Зазначаючи, що цими здобутками Україна завдячує передусім «духовній енергії Революції гідності», автори звернення також зауважують, що вдячності суспільства, «попри найрізноманітніші критичні застереження незгодних», заслуговують і ті, «кому випало стати біля керма України: Петрові Порошенку, Олександрові Турчинову, Арсенію Яценюку, Володимирові Гройсману, Андрієві Парубію, Арсенові Авакову, а також тим підприємцям і доброчинцям, які матеріально підтримали наш спротив агресору».
«Уміймо бути вдячними за добрі діла – й тоді матимемо моральне право критично відзначати незроблене», – наголошено у зверненні.
Прихильники другої правди – «ми пробуксовуємо і часом відступаємо назад» – акцентують на тому, чого за ці роки досягти не вдалося: мандат Революції Гідності у сфері верховенства права виконаний владою лише частково: відповідальних за злочини перед народом і жертви Небесної Сотні, не покарано; судова реформа буксує, і як наслідок – «справедливість, якої так прагнуть люди, все ще є фата морґаною, яка манить на обрії, але так і залишається недосяжною. Країна не перейшла від олігархічного ладу до ефективної, справді ринкової, конкурентної економіки, відтак корупція видозмінюється, мімікрує, але не зникає. Сам спосіб функціонування держави змінюється надто повільно: «регулятивні процедури в більшості секторів державного управління є застарілими: у цьому сенсі ми все ще живемо в квазірадянській державі, громіздкій і неефективній, а головне: схильній, коли зручно, вдаватися до давніх радянських практик».
Не виконано й низку положень Коаліційної угоди 2014 року: не змінено виборче законодавство, немає ефективних запобіжників щодо використання адміністративного ресурсу та маніпуляцій голосами виборців, пробуксовує низка необхідних реформ тощо.
Перелік негараздів є доволі довгим, проте, як наголошують автори звернення, «загроза для держави полягає не в тому, що чогось не зроблено, – у світі ми не знайдемо країни, в якій задоволені всі потреби людей. Тривожним є те, що логічне й почасти виправдане невдоволення народу невпинно набуває саме тієї форми, яку для нього відлив кремлівський режим: тотального заперечення авторитету української влади, скептичного відкидання самої думки про можливість прогресу, наростання безнадії, а то й панічних настроїв. Люди заражають одне одного негативом, навіть не усвідомлюючи, що самі наближають те, чого бояться».
«Одне слово, схоже, що програму саморуйнації Української держави, коли ми, легковажно підхоплюючи риторику наших ворогів, спочатку знищуємо свою владу, а потім коримось чужій, уже запущено, і цей невидимий фронт навіть страшніший за російський напад на Азові», – наголошують учасники ініціативної групи «Першого грудня».
Відтак вони закликають усе суспільство до «мобілізації духу»: «Слід визнати справедливість обох перелічених вище правд і усвідомити, чому небезпечно ставати лише на одну з них. У тій затятості, з якою ми схрещуємо ці правди, проявляється інерція нашої тривалої бездержавності. Натомість державний народ уміє відрізнити головне від другорядного і стати на захист першого».
Учасників Революції Гідності вони закликають згадати часи Майдану й мобілізувати захисні сили, відкинути незадоволення й роздратування, припинити скаржитися самим і не дозволяти іншим довкола сіяти відчай і паніку.
Звертаючись до журналістів, автори звернення просять зменшити рівень негативу, «що його щодня вихлюпують на людей телебачення й інші ЗМІ», та припинити нагнітання безнадії. «Ідеться не про згортання свободи слова – вона доконечно потрібна, коли народ має вибрати правильний шлях самозахисту. Не закликаємо ми й приховувати загрози, бо це було б смертельно небезпечно. Йдеться про неприйнятну, навіть цинічну стилістику журналістської мови, якою ці загрози артикулюють», – йдеться у зверненні.
Політичних і партійних діячів, які «напередодні виборів у пориві популізму й демагогії не гребують ставити свої особисті та партійні інтереси вище за національні інтереси країни», автори звернення закликають згадати «тривалу історію української отаманщини» і те, чим вона закінчується. «Зімкніть свої шеренги і солідарно витворіть таку атмосферу політичної роботи, коли азартні шулери викриватимуть самі себе», – закликають автори звернення.
Керівництво держави автори закликають утриматися від використання адмінресурсу під час підготовки до майбутніх виборів під претекстом «рятування держави в умовах війни», усвідомити, що це зрада цінностей обох українських революцій і «наступання на граблі», і вжити законодавчих та управлінських запобіжників, щоб не допустити цієї загрози.
«Революція Гідності за означенням була Революцією Цінностей, а тому ми виграємо цивілізаційне протиборство з Росією лише тоді, коли довіримося цінностям Майдану й зіпремося на них», – переконані учасники Ініціативної групи «Першого грудня». Відтак просять кожного українського громадянина «виконати важливу місію – не уподібнитися агресору. А це означає дотримуватися верховенства права, шанувати гідність і права людини як творіння Божого, плекати етику діалогу і твердо памʼятати, що ефективність насильства є позірною, а перемоги агресорів – пірровими».
«У такі цінності мало вірити – ними треба жити. Тому особливу свою надію ми покладаємо на ту молодь, яка здебільшого вже до цього готова. Ми не є суддями тим із вас, друзі, хто в пошуках самореалізації виїжджає за кордон – врешті-решт, набутий вами досвід може колись пригодитися Україні. Проте є одна важлива закономірність: з країни емігрують зневірені «одні-у-полі-не-воїни» – країну модернізують здружені солідарні спільноти. Тому доля країни залежить передусім від того, чи вдасться вам, молодшим поколінням, скоординувати свої дії й почати творити країну своєї мрії тут, на нашій землі», – йдеться у зверненні.
«І нарешті – останнє. І знову спрямоване до учасників Революції Гідності.
Де ми розсіялись? Чому так багато з-посеред нас згасли серцем? На Майдані ми виявляли дива взаємної довіри й беззастережно покладалися одне одного. Чому зараз настовбурчилися взаємними підозрами й ранимо серця одне одного гострими словами? Сьогодні найвищий час струсити з себе навіяне ворогом очманіння, щоб струмінь духовної мобілізації знову обʼєднав розпорошених і влив енергію в душі знесилених.
Настав час збирати каміння. 2019-й рік буде складним тестом для української нації, і ми мусимо гідно зустріти виклики історії», – підсумовують автори звернення.
Нагадаємо, групу «Першого грудня» створили у двадцяту річницю референдуму, вона має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил. Сьогодні до неї належать: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.
Джерело: 1-12.org.ua
